√рош≥ ≥ кредит > ƒовгостроковий кредит

ƒовгостроковий кредит

ƒл¤ п≥двищенн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ важливим Ї максимальне залученн¤ джерел ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥й ≥ насамперед ¾ довгострокових банк≥вських кредит≥в. ¬ажливим моментом також Ї те, що використанн¤ кредитноњ форми ф≥нансуванн¤ примушують ≥нвестор≥в корислив≥ше ставитис¤ до зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й щоб одержати в≥д них найб≥льшоњ ефективност≥, дл¤ того щоб забезпечити не лише погашенн¤ кредиту, а й сплату в≥дпов≥дних в≥дсотк≥в.

ƒовгострокове кредитуванн¤ ¾ це кредитуванн¤ пр¤мих ≥нвестиц≥йних заход≥в (кап≥тальних вкладень) ¾ витрат на придбанн¤ засоб≥в прац≥ (елемент≥в основного кап≥талу).

ѕри такому кредитуванн≥ об¢Їктами Ї проекти з:

¾ буд≥вництво нових п≥дприЇмств;

¾ реконструкц≥њ, техн≥чного переозброЇнн¤ ≥ розширенн¤ д≥ючих п≥дприЇмств;

¾ обладнанн¤ сп≥льних п≥дприЇмств;

¾ орган≥зац≥њ випуску новоњ продукц≥њ, придбанн¤ науково-техн≥чноњ продукц≥њ, ≥нтелектуальних ц≥нностей та ≥нших об¢Їкт≥в власност≥;

¾ зд≥йсненн¤ прородоохоронних заход≥в.

ќсновн≥ джерела ресурс≥в дл¤ довготерм≥нового кредиту ¾ це власн≥ кошти банк≥в, кошти державного ≥нвестиц≥йного фонду, кошти п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, а також кошти бюджет≥в, що знаход¤тьс¤ на рахунках у банках, вклади громад¤н ≥ позички у ≥нших банк≥в.

ƒл¤ розгл¤ду можливост≥ наданн¤ довгострокового кредиту позичальник кр≥м стандартного перел≥ку документ≥в (дл¤ короткострокового кредитуванн¤) по узгодженню з установою банку повинен додатково представити так≥ матер≥али: проектно-кошторисну документац≥ю; основн≥ техн≥ко-економ≥чн≥ показники проекту; контракт на буд≥вництво; документи на право землекористуванн¤; позитивне р≥шенн¤ еколог≥чноњ експертизи; план техн≥чного переозброЇнн¤; б≥знес-план.

Ќа п≥дстав≥ наданих позичальником матер≥ал≥в установа банку проводить комплексну оц≥нку кредитоспроможност≥ ≥ ф≥нансового стану ≥ попередню ≥нженерно-економ≥чну експертизу довгострокового кредитного проекту. ¬изначенн¤ кредитоспроможност≥ п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й Ї одн≥Їю з важливих стор≥н госпрозрахунковоњ д≥¤льност≥ юанк≥в. ѕри цьому спец≥ал≥сти банк≥в вивчають доц≥льн≥сть та можлив≥сть зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й, а також њх економ≥чну ефективн≥сть. ƒл¤ цього вони анал≥зують синтетичну та анал≥тичну зв≥тн≥сть про ф≥нансово-господарську д≥¤льн≥сть, проектно-кошторисну документац≥ю, плани техн≥чного переозброЇнн¤ та ≥нш≥ матер≥али.

 редитн≥ в≥дносини м≥ж банком ≥ позичальником грунтуютьс¤ на умовах забезпеченост≥, строковост≥, платност≥, поворотност≥ ≥ ц≥льовоњ спр¤мованост≥, ¤к≥ обумовлюютьс¤ кредитним договором.

ќбов¢¤зковими умовами довготерм≥нового кредитуванн¤ на додачу до загальних вимог кредитуванн¤ Ї: статус позичальника ¤к юридичноњ особи, еколог≥чна безпека об¢Їкту кредитуванн¤, дотриманн¤ норм тривалост≥ буд≥вництва.

ѕотреба у довготерм≥новому кредит≥ визначаЇтьс¤ або повною варт≥стю витрат по об¢Їкту (заходу), ¤кщо кредит Ї Їдиним джерелом ф≥нансуванн¤, або ¤к р≥зниц¤ м≥ж варт≥стю цих витрат ≥ власними коштами позичальника, спр¤мованими на цей об¢Їкт.

¬идача довготерм≥нових позик може проводитись одночасно або поетапно, по м≥р≥ виконанн¤ буд≥вельно-монтажних роб≥т, придбанн¤ товарно-матер≥альних ц≥нностей, верстат≥в, обладнанн¤ ≥ т.д.

