√еограф≥¤ > ѕриродн≥ зони ”крањни. ѕриродн≥ умови ≥ ресурси „орного та јзовського мор≥в

ѕриродн≥ зони ”крањни. ѕриродн≥ умови ≥ ресурси „орного та јзовського мор≥в

1. «она м≥шаних л≥с≥в ”крањни

«она м≥шаних л≥с≥в в ”крањн≥ репрезентована ”крањнським ѕол≥сс¤м. ѕ≥вденна межа ѕол≥сс¤ проходить поблизу Ћьвова, Ўепет≥вки, ∆ито≠мира,  иЇва, Ќ≥жина, √лухова.

ѕоверхн¤ ѕол≥сс¤ Ч хвил¤сто-горбиста р≥внина, складена переваж≠но п≥щаними ≥ суп≥щаними льодовиковими в≥дкладами.

 л≥мат пом≥рно континентальний, л≥то тепле, вологе, у липн≥ в≥д ч+17 (на заход≥) до +19 — (на сход≥). «има м'¤ка, ≥з частими в≥длигами, особливо на заход≥. “емператури с≥чн¤ з заходу на сх≥д зм≥нюютьс¤ в≥д Ч -4,5 до -8 —. ” середньому за р≥к в ”крањнському ѕол≥сс≥ випадаЇ 600-680 мм опад≥в.  л≥матичн≥ умови ≥ рельЇф обумовлюють велику густоту р≥чковоњ с≥тки, утворенн¤ бол≥т.

•рунти зони дерново-п≥дзолист≥ ≥ болотн≥. ѕриродну рослинн≥сть складають л≥сов≥, лучн≥ ≥ болотн≥ види.

« л≥с≥в переважають соснов≥ (бори), дубово-соснов≥ (субори) ≥ дубово-грабов≥. ” ’”≤-’”ѕ ст. вс¤ територ≥¤ ѕол≥сс¤ на зах≥д в≥д ƒн≥пра була покрита л≥сами. Ќин≥ л≥сист≥сть складаЇ л¤ше 30%.

—ередн¤ розоран≥сть ѕол≥сс¤ Ч понад 30% , а д≥л¤нки середньоп≥д-золистих (досить родючих) ірунт≥в розоран≥ на 80%. Ћуки займають 10% територ≥њ. Ѕагато бол≥т осушено ≥ перетворено на с≥льгоспуг≥дд¤.

ƒл¤ ѕол≥сс¤ характерн≥ типово л≥сов≥ тварини: козул¤, лось, дикий кабан, вовк, лисиц¤, рись, куниц¤, заЇць, б≥лка, борсук, ≥з птах≥в Ч тетерев, глухар, р¤бчик. ¬од¤тьс¤ бобер, видра.

”крањнське ѕол≥сс¤ под≥л¤Їтьс¤ на 5 ф≥зико-географ≥чних областей: ¬олинське, ∆итомирське,  ињвське, „ерн≥г≥вське ≥ Ќовгород-—≥верське ѕол≥сс¤.

2.Ћ≥состепова зона ”крањни

Ћ≥состепова зона прост¤глас¤ в≥д ѕрикарпатт¤ до —ередньорос≥йськоњ височини. ѕ≥вн≥чна межа (≥з ѕол≥сс¤м) проходить поблизу Ћьвова, Ўе≠пет≥вки, ∆итомира,  иЇва, Ќ≥жина, √лухова, а п≥вденна Ч по л≥н≥њ јнаньњв Ч «нам'¤нка Ч ќлександр≥¤ ЧЧ  расноград Ч Ѕалакл≥¤ Ч уп'¤нськ.

–ельЇф Ћ≥состепу р≥зноман≥тний. Ќа ѕравобережж≥ зона займаЇ ¬олино-ѕод≥льську ≥ ѕридн≥провську височини, на Ћ≥вобережж≥ Ч частину ѕридн≥провськоњ низовини ≥ в≥дроги —ередньорос≥йськоњ височини.

