√еограф≥¤ > Ќ≥меччина

Ќ≥меччина

«а чисельн≥стю населенн¤ Ќ≥меччина пос≥даЇ друге м≥сц≥ в ™вроп≥ п≥сл¤ –ос≥њ - 83,03 млн. ос≥б (за станом на липень 2001).

–озпод≥л за в≥ковими групами

0-14 рок≥в 15.57% (чолов≥к≥в 6 635 328; ж≥нок 6 289 994);

15-64 рок≥в: 67.82% (чолов≥к≥в 28 619 237; ж≥нок 27 691 698);

65 рок≥в ≥ б≥льше: 16.61% (чолов≥к≥в 5 336 664; ж≥нок 8 456 615).

ѕрир≥ст населенн¤

 оеф≥ц≥Їнт приросту населенн¤: 0.27%. ўор≥чний прир≥ст населенн¤ в≥дбуваЇтьс¤ здеб≥льшого за рахунок припливу в крањну ≥мм≥грант≥в (4.01 чол./1000 населенн¤). « 50-х рок≥в сюди в пошуках роботи прињхало безл≥ч турк≥в, пол¤к≥в, ≥тал≥йц≥в тощо.

–≥вень народжуваност≥ ≥ смертност≥

–≥вень народжуваност≥: 9.16 д≥тей/1000 чолов≥к, на 1 ж≥нку припадаЇ 1.38 дитини. –≥вень народжуваност≥ пост≥йно знижуЇтьс¤.

–≥вень смертност≥: 10.42 смертей/1000 ос≥б; 4.71 смертей/1000 новонароджених.

—ередн¤ тривал≥сть житт¤

—ередн¤ тривал≥сть житт¤ складаЇ 80 рок≥в у ж≥нок ≥ 74 року у чолов≥к≥в. Ќезважаючи на високу середню тривал≥сть житт¤, чисельн≥сть населенн¤ падаЇ. ¬же понад 16% н≥мц≥в сьогодн≥ - люди в≥ком понад 66 рок≥в, ≥ лише 18% молодш≥ 18. ќчевидно, що основним джерелом дл¤ поповненн¤ ≥ омолодженн¤ населенн¤ у Ќ≥меччин≥ Ї ≥мм≥грац≥¤. ќднак таке положенн¤ не завжди зустр≥чаЇ розум≥нн¤ у кор≥нного населенн¤ крањни. ÷е призводить до численних проблем у в≥дносинах кор≥нного населенн¤ й ≥ноземц≥в.

—еред некор≥нного населенн¤ картина ≥нша: 23% складаЇ молодь до 18 рок≥в, а старик≥в - всього 3,2%. «начно вище серед ≥ноземц≥в також народжуван≥сть: вже з к≥нц¤ 70-х новонароджен≥ негромад¤ни складають щор≥чно понад 13%.

–ел≥г≥йний склад

«а рел≥г≥йним складом переважають протестанти (38%) ≥ католики (34%). ћусульмани складають 2% населенн¤, 26% - представники ≥нших конфес≥й ≥ нев≥руюч≥.

≈тн≥чний склад

Ѕ≥льш≥сть населенн¤ крањни (91,5%) складають н≥мц≥. «агальна к≥льк≥сть ≥ноземц≥в на сьогодн≥ - близько 8% населенн¤ Ќ≥меччини. «а нац≥ональним складом найб≥льша група ≥ноземц≥в - турки, майже третина в≥д загальноњ к≥лькост≥ ≥ близько 2,4% в≥д загальноњ чисельност≥ населенн¤, вих≥дц≥ з ёгослав≥њ - 0,9%, ≥тал≥йц≥ - 0,7%, греки - 0,4%, пол¤ки - 0,3%, хорвати - 0,2%, босн≥йц≥ - 0,25% ≥ громад¤ни јвстр≥њ - 0,2%.

