√еограф≥¤ > ѕогода в циклонах та антициклонах

ѕогода в циклонах та антициклонах

јтмосфера Ч пов≥тр¤на оболонка, ¤ка оточуЇ «емлю. Ќижн¤ межа атмосфери Ч поверхн¤ «емл≥. ¬ерхню межу умовно провод¤ть на висот≥ 2000-3000 км в≥д земноњ поверхн≥.

ƒо складу атмосфери вход¤ть азот (близько 78%), кисень (близько 21%) та ≥нш≥ гази (вс≥ вони складають ледве б≥льше 1%). Ќа частку вуглекислого газу припадаЇ 0,033% .

 ожний газ виконуЇ свою функц≥ю.  исень забезпечуЇ диханн¤ ≥ гор≥н≠н¤. јзот входить до складу б≥лк≥в Ч речовин, з ¤ких складаютьс¤ вс≥ жив≥ орган≥зми. ¬углекислий газ Ч одна з основ фотосинтезу рослин. ќзон Ч газ, що поглинаЇ основну частину ультраф≥олетового випром≥нюванн¤ —онц¤.

ѕо вертикал≥ атмосфера д≥литьс¤ на шари Ч тропосферу, страто≠сферу, мезосферу, термосферу (≥оносферу) та екзосферу.

“ропосфера Ч найнижчий ≥ найщ≥льн≥ший шар атмосфери (80% њњ маси). ѕрост¤гаЇтьс¤ на висоту в≥д 7-9 км (над полюсами) до 16-18 км (над екватором). ” тропосфер≥ зосереджена майже вс¤ вод¤на пара, тут в≥дбуваютьс¤ найважлив≥ш≥ дл¤ географ≥чноњ оболонки атмосферн≥ проце≠си. ” тропосфер≥ температура пов≥тр¤ з висотою знижуЇтьс¤ (в середньо≠му на 6,5 — на 1 км). “иск пов≥тр¤ на р≥вн≥ мор¤ складаЇ 760 мм рт. ст. ÷ей тиск прийн¤то за нормальний. ” нижн≥х шарах тропосфери тиск падаЇ з висотою Ч в середньому на 10 мм рт. ст. на кожн≥ 100 м п≥дйому.

—тратосфера прост¤гаЇтьс¤ в≥д верхн≥х меж тропосфери до висоти 50 км. ” стратосфер≥ на висот≥ 21-29 км розташований озоновий шар. ¬ище стратосфери знаход¤тьс¤ верхн≥ шари атмосфери.

јтмосфера регулюЇ теплообм≥н планети з косм≥чним простором, впли≠ваЇ на њњ рад≥ац≥йний ≥ водний баланси, захищаЇ «емлю в≥д метеорит≥в. ѕов≥тр¤ п≥дтримуЇ р≥зн≥ форми житт¤ на «емл≥.

” зв'¤зку з ≥нтенсивною господарською д≥¤льн≥стю людини виникла проблема охорони атмосфери в≥д забрудненн¤. ” пов≥тр¤ викидаЇтьс¤ величезна к≥льк≥сть сполук, здатних зруйнувати озоновий екран, викли≠кати парниковий ефект, смоги, кислотн≥ дощ≥. «горанн¤ палива, вирубу≠ванн¤ л≥с≥в призвод¤ть до зменшенн¤ к≥лькост≥ кисню в атмосфер≥.

Ўл¤хами розв'¤занн¤ цих проблем Ї створенн¤ безв≥дх≥дних вироб≠ництв, над≥йних газо- ≥ пиловловлювач≥в, використанн¤ еколог≥чно чи≠стих джерел енерг≥њ, озелен≥нн¤ м≥ст, в≥дновленн¤ площ≥ л≥с≥в тощо.

¬с¤ система пов≥тр¤них теч≥й над земною кулею називаЇтьс¤ загаль≠ною циркул¤ц≥Їю атмосфери. ѕричиною руху пов≥тр¤ в атмосфер≥ Ї р≥зни≠ц¤ тиску над земною поверхнею, що обумовлено нер≥вном≥рн≥стю розпо≠д≥лу сон¤чноњ рад≥ац≥њ ≥ неоднор≥дн≥стю п≥дстилаючоњ поверхн≥.

Ќа «емл≥ д≥ють пост≥йн≥ в≥три, що дують завжди в одному напр¤м≥ Ч в≥д по¤с≥в високого тиску до по¤с≥в низького тиску.

Ќизький тиск над екватором по¤снюЇтьс¤ тим, що тут сильно нагр≥те легке пов≥тр¤ пост≥йно п≥дн≥маЇтьс¤ вгору. ” верхн≥х шарах тропосфери воно розт≥каЇтьс¤ в напр¤мку полюс≥в, охолоджуЇтьс¤ ≥ приблизно над «ќ" пн. ш. ≥ пд. ш. починаЇ опускатис¤. “ут виникають троп≥чн≥ по¤си високого тиску. ‘ормуютьс¤ пост≥йн≥ в≥три, що дують в≥д 30∞ пн. ш. до екватора (п≥вн≥чна-сх≥д н≥ пасати) ≥ в≥д 30 пд. ш. до екватора (п≥вденноЧ сх≥дн≥ пасати).