«ональними типами грунт≥в Ї с≥р≥ л≥сов≥ ірунти (п≥д л≥совими маси≠вами), а також типов≥ чорноземи (п≥д лучним р≥знотравним степом). ” заплавах р≥чок поширен≥ лучно-чорноземн≥ ірунти,  л≥мат Ћ≥состепу пом≥рно континентальний. ≤з заходу на сх≥д с≥чнев≥ температури зм≥нюютьс¤ в≥д -5 до -8 ∞—, липнев≥ Ч в≥д +18 до +22 —. Ќа заход≥ випадаЇ 550-750 мм, на сход≥ Ч 450 мм опад≥в на р≥к. √устота р≥чковоњ с≥тки зменшуЇтьс¤ ≥з заходу на сх≥д.

” Ћ≥состепу переважають широколистн≥ л≥си, головним чином д≥бро≠ви. Ѕук утворюЇ велик≥ масиви на крайньому заход≥. √раб характерний дл¤ л≥с≥в ѕридн≥провськоњ височини. Ќа Ћ≥вобережж≥ дом≥нуЇ дуб ≥з дом≥шкою клена, липи, ¤сена. —основ≥ ≥ сосново-дубов≥ л≥си займають п≥щан≥ тераси р≥чок.

Ћандшафти Ћ≥состепу сильно зм≥нен≥ людиною. «а останн≥ стор≥чч¤ л≥сист≥сть зменшилас¤ в≥д 40-50 до 5-10%. —ередн¤ розоран≥сть Ћ≥со≠степу складаЇ 75%, а на Ћ≥вобережж≥ Ч нав≥ть 90%. ѕриродн≥ умови спри¤тлив≥ дл¤ вирощуванн¤ пшениц≥, кукурудзи, гречки, цукрового бур¤ка ≥ багатьох ≥нших культур.

ƒл¤ Ћ≥состепу Ї характерним поЇднанн¤ тваринного св≥ту ѕол≥сс¤ ≥ —тепу. ” л≥сах вод¤тьс¤ лбсь, дикий кабан, козул¤, вовк, барсук, куниц¤, б≥лка. Ќа степових д≥л¤нках типов≥ тварини Ч заЇць-русак, лисиц¤, гри≠зуни (ховрашки, хом'¤ки, миш≥); ≥з птах≥в Ч с≥ра кур≥пка, перепел.

Ћ≥состеп ”крањни под≥л¤Їтьс¤ на чотири ф≥зико-географ≥чн≥ пров≥нц≥њ: «ах≥дне-”крањнську, ƒн≥стровсько-ƒн≥провську, Ћ≥вобережне-ƒн≥пров≠ську, —ередньорос≥йську.

3. —тепова зона ”крањни

—тепова зона займаЇ близько 40% територ≥њ ”крањни. Ќа п≥вноч≥ —теп межуЇ з Ћ≥состепом по л≥н≥њ јнаньњв Ч «нам'¤нка Ч ќлександр≥¤ Ч  расноград Ч Ѕалакл≥¤ Ч  уп'¤нськ. —теп охоплюЇ ѕричорноморську низо≠вину, п≥вденн≥ частини ѕридн≥провськоњ височини та ѕридн≥провськоњ ни≠зовини, ƒонецьку ≥ ѕриазовську височини, а також р≥внини  риму.

” пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими зонами ”крањни —теп одержуЇ найб≥льшу к≥льк≥сть сон¤чного тепла, але найменшу к≥льк≥сть осадк≥в. ≤з заходу на сх≥д температури с≥чн¤ зм≥нюютьс¤ в≥д -2 до -9 — , температури лип≠н¤ Ч в≥д +20 до +24 ∞—. –≥чна сума опад≥в зменшуЇтьс¤ з п≥вн≥чного заходу на п≥вденний сх≥д Ч в≥д 450 до 300 мм. ÷е Ї причиною маловодност≥ степових р≥чок.