ѕонад 70% ≥мм≥грант≥в проживаЇ в чотирьох зах≥дних земл¤х: Ѕавар≥њ, Ѕаден-¬юртемберз≥, √ессен≥ ≥ ѕ≥вн≥чн≥й –ейн-¬естфал≥њ. —еред м≥ст за к≥льк≥стю ≥ноземц≥в л≥дирують ‘ранкфурт-на-ћайн≥, Ўтуттгарт ≥ ћюнхен (в≥дпов≥дно, 30, 25 ≥ 24% населенн¤).

≤ноземц≥ стали у Ќ≥меччин≥ серйозним економ≥чним чинником. ѓм належить 281 тис¤ча ф≥рм, що складаЇ 6.3% ус≥х зареЇстрованих п≥дприЇмств крањни.

Ћ≥дерство у сфер≥ б≥знесу захопили турки, вони волод≥ють 22,9% п≥дприЇмств, що належать ≥ноземц¤м. «а р≥зними оц≥нками, сума приватних вклад≥в турк≥в, ¤к≥ мешкають у Ќ≥меччин≥, складаЇ в≥д 30 до 50 м≥ль¤рд≥в марок. “≥льки у вигл¤д≥ податк≥в вони щор≥чно плат¤ть у н≥мецьку скарбницю близько 3 млрд. дол.

ў≥льн≥сть населенн¤

ў≥льн≥сть населенн¤ на заход≥ Ќ≥меччини значно вища, ан≥ж у п'¤ти нових федеральних земл¤х на сход≥. ћайже на 30% площ≥ там мешкаЇ лише п'¤та частина населенн¤ крањни.

ћайже кожний трет≥й житель живе в одному з 85 великих м≥ст. ѕереважна б≥льш≥сть населенн¤ живе у сел≥ ≥ невеликих м≥стах.

јдм≥н≥стративно-територ≥альний под≥л

ƒо складу ‘–Ќ входить 16 земель - Ѕаден-¬юртемберг, Ѕавар≥¤, Ѕерл≥н, Ѕранденбург, Ѕремен, √амбург, √ессен, ћекленбург-ѕередн¤ ѕомеран≥¤, Ќижн¤ —аксон≥¤, ѕ≥вн≥чний –ейн-¬естфал≥¤, –ейнланд-ѕфальц, —аар, —аксон≥¤, —аксон≥¤-јнхальт, Ўлезв≥г-√ольштейн, “юр≥нг≥¤.  ожна земл¤ маЇ власну конституц≥ю, парламент ≥ ур¤д.

Ќац≥ональна кухн¤

Ќ≥мецька кухн¤ добротна, њњ однаково любл¤ть ≥ ц≥н¤ть, ¤к гост≥, так ≥ м≥сцев≥ жител≥. «емл¤, л≥си ≥ води надають продукти найвищоњ ¤кост≥. ѕриготован≥ з любов`ю, вони стають кул≥нарним св¤том. ¬ народ≥ так≥ ласощ≥ називають "Ўманкерл", слово, в ¤кому вже звучить смакуванн¤. –есторанна справа поставлена в Ќ≥меччин≥ так, що заслуговуЇ спец≥альноњ подорож≥. ¬плив сус≥дн≥х ≤тал≥њ, јвстр≥њ ≥ Ѕогем≥њ надаЇ багатьом стравам особливу родзинку. ≈поха Ќаполеона залишила своњ сл≥ди в н≥мецьких каструл¤х, що п≥шло на користь н≥мецьк≥й кухн≥. “ут можна знайти ресторан на будь-¤кий смак ≥ гаманець. „асто господар≥ ведуть д≥ло, передаючи його з покол≥нн¤ у покол≥нн¤, що Ї одн≥Їю з основних гарант≥й високоњ ¤кост≥ обслуговуванн¤ за пом≥рну ц≥ну. ј у вигл¤д≥ безкоштовного додатку в багатьох ресторанах вас оч≥куЇ незвичайне оформленн¤ зал≥в, що нагадуЇ про одну з ≥сторичних або культурних епох.

