√рош≥ ≥ кредит > ≈коном≥чна природа кредиту та його роль у сусп≥льному в≥дтворенн≥

≈коном≥чна природа кредиту та його роль у сусп≥льному в≥дтворенн≥

ѕЋјЌ:

¬ступ.

—утн≥сть кредиту.

¬иди ≥ форми кредиту.

–оль кредитуу в≥дтворенн≥ валового нац≥онального продукту (¬Ќѕ).

ќсобливост≥ кредитноњ системи в ”крањн≥.

¬исновок.

¬ступ.

 редит (в≥д лат. сreditum - позика, борг) Ї одн≥Їю з найскладн≥ших економ≥чних категор≥й. ѕередумовою його ≥сторичного генезису було майнове розшаруванн¤ сусп≥льства в пер≥од розкладу перв≥сно-общинного ладу. јле характеру об'Їктивноњ необх≥дност≥ в≥н набув лише за умов становленн¤ ≥ розвитку товарно-грошових в≥дносин. ÷¤ необх≥дн≥сть була зумовлена особливими взаЇмов≥дносинами м≥ж товаровиробниками: коли продавцю потр≥бно було продавати товар, а в покупц¤ не було грошей, щоб його купити (тому що в≥н ще не виготовив або не продав св≥й), виникала потреба у передач≥ продавцем покупцев≥ товару з в≥дстрочкою платежу, в кредит. ўе б≥льшою м≥рою, чим функц≥онуючим виробникам, кредит був необх≥дним тим, хто т≥льки прагнув орган≥зувати виробництво, але не мав дл¤ цього власних кошт≥в.

« часом розвививаютьс¤ р≥зн≥ форми (товарна та грошова) ≥ види (комерц≥йний, банк≥вський, споживчий, ≥потечний та ≥н.) кредиту, виникли в≥дпов≥дн≥ економ≥чн≥ ≥нститути, ¤к≥ акумулюють ≥ перерозпрод≥л¤ють кредитн≥ ресурси-банки, пост≥йно розширювалась сфера функц≥онуванн¤, ¤ка в≥д≥граЇ важливу роль у запезпеченн≥ неперервност≥ процесу в≥дтворен¤, а конкретн≥ше-неперервност≥ продукту в процес≥ його руху.

–ух вартост≥ у в≥двореному процес≥ сусп≥льства перш за все вт≥люЇтьс¤ в кругооборот≥ ≥ оборот≥ виробничих фонд≥в п≥дприЇмств р≥зних форм власност≥. ¬иробнич≥ фонди в кожний даний момент одночасно ≥снують в грошов≥й, продуктивн≥й та товарн≥й формах. –ух вартост≥ фонд≥в ¤вл¤Ї собою посл≥довний, неперервний њњ перех≥д в≥д одн≥Їњ функц≥ональноњ форми до ≥ншоњ. ÷ьому процессу обТЇктивно притаманна нер≥вном≥рн≥сть, обумовленна ≥ндув≥дуальним характером кругообороту ≥ обороту фонд≥в на кожному п≥дприЇмств≥ внасл≥док несхожост≥ орган≥зац≥йно-техн≥чних характеристик виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ.

