√еограф≥¤ > ќб'Їкт ≥ предмет економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ географ≥њ св≥ту

ќб'Їкт ≥ предмет економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ географ≥њ св≥ту

≈коном≥чна ≥ соц≥альна географ≥¤ св≥ту Ц галузь науки, ¤ка досл≥джуЇ географ≥чн≥ основи св≥тового господарства, глобальних проблем людства ≥ св≥тогосподарських звТ¤зк≥в, а також територ≥альну орган≥зац≥ю сусп≥льства в св≥т≥ ≥ окремих крањнах з урахуванн¤м ≥нтеграц≥йних процес≥в у р≥зних рег≥онах планети. як наука географ≥чна, вона використовуЇ в досл≥дженн¤х загальногеограф≥чн≥ п≥дходи ≥ методи ≥ маЇ т≥сний звТ¤зок з природничими дисципл≥нами. –азом з тим, ¤к наука гуман≥тарна, вона користуЇтьс¤ економ≥чними ≥ соц≥олог≥чними методами ≥ працюЇ в т≥сному контакт≥ з сусп≥льними науками, маючи з ними сп≥льний обТЇкт. як ≥ економ≥чн≥ науки, економ≥чна ≥ соц≥альна географ≥¤ св≥ту досл≥джуЇ господарства, ринков≥ в≥дносини, але в њх просторову аспект≥, вона оперуЇ категор≥¤ми ефективност≥, орган≥зац≥њ, оптимальност≥ ≥ т.п., повТ¤зуючи њх з простором, ви¤вл¤ючи њх рег≥ональн≥ в≥дм≥нност≥ ≥ причини цих в≥дм≥нностей, механ≥зми просторових економ≥чних процес≥в. як ≥ ≥нш≥ соц≥олог≥чн≥ науки, економ≥чна ≥ соц≥альна географ≥¤ в основу досл≥дженн¤ ставить сусп≥льство, людину, р≥зн≥ сп≥льност≥ людей, в т.ч. специф≥чн≥ дл¤ даноњ територ≥альноњ сп≥льност≥.

≈коном≥чна ≥ соц≥альна географ≥¤ св≥ту, ¤ка вивчаЇ св≥тове господарство, зм≥ни ≥ функц≥онуванн¤ взаЇмоповТ¤заних соц≥ально-економ≥чних територ≥альних систем господарства ≥ населенн¤ крањн та њх груп, - це складна наукова система, в склад≥ ¤коњ нараховуЇтьс¤ багато наукових дисципл≥н. ¬ њњ структур≥ вид≥л¤ютьс¤ галузев≥, комплексн≥, комплексно-галузев≥ ≥ рег≥ональн≥ науки. Ѕлок галузевих наук утворюють географ≥¤ населенн¤, географ≥¤ природних ресурс≥в ≥ умов, географ≥¤ господарства ≥ географ≥¤ ≥нфраструктури та њх п≥дгалуз≥ в св≥т≥. ƒо блоку комплексних наук належать крањнознавство ≥ краЇзнавство. ” склад≥ галузево-комплексного блоку вид≥л¤ютьс¤ ¤к окрем≥ науков≥ дисципл≥ни (пол≥тична географ≥¤, географ≥¤ культури, ≥сторична географ≥¤, медична географ≥¤, в≥йськова географ≥¤, економ≥чна картограф≥¤), так ≥ ≥нформац≥йно-прогнозн≥ напр¤ми Ц гео≥нформатика, геопрогнозуванн¤. –ег≥ональн≥ економ≥ко-географ≥чн≥ науки утворюють важливий блок наукових дисципл≥н економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ географ≥њ св≥ту у склад≥ районолог≥њ ≥ рег≥онолог≥њ.

ќбТЇкт досл≥дженн¤ науки Ц фрагмент д≥йсност≥, на ¤кий спр¤мована п≥знавальна або практична д≥¤льн≥сть, тобто це те, що вивчаЇ ≥ досл≥джуЇ дана галузь науки. ќбТЇктом досл≥дженн¤ економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ географ≥њ св≥ту виступаЇ св≥тове господарство, сусп≥льство ≥ його складов≥, територ≥альн≥ соц≥альн≥ структури, св≥тогосподарськ≥ звТ¤зки, господарство окремих крањн та њх груп, м≥жнародний под≥л прац≥, глобальн≥ проблеми людства.

