√рош≥ ≥ кредит > √рошов≥ реформи

3. √рошова реформа в ”крањн≥

(2-16 вересн¤ 1996 року)

ћакроеконом≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥ напередодн≥ реформи.

«д≥йснилась ≥ вже стала надбанн¤м украњнськоњ ≥стор≥њ одна з найважлив≥ших дл¤ нашоњ молодоњ держави под≥й. Ќа п¢¤тому роц≥ незалежност≥ ”крањна отримала чи не найсуттЇв≥ший атрибут незалежност≥ - пост≥йну, повноц≥нну грошову одиницю - гривню.

Ќац≥ональн≥ грош≥ - це м≥ра вартост≥ нац≥онального продукту. “ак можна сформулювати мету реформи, ¤ка в≥дбулас¤ в наш≥й крањн≥. √рош≥ - це той стандарт, кр≥зь ¤кий пропускаЇтьс¤ ц≥на прац≥. ≤ ц≥на цього стандарту маЇ бути високою.

Ќазва новоњ валюти вибрана не випадково. ”крањна маЇ не лише давн≥ й стал≥ традиц≥њ грошового об≥гу, а й не один раз за багатов≥кову ≥стор≥ю виготовл¤ла своњ грош≥. «а час≥в  ињвськоњ –ус≥ наш≥ пращури створили першу власну грошову систему, в ¤к≥й основною одиницею, що виконувала функц≥њ обм≥нноњ валюти, була гривн¤, в≥длита з≥ ср≥бла або золота. ¬друге нов≥ паперов≥ грош≥ - гривн≥ - були випущен≥ в об≥г 17 жовтн¤ 1918 року. ¬ об≥гу з¢¤вилис¤ гривн≥ шести ном≥нал≥в. ќтож наша сучасниц¤ знатного роду - одна з найстар≥ших на планет≥ грошових одиниць. ѕ≥сл¤ тривалоњ перерви вона знову повернулас¤ в ”крањну наче на п≥дтвердженн¤ прадавньоњ б≥бл≥йноњ ≥стини, що все повертаЇтьс¤ на круги сво¤.

‘≥нансова стаб≥льн≥сть - це акс≥ома. якщо на цю акс≥ому гармон≥йно накладаЇтьс¤ система структурних зм≥н, ¤кщо дос¤гаЇтьс¤ гармон≥¤ м≥ж монетарними, ф≥нансовими ≥ економ≥чними д≥¤ми, то йде процес реформац≥њ.

√рошова реформа - не панаце¤ в≥д ус≥х лих нашоњ економ≥ки.

Ќац≥ональний пр≥оритет найвищоњ ¤кост≥ - тверда валюта. ѓњ здоров¢¤ ≥ стаб≥льн≥сть можна забезпечити т≥льки жорсткими економ≥чними заходами. јле саме вони - над≥йний важ≥ль дл¤ п≥дйому виробництва.

Ќеобх≥дн≥сть оздоровленн¤ ф≥нансово-грошовоњ системи посилюЇ актуальн≥сть проведенн¤ економ≥чних реформ. ѕол≥тика ”крањни, ¤ка проводилась у 1995 роц≥ ≥ перш≥й половин≥ 1996 року, забезпечила посиленн¤ стаб≥л≥зац≥йних процес≥в в економ≥ц≥, зокрема:

суттЇво упов≥льнилась ≥нфл¤ц≥¤;

в≥дсутн≥сть так званого Угрошового нависанн¤Ф, коли пропозиц≥¤ грошей значно перевищуЇ попит на них;

зм≥цн≥в курс нац≥ональноњ валюти;

упов≥льнилис¤ темпи зниженн¤ промислового виробництва та обс¤г≥в валового внутр≥шнього продукту;

зросла активн≥сть домогосподарств ¤к субТЇкт≥в економ≥ки;

зросли доходи та заощадженн¤ населенн¤;

пол≥пшились результати зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.