ѕроцентна ставка за користуванн¤ кредитом обумовлюЇтьс¤ в кредитн≥й угод≥ з врахуванн¤м терм≥ну позики, забезпеченн¤ своЇчасност≥ розрахунк≥в позичальника за ран≥ше отриманими позиками та р≥вн¤ ризику.

ѕроцентна ставка повинна бути регульованою (плаваючий процент) за умови щор≥чного перегл¤ду в б≥к зростанн¤ (знижки) залежно в≥д умов ринку, зм≥ни процент≥в за депозитами (вкладами), оф≥ц≥йно оголошеного ≥ндексу ≥нфл¤ц≥њ та ≥нших чинник≥в.

«агальний терм≥н користуванн¤ кредитом складаЇтьс¤ з нормативного часу зд≥йсненн¤ витрат ≥ часу, прот¤гом ¤кого цей кредит повертаЇтьс¤ банку. “ерм≥н погашенн¤ кредиту встановлюЇтьс¤ у межах окупност≥ витрат по проекту.

¬ажливим заходом було затвердженн¤ ур¤дом Уѕоложенн¤ про ф≥нансуванн¤ та державне кредитуванн¤ кап≥тального буд≥вництваФ, ¤ке введено в д≥ю з 1 с≥чн¤ 1997 року. ¬оно зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок державних бюджетних кошт≥в.

ќбс¤ги державного кредитуванн¤, його напр¤ми ≥ об¢Їкти визначаютьс¤ ƒержавною програмою економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни, виход¤чи з державноњ ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики.

–≥шенн¤ про наданн¤ державного кредиту та про розм≥р процентноњ ставки за користуванн¤ ним приймаютьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни разом з м≥н≥стерством економ≥ки ≥ м≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни. ѕ≥сл¤ цього м≥ж Ќац≥ональним банком ”крањни та комерц≥йними банками укладаЇтьс¤ кредитна угода. ” свою чергу, установи комерц≥йних банк≥в та ≥нвестори укладають м≥ж собою кредитн≥ угоди.

 онтроль за ц≥льовим використанн¤м державного кредиту ≥нвесторами зд≥йснюЇ Ќац≥ональний банк ”крањни, а за своЇчасним поверненн¤м його до державного бюджету ¾ м≥н≥стерство ф≥нанс≥в, √оловним управл≥нн¤м ƒержавного казначейства.

ќдн≥Їю ≥з нових форм довгострокового кредитуванн¤ Ї андеррайтинг. ÷¤ операц≥¤ означаЇ наданн¤ кошт≥в кл≥Їнтам дл¤ реал≥зац≥њ ними довгострокових широкомасштабних проект≥в, шл¤хом повного викупу банком випуск≥в промислових обл≥гац≥й, ¤к≥ ем≥туютьс¤ цими кл≥Їнтами. ”становам банку инадаЇтьс¤ право зд≥йснювати операц≥њ андеррайтингу т≥льки дл¤ пров≥дних п≥дприЇмств пр≥оритетних галузей ”крањни (л≥такобудуванн¤, суднобудуванн¤, х≥м≥чна промислов≥сть ≥ т.д.), продукц≥¤ ¤ких користуЇтьс¤ попитом на св≥товому ринку. —ума л≥м≥ту дл¤ одного кл≥Їнта не може перевищувати 10% власного кап≥талу банку.  р≥м того, андеррайтинг надаЇтьс¤, ¤к правило, ь≥льки тим п≥дприЇмствам, ¤к≥ не ма.ють заборгованост≥ за ран≥ше одержаними кредитами. ” даному раз≥ банки можуть викупити т≥льки ц≥нн≥ папери Їдиного виду ¾ ≥менн≥ промислов≥ обл≥гац≥њ ≥з плаваючою процентною ставкою, забезпечених договором застави майна позичальника ≥ дл¤ ¤ких умовами випуску передбачена можлив≥сть конвертац≥њ обл≥гац≥й у звичайн≥ акц≥њ п≥дприЇмства. “ак≥ обл≥гац≥њ вважаютьс¤ у св≥тов≥й практиц≥ найб≥льш привабливими дл¤ ≥нвестора ≥ над≥йно захищають його права з урахуванн¤м ≥нфл¤ц≥йних процес≥в.

ѕро можлив≥сть наданн¤ андеррайтингу банки приймають р≥шенн¤ п≥сл¤ проведеноњ оц≥нки над≥йност≥ обл≥гац≥й п≥дприЇмства на основ≥ представлених кл≥Їнтом таких матер≥ал≥в: проек проспекту ем≥с≥њ обл≥гац≥й; розрахунок строку д≥њ обл≥гац≥й; розрахунок процентноњ ставки по обл≥гац≥њ; проект договору застави на майно та ≥нш≥ матер≥али по узгодженню з установою банку.

