√рош≥ ≥ кредит > ƒержавний кредит та його роль у формуванн≥ ф≥нансових ресурс≥в

ƒо державного кредиту належить також м≥ждержавний кредит, коли одн≥ держави виступають кредиторами, а ≥нш≥ Ц позичальниками. ¬≥н надаЇтьс¤ на умовах строковост≥, платност≥ та поворотност≥. ¬еличину одержаних зов≠н≥шн≥х позик ≥ нарахованих процент≥в включають до дер≠жавного боргу.

«овн≥шн≥ позики надаютьс¤ за рахунок бюджетних кош≠т≥в або спец≥альних ур¤дових фонд≥в. ƒержавн≥ зовн≥шн≥ позики можуть надаватис¤ в грошов≥й або товарн≥й форм≥. ¬они бувають середньо- ≥ довгостроковими. √рошов≥ позики надаютьс¤ у валют≥ крањни-кредитора або у в≥льно конвер≠тован≥й валют≥.

—учасна кредитна система ”крањни працюЇ на комерц≥йних засадах, ≥ моб≥л≥зован≥ кошти в основному формують ресурси банк≥в, частина ¤ких може спр¤мовуватись на придбанн¤ дер≠жавних ц≥нних папер≥в.

ќсновною формою державного кредиту Ї державн≥ позики, ¤к≥ забезпечуютьс¤ випуском ц≥нних папер≥в у двох видах Ц обл≥гац≥й та казначейських зобов'¤зань.

÷≥нн≥ папери ур¤ду ”крањни почали випускатись в≥дпов≥д≠но до постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в є 586 в≥д 23 серпн¤ 1994 року. ј починаючи з 10 березн¤ 1995 року вперше в ≥стор≥њ ”крањни в≥дбулись торги з розм≥щенн¤ обл≥гац≥й дер≠жавноњ внутр≥шньоњ позики (ќ¬ƒѕ).

ѕризначенн¤ державного кредиту пол¤гаЇ насамперед у тому, що в≥н Ї засобом моб≥л≥зац≥њ державою додаткових ф≥≠нансових ресурс≥в. «а деф≥цитност≥ державного бюджету до≠датково моб≥л≥зован≥ ф≥нансов≥ ресурси спр¤мовуютьс¤ на покритт¤ р≥зниц≥ м≥ж бюджетними доходами ≥ видатками. ѕри позитивному бюджетному сальдо моб≥л≥зован≥ за допо≠могою державного кредиту засоби пр¤мо використовуютьс¤ дл¤ ф≥нансуванн¤ економ≥чних ≥ соц≥альних програм. ÷е озна≠чаЇ, що такий кредит, будучи засобом зб≥льшенн¤ ф≥нансових можливостей держави, може бути важливим чинником щодо прискоренн¤ соц≥ально-економ≥чного розвитку крањни.

ќднак надм≥рне зб≥льшенн¤ обс¤г≥в використанн¤ дер≠жавних обл≥гац≥й (чи ≥нших зобов'¤зань ур¤ду, ¤кими можуть бути, ¤к у –ос≥њ наприклад, казначейськ≥ зобов'¤занн¤, що не продаютьс¤ за грош≥, а розм≥щуютьс¤ серед кредитор≥в дер≠жави в рахунок боргу) неоднозначне впливаЇ на економ≥чн≥ процеси. ѕо-перше, призводить до вилученн¤ з ринку вало≠вих заощаджень ф≥зичних ос≥б та прибутк≥в юридичних ос≥б ≥, ¤к насл≥док, Ц до скороченн¤ джерел ф≥нансуванн¤ потреб ≥нвестиц≥йного циклу. ѕроблема ж в≥дновленн¤ ≥нвестиц≥йно≠го процесу в ”крањн≥ дл¤ подоланн¤ економ≥чноњ кризи й подальшого економ≥чного зростанн¤ залишаЇтьс¤ найактуаль≠н≥шою.

ѕо-друге, посилюЇтьс¤ нест≥йк≥сть ф≥нансовоњ системи, ¤ка ≥ без цього розбалансована. ƒержавн≥ ц≥нн≥ папери стають основ≠ним сегментом грошового ринку, ¤кий формуЇ кругооб≥г значного обс¤гу високодох≥дного ≥ частково спекул¤тивного кап≥талу, не залишаючи можливостей дл¤ спр¤муванн¤ його в менш прибут≠ков≥, але вкрай необх≥дн≥ дл¤ функц≥онуванн¤ економ≥ки ”крањни сфери.

 р≥м того, використанн¤ державних ц≥нних папер≥в ¤к ≥н≠струменту грошового ринку за умов кризи економ≥ки та ф≥нансовоњ системи маЇ суперечливий вплив на бюджет. јдже вив≥льненн¤ грошовоњ маси юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б вимагаЇ зростанн¤ доходност≥ зобов'¤зань держави, що в свою чергу п≥двищуЇ витрати бюджету ≥ зб≥льшуЇ суму деф≥≠циту.