«начне зниженн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ розпочалос¤ з лютого 1996 року ≥ набуло стаб≥льного характеру. ” червн≥ ≥ липн≥ ≥ндекс ц≥н споживчого ринку становив лише 100,1%, у серпн≥ ¾ 105,7% до попереднього м≥с¤ц¤ при 109,4% у с≥чн≥. ƒе¤ке зростанн¤ ≥нфл¤ц≥њ в серпн≥ Ї насл≥дком подальшоњ л≥берал≥зац≥њ ц≥н на платн≥ послуги. ÷≥ни на продовольч≥ товари за серпень знизилис¤ на 1,7%, а на непродовольч≥ зросли лише на 0,8%. ≤ндекс оптових ц≥н за с≥чень-серпень становив 113,6%, що значно нижче за ≥ндекс ц≥н споживчого ринку (132,2%), ≥ св≥дчить про зниженн¤ тиску ≥нфл¤ц≥њ витрат на р≥вень споживчих ц≥н.

ѕочинаючи з березн¤ 1996 року пост≥йно п≥двищувавс¤ курс украњнського карбованц¤ до долара —Ўј та ≥нших ≥ноземних валют. ѕрактично в≥н був заф≥ксований на р≥вн≥ 176 тис.крб. за 1 долар —Ўј, що разом з пониженн¤м ≥нфл¤ц≥њ забезпечувало ф≥нансову стаб≥л≥зац≥ю в ”крањн≥.

—уттЇво призупинено спад виробництва у пор≥вн¤нн≥ з попередн≥м роком (з 14,1% за с≥чень-серпень 1995 року до 3,7% за в≥дпов≥дний пер≥од 1996 року). ѕад≥нн¤ обс¤г≥в валового внутр≥шнього продукту за зазначений пер≥од знизилось з 12,4% до 9,5%.

√рошов≥ доходи населенн¤ в липн≥ 1996 року в пор≥вн¤нн≥ з червнем зросли на 26%.

Ќезважаючи на ревальвац≥ю украњнського карбванц¤ прот¤гом першого п≥вр≥чч¤ 1996 року експорт товар≥в та послуг у пор≥вн¤нн≥ з в≥дпов≥дним пер≥одом 1995 року зр≥с на 30,6%, що при меншому темп≥ зростанн¤ ≥мпорту (27,3%) забезпечило зниженн¤ на 2,3% в≥дТЇмного сальдо поточного рахунку плат≥жного балансу ”крањни ≥ стало передумовою подальшого розвитку зовн≥шнього сектора економ≥ки.

ѕол≥пенн¤ напередодн≥ реформи макроеконом≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ дос¤гнуто б≥льш посл≥довним ≥ активним застосуванн¤м ринкових механ≥зм≥в, зокрема: запровадженн¤м не≥нфл¤ц≥йних джерел покритт¤ деф≥циту державного бюджету шл¤хом продажу державних ц≥нних папер≥в, подальшою л≥берал≥зац≥Їю зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ≥ валютного ринку, дотриманн¤м позитивного р≥вн¤ обл≥ковоњ ставки Ќац≥онального банку ”крањни та процентних ставок за депозитами ≥ кредитами комерц≥йних банк≥в.

¬ цьому план≥ ситуац≥¤ в ”крањн≥ напередодн≥ грошовоњ реформи р≥зко в≥др≥зн¤лась в≥д ситуац≥њ в таких крањнах ¤к ≈стон≥¤, ћолдова, Ќ≥меччина (1948р.), в ¤ких була висока ≥нфл¤ц≥¤ ≥ нав≥ть г≥пер≥нфл¤ц≥¤, ≥ близька до ситуац≥њ в ѕольщ≥, „ех≥њ, јргентин≥. “ому характер реформи ≥ методи њњ проведенн¤ в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д грошових реформ у перш≥й груп≥ крањн ≥ сп≥впадають з реформами, ¤к≥ проводилис¤ другою групою крањн. ÷е ц≥лком природно ≥ вит≥каЇ з ≥снуючих умов та розвитку економ≥чних перетворень в ”крањн≥.

