√еограф≥¤ > ‘ормуванн¤ кл≥мату ≥ погоди.  л≥мат ”крањни ≥ ™вропи

‘ормуванн¤ кл≥мату ≥ погоди.  л≥мат ”крањни ≥ ™вропи

1. ѕогода. ’арактеристика њњ складових

ѕогода Ч це стан нижнього шару атмосфери в даний час ≥ в даному м≥сц≥. ѕон¤тт¤ Ђпогодаї м≥стить ш≥сть показник≥в њњ стану (або метеоелемент≥в): температуру ≥ волог≥сть пов≥тр¤, хмарн≥сть, опади, атмосферний тиск ≥ в≥тер.

“емпература пов≥тр¤ характеризуЇ тепловий стан атмосфери ≥ ви≠м≥рюЇтьс¤ в градусах ÷ельс≥¤ (∞—) ≥  ельв≥на ( ). “емпература пов≥тр¤ залежить в≥д кута пад≥нн¤ сон¤чних промен≥в. Ќа температуру вплива≠ють прозор≥сть атмосфери, хмарн≥сть, напр¤мок в≥тру, опади тощо. «а даними спостережень розраховують середньодобову, середньом≥с¤чну, середньор≥чну температури. –≥зницю м≥ж максимальною ≥ м≥н≥мальною температурою називають ампл≥тудою температур. –≥чн≥ ампл≥туди тем≠ператур зб≥льшуютьс¤ в≥д екватора до полюс≥в. Ќа одн≥й ≥ т≥й сам≥й ши≠рот≥ ампл≥туда температур також може зм≥нюватис¤. Ќаприклад, вона зб≥льшуЇтьс¤ в≥д узбережж¤ вглиб материка ≥ Ї одним ≥з показник≥в континентальност≥ кл≥мату.

¬олог≥сть пов≥тр¤ Ч вм≥ст вод¤ноњ пари в пов≥тр≥. «алежить в≥д тем≠ператури: чим вища температура пов≥тр¤, тим б≥льшу к≥льк≥сть вологи воно може м≥стити. јбсолютна волог≥сть Ч це к≥льк≥сть вод¤ноњ пари (у г) в одиниц≥ об'Їму пов≥тр¤ (в 1 м3). ¬≥дносна волог≥сть Ч в≥дношен≠н¤ фактичного вм≥сту вод¤ноњ пари в пов≥тр≥ до можливого при дан≥й температур≥, виражене у в≥дсотках.

’марн≥сть Ч ступ≥нь покритт¤ небосхилу хмарами Ч скупченн¤ми крапельок води? що зависли в атмосфер≥, або кристалик≥в льоду. –озр≥з≠н¤ють купчаст≥, шаруват≥, перист≥ хмари, а також дес¤тки њх р≥зно≠вид≥в Ч високошаруват≥, купчасто-дощов≥, шарувато-купчаст≥ та ≥н. ’марн≥сть визначають у балах Ч в≥д 0 (при ¤сному неб≥) до 10 бал≥в (при суц≥льн≥й хмарност≥).

јтмосферн≥ опади Ч вода в р≥дкому ≥ твердому станах, що випадаЇ з хмар або з пов≥тр¤ на земну поверхню. ƒо р≥дких опад≥в належать дощ, роса, мр¤ка, до твердих Ч сн≥г, град, ≥н≥й, приморозь, сн≥гова крупа.  ≥льк≥сть опад≥в вим≥рюЇтьс¤ в м≥л≥метрах за одиницю часу (м≥с¤ць, р≥к).

јтмосферний тиск Ч сила, з ¤кою пов≥тр¤ давить на земну поверх≠ню. ќдиниц¤ми вим≥ру атмосферного тиску Ї м≥л≥метри ртутного сто≠впчика (мм рт, ст.), м≥л≥бари (мб), а в систем≥ —≤ Ч паскал≥ (ѕа) ≥ гектопаскал≥ (гѕа). Ќормальний тиск Ч середн¤ величина тиску на р≥вн≥ мор¤: –норм. - 760 мм рт. ст. = 1013 мб = 1013 гѕа.

