√еограф≥¤ > ¬алютн≥ в≥дносини та валютн≥ системи

¬алютн≥ в≥дносини та валютн≥ системи

1. ћ≥жнародн≥ валютн≥ в≥дносини Ї нев≥д¢Їмною складовою ланкою св≥товоњ економ≥ки. ѓх функц≥онуванн¤ й розвиток пов¢¤зан≥ з обслуговуванн¤м всього комплексу економ≥чних зв¢¤зк≥в, що складаютьс¤ м≥ж окремими крањнами, юридичними суб¢Їктами ринку та приватними особами. …детьс¤ про обслуговуванн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥, вив≥з кап≥талу, наданн¤ позик ≥ кредит≥в, нацково-техн≥чний обм≥н, розвиток туризму, ≥нш≥ державн≥ та приватн≥ стосунки.

–озвиток валютних в≥дносин зумовлюЇтьс¤ об¢Їктивними передумовами ¾ вдосконаленн¤м м≥жнародного под≥лу прац≥ та спец≥ал≥зац≥Їю виробництва, ≥нтернац≥онал≥зац≥Їю всього комплексу виробничого в≥дтворенн¤ ≥ сусп≥льно-пол≥тичного житт¤ народ≥в. ¬изначальний вплив на њх поглибленн¤ справл¤Ї формуванн¤ на св≥товому ринку ≥нтернац≥ональноњ вартост≥ товар≥в ≥ послуг, а зв≥дси ¾ розвиток ≥нтернац≥онал≥зац≥њ грошових в≥дносин.

—воЇю чергою, валютн≥ в≥дносини не Ї пасивною структурою св≥тового господарства. ¬они спричин¤ють активний зворотн≥й вплив на його ¤к≥сн≥ перетворенн¤ , зокрема на забезпеченн¤ системноњ збалансованост≥ та економ≥чноњ р≥вноваги св≥тових господарських зв¢¤зк≥в.

¬алютн≥ в≥дносини пов¢¤зан≥ з функц≥онуванн¤м грошей у м≥жнародному оборот≥, ¤к≥ за призначенн¤м опосередковують (забезпечують валютою) м≥жнародн≥ економ≥чн≥ зв¢¤зки. ¬они т≥сно пов¢¤зан≥ з внутр≥шньою грошовою системою. –азом з тим вони не включають механ≥зми грошового об≥гу окремих крањн.

Ќа фундамент≥ валютних в≥дносин формуЇтьс¤ валютна пол≥тика та валютна система, державно-правова форма орган≥зац≥њ валютних в≥дносин.

¬алютна пол≥тика ¾ сукупн≥сть заход≥в, ¤к≥ провод¤тьс¤ державою в сфер≥ м≥жнародних валютних в≥дносин у в≥дпов≥дност≥ з њњ поточними та стратег≥чними ц≥л¤ми. ѕроводитьс¤ ¤к складова частина державноњ економ≥чноњ пол≥тики крањни, виступаЇ важливим ≥нструментом валютного регулюванн¤.

ќсновним ≥нструментом проведенн¤ валютноњ пол≥тики служать: дисконтна пол≥тика з метою регулюванн¤ грошовоњ маси в об≥гу та руху позичкових кап≥тал≥в; валютна ≥нтервенц≥¤ з метою впливу на курс нац≥ональноњ валюти; зм≥на валютного курсу шл¤хом ревальвац≥њ чи девальвац≥њ, запровадженн¤ або скасуванн¤ тих чи ≥нших валютних обмежень; диверсиф≥кац≥¤ валютних резерв≥в; укладанн¤ м≥ждержавних угод про структурн≥ зм≥ни в м≥жнародн≥й валютн≥й систем≥ тощо.

¬алютна пол≥тика зд≥йснюЇтьс¤ органами екном≥чного управл≥нн¤ ¾ центральним банком, м≥н≥стерством ф≥нанс≥в, органами валютного контролю. ѕроводитьс¤ ¤к зас≥б координац≥њ м≥ждержавних екном≥чних в≥дносин; ¤к зас≥б посиленн¤ позиц≥њ крањни в боротьб≥ за ринки збуту, сфери прикладанн¤ кап≥тал≥в тощо. –еально обгрунтована валютна пол≥тика в≥д≥граЇ важливу роль в розвитку нац≥ональноњ економ≥ки, в ≥нтеграц≥ њњ в св≥тову систему, в забезпеченн≥ м≥жнародноњ валютноњ л≥кв≥дност≥.

¬алютна система ¾ це державно-правова форма орган≥зац≥њ валютних в≥дносин.

—л≥д розр≥зн¤ти нац≥ональну , м≥жнародну, рег≥ональну та св≥тову валютн≥ системи.

Ќац≥ональна валютна ситема ¾ це державно-правова форма орган≥зац≥њ валютних в≥дносин даноњ крањни з ≥ншими крањнами та м≥ждержавними ф≥нансовими ≥снтитутами, за допомогою ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ м≥жнародн≥ кредитно-розрахунков≥ операц≥њ, формуютьс¤ та використовуютьс¤ валютн≥ резерви крањни.

