√еограф≥¤ > “ихий океан

“ихий океан

“ихий океан Ї одним ≥з чотирьох океан≥в св≥ту. «а своњми розм≥рами його справедливо називають великим. “ихий океан може в≥льно вм≥стити в соб≥ вс≥ материки ≥ острови «емл≥. ÷е найдавн≥ший океан нашоњ планети. …ого значна частина знаходитьс¤ у жаркому тепловому по¤с≥. ” “ихому океан≥ зосереджена найб≥льша к≥льк≥сть остров≥в.

ѕлоща “ихого океану Ц “ихий океан займаЇ ус≥Їњ земноњ поверхн≥ ≥ площ≥ —в≥тового океану. ћайже посередин≥ його розд≥л¤Ї екватор, через його екватор≥ю проходить 180 мерид≥ан. ћаксимальна глибина “ихого океану Ц 11022м (ћар≥анський жолоб). ¬ тихий океан входить 25 мор≥в. ≈кватор≥альне розм≥щенн¤ тихого океану робить його велетенським нагромаджувачем тепла ≥ найтепл≥шим океаном. —ередн¤ температура поверхневих вод становить.

¬еличезна площа океану спри¤Ї також утворенню над ним потужних пов≥тр¤них теч≥й, ¤к≥ впливають на кл≥мат «емл≥.

ѕочаток освоЇнн¤ Ївропейц¤ми “ихого океану поклав ‘. ћагеллан, експедиц≥¤ ¤кого зд≥йснила в 1519-1521рр. навколосв≥тню подорож. ѕеретинаючи великий водний прост≥р з≥ сходу на зах≥д, мореплавц≥ жодного разу не потрапили п≥д шторм. Ќад океаном сто¤ла безв≥тр¤на погода. „ерез це назвали його “ихим. “ихий океан Ц Їдиний, що майже повн≥стю знаходитьс¤ в межах одн≥Їњ л≥тосферноњ плити Ц “ихоокеанськоњ. ” м≥сц¤х њњ взаЇмод≥њ з ≥ншими плитами виникли сейсм≥чно активн≥ зони, що утворюють “ихоокеанський сейсм≥чний по¤с, в≥домий ще п≥д назвою Д¬огн¤не к≥льцеФ (область вулкан≥в ≥ землетрус≥в).

–ельЇф дна “ихого океану досить складний Ц на дн≥ знаход¤тьс¤ велик≥ улоговини, розд≥лен≥ океан≥чними п≥дн¤тт¤ми.

Ќайб≥льшим таким п≥дн¤тт¤м Ї —х≥днотихоокеанське, ¤ке входить у св≥тову систему серединно-океан≥чних хребт≥в.

” м≥сц¤х з≥ткненн¤ л≥тосферних плит на дн≥ океану ви¤вили джерела з температурою, вода ¤ких м≥стить р≥зн≥ х≥м≥чн≥ елементи. ¬чен≥ вважають, що з цими джерелами повТ¤зане утворенн¤ корисних копалин.

“ихий океан, незважаючи на його назву, Ї найнеспок≥йн≥шим на планет≥. ” центральн≥й його частин≥ панують пасати. ¬ зах≥дн≥й Ц руйн≥вн≥ тайфуни. ” пом≥рних широтах переважаЇ зах≥дне перенесенн¤ пов≥тр¤них мас. Ќа п≥вноч≥ ≥ на п≥вдн≥ часто бувають шторми.

“ихоокеанськ≥ тайфуни Ц стих≥йне ¤вище природи, що призводить до значних руйнувань та загибел≥ людей. ¬они щор≥чно обрушуютьс¤ на японськ≥, ‘≥л≥пп≥нськ≥ острови, сх≥дне узбережж¤  итаю та ¬ТЇтнаму. ƒ≥аметр тайфуну коливаЇтьс¤ в≥д 200 до 1800 км, а в його центр≥ часто буваЇ спок≥йна ≥ нав≥ть ¤сна погода. Ќа перифер≥њ ж тайфуну йдуть зливов≥ дощ≥, дмуть ураганн≥ в≥три, а штормов≥ хвил≥ дос¤гають 10-12 м заввишки.

ќдн≥Їю ≥з своЇр≥дних особливостей “ихого океану Ї хвил≥ цунам≥, породжен≥ п≥дводними виверженн¤ми вулкан≥в ≥ землетрусами, ¤к≥ на в≥дм≥ну в≥д в≥трових хвиль охоплюють всю товщину води.

«начна прот¤жн≥сть океану з п≥вноч≥ на п≥вдень зумовлюЇ зм≥ни середньор≥чних температур води в≥д -1 до +30. ” результат≥ значних опад≥в (к≥льк≥сть опад≥в б≥льша за випаровуванн¤) солон≥сть поверхневих вод в ньому трохи нижча, н≥ж в ≥нших океанах. ” п≥вн≥чно-сх≥дн≥й частин≥ океану спостер≥гаютьс¤ велик≥ тумани, ¤к≥ насуваютьс¤ на материк у вигл¤д≥ величезних б≥лих хвиль. —правжньою Дкрањною туман≥вФ називають Ѕерингове море.