ѕриродних л≥с≥в у —тепу дуже мало. ¬они ростуть переважно в бал≠ках (байрачн≥ дубов≥ л≥си), у заплавах р≥к (заплавн≥ л≥си), на п≥щаних терасах (соснов≥ л≥си). ™ й штучн≥ л≥сов≥ масиви. ѕовсюдно в —тепу ство≠рено л≥сов≥ полезахисн≥ смуги.

—теп сильно зм≥нений людиною. ѕриродна рослинн≥сть збереглас¤ в запов≥дниках, на схилах р≥чкових долин ≥ балок,

” п≥вн≥чних районах Ї лучн≥ степи з пишним р≥знотрав'¤м (конюшина, шавл≥¤, сон-трава та ≥н.) ≥ степовими злаками. •рунти Ч звичайн≥ чорно≠земи, типов≥ чорноземи. ƒал≥ на п≥вдень Ч р≥знотравно-типчаково-кови≠лов≥ степи на звичайних чорноземах поступово переход¤ть у типчаково-ковилов≥ на п≥вденних чорноземах. ўе дал≥ на п≥вдень Ч сух≥ степи з роз≠р≥дженим травостоЇм ≥з злак≥в, полину, сол¤нок на каштанових ірунтах.

“варинний св≥т: кр≥м численних др≥бних гризун≥в у степу живуть землерийки, кроти, сл≥пц≥. Ѕабак звичайний зараз збер≥гс¤ т≥льки в Ћу≠ганському запов≥днику та у двох заказниках ’арк≥вськоњ област≥. ’арак≠терн≥ дл¤ степу ховрашки, зустр≥чаютьс¤ ласка, горностай, степовий тх≥р, борсук, лисиц¤ та ≥н., ≥з птах≥в Ч жайворонки, перепели, кур≥пки, р≥дко Ч дрохви, орли.

–≥лл¤ в стопу складаЇ 75% земельного фонду. √оловн≥ с≥льськогоспо≠дарськ≥ культури -Ч озима пшениц¤, сон¤шник, цукровий бур¤к, баш≠танн≥.

—тепова зона ”крањни под≥л¤Їтьс¤ з п≥вноч≥ на п≥вдень на три п≥д зони: Ўвн≥чностепову, —ередньостепову та ѕ≥вденностепову.

4. ѕриродн≥ умови ≥ природн≥ ресурси

„орного та јзовського мор≥в

„орне море Ч внутр≥шнЇ море басейну јтлантичного океану, оми≠ваЇ береги ”крањни, –ос≥њ, √руз≥њ, “уреччини, Ѕолгар≥њ ≥ –умун≥њ. ѕлоща 422 тис. км2,. середн¤ глибина 1271 м, максимальна Ч 2245 м.  ер≠ченською протокою „орне море сполучене з јзовським, протокою Ѕос≠фор Ч з ћармуровим морем. ” „орне море впадають ƒунай, ƒн≥про, ƒн≥стер, ѕ≥вденний Ѕуг та ≥нш≥ р≥ки.

Ќайб≥льший п≥востр≥в Ч  римський, найб≥льш≥ затоки у берег≥в ”крањни -  арк≥н≤тська,  алам≥тська, ‘еодос≥йська, ƒжарилгацька. ќст≠ров≥в мало («м≥њний, ƒжарйлгач та ≥н.). ѕоширен≥ п≥щан≥ коси. ¬загал≥ береги розчленован≥ мало.

 л≥матичн≥ умови „орного мор¤ визначаютьс¤ розташуванн¤м знач≠ноњ його частини в субтроп≥чному по¤с≥. «има тепла ≥ волога, л≥то жарке ≥ сухе.