ѕредмет досл≥дженн¤ науки Ц це т≥ сторони, властивост≥ ≥ в≥дношенн¤, ¤к≥ вивчаютьс¤ даною наукою. ѕредмет науки Ц це результат досл≥дницьких д≥й. ѕредметом досл≥дженн¤ економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ географ≥њ св≥ту Ї особливост≥ ≥ законом≥рност≥ просторовоњ орган≥зац≥њ св≥товоњ економ≥ки ¤к в планетарному масштаб≥, так ≥ в розр≥з≥ окремих крањн та њх груп. ¬ивченн¤ соц≥ально-економ≥чних процес≥в у територ≥альному вим≥р≥ передбачаЇ вивченн¤ њх з позиц≥й розм≥щенн¤, взаЇморозташуванн¤, взаЇмод≥њ ≥ просторових в≥дносин, причинно-насл≥дкових звТ¤зк≥в. ѕредметна галузь науки може розр≥зн¤тис¤ широтою охопленн¤ в≥д гранично широкоњ до б≥льш вузькоњ, що в≥дбиваЇ в процес≥ розвитку науки позиц≥њ р≥зних шк≥л ≥ учених, формуванн¤ ≥ в≥докремленн¤ нових наукових напр¤м≥в.

ƒл¤ економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ географ≥њ св≥ту предметом досл≥дженн¤ Ї географ≥чн≥ проблеми просторовоњ орган≥зац≥њ св≥товоњ економ≥ки, сукупн≥сть проблем соц≥ального розвитку в њх територ≥альному вираз≥, територ≥альна орган≥зац≥¤ соц≥ального житт¤, просторов≥ сусп≥льн≥ системи. ¬она вивчаЇ територ≥альний под≥л прац≥, розм≥щенн¤ продуктивних сил, рег≥ональну пол≥тику, територ≥альну орган≥зац≥ю виробництва, геопол≥тику ≥ геостратег≥ю крањн ≥ рег≥он≥в св≥ту, глобальн≥ проблеми людства, просторов≥ соц≥ально-економ≥чн≥ пропорц≥њ, територ≥альн≥ соц≥ально-економ≥чн≥ структури, транспортн≥ та ≥нфраструктурн≥ мереж≥ ≥ системи, а також системи розселенн¤ та ≥нш≥ аспекти просторовоњ орган≥зац≥њ сусп≥льства.

ћетоди досл≥дженн¤. ћетоди досл≥дженн¤ науки Ц це системи прийом≥в ≥ способ≥в п≥знанн¤ загальних законом≥рностей ≥ вивченн¤ конкретних обТЇкт≥в. ≈коном≥чна ≥ соц≥альна географ≥¤ св≥ту використовуЇ методи, характерн≥ ¤к дл¤ вс≥Їњ системи географ≥чних наук, так ≥ дл¤ ≥нших гуман≥тарних наук. ќсновними методами досл≥дженн¤ економ≥чноњ ≥ районуванн¤, картограф≥чний, системний, ≥сторичний, пор≥вн¤льний, польових досл≥джень ≥ спостережень, а також дистанц≥йних спостережень. —татистичний метод, ¤кий базуЇтьс¤ на анал≥з≥ даних про господарство ≥ населенн¤, привТ¤заних до певних територ≥й ≥ форм економ≥чноњ д≥¤льност≥ ≥ житт¤ людей, даЇ можлив≥сть визначити просторов≥ взаЇмод≥њ р≥зних територ≥ально-економ≥чних систем. —татистика, покладена на карту, ¤вл¤Ї собою д≥йових ≥нструмент досл≥джень, анал≥зу конкретноњ ситуац≥њ в св≥товому господарств≥ ≥ св≥тогосподарських звТ¤зках. «астосуванн¤ статистичного методу означаЇ одержанн¤ первинних статистичних матер≥ал≥в, використанн¤ статистичних дов≥дник≥в, особливо ќќЌ, м≥жнародних орган≥зац≥й ≥ крањн св≥ту, обробку ≥ анал≥з ус≥х цих матер≥ал≥в у в≥дпов≥дност≥ з поставленою метою.