“аким чином, анал≥з економ≥чноњ ситуац≥њ напередодн≥ реформи даЇ нам змогу стверджувати, що в ”крањн≥ були створен≥ належн≥ умови дл¤ запровадженн¤ гривн≥, ¤ка зг≥дно з  онституц≥Їю ”крањни Ї грошовою одиницею ”крањни.

√оловн≥ завданн¤ реформи. √оловними завданн¤ми грошовоњ реформи були:

зам≥на тимчасовоњ грошовоњ одиниц≥ ¾ украњнського карбованц¤ на нац≥ональну валюту ¾ гривню;

зм≥на масштабу ц≥н;

створенн¤ стаб≥льноњ грошовоњ системи та перетворенн¤ грошей у важливий стимулюючий фактор економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку.

÷е передбачало закр≥пленн¤ ф≥нансовоњ стаб≥льност≥, ¤ка склалас¤ напередодн≥ грошовоњ реформи, прискоренн¤ розрахук≥в, залученн¤ до банк≥вськоњ системи надлишковоњ гот≥вки, забезпеченн¤ стаб≥льност≥ курсу нац≥ональноњ валюти до ≥ноземних валют.

’арактер реформи. ¬иб≥р прозорового вар≥анту та безконф≥скац≥йного типу грошовоњ реформи був зумовлений необх≥дн≥стю:

забезпеченн¤ повноњ дов≥ри населенн¤ до новоњ нац≥ональноњ валюти ≥ ¤к резултат ¾ дов≥ри до пол≥тики ”р¤ду та економ≥чних реформ, ¤к≥ в≥н проводить;

утриманн¤ стаб≥льност≥ на грошовому, споживчому ≥ валютному ринках ”крањни, недопщенн¤ ≥нфл¤ц≥йного сплеску та порушенн¤ стаб≥льност≥ валютного курсу, що могло б вплинути на зниженн¤ життЇвого р≥вн¤ населенн¤:

запоб≥ганн¤ спекул¤тивних операц≥й при обм≥н≥ карбованц≥в на гривн≥;

створенн¤ прийн¤тного соц≥ального кл≥мату, недопущенн¤ великоњ психолог≥чноњ ≥ соц≥альноњ напруги у сусп≥льств≥ у звТ¤зку з проведенн¤м грошовоњ реформи.

ѕри цьому ”р¤д ≥ Ќац≥ональний банк ”крањни виходили з того, що напередодн≥ реформи у гот≥вковому об≥гу знаходилась значна маса грошей ¾ 366 трлн.крб., ¤ка при одночасному предТ¤вленн≥ населенн¤м не мала повного реального покритт¤ у вигл¤д≥ товарних запас≥в (њх було лише на 157 трлн.крб.) ≥ не могла бути п≥дтримана за рахунок резерв≥в ≥ноземноњ валюти, обс¤ги ¤ких недостатн≥. «а розрахунками спец≥ал≥ст≥в конф≥скац≥йний вар≥ант реформи мав би негативн≥ насл≥дки, а саме ¾ зростанн¤ ≥нфл¤ц≥њ до 50% на м≥с¤ць при повному спустошенн≥ прилавк≥в магазин≥в, а разом з цим ≥ в≥дчутне знец≥ненн¤ ≥ без того незначних доход≥в та заощаджень населенн¤. ÷е мало б руйн≥ве≥ насл≥дки не т≥льки дл¤ стаб≥льност≥ нац≥ональноњ валюти, а й дл¤ економ≥ки в ц≥лому.