—ередн¤ солон≥сть „орного мор¤ 21,8%о. “емпература поверхневих вод вл≥тку в≥д +24 до +26 —, у м≥лководних затоках Ч до +29 —. ¬зимку температура води в середньому дор≥внюЇ +8 —. ” сувор≥ зими в п≥вн≥чно-зах≥дн≥й ≥ п≥в¤≥чно-сх≥дн≥й частинах „орне коре замерзаЇ.

’арактерною особлив≥стю мор¤ Ї на¤вн≥сть у його глибинних водах с≥рководню, р≥вень ¤кого п≥двищуЇтьс¤ ≥ вже дос¤г позначок -100-200 м, що негативно в≥дбиваЇтьс¤ на орган≥чному житт≥.

” „орному мор≥ промислове значенн¤ мають червон≥ водорост≥, ≥з риб Ч хамса, ставрида, кефаль, камбала, скумбр≥¤, ≥з безхребетних Ч м≥д≥њ, креветки, устриц≥. ”збережж¤ „орного мор¤ Ч головний рекреа≠ц≥йний район ”крањни: ћоре в≥д≥граЇ велику роль у внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х транспортних зв'¤зках (порти ќдеса, ≤лл≤ч≥вськ, ѕ≥вденний та ≥н.). –оз≠почато освоЇнн¤ шельфу (видобуток газу, у перспектив≥ Ч нафти).

јзовськ≥; море Ч внутр≥шнЇ море басейну јтлантичного океану в межах ”крањни ≥ –ос≥њ. ѕлоща 39 тис. км2, середн¤ глибина 7,4 м, ћак≠симальна Ч 15 м (найм≥лководн≥ше море «емл≥).

Ќайб≥льш≥ затоки Ч —иваш, ќб≥точна, Ѕерд¤нська, “аганрозька. ќст≠ров≥в мало. ’арактерн≥ довг≥ п≥щан≥ коси Ч јрабатська —тр≥лка (довжи≠на 115 км), ‘едотова, Ѕерд¤нська та ≥н. ¬ море впадають ƒон,  убань, а також мал≥ р≥чки.

ƒл¤ району јзовського мор¤ характерним Ї пом≥рно континентальний кл≥мат. ¬л≥тку температура води в мор≥ п≥двищуЇтьс¤ до +25-30 —, взимку на п≥вноч≥ маЇ температуру в≥д 0 до -« —, на п≥вдн≥ Ч в≥д 0 до +3 —. ” сувор≥ зими море може повн≥стю покритис¤ льодом товщиною до 90 см.

—олон≥сть води в мор≥ зб≥льшуЇтьс¤, оск≥льки скоротивс¤ р≥чковий ст≥к головних р≥к. –≥вень води в јзовському мор≥ п≥дтримуЇтьс¤ за раху≠нок надходженн¤ солон≥ших вод „орного мор¤. —олон≥сть води в јзов≠ському мор≥ зараз дос¤гла в середньому 13,8 %о ≥ продовжуЇ зростати, що згубно впливаЇ на пр≥сноводн≥ види орган≥чного св≥ту.

ќрган≥чний св≥т јзовського мор¤ характеризуЇтьс¤ високою продук≠тивн≥стю. ¬од¤тьс¤ азовський дельф≥н, 79 вид≥в риб, з ¤ких найб≥льше значенн¤ мають тюлька, хамса, камбала, бички, оселедець, а також осет≠ров≥ Ч осетер, севрюга.

”збережж¤ јзовського мор¤ використовуЇтьс¤ дл¤ рекреац≥њ. Ќайважлив≥ш≥ порти Ч ћар≥уполь, Ѕерд¤нськ. ѕромислове значенн¤ ма≠ють сол≥ —иваша. Ўельф перспективний дл¤ пошук≥в нафти, газу, роз≠сипних родовищ корисних копалин. ”1999 р. б≥л¤ мису  азантип в≥дкри≠то перше газове родовище.

1

Ќазва: ѕриродн≥ зони ”крањни. ѕриродн≥ умови ≥ ресурси „орного та јзовського мор≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2556 прочитано)