≈коном≥ко-математичн≥ методи дозвол¤ють виразити певн≥ к≥льк≥сн≥ сп≥вв≥дношенн¤, а ≥нколи ≥ к≥льк≥сн≥ законом≥рност≥ розм≥щенн¤ р≥зних форм ≥ тип≥в господарства, розселенн¤ ≥ життЇд≥¤льност≥ населенн¤. ¬еликий ≥нтерес викликаЇ математичне моделюванн¤ р≥зних процес≥в ≥ обТЇкт≥в.

Ќаукова систематизац≥¤ маЇ велике значенн¤ ¤к в теор≥њ, так ≥ в практиц≥ соц≥ально-економгеограф≥чних досл≥джень. ¬она дозвол¤Ї просл≥дкувати у досл≥джуваних ¤вищах певний пор¤док, п≥дсумовувати знанн¤ про њх под≥бн≥сть ≥ в≥дм≥нн≥сть ≥ разом з тим полегшувати процес вивченн¤ складних геосистем, даЇ можлив≥сть швидше ви¤вити њх внутр≥шн≥ законом≥рност≥. ќсновними видами систематизац≥њ Ї класиф≥кац≥¤, типолог≥¤ ≥ групуванн¤.  ласиф≥кац≥¤ Ц це розбиванн¤ множини будь-¤ких обТЇкт≥в (елемент≥в) на групи. “иполог≥¤ Ц зас≥б науковоњ класиф≥кац≥њ обТЇкт≥в за допомогою абстрактних теоретичних моделей (тип≥в), у ¤ких ф≥ксуютьс¤ найважлив≥ш≥ структурн≥ або функц≥ональн≥ особливост≥ досл≥джуваних обТЇкт≥в. √рупуванн¤ Ц це вид≥ленн¤ груп у склад≥ будь-¤кого соц≥ально-економ≥чного ¤вища на основ≥ певних ознак.

–айонуванн¤ Ц це процес членуванн¤ територ≥њ на в≥дносно ц≥л≥сн≥ частини. ¬оно вимагаЇ обробки численноњ ≥нформац≥њ економ≥чного ≥ соц≥ального характеру ≥ даЇ можлив≥сть ви¤вити взаЇмозвТ¤зок в соц≥ально-економ≥чному в≥дношенн≥ частини крањни з певною спец≥ал≥зац≥Їю.

 артограф≥чний метод даЇ можлив≥сть нанести на загальногеограф≥чн≥ ≥ тематичн≥ карти множину обТЇкт≥в, показати њх взаЇморозташуванн¤ ≥ взаЇмозвТ¤зки. ¬≥н використовуЇтьс¤ на вс≥х стад≥¤х досл≥джень, в≥д збиранн¤ вих≥дних даних до розробки наукових матер≥ал≥в, ¤к≥, в свою чергу, стають Устартовим майданчикомФ дл¤ подальших досл≥джень.  арти не лише прекрасний ≥люстративний матер≥ал, не лише м≥стка ≥ р≥зноб≥чна ≥нформац≥¤, зручна дл¤ безпосереднього ≥ багатоц≥льового використанн¤, але й д≥йовий ≥нструмент дл¤ наукових досл≥джень.

—истемний метод базуЇтьс¤ на розгл¤д≥ географ≥чного обТЇкту ¤к складноњ динам≥чноњ системи. ƒо основних системних принцип≥в в≥днос¤тьс¤ ц≥л≥сн≥сть, структурн≥сть, взаЇмозалежн≥сть системи ≥ середовища, ≥Їрарх≥чн≥сть тощо. —тад≥њ системного досл≥дженн¤ включають: ч≥тке формуванн¤ проблеми, визначенн¤ мети ≥ критер≥њв оц≥нки реал≥зац≥њ мети; структурний анал≥з досл≥джуваного обТЇкта, розробка концепц≥њ його розвитку ≥ знаходженн¤ шл¤х≥в дос¤гненн¤ поставленоњ мети; анал≥з проблеми, розробка модел≥ та њњ розвТ¤занн¤, одержанн¤ вар≥ант≥в р≥шень; синтез досл≥джуваноњ проблеми ≥ прийн¤тт¤ р≥шень.