¬инагорода банку за андеррайтинг окр≥м процентних виплат по обл≥гац≥¤х повинна бути в межах 20% загальноњ вартост≥ обл≥гац≥й, виход¤чи з њх ном≥нальноњ вартост≥, тобто обл≥гац≥њ викуповуютьс¤ банком по ц≥н≥, обов¢¤зково нижч≥й за ном≥нальну варт≥сть обл≥гац≥й.

¬провадженн¤ андеррайтингу Ї диверсиф≥кац≥Їю ≥нвестиц≥йних операц≥й комерц≥йних банк≥в, спри¤Ї розвитку ринку ц≥нних папер≥в в ”крањн≥, послужить просуванню ц≥нних папер≥в украњнських п≥дприЇмств на св≥товий ринок.

Ќа сьогодн≥шн≥й день велике розповсюдженн¤ отримав метод ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥йних проект≥в, ¤кий д≥став назву ф≥нансового проектуванн¤. ѕ≥д ф≥нансовим проектуванн¤м в м≥жнародн≥й практиц≥ розум≥ють таке ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥йних проект≥в, коли основним забезпеченн¤м дл¤ кредит≥в, ¤к≥ надають банки, ¤вл¤Їтьс¤ сам проект, тобто т≥ доходи, ¤к≥ стримаЇ в майбутньому п≥дприЇмство, ¤ке будуЇтьс¤ або проводить реконструкц≥ю.

«начна частина ≥нвестиц≥йних проект≥в повинна ф≥нансуватись за рахунок власних кошт≥в замовник≥в. “ака практика в≥дпов≥даЇ загальному п≥дходу до ф≥нансуванн¤ нових проект≥в, ¤ке заключаЇтьс¤ втому, що витрати ≥ ризики переважно повинн≥ нести замовники проекту, поск≥льки акц≥онери мають можлив≥сть отримувати велик≥ доходи, в той час ¤к кредитори можуть розраховувати т≥льки на своЇчасне поверненн¤ кредит≥в та процент≥в.

≤снуЇ дек≥лька визначень проектного ф≥нансуванн¤:

1. ‘≥нансуванн¤, ¤ке основане на життЇздатност≥ самого проекту без врахуванн¤ платоспроможност≥ його учаснск≥в, њх гарант≥й ≥ гарант≥й погашенн¤ кредиту трет≥м особам;

2. ‘≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥й, при ¤кому джерелом погашенн¤ заборгованост≥ ¤вл¤ютьс¤ потоки грошових кошт≥в, ¤к≥ генеруютьс¤ в результат≥ реал≥зац≥њ самого проекту;

3. ‘≥нансуванн¤, ¤ке забезпечене економ≥чною ≥ техн≥чною життЇздатн≥стю п≥дприЇмства, ¤ке дозвол¤Ї генерувати потоки кошт≥в, ¤к≥ достатн≥ дл¤ обслуговуванн¤ свого боргу.

“аким чином з приведених визначень виходить, що проектне ф≥нансуванн¤ характеризуЇтьс¤ особливим способом забезпеченн¤, в основ≥ ¤кого лежить п≥дтвердженн¤ реальност≥ отриманн¤ запланованих поток≥в кошт≥в шл¤хом ви¤вленн¤ ≥ розпод≥лу всього комплексу, пов¢¤заного з проектом ресурс≥в м≥ж сторонами, ¤к≥ беруть участь в його реал≥звц≥њ (п≥др¤дн≥ органи, постачальники сировини, споживач≥ к≥нцевоњ продукц≥њ).

Ѕанк≥вська практика вид≥л¤Ї так≥ типи проектного ф≥нансуванн¤:

1. Ѕез будь-¤кого регресу на позичальника. Ѕанк-кредитор приймаЇ на себе весь ризик, пов¢¤заний з реал≥зац≥Їю проекту, ≥ оц≥нюЇ лише потоки кошт≥в, ¤к≥ генеруютьс¤ проектом ≥ направл¤ютьс¤ в погашенн¤ кредит≥в.

2. Ѕез регресу на позичальника в пер≥од, що сл≥дуЇ за введенн¤м проекту в експлуатац≥ю. ѕ≥др¤дники гарантують завершенн¤ освоЇнн¤ кап≥таловкладень, введенн¤ об¢Їкту кредитуванн¤ в експлуатац≥ю, дотриманн¤ кошторисноњ вартост≥ ≥, при окремих умовах беруть на себе в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, пов¢¤заних ≥з затримкою введенн¤ об¢Їкту в експлуатац≥ю.

1	2

Ќазва: ƒовгостроковий кредит
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1615 прочитано)