√еограф≥¤ > –есурси —в≥тового океану ≥ рекреац≥йн≥ ресурси

–есурси —в≥тового океану ≥ рекреац≥йн≥ ресурси

–есурси —в≥тового океану загалом под≥л¤ютьс¤ на б≥олог≥чн≥, м≥неральн≥, енергетичн≥. ÷е ресурси, що вже видобуваютьс¤ або можуть бути добут≥ з води узбережноњ частини, дна та надр океан≥в та мор≥в.

Ѕ≥олог≥чн≥ ресурси океан≥в - риби, кити, молюски (кальмари, м≥д≥њ то≠що), ракопод≥бн≥ (краби, креветки, кр≥ль тощо), де¤к≥ види водоростей, що вико≠ристовуютьс¤ дл¤ виробництва продукт≥в харчуванн¤ ≥ одержанн¤ ц≥нних речовин дл¤ р≥зних галузей промисловост≥, с≥льського господарства, медицини. ¬они нале≠жать до в≥дновлюваних ресурс≥в. «агальна маса живих орган≥зм≥в —в≥тового океану оц≥нюЇтьс¤ приблизно 35 млрд тонн. ќбс¤ги поповненн¤ рибних запас≥в, видобуток ¤ких становить в≥д 4/5 до 9/10 всього морського промислу, дос¤гаЇ 200 млн тонн щор≥чно. ќсновними районами вилову риби в св≥т≥ Ї шельфов≥ д≥л¤нки, що займа≠ють 7-8 % площ≥ —в≥тового океану ≥ забезпечують 90 % обс¤г≥в вилову, а також центральна частина “ихого океану (прибережн≥ води остров≥в ќкеан≥њ), ѕ≥вн≥чна јт≠лантика. Ќайб≥льш≥ рибопромислов≥ крањни св≥ту - япон≥¤, –ос≥¤,  итай, —Ўј, „ил≥, Ќорвег≥¤, ≤нд≥¤, –еспубл≥ка  оре¤, ƒан≥¤, “ањланд, ≤ндонез≥¤, ¬еликобри≠тан≥¤. ƒедал≥ б≥льшого розвитку набуваЇ штучне розведенн¤ на фермах та морських плантац≥¤х де¤ких вид≥в молюск≥в, водоростей, що д≥стало назву марикультури.

ћ≥неральн≥ ресурси океан≥в представлен≥ нафтою, газом, групою твер≠дих корисних копалин. ѕерспективними дл¤ видобутку нафти та газу Ї ≤« млн км2 шельфовоњ зони —в≥тового океану. √еолог≥чн≥ запаси нафти оц≥нюютьс¤ в 0,3 трлн тонн, газу - в 140 трлн м3. —в≥товий видобуток нафти з шельфу становить 1/4 загальних обс¤г≥в, газу - 1/10. Ќайб≥льш ≥нтен≠сивно видобуток ведетьс¤ в ѕерськ≥й, ћекси≠канськ≥й затоках, затоц≥ ћаракайбо, ѕ≥в≠н≥чному (мал. 8) ≥  асп≥йському мор¤х. ѕ≥д≠водний видобуток кам'¤ного вуг≥лл¤ на шель≠ф≥ провод¤ть ¬еликобритан≥¤, япон≥¤, Ќова «еланд≥¤,  анада, јвстрал≥¤. ¬ перспектив≥ зростатиме видобуток зал≥зних руд, м≥д≥, н≥келю, олова, титану, с≥рки, фосфорит≥в, буд≥вельних матер≥ал≥в та ≥нших з дна океан≥в та мор≥в. ѕ≥драховано, що води —в≥тового океану м≥ст¤ть понад 60 х≥м≥чних елемент≥в. « морськоњ води видобувають багато кухонноњ сол≥ (1/3 сол≥, що споживаЇтьс¤ людьми), магн≥ю, брому, кал≥ю. «ростаЇ використанн¤ опр≥сненоњ морськоњ води ( увейт,  азахстан, япон≥¤, “уркмен≥стан, јзербайджан).

≈нергетичн≥ ресурси океану - це принци≠пово доступна механ≥чна та теплова енерг≥¤ його вод. ѕоки що з енергетичних ресурс≥в —в≥тового океану найб≥льше використо≠вуЇтьс¤ енерг≥¤ приплив≥в ≥ в≥дплив≥в, ¤ка оц≥нюЇтьс¤ вченими в 1 млрд к¬т. ѕерш≥ припливно-в≥дпливн≥ електростанц≥њ буди споруджен≥ у ‘ранц≥њ (гирло р≥чки –ане) та в –ос≥њ ( исла губа в ћурманськ≥й област≥). ’вильов≥ електростанц≥њ д≥ють в япон≥њ, ¬еликобритан≥њ, јвстрал≥њ, ≤нд≥њ, Ќорвег≥њ. ¬ перспектив≥ передбачаЇтьс¤ ви≠користанн¤ термальноњ енерг≥њ океанських вод.