“радиц≥йн≥ страви р≥зноман≥тних рег≥он≥в крањни

¬ баварських пивних в≥дв≥дувач≥в кормл¤ть блюдами домашньоњ кухн≥. —мажена свинина з хрусткою шк≥ркою, клецки ≥ капуста, знаменита б≥ла ковбаса з солодкою г≥рчицею ≥ претцел¤ми (кренделики, посипан≥ с≥ллю) - ось лише де¤к≥ з прославлених найменувань такого меню.

” гастроном≥чному храм≥ јльфонса Ўубека У¬аг≥нг-ам-«еФ (п≥вденно-сх≥дна Ѕавар≥¤) гостей пригощають качкою, клецками, приготованими з т≥ста дл¤ брецел≥в або пухкими клецками, т≥сто дл¤ ¤ких зам≥шують на солодк≥й заквасц≥.

” ‘ранкон≥њ Ї можлив≥сть скуштувати найкращ≥ ковбаси - ¤к, наприклад, товщиною з палець нюрнберзьких смажених ковбасок. ƒо реч≥, сам Ќюрнберг б≥льше в≥домий пр¤ними духм¤ними коврижками. ¬они особливо попул¤рн≥ п≥д час –≥здв¤них св¤т. «аслуженою славою користуютьс¤ також франконськ≥ вина.

√орд≥сть Ўваб≥њ ≥ Ѕаден-вюртемберга - суп з млинц¤ми, капуст¤н≥ блюда ≥ традиц≥йн≥ блюда з макарон≥в (Spatzle, Maulhaschen ≥ Schupfnudeln).

”сьому св≥ту в≥дом≥ копчен≥ шинки Ўварцвальда, але не менш ц≥нують ≥ баденськ≥ цибульн≥ пироги. ѕрекрасним доповненн¤м до цих страв стануть визначн≥ гор≥лка ≥ вина, що виробл¤ютьс¤ у цьому сон¤чному рег≥он≥.

” √ессен≥, що лежить п≥вн≥чн≥ше, дос≥ залюбки њд¤ть зелений соус, ¤кий дуже хвалив √ете. ÷ей соус готують не менше, н≥ж з дев'¤тих вид≥в трав, ≥ в≥н особливо смачний з ¤ловичиною ≥ спаржею.

Ћасощами у –ейнськ≥й област≥ вважаютьс¤ маринована ¤ловичина, картопл¤ний салат, житнЇ зб≥жж¤, картопл¤н≥ млинц≥ ≥ ¤блучний соус.

Ќа –≥здво вулиц≥  ельна наповнюютьс¤ ароматом мигдалевого печива (Spekulatius), а в сус≥дньому јхен≥ р≥здв¤не прирощенн¤ - не менш ароматн≥ Printen.

¬естфальська кухн¤ в≥др≥зн¤Їтьс¤ апетитними м'¤сними стравами, н≥жною шинкою ≥ пр¤никами.

Ѕ≥локачана капуста ≥ Pinkel Ї прекрасним доповненн¤м до бременського тушкованого м'¤са. ѕ≥д нього добре випити чогось "гар¤ченького", наприклад, тминноњ гор≥лки " от", ¤ка теж виготовл¤Їтьс¤ у Ѕремен≥.

Ќа узбережж¤ ѕ≥вн≥чного ≥ Ѕалт≥йського мор≥в панують рибн≥ страви. ” √амбурз≥ вам запропонують суп з вугр≥в, смажений морський ¤зик, оселедц¤, креветки ≥ безл≥ч р≥зновид≥в копченоњ риби. ” Ќижн≥й —аксон≥њ на ст≥л прийн¤то подавати страву з баранини п≥д назвою Heidschnuckenbraten, ¤ку зањдають Rote Grutze (шикарним холодним ¤г≥дним асорт≥ з кремом).

” Ѕерл≥н≥ не можна втратити нагоду в≥дв≥дати кафе " ранцлер" на вулиц≥  урфюрстендам, де пригощують маленькими м'¤сними кен≥гсберзькими биточками ≥ смачними т≥стечками.