ќрган≥чний св≥т “ихого океану характеризуЇтьс¤ надзвичайним багатством ≥ р≥зноман≥тт¤м видового складу. Ћише в його поверхневому шар≥ ви¤влено понад тис¤чу вид≥в м≥кроорган≥зм≥в.

¬ид≥л¤ютьс¤ багатством форм житт¤ коралов≥ рифи троп≥чних ≥ екватор≥альних широт.  ораловим рифом називаЇтьс¤ обм≥лина, що утворилась в насл≥док життЇд≥¤льност≥ коралових пол≥п≥в Ц морських орган≥зм≥в з твердим вапн¤ковим скелетом. „асто корали посел¤ютьс¤ на схилах згаслих п≥дводних вулкан≥в. “од≥ утворюютьс¤ коралов≥ острови Ц атоли.

Ѕагато вид≥в риб ≥ тварин ¤к≥ поширен≥ в “ихому океан≥, мають промислове значенн¤.

” п≥вн≥чн≥й частин≥ океану поширен≥ лососев≥ риби Ц лосось, кета, горбуша. ” центральн≥й частин≥ багато тунц¤ ≥ оселедц¤. Ѕ≥л¤ зах≥дного узбережж¤ Ц анчоус≥в.

–иба Ї кормовою базою дл¤ птах≥в.

“ихоокеанське узбережж¤ ѕ≥вденноњ јмерики подекуди вкрите численними колон≥¤ми птах≥в (баклан≥в, пел≥кан≥в, п≥нгв≥н≥в). ¬ океан≥ вод¤тьс¤ також ссавц≥: кити, дельф≥ни, морськ≥ котики, морськ≥ бобри.

ƒо берег≥в “ихого океану виход¤ть територ≥њ понад 50 крањн, у ¤ких проживаЇ майже половина населенн¤ «емл≥.

Ќа “ихий океан припадаЇ половина св≥тового вилову риби. ¬ окремих частинах океану (б≥л¤ —Ўј, јвстрал≥њ) видобувають нафту, камТ¤не вуг≥лл¤, металев≥ руди.

„ерез “ихий океан проход¤ть важлив≥ морськ≥ шл¤хи. ¬они Ї найдавн≥шими на «емл≥.

Ќадм≥рна господарська д≥¤льн≥сть людини призвела до знищенн¤ та значного скороченн¤ чисельност≥ багатьох ц≥нних тварин, особливо кит≥в та морських котик≥в.

« кожним роком зростаЇ забрудненн¤ океан≥чних вод нафтою ≥ нафтопродуктами, що надход¤ть з материк≥в.

—еред блакитного простору “ихого океану розкинулис¤ острови ќкеан≥њ. ≤стор≥¤ в≥дкритт≥в ≥ досл≥джень ќкеан≥њ почалас¤ з першоњ навколосв≥тньоњ подорож≥ ‘ернандо ћагеллана.

ќкеан≥¤ Ц це сукупн≥сть остров≥в з мТ¤ким, спри¤тливим дл¤ проживанн¤ кл≥матом. ¬сього тут нал≥чуЇтьс¤ близько 10 тис. остров≥в загальною площею 1,3 млн км. Ќайб≥льш≥ групи остров≥в Ц ѕол≥нез≥¤, ћ≥кронез≥¤, ћеланез≥¤, найб≥льш≥ острови Ц Ќова √в≥не¤, Ќова «еланд≥¤.

 орисн≥ копалини остров≥в Ц н≥келев≥ та кобальтов≥ руди, фосфорити, золото.

√оловна рослина остров≥в Ц кокосова пальма.

ќсновною проблемою остров≥в Ї збереженн¤ њх ун≥кальноњ природи, що зм≥нюЇтьс¤ в результат≥ д≥¤льност≥ людини.

Ќароди ќкеан≥њ чудов≥ мореплавц≥. Ќа своњх невеликих корабл¤х вони зд≥йснювали мандр≥вки за тис¤ч≥ к≥лометр≥в в≥д своњх осель. Ќаселенн¤ ќкеан≥њ займаЇтьс¤ землеробством. ¬ирощуютьс¤ троп≥чн≥ культури: кокосова пальма, банани, ананаси, ¤мс, цукрова тростина. ћ≥сцеве населенн¤ традиц≥йно займаЇтьс¤ рибальством. ќстанн≥ дес¤тил≥тт¤ швидко розвиваЇтьс¤ галузь туризму та в≥дпочинку.

ѕол≥тична карта ќкеан≥њ р≥зноман≥тна: Ї незалежн≥ держави та залежн≥ територ≥њ.

1

Ќазва: “ихий океан
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1162 прочитано)