«а правовим оформленн¤м ≥снують державн≥ позики, що надаютьс¤ на п≥дстав≥ угод та забезпечен≥ ц≥нними папера≠ми. ”годами оформл¤ютьс¤ кредити в≥д ур¤д≥в ≥нших крањн, м≥жнародних орган≥зац≥й та ф≥нансових ≥нститут≥в. «а допо≠могою ц≥нних папер≥в моб≥л≥зуютьс¤ кошти на ф≥нансовому ринку.

«а ознакою власник≥в ц≥нних папер≥в позики под≥л¤ютьс¤ на т≥, що реал≥зуютьс¤ т≥льки серед населенн¤, юридичних ос≥б, та ун≥версальн≥, ¤к≥ призначен≥ дл¤ розм≥щенн¤ серед ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б.

«алежно в≥д форми виплати прибутк≥в позики под≥л¤ють на процентн≥, виграшн≥, процентно-виграшн≥, безпрограшн≥ ≥ безпроцентн≥. ¬ласники боргових зобов'¤зань процентноњ по≠зики одержують твердий прибуток щор≥чно шл¤хом оплати купон≥в або один раз п≥д час погашенн¤ позики шл¤хом на≠рахуванн¤ процент≥в до ном≥налу ц≥нних папер≥в. «а виграш≠ними позиками увесь прибуток власники обл≥гац≥й одержу≠ють у форм≥ виграш≥в п≥д час погашенн¤ обл≥гац≥й. ѕрибу≠ток виплачуЇтьс¤ не за вс≥ма обл≥гац≥¤ми, а т≥льки за тими, ¤к≥ потрапили до тиражу виграш≥в. Ѕезпрограшн≥ випус≠ки позик гарантують, що прот¤гом терм≥ну д≥њ позики виграш припаде на кожну обл≥гац≥ю. Ѕезпроцентн≥ позики не пе≠редбачають виплату прибутку власникам обл≥гац≥й, але гаран≠тують одержанн¤ в≥дпов≥дних товарно-матер≥альних ц≥ннос≠тей.

«а терм≥нами погашенн¤ позики под≥л¤ють на коротко≠строков≥ Ц терм≥н погашенн¤ до одного року, середньостроков≥ Ц до 5 рок≥в ≥ довгостроков≥ Ц понад 5 рок≥в. ’оча законо≠давством ”крањни передбачена можлив≥сть функц≥онуванн¤ ус≥х вид≥в ц≥нних папер≥в, на сучасному етап≥ розвитку фондового ринку ”крањни переважають короткостроков≥ боргов≥ зобов'¤≠занн¤.

«ростанн¤ обс¤г≥в поточного не≥нфл¤ц≥йного внутр≥шнього ф≥нансуванн¤ бюджетного деф≥циту вимагаЇ нових метод≥в регулюванн¤ грошового ринку. ўодо ф≥нансуванн¤ бюджет≠ного деф≥циту, то це означаЇ, що ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в маЇ регул¤рно в≥дсл≥дковувати динам≥ку та структуру покритт¤ деф≥циту, ступ≥нь њх бюджетноњ ефективност≥ й своЇчасно вносити корективи в обс¤ги ем≥с≥њ р≥зних вид≥в державних боргових зобов'¤зань.

«а ознакою характеру використанн¤ ц≥нних папер≥в бува≠ють ринков≥ та неринков≥ позики. ќбл≥гац≥њ ринкових позик в≥льно купуютьс¤, продаютьс¤ ≥ перепродаютьс¤ на ринку ц≥нних папер≥в. Ќеринков≥ позики не допускають виходу ц≥н≠них папер≥в на ринок, тобто њхн≥ власники не можуть њх пере≠продати.

ќдн≥Їю з особливостей державного кредиту Ї функц≥ону≠ванн¤ посередник≥в, ¤к правило, ощадних установ у перезара-хуванн≥ частини внеск≥в населенн¤ до державних позик. Ќа в≥дм≥ну в≥д першоњ форми державного кредиту, коли ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи купують ц≥нн≥ папери за рахунок власних тимчасово в≥льних кошт≥в, ощадн≥ установи надають держав≥ кредит за рахунок позичкових засоб≥в. Ќа¤вн≥сть посередника м≥ж державою та населенн¤м в особ≥ ощадних установ ≥ над≠анн¤ останн≥ми позики держав≥ за рахунок позичкових засо≠б≥в без в≥дома њхнього реального власника дозвол¤ють ви≠значити ц≥ в≥дношенн¤ в ¤кост≥ особливоњ форми державного кредиту.

ѕереведенн¤ частини внеск≥в населенн¤ у державн≥ позики, призначен≥ на потреби держави, зд≥йснюЇтьс¤ завд¤ки куп≥вл≥ особливих ц≥нних папер≥в (наприклад, казначейських ощад≠них сертиф≥кат≥в) або ринкових ц≥нних папер≥в (обл≥гац≥й, казначейських зобов'¤зань), а також оформленн¤м безобл≥гац≥йних позик.