–екреац≥йн≥ ресурси - це сукупн≥сть природних, природно-техн≥чних, соц≥аль≠но-економ≥чних комплекс≥в та њх елемент≥в, що спри¤ють в≥дновленню та розвитку ф≥зичних та духовних сил людини, њњ працездатност≥. –озр≥зн¤ють природн≥ ≥ соц≥ально-економ≥чн≥ (або природн≥ ≥ культурно-≥сторичн≥) ресурси рекреац≥йноњ д≥¤льност≥. ѕриродн≥ рекреац≥йн≥ ресурси - це особливост≥ природи, природн≥ та природно-техн≥чн≥ геосистеми, т≥ла, ¤вища природи, њх компоненти й властивост≥, природоохоронн≥ об'Їкти. —оц≥ально-економ≥чн≥ рекреац≥йн≥ ресурси - культурн≥ об'Їкти, пам'¤тки ≥стор≥њ, арх≥тектури, етнограф≥чн≥ особливост≥ територ≥њ.

–екреац≥йн≥ ресурси океан≥в та мор≥в характеризуютьс¤ значною р≥зноман≥т≠н≥стю. ƒо основних рекреац≥йно-туристських берегових район≥в належать: в јтлан≠тичному океан≥ - —ередземноморське узбережж¤ ѕ≥вденноњ ™вропи та ѕ≥вн≥чноњ јф≠рики, узбережж¤ Ѕ≥скайськоњ затоки, ѕ≥вн≥чного, Ѕалт≥йського та „орного мор≥в, п≥вострова ‘лорида, остров≥в  уба, √ањт≥, Ѕагамських, райони м≥ст та м≥ських агло≠мерац≥й јтлантичного узбережж¤ ѕ≥вн≥чноњ та ѕ≥вденноњ јмерики; в “ихому океан≥ - √авайськ≥ острови ≥ сх≥дне узбережж¤ јвстрал≥њ, остр≥в ’айнань ( итай), узбережж¤ японського мор¤, райони м≥ст та м≥ських агломерац≥й узбережж¤ ѕ≥вн≥чноњ та ѕ≥вденноњ јмерики; в ≤нд≥йському океан≥ - остр≥в Ўр≥-Ћанка, район прибережних м≥ських агломерац≥й ≤нд≥њ, сх≥дне узбережж¤ острова ћадагаскар. Ќин≥ поширенн¤ набувають туристськ≥ подорож≥ на корабл¤х (круњзи), п≥дводне по≠люванн¤, спортивне рибальство, в≥ндсерф≥нг, подорож≥ на ¤хтах, катамаранах.

«агальний обс¤г св≥тових рекреац≥йних ресурс≥в не може бути визначений повн≥стю ¤к≥сно або к≥льк≥сно. ƒл¤ оц≥нки св≥тових рекреац≥йних ресурс≥в треба враховувати географ≥чне положенн¤, особливост≥ кл≥мату ≥ ландшафт≥в. ƒо ос≠новних вид≥в рекреац≥йних ресурс≥в належать: 1) узбережж¤ теплих мор≥в; 2) бе≠реги р≥чок, озер та водосховищ; 3) л≥сов≥ та лучн≥ масиви; 4) передг≥р'¤ та г≥рськ≥ крањни; 5) м≥ста - столичн≥ та ≥сторичн≥ центри; 6) м≥ста-курорти або курортн≥ м≥сцевост≥; 7) рел≥г≥йно-культов≥ комплекси та окрем≥ споруди, розташован≥ по≠за межами населених пункт≥в; 8) давн≥ м≥ста, фортиф≥кац≥йн≥ споруди (печерн≥ м≥ста, фортец≥ тощо), камен¤рн≥.

Ќа характер використанн¤ рекреац≥йних ресурс≥в надзвичайно впливаЇ еко≠лог≥чний стан територ≥њ - чистота або забруднен≥сть вод, пов≥тр¤, грунт≥в, пор¤док або безладд¤ в соц≥ально-пол≥тичному житт≥ сусп≥льства, економ≥ц≥ крањни. Ќин≥ до найгостр≥ших еколог≥чних проблем багатьох держав св≥ту треба в≥днести забруднен≥сть пов≥тр¤, поверхневих вод, вод мор≥в ≥ океан≥в, розповсюдженн¤ —Ќ≤ƒу, тероризм, наркоман≥ю, а також осередки дес¤тк≥в великих та малих в≥й≠ськових конфл≥кт≥в, що не припин¤ютьс¤.

1

Ќазва: –есурси —в≥тового океану ≥ рекреац≥йн≥ ресурси
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1049 прочитано)