ѕ≥дготовка до грошовоњ рефрми. ¬≥дпов≥дно до ”казу ѕрезидента ”крањни Уѕро грошову реформу в ”крањн≥Ф, р≥шень ƒержавноњ ком≥с≥њ з проведенн¤ в ”крањн≥ грошовоњ реформи з метою своЇчасноњ п≥дготовки до проведенн¤ в ”крањн≥ грошовоњ реформи Ќац≥ональним банком ”крањни:

1. —творено розгалужену мереу обм≥нних пункт≥в комерц≥йних банк≥в у к≥лькост≥ понад 10 тис¤ч, в тому числ≥ 1,8 тис¤ч≥ ¾ на зал≥зничних станц≥¤х, в аеропортах та ≥нших багатолюдних м≥сц¤х. ƒл¤ обслуговуванн¤ пенс≥онер≥в було залучено понад 14 тис¤ч п≥дприЇмств звТ¤зку, в тому числ≥ в с≥льськ≥й м≥сцевост≥ ¾ б≥льш ¤к 11 тис¤ч. —творено близько 92 тис¤ч ком≥с≥й з обм≥ну на п≥дприЇмствах, в установах ≥ орган≥зац≥¤х. ¬ ц≥лому це було достатньо дл¤ забезпеченн¤ нормальноњ роботи з обм≥ну карбованц≥в на гривн≥.

2. ”с≥ установи банк≥в та п≥дприЇмств звТ¤зку були забезпечен≥ гот≥вкою необх≥дних ном≥нал≥в (банкнот ≥ монет) дл¤ проведенн¤ обм≥ну карбованц≥в на гривн≥, а також нормативними, ≥нструктивними та наочними матер≥алами (буклетами та плакатами банкнот ≥ розм≥нноњ монети).

3. ѕроводилас¤ широка розТ¤снювальна робота через засоби масовоњ ≥нформац≥њ щодо характеру та механ≥зму зд≥йсненн¤ грошовоњ реформи. ¬ ус≥х рег≥онах ”крањни були проведен≥ наради-сем≥нари, куди вињзджали в≥дпов≥дальн≥ прац≥вники Ќац≥онального банку ”крањни.

4. ” ц≥лодобовому режим≥ працювала елекронна пошта Ќац≥онального банку, ¤ка забезпечувала безпереб≥йний звТ¤зок Ќац≥онального банку з комерц≥йними банками та обласними управл≥нн¤ми ЌЅ”. ÷≥лодобо працювали оперативн≥ групи в банках.

“аким чином банк≥вська система ”крањни на к≥нець дн¤ 1 вересн¤ 1996 року була готова до проведенн¤ грошовоњ реформи.

ћехан≥зм проведенн¤ реформи. ¬≥дпов≥дно до ”казу ѕрезидента ”крањни грошова реформа в ”крањн≥ проводилась з 2 по 16 вересн¤ 1996 року. ѕочатком реформи стало впровадженн¤ в об≥г гривн≥, що обм≥нювалась у сп≥вв≥дношенн≥: 1 гривн¤ за 100.000 купоно-карбованц≥в. ќдночасно в≥дбулось зменшенн¤ у т≥й же пропорц≥њ ус≥х ц≥нових показник≥в та грошовоњ маси. ¬ результат≥ нова грошова одиниц¤ ви¤вилас¤ в 100.000 раз≥в б≥льшою в≥д попередньоњ, у ст≥льки ж раз≥в зросли масштаб ц≥н, куп≥вельна спроможн≥сть та валютний курс гривн≥ пор≥вн¤но з купоно-карбованцем. ј саме сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж товарною та грошовою масами в об≥гу не зм≥нилос¤. ÷е очевидна ознака грошових реформ, що провод¤тьс¤ шл¤хом деном≥нац≥њ. ѕ≥дсумки св≥дчать про те, що в ц≥лому вона проходила орган≥зовано, з оптимальними зручност¤ми дл¤ населенн¤ ≥ без значних соц≥альних конфл≥кт≥в.

1	2	3	4	5

Ќазва: √рошов≥ реформи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (5553 прочитано)