«алежно в≥д установленн¤ забезпеченост≥ державн≥ позики под≥л¤ютьс¤ на заставн≥ та беззаставн≥. «аставн≥ позики в≥доб≠ражають матер≥альну забезпечен≥сть. ¬они забезпечуютьс¤ державним майном або конкретними доходами. Ѕеззаставн≥ не мають конкретного матер≥ального забезпеченн¤. ѓхн¤ на≠д≥йн≥сть визначаЇтьс¤ статусом держави у св≥товому сп≥вто≠вариств≥.

 р≥м внутр≥шн≥х запозичень Ї й зовн≥шн≥. ”с¤ сума заборгованост≥ кредиторам за межами ”крањни е зовн≥шн≥м боргом. ¬≥н утворюЇтьс¤ з таких напр¤мк≥в:

Ц розм≥щенн¤ боргових ц≥нних папер≥в;

Ц одержанн¤ позик у спец≥ал≥зованих ф≥нансово-кредит≠них ≥нститут≥в;

Ц одержанн¤ позик у ≥нших держав.

«а пер≥од 1997Ц2002 рок≥в зовн≥шн≥й борг ”крањни зб≥ль≠шивс¤ з 8839 млн. долар≥в —Ўј до 12573 млн. долар≥в —Ўј, тобто на 42,2%.

Ќа¤вн≥сть такого великого зовн≥шнього боргу створюЇ тиск на курс нац≥ональноњ валюти, не спри¤Ї протид≥њ ≥нфл¤ц≥њ, забезпеченню крањни необх≥дними валютними резервами та дос¤гненню в≥льноњ конвертованост≥ гривн≥.

ќсоблив≥сть зовн≥шнього боргу ”крањни пол¤гаЇ в тому, що його динам≥чний р≥ст в≥дбувавс¤ за умов, коли валовий внут≠р≥шн≥й продукт крањни продовжував скорочуватись Ц у 2000 роц≥ на 3%, у 2001 - на 1,7%, за 2002 р≥к - майже на 3%. ¬одночас, за цей пер≥од на структурну перебудову економ≥ки майже не надходили ≥нвестиц≥њ. Ќе було також розроблено концепц≥њ одержанн¤ та використанн¤ боргових кошт≥в та не було обірунтовано њхнЇ ц≥льове використанн¤.

” структур≥ зовн≥шнього боргу борг м≥жнародним ф≥нан≠совим орган≥зац≥¤м становить 46,5%, борг ≥ноземним крањнам, у тому числ≥ за позиками, наданими п≥д гарант≥њ ур¤ду, Ц 36,5%, ф≥дуц≥арн≥ позики становл¤ть 15,2%, заборгован≥сть за обл≥гац≥¤ми державноњ зовн≥шньоњ позики 2002 року Ц 10,6%.

Ќин≥шнЇ становище економ≥ки ”крањни вимагаЇ залученн¤ кредитних ресурс≥в у таких значних обс¤гах, ¤к≥ д≥йсно мо≠жуть надати лише потужн≥ м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ установи, так≥ ¤к ћ≥жнародний валютний фонд, —в≥товий банк, ћ≥жна≠родний банк реконструкц≥њ та розвитку, ™вропейський банк реконструкц≥њ та розвитку й ≥нш≥.

«алученн¤ та обслуговуванн¤ ≥ноземних кредит≥в, повер≠ненн¤ ¤ких гарантуЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, зд≥й≠снюЇтьс¤ спец≥ально визначеними ур¤дом банками-агентами. “ак≥ банки укладають договори на агентське обслуговуванн¤ ≥з державними органами, уповноваженими  аб≥нетом ћ≥н≥ст≠р≥в ”крањни за погодженн¤м ≥з ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в.

√арант≥њ  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в надаютьс¤ незалежно в≥д форм власност≥ юридичних ос≥б-резидент≥в ≥з погашенн¤м на умо≠вах валютноњ самоокупност≥ чи ≥з залученн¤м кошт≥в держав≠ного бюджету.

ѕравила наданн¤ гарант≥й ур¤ду на умовах валютноњ само≠окупност≥ передбачають укладенн¤ договор≥в застави або по≠руки м≥ж п≥дприЇмством-отримувачем ≥ банком-агентом, кр≥м випадку, коли майно такого п≥дприЇмства не п≥дл¤гаЇ прива≠тизац≥њ, або ¤кщо залученн¤ кредит≥в п≥д гарант≥њ  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в зд≥йснюЇ Ќац≥ональний банк ”крањни, при цьому варт≥сть предмет≥в застави маЇ покривати суму основного боргу та в≥дсотк≥в за користуванн¤ ≥ноземним кредитом, а також в≥дшкодуванн¤ витрат на його обслуговуванн¤ ≥ стра≠хуванн¤.

1	2	3

Ќазва: ƒержавний кредит та його роль у формуванн≥ ф≥нансових ресурс≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (4364 прочитано)