¬≥тер Ч горизонтальний рух пов≥тр¤ з област≥ високого тиску до област≥ нижчого. ¬≥тер характеризуЇтьс¤ швидк≥стю (м/с, км/год) ≥ на≠пр¤мком (визначаЇтьс¤ за стороною горизонту, зв≥дки дуЇ). Ќа «емл≥ розр≥зн¤ють пост≥йн≥ в≥три (п≥вн≥чно-сх≥дн≥ ≥ п≥вденно-сх≥дн≥ пасати, зах≥дн≥ в≥три пом≥рних широт), сезонн≥ в≥три мусони), м≥сцев≥ в≥три (бризи, бора та ≥н.).

2.  л≥мат ”крањни, його особливост≥ ≥ чинники,

¤к≥ його визначають

 л≥мат ”крањни пом≥рно континентальний, на ѕ≥вденному берез≥  ри≠му Ч субтроп≥чний середземноморський. ¬ ”крањнських  арпатах ≥  римських горах спостер≥гаютьс¤ зниженн¤ температур пов≥тр¤ по вер≠тикал≥ знизу вгору, зб≥льшена к≥льк≥сть опад≥в пор≥вн¤но з сус≥дн≥ми р≥внинними територ≥¤ми. ƒл¤ крањни в ц≥лому характерне зб≥льшенн¤ континентальност≥ кл≥мату ≥з заходу на сх≥д.

—ередньор≥чна к≥льк≥сть, годин сон¤чного с¤¤нн¤ зростаЇ в ”крањн≥ з п≥вн≥чного заходу на п≥вденний сх≥д ≥ п≥вдень з 1700 до 2400. ћ≥н≥мальна тривал≥сть Ч у ѕол≥сс≥ (1700-1800 год на р≥к), максимальна Ч на п≥вденних схилах  римських г≥р (понад 2400 год). —умарна сон¤чна рад≥ац≥¤ становить на п≥вноч≥ крањни 3500-4000, в п≥вденних районах Ч 4600-5200 ћƒж/м2 на р≥к.

÷иркул¤ц≥¤ атмосфери зумовлюЇ перенесенн¤ пов≥тр¤них мас, њх трансформац≥ю ≥ взаЇмод≥ю. Ќа територ≥ю ”крањни приход¤ть морськ≥ пов≥тр¤н≥ маси Ч арктичн≥ (з п≥вноч≥), пом≥рн≥ (з рег≥он≥в пом≥рних широт јтлантики) ≥ р≥дко Ч троп≥чн≥ (з п≥вденних район≥в јтлантики).  онти≠нентальн≥ пом≥рн≥ ≥ троп≥чн≥ пов≥тр¤н≥ маси приход¤ть ≥з внутр≥шн≥х район≥в ™враз≥њ в≥дпов≥дних широт. ƒл¤ кл≥мату ”крањни характерна часта зм≥на погод, що пов'¤зано з надходженн¤м циклон≥в (в середньому за р≥к њх 45) ≥ антициклон≥в (36). јнтициклони менше рухлив≥, н≥ж циклони, тому в ”крањн≥ переважають дн≥ з антициклональними (¤сними, сон¤ч≠ними) погодами Ч у середньому на р≥к њх 230-235 (проти 135-130 дн≥в ≥з циклональними погодами).

ѕ≥дстилаюча поверхн¤ впливаЇ на вс≥ кл≥матичн≥ показники. Ќа≠приклад, г≥рськ≥ хребти  арпат ≥  риму захищають в≥дпов≥дно «акарпат≠т¤ ≥ „орноморське узбережж¤ в≥д холодних арктичних пов≥тр¤них мас.

—ередньос≥чнев≥ температури на п≥вн≥чному сход≥ крањни в≥д -7 до -8 —, а на ѕ≥вденному берез≥  риму (ялта) +4 ∞—. —ередньолипнев≥ тем≠ператури на заход≥ ”крањни +18 ∞—, а на п≥вдн≥ Ч в≥д +22 ∞— до +23 ∞— ≥. вище.

ќпади розпод≥л¤ютьс¤ нер≥вном≥рно, њх р≥чна к≥льк≥сть зменшуЇтьс¤ з заходу ≥ п≥вн≥чного заходу (550-650 мм/р≥к) на п≥вдень ≥ п≥вденний сх≥д (до 300-350 мм/р≥к). ћаксимум опад≥в припадаЇ на  римськ≥ гори (понад 1000 мм/р≥к) ≥ ”крањнськ≥  арпати (понад 1500 мм/р≥к).