” пом≥рних широтах дують переважно зах≥дн≥ в≥три, њх утворенн¤ по¤снюЇтьс¤ тим, що в≥д троп≥чних по¤с≥в високого тиску в≥три спр¤мо≠ван≥ не т≥льки до екватора, але ≥ до полюс≥в, оск≥льки б≥л¤ 65 пн. ш. ≥ пд. ш. знаход¤тьс¤ по¤си низького тиску. ¬насл≥док обертанн¤ «емл≥ ц≥ в≥три в≥дхил¤ютьс¤ в≥д свого мерид≥онального напр¤мку вправо (у ѕ≥вн≥чн≥й п≥вкул≥) ≥ вл≥во (у ѕ≥вденн≥й п≥вкул≥). “ак утворюЇтьс¤ потужне зах≥дне перенесенн¤.

Ќад обома полюсами «емл≥ пов≥тр¤ холодне ≥ важке. “ут формуютьс¤ по¤си високого тиску. «в≥дси в≥три спр¤мован≥ до 65 пн. ш. ≥ 65∞ пд. ш. ѕ≥д впливом обертанн¤ «емл≥ вони перетворюютьс¤ на п≥вн≥чно-сх≥дн≥ (у ѕ≥вн≥чн≥й п≥вкул≥) ≥ в п≥вденно-сх≥дн≥ (у ѕ≥вденн≥й п≥вкул≥) в≥три,

«агальна схема руху пов≥тр¤них мас ускладнюЇтьс¤ ≥ мусонною цир≠кул¤ц≥Їю, найкраще вираженою на сход≥ ™враз≥њ. Ќа загальну циркул¤≠ц≥ю атмосфери найб≥льше впливають циклони ≥ антициклони. ¬они мо≠жуть дос¤гати в д≥аметр≥ дек≥лькох тис¤ч к≥лометр≥в.

Ќа «емл≥ ≥снуЇ ≥ м≥сцева циркул¤ц≥¤. ¬она охоплюЇ невелик≥ тери≠тор≥њ. —еред м≥сцевих в≥тр≥в найб≥льше в≥дом≥ бризи, що виникають на узбережж≥ мор≥в. ƒенний бриз в≥Ї з мор¤ на суходол, н≥чний Ч навпаки.

÷иклони й антициклони Ї замкнутими област¤ми в≥дпов≥дно низь≠кого ≥ високого тиску Ч своЇр≥дними атмосферними вихорами висх≥д≠ного ≥ низх≥дного поток≥в пов≥тр¤.

÷иклон Ч великомасштабний атмосферний вихор з≥ зниженим тис≠ком у центр≥ ≥ висх≥дними потоками пов≥тр¤. ” ѕ≥вн≥чн≥й п≥вкул≥ цик≠лон маЇ загальне обертанн¤ проти годинниковоњ стр≥лки. ÷иклон пом≥рних широт дос¤гаЇ в д≥аметр≥ 1000-3000 км. « циклоном пов'¤зан≥ велик≥ област≥ хмар ≥ опад≥в. ¬зимку з приходом циклону наступаЇ потепл≥нн¤, вл≥тку Ч зниженн¤ температури пов≥тр¤.

јнтициклон Ч область п≥двищеного атмосферного тиску з макси≠мальним тиском у центр≥ ≥ низх≥дними потоками пов≥тр¤. –озт≥каючись б≥л¤ поверхн≥ земл≥, пов≥тр¤ надаЇ антициклону в ѕ≥вн≥чн≥й п≥вкул≥ обер≠танн¤ за годинниковою стр≥лкою. јнтициклони дос¤гають у д≥аметр≥ тис¤ч к≥лометр≥в. ƒл¤ антициклону характерн≥ ¤сн≥ погоди, в≥дсутн≥сть хмарност≥ й опад≥в. ” центр≥ антициклону Ч штиль. ¬зимку з анти≠циклоном у пом≥рних широтах пов'¤зане р≥зке зниженн¤ температури (унасл≥док н≥чного вихолоджуванн¤ земноњ поверхн≥). ¬л≥тку, навпаки, з антициклоном пов'¤зане п≥двищенн¤ температур (завд¤ки надходжен≠ню пр¤моњ сон¤чноњ рад≥ац≥њ прот¤гом довгого дн¤).

јтмосферний фронт Ч перех≥дна зона м≥ж двома пов≥тр¤ними ма≠сами з р≥зними ф≥зичними властивост¤ми. јтмосферний фронт називаЇть≠с¤ теплим, ¤кщо тепле пов≥тр¤ наступаЇ на холодне, вит≥сн¤ючи його. « теплим фронтом звичайно пов'¤зане потепл≥нн¤, висх≥дне ковзанн¤ теп≠лого пов≥тр¤ по в≥дступаючому холодному, утворенн¤ шарувато-дощо≠вих хмар з обложними опадами.

’олодний атмосферний фронт виникаЇ у випадку, ¤кщо холодне по≠в≥тр¤ витискуЇ тепле. « холодним фронтом звичайно пов'¤зане похоло≠данн¤, посиленн¤ в≥тру, зб≥льшенн¤ прозорост≥ пов≥тр¤. ¬насл≥док п≥дйому теплого пов≥тр¤ по клину холодного виникають купчасто-дощов≥ хмари й опади Ч вл≥тку зливового характеру, ≥з грозами, градом.

1

Ќазва: ѕогода в циклонах та антициклонах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (568 прочитано)