≤сторичний метод застосовуЇтьс¤ в т≥сному поЇднанн≥ з анал≥зом просторових аспект≥в соц≥ально-економ≥чного розвитку. «наченн¤ географ≥њ минулого необх≥дно дл¤ розум≥нн¤ сучасноњ географ≥њ населенн¤ ≥ господарства, а також дл¤ прогнозуванн¤ њх зм≥н на конкретн≥ територ≥њ.

ѕор≥вн¤льний метод не зводитьс¤ до сп≥вставленн¤ тих чи ≥нших однор≥дних географ≥чних реальностей. ¬≥н покликаний ви¤вити найб≥льш ≥стотн≥ риси под≥бност≥ ≥ в≥дм≥нностей в господарському використанн≥ територ≥й, в географ≥чних типах господарства ≥ розселенн¤ в њх взаЇмозвТ¤зку. ¬ одному американському навчальному пос≥бнику сказано: У’то знаЇ лише јнгл≥ю, той не знаЇ ≥ јнгл≥юФ.

ћетод польових досл≥джень ≥ спостережень завжди грав важливу роль у географ≥њ. Ќин≥ зм≥цнюЇтьс¤ м≥жнародне наукове сп≥вроб≥тництво, насамперед з географами ™вропи. –озширюЇтьс¤ проведенн¤ закордонних експедиц≥й, зд≥йснюютьс¤ сп≥льн≥ досл≥дницьк≥ проекти з географами р¤ду крањн. –озвиток туризму також розширюЇ можливост≥ безпосередн≥х особистих спостережень в заруб≥жних крањнах. ” польових маршрутах ≥ поњздках найб≥льш пл≥дне ≥ ц≥каве вивченн¤ особливостей господарського використанн¤ територ≥њ, систем розселенн¤, головних тип≥в господарства ≥ умов житт¤ населенн¤.

ћетоди дистанц≥йних спостережень (аерофотозйомки ≥ зйомки певних територ≥й з космосу) все ширше використовуютьс¤ в досл≥дженн¤х з географ≥њ природних ресурс≥в, господарства ≥ населенн¤. ¬они дають нов≥тню ≥ детальну ≥нформац≥ю про планету на великих територ≥¤х, про конкретне господарське освоЇнн¤ територ≥њ, характер концентрац≥њ господарства ≥ населенн¤, меж≥ економ≥чних район≥в ≥ агломерац≥й, стан навколишнього середовища.

«авданн¤ економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ географ≥њ св≥ту: досл≥дженн¤ окремих крањн (при всьому розвитку м≥ждержавних ≥нтеграц≥йних процес≥в господарство крањни з њњ державними ≥ митними кордонами, державним бюджетом ≥ т.д. Ї ≥ лишаЇтьс¤ основною таксоном≥чною одиницею економ≥ко-географ≥чного вивченн¤); економ≥ко-географ≥чне вивченн¤ ≥нтеграц≥йних процес≥в у р≥зних рег≥онах св≥ту; досл≥дженн¤ з географ≥њ св≥тового господарства ≥ св≥тогосподарських звТ¤зк≥в; пол≥тико-географ≥чн≥ досл≥дженн¤ крањн св≥ту; вивченн¤ географ≥њ населенн¤, господарства ≥ природних ресурс≥в у њх взаЇмод≥њ, а також територ≥альноњ орган≥зац≥њ сусп≥льства в св≥т≥ ≥ окремих крањнах; досл≥дженн¤ географ≥чних аспект≥в глобальних проблем людства.

1

Ќазва: ќб'Їкт ≥ предмет економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ географ≥њ св≥ту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1118 прочитано)