«наменит≥ саксонськ≥ ласощ≥ - Leipziger Allerlei (страва з овоч≥в ≥ креветок). –≥здв¤н≥ торти ƒрездена - "Christ-stollen" та "Baumkuchen" - знаЇ увесь св≥т.

“юр≥нг≥¤ славитьс¤ своњми клецками, що рекомендуЇтьс¤ вживати з гус¤тиною. ¬ ерфуртському ресторан≥ "Ћ≥ндерхоф" вас пригост¤ть смаженим м'¤сом (Rostbratel) у пивному соус≥ ≥ млинц¤ми з цибульно-картопл¤ною начинкою.

Ќац≥ональн≥ особливост≥

” н≥мц≥в прийн¤то дарувати один одному приЇмн≥ др≥бниц≥, причому не обов'¤зково куплен≥. ÷е може бути будь-що: лист≥вочка або вишукана р≥ч, що нагадуЇ саме вам щось важливе. ƒуже ц≥нуютьс¤ родинн≥ традиц≥њ, хоча молод≥ люди намагаютьс¤ бути самост≥йними, ≥ вважаЇтьс¤ дурним тоном залежати в≥д батьк≥в. ѕоважаютьс¤ родинн≥ св¤та, особливо –≥здво, коли у батьк≥вському дом≥ збираЇтьс¤ вс¤ родина.

якщо ¬и хочете запросити куди-небудь своњх друз≥в-н≥мц≥в, то йд≥ть у французький або ≥тал≥йський ресторан. ¬≥н може бути недорогим, але обов'¤зково затишним.

 оли ¬и з ким-небудь знайомитес¤, врахуйте, що н≥мц≥, за вин¤тком дуже близьких дружн≥х в≥дносин, звертаютьс¤ за пр≥звищем. якщо, наприклад, ¬и представл¤Їтес¤ по ≥мен≥, то цим в≥дразу пропонуЇте б≥льш ≥нтимний р≥вень стосунк≥в, чим ставите сп≥врозмовника у незручне положенн¤. ѕерех≥д на звертанн¤ за ≥менем вимагаЇ особливого дозволу, в≥н аналог≥чний переходу на "ти".

«н≥маючи трубку телефону, також прийн¤то називати своЇ пр≥звище - це обов'¤зкова вимога.

” Ќ≥меччин≥ дуже любл¤ть точн≥сть у час≥

 ультура

≤сторичний пер≥од, прот¤гом ¤кого Ќ≥меччини не ≥снувало ¤к ц≥л≥сноњ держави, суттЇво вплинув на формуванн¤ культури н≥мецькоњ нац≥њ.

 ультура Ќ≥меччини сходить кор≥нн¤м в глибоку стародавн≥сть. –имськ≥ ≥сторики писали про ≥снуванн¤ у давн≥х германц≥в п≥сень м≥фолог≥чного ≥ героњчного характеру. ƒо перших вц≥л≥лих пам'¤тник≥в н≥мецькоњ словесност≥ в≥днос¤тьс¤ уривок героњчноњ "ѕ≥сн≥ про ’≥льдебранда" (початок I’ ст.) ≥ "ћерзебурзьк≥ заклинанн¤" (початок ’ ст.).

” ’ѕ-’Ў ст. отримав розвиток героњчний епос на сюжети з давньоњ ≥стор≥њ: "√удуруна" (1240 р.), "ѕ≥сн¤ про Ќ≥белунга" (бл. 1200 г.), "–авенська битва" (середина ’Ў ст.) й ≥нш≥. ” цей час виникаЇ, так звана, "куртуазна" л≥тература, у ¤к≥й осп≥вуютьс¤ подвиги лицар≥в ≥ њхнЇ служ≥нн¤ в≥р≥. ѓњ жанрами стають рицарська л≥рика - м≥незингери, ≥ рицарськ≥ романи. яскравими представниками цих жанр≥в були ¬альтер фон дер ‘огельвейде, √енр≥х фон ‘ельдеке й ≥нш≥.

1	2	3

Ќазва: Ќ≥меччина
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (3726 прочитано)