¬ ц≥лому кл≥матичн≥ умови ”крањни спри¤тлив≥ дл¤ р≥зних галузей господарства.

3.  л≥мат ™вропи.

ѕеревага зах≥дного перенесенн¤ пов≥тр¤них мас

™вропа розташована у чотирьох кл≥матичних по¤сах.

ƒл¤ арктичного по¤с≥ (арх≥пелаг Ўп≥цберген ≥ р¤д ≥нших остров≥в ѕ≥вн≥чного Ћьодовитого океану) характерний арктичний тип кл≥мату з переважанн¤м прот¤гом року м≥нусових температур. “ут випадаЇ мала к≥льк≥сть опад≥в (не б≥льше 250 мм/р≥к).

” субарктичному по¤с≥ лежать п≥вденне узбережж¤ Ѕаренцова мор¤, п≥вн≥ч —кандинавського п≥вострова й остр≥в ≤сланд≥¤.  л≥мат субарктич≠ний. «има довга ≥ холодна (до -«ќ ∞—), л≥то пор≥вн¤но тепле (до +10, +15 ∞—), але дуже коротке/ќпад≥в небагато Ч до 300 мм/р≥к.

¬елика частина ™вропи лежить у пом≥рному по¤с≥ з морським, по≠м≥рно континентальним ≥ континентальним типами кл≥мату.

ƒл¤ пом≥рного морського кл≥мату характерне переважанн¤ вологого пов≥тр¤ јтлантики. Ќа островах ≤рланд≥¤, ¬еликобритан≥¤, а також на берез≥ јтлантичного океану зима дощова, тепла (середн≥ температури в≥д +1 до +6 ∞—), ¬л≥тку температури невисок≥ Ч в≥д +10 до +18 ∞—, часто йдуть дощ≥. «а р≥к випадаЇ 1000 мм опад≥в.

 л≥мат б≥льшоњ частини ™вропи пом≥рно континентальний, з б≥льши≠ми, н≥ж на узбережж≥, ампл≥тудами температур (зима холодна, л≥то теп≠ле) ≥ з меншою к≥льк≥стю опад≥в (в≥д 500 до 700 мм/р≥к).

Ќа крайньому п≥вденному сход≥ ™вропи сформувавс¤ континенталь≠ний тип кл≥мату з дуже спекотним л≥том ≥ достатньо холодною дл¤ цих широт зимою. ќпад≥в випадаЇ до 250 мм/р≥к.

ѕ≥вденна частина ™вропи розташована в субтроп≥чному по¤с≥. ƒл¤ цього рег≥ону характерний субтроп≥чний середземноморський тип кл≥ма≠ту. ¬л≥тку пов≥тр¤ сухе, троп≥чне, ≥з температурами липн¤ в середньому в≥д +23 до +25 ∞—. ќпад≥в майже не буваЇ. ¬зимку встановлюЇтьс¤ об≠ласть зниженого тиску з переважанн¤м зах≥дних в≥тр≥в, що несуть воло≠гу з јтлантики. «има тепла Ч в≥д +7 до +10 ∞— у с≥чн≥, дощова. ” серед≠ньому за р≥к випадаЇ приблизно 400-500 мм опад≥в.

¬ ц≥лому дл¤ б≥льшоњ частини ™вропи характерна атмосферна цирку≠л¤ц≥¤ з зах≥дним перенесенн¤м пов≥тр¤них мас. ѕов≥тр¤н≥ маси пере≠м≥щуютьс¤ в≥д јзорського максимуму на п≥вн≥ч Ч в область зниженого тиску. ¬насл≥док обертанн¤ «емл≥ вони поступово в≥дхил¤ютьс¤ вправо, ≥ виникаЇ пост≥йно д≥юче потужне зах≥дне перенесенн¤ пом≥рних воло≠гих пов≥тр¤них мас з јтлантичного океану на територ≥ю ™вропи.

1

Ќазва: ‘ормуванн¤ кл≥мату ≥ погоди.  л≥мат ”крањни ≥ ™вропи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (939 прочитано)