ќсновними елементами нац≥ональноњ валютноњ системи Ї:

нац≥ональна валюта ¾ грошова одиниц¤ крањни;

валютний паритет та режим курсу нац≥ональноњ валюти;

умови обм≥ну нац≥ональноњ валюти на ≥нш≥ валюти ¾ конвертован≥сть валюти;

форми та орган≥зац≥¤ м≥ждержавних розрахунк≥в;

статус нац≥ональних установ, ¤к≥ обслуговують та регулюють валютн≥ в≥дносини.

3. онвертован≥сть валюти

ќдним з найважлив≥ших елемент≥в валютноњ ситеми Ї конвертован≥сть нац≥ональноњ валюти.

 онвертован≥сть нац≥ональноњ валюти ¾ нев≥д¢Їмний атрибут в≥дкритоњ екном≥ки. Ѕезконвертованост≥ неможлива свобода зовн≥шньоњ торг≥вл≥, себто товаровиробник ¾ експортер не може в≥льно включатис¤ в р≥зноман≥тн≥ структури св≥тового ринку, в м≥жнародний под≥л прац≥, а покупець ¾ ≥мпортер позбавл¤Їтьс¤ можливост≥ належно задов≥льн¤ти св≥й палтоспроможний попит.

 онвертован≥сть характеризуЇтьс¤ здатн≥стю в≥льного обм≥ну нац≥ональноњ валюти на ≥нш≥ валюти за оф≥ц≥йно д≥ючим курсом.

” рамках св≥товоњ валютноњ системи в≥льно конвертованою вважаЇтьс¤ валюта т≥Їњ крањни, ¤ка прийн¤ла на себе зобов¢¤занн¤ статутних вимог ћ¬‘.

” св≥тов≥й практиц≥ розр≥зн¤ють повну й часткову, зовн≥шню ≥ внтр≥шню конвертован≥сть валют.

ѕовна конвертован≥сть означаЇ в≥льний обм≥н нац≥ональноњ на ≥ноземну валюту дл¤ вс≥х категор≥й власник≥в ≥ при вс≥х операц≥¤х без жодних обмежень. «а режиму повноњ конвертованост≥ вс≥ резиденти ≥ неризиденти, що волод≥ють певною сумою грошей даноњ крањни, мають можлив≥сть без перешкод зд≥йснювати валютн≥ операц≥њ за вс≥ма статт¤ми плат≥жного балансу. Ќин≥ лише обмежена к≥льк≥сть крањн маЇ повн≥стю конвертован≥ валюти: —Ўј, јнгл≥¤, Ќ≥меччина, япон≥¤,  анада, ƒан≥¤, ‘ранц≥¤, Ќ≥дерланди, јвстрал≥¤, ѕова «еланд≥¤,  увейт та де¤к≥ ≥нш≥. ÷е ¾ крањни з розвинутою та в≥дкритою екном≥кою.

„асткова (поточна) конвертован≥сть означаЇ, що на де¤к≥ валютн≥ операц≥њ окрем≥ категор≥њ власник≥в режим конвертованост≥ не поширюЇтьс¤, тобто ввод¤тьс¤ певн≥ обмеженн¤. «а поточноњ конвертованост≥ обм≥н нац≥ональноњ валюти на ≥ноземну дозвол¤Їтьс¤ (на вимогу ћ¬‘) лише дл¤ поточних м≥жнародних операц≥й. ƒо таких операц≥й належать платеж≥ за результатами зовн≥шньоњ торг≥вл≥, платеж≥ з погашенн¤ позик ≥ процент≥в, виплата прибутк≥в та див≥денд≥в з ≥нвестиц≥й, грошов≥ перекази некомерц≥йного характеру тощо. ѕоточна конвертован≥сть передбачаЇ л≥берал≥зац≥ю зовн≥шньоњ торг≥вл≥.

–озр≥зн¤ють зовн≥шню та внутр≥шню конвертован≥сть валюти.  ожен ≥з цих вид≥в Ї частковою конвертован≥стю валюти. ѕри зовн≥шн≥й повна свобода обм≥ну зароблених у крањн≥ грошей належить лише ≥ноземним особам (нерезидентам). ѓм надаЇтьс¤ можлив≥сть нагромадженн¤ на рахунках нац≥ональноњ валюти, переказ њњ за кордон чи конверс≥њ в ≥ншу валюту. «овн≥шн¤ конвертован≥сть Ї б≥льш доступною, поск≥льки вона зумовлюЇ приплив у крањну ≥ноземноњ валюти.

«а режиму внутр≥шньоњ (резидентськоњ) конвертованост≥ правом обм≥ну нац≥ональноњ валюти на ≥ноземну користуютьс¤ лише резиденти даноњ крањни, а дл¤ неризидент≥в збер≥гаЇтьс¤ режим неконвертованост≥. «апровадженн¤ внутр≥шньоњ конвертованост≥ вимагаЇ в≥д крањни б≥льших зусиль, зокрема нагромадженн¤ валютних резерв≥в, зближенн¤ структури ц≥н на внутр≥шньому ≥ св≥товому ринку, реального курсу валюти та ≥нших компонент≥в валютного ринку. “ому п≥сл¤ њњ запровадженн¤ створюютьс¤ необх≥дн≥ передумови дл¤ переходу до повноњ конвертованост≥.

¬ ”крањн≥ завершуЇтьс¤ процес трансформац≥њ грошовоњ одиниц≥ ¾ гривн≥ у режим частковоњ (здеб≥льшого внутр≥шньоњ) конвертованост≥, що спри¤тиме притоку ≥ноземного кап≥талу, розбудов≥ економ≥ки ”крањни, њњ поступовоњ ≥нтеграц≥њ у св≥тову економ≥ку.

”крањна ¤к незалежна держава ще у серпн≥ 1992 року ратиф≥кувала ”году про ћ≥жнародний валютний фонд, вз¤вши на себе, таким чином, певн≥ зобов¢¤занн¤ щодо орган≥зац≥њ власноњ нац≥ональноњ валютноњ системи.

” систем≥ м≥жнародних валютних в≥дносин ч≥льне м≥сце в≥дводитьс¤ зд≥йсненню широкого комплексу заход≥в дл¤ забезпеченн¤ конвертованост≥ валюти. –еал≥зац≥¤ цього заходу Ї одн≥Їю ≥з статутних вимог ћ¬‘, що передбачен≥ пунктами 2,3 ≥ 4 статт≥ XIII ”годи про ћ≥жнародний валютний фонд. ј це означаЇ, що дана крањна:

маЇ право запроваджувати заходи контролю щодо руху кап≥талу

не повинна обмежувати можливост≥ використанн¤ своЇњ валюти або валюти ≥нших член≥в ‘онду дл¤ поточних платеж≥в

зобов¢¤занн¤ викуповувати в ≥нших член≥в ‘онду залишки кошт≥в у своњй валют≥, ¤кщо вони утворилис¤ в результат≥ платеж≥в за поточними операц≥¤ми ≥ конвертуванн¤ необх≥дне дл¤ зд≥йсненн¤ цих операц≥й

„лени ћ≥жнародного валютного фонду, що приЇднуютьс¤ до статт≥ XIII —татуту ћ¬‘ зобов¢¤зуютьс¤ усунути будь-¤к≥ обмеженн¤ на платеж≥ та перекази за поточними м≥жнародними валютними операц≥¤ми, а також не брати участ≥ в дисрим≥нац≥йних валютних угодах та не вдаватис¤ до практики численних обм≥н≥в курс≥в.

–азом ≥з тим багато крањн сколристалис¤ перех≥дними положенн¤ми в≥дпов≥дно до статт≥ XIII, ¤к≥ дають њм змогу без спец≥ального дозволу ћ¬‘ збер≥гати обмеженн¤ на м≥жнародн≥ платеж≥ ≥ перекази за поточними операц≥¤ми лише прот¤гом перех≥дного пер≥оду. ”крањнський парламент також, скориставс¤ легально ≥снуючою альтернативою, ратиф≥кував у 1992 роц≥, п≥дкреслюЇмо, не XIII, a XIX ст. —татуту ћ¬‘, зг≥дно з ¤кою крањна лише проголошуЇ своЇ прагненн¤ до забезпеченн¤ конвертованост≥ нац≥ональноњ валюти.

—учасний стан розвитку валютного ринку в ”крањн≥, забезпеченн¤ внутр≥шньоњ конвертованост≥ та дос¤гненн¤ стаб≥льност≥ нац≥ональноњ валюти створили вс≥ передумови дл¤ того, щоб –ада директор≥в ћ≥жнародного валютного фонду 8 травн¤ 1997 року оголосила про те , що наша крањна вз¤ла на себе зобов¢¤занн¤ щодо виконанн¤ статт≥ XIII —татуту ћ≥жнародного валютного фонду. ¬≥таючи ”крањну ≥з ц≥Їю под≥Їю, директор ћ¬‘ ћ≥шель  амдессю сказав, що вона Упереводить ”крањну до першоњ л≥ги св≥тового екном≥чного процесуФ. √ривн¤ п≥сл¤ цього кроку нашоњ держави набула статусу валюти з поточною конвертован≥стю.

¬перше за роки незалежност≥ нашоњ держави ф≥зичн≥ особи ¾ резиденти та неризиденти мають право переказувати через украњнськ≥ уповноважен≥ банки особист≥ кошти в ≥ноземн≥й валют≥ за меж≥ ”крањни за нетоварними операц≥¤ми.

1	2

Ќазва: ¬алютн≥ в≥дносини та валютн≥ системи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2885 прочитано)