 оливанн¤ в кругооборот≥ основних фонд≥в обумовлен≥ нев≥дпов≥дностю м≥ж потребою у великих одноразових витратах на оновленн¤ основних фонд≥в ≥ поступовим характером в≥дшкодуванн¤ њх вартост≥ в процесс≥ амортизац≥њ. ¬ результат≥ у п≥дприЇмств може утворюватис¤ ¤к тимчасовий надлишок кошт≥в, що накопичуЇтьс¤ у фондах розвитку виробництва, так ≥ потреба в додаткових грошових ресурсах дл¤ техн≥чного переоснащенн¤ або виробничого буд≥вництва у випадку недостатност≥ власних накопичень, тобто виникаЇ потреба у кредит≥. Ќер≥вном≥рн≥сть руху оборотн≥х фонд≥в п≥дприЇмств викликаЇтьс¤ в≥дхилинн¤ми фактичноњ потреби в оборотн≥х засобах в≥д њх нормативу, ¤кий визначаЇ м≥н≥мум обТЇму власних грошових ресурс≥в п≥дприЇмства, необх≥дних дл¤ його нормальноњ д≥¤льност≥. ѕотреба в оборотних засобах залежить в≥д багатьох фактор≥в, специф≥чних дл¤ кожного п≥дприЇмства: сезонност≥ виробництва, характера виробленоњ продукц≥њ ≥ спожитоњ сировини, величини робочого пер≥оду, сп≥вв≥дношенн¤м м≥ж часом виробництва ≥ часом об≥гу продукц≥њ, р≥внем ц≥н на нењ тощо. Ќорматив власних оборотн≥х засоб≥в носить усереднений характер. «розумњло, що ≥ндив≥дуальн≥сть кругообороту оборотн≥х засоб≥в п≥дприЇмства обТЇктивно обумовлюЇ можлив≥сть нев≥дпов≥дност≥ м≥ж потребою в оборотн≥х засобах ≥ фактичною на¤вн≥стю њх в даний момент. ѕри цьому може виникати ¤к тимчасовий надлишок оборотних засоб≥в, так ≥ необх≥дн≥сть в залученн≥ додаткових грошових ресурс≥в.  оливанн¤ми доход≥в та випадк≥в зумовлюЇтьс¤ також потреба населенн¤ в кредит≥.

” молодих людей потреби часто перевищують њх прибутки. ≤ навпаки, у людей похилого в≥ку прибутки, ¤к правило, перевищують видатки. ÷е також, з одного боку, викликаЇ потребу в кредит≥, а з ≥ншого - створюЇ умови дл¤ його наданн¤. ћожна зробити висновок, що необх≥дн≥сть кредиту викликана ≥снуванн¤м товарно-грошових в≥дносин. …ого передумовою Ї на¤вн≥сть поточних або майбутн≥х прибутк≥в у позичальника, а конкретними причинами, що обумовлюють необх≥дн≥сть кредиту - коливанн¤ потреби в коштах та джерелах њх формуванн¤, ¤к у юридичних, так ≥ ф≥зичних ос≥б.

1. —утн≥сть кредиту.

" редит - це економ≥чн≥ в≥дносини м≥ж юридичними та ф≥зичними особами ≥ державами з приводу перерозпод≥лу вартост≥ на засадах повернен¤ ≥, ¤к правило, з виплатою процента" (1, ст.128).

≈коном≥чн≥ в≥дносини м≥ж сторонами кредитноњ угоди виникають п≥д час одержанн¤ позики, користуванн¤ нею та њњ поверненн¤. ¬ цих в≥дносинах завжди беруть участь не менш н≥ж дв≥ сторони: кредитор - сторона, що передаЇ варт≥сть у грошов≥й чи натуральн≥й форм≥ в кредит ≥ позичальник - сторона, що зац≥кавлена в одержан≥ позики дл¤ дос¤гненн¤ своЇњ певноњ мети. ÷≥ сторони називаютьс¤ субТЇктами кредитноњ угоди, а т≥ грошов≥ чи матер≥альн≥ ц≥нност≥, затрати чи проекти, в≥дносно ¤ких укладаЇтьс¤ угода позики, - Ї обТЇктом кредиту.

–уш≥йним мотивом кредитних в≥дносин Ї отриманн¤ додаткового прибутку (доходу) кожним ≥з субТЇкт≥в кредитних в≥дносин: кредитор отримуЇ його у форм≥ в≥дсотку на кошти, надан≥ у позику, а боржник - у вигл¤д≥ прибутку на позичен≥ кошти, використан≥ у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥, чи на розширенн¤ свого власного споживанн¤ (3, ст.392). «авд¤ки цьому, кредит справл¤Ї важливий стимулюючий вплив на повед≥нку економ≥чних субТЇкт≥в. јле обТЇктивноњ необх≥дност≥ кредиту, про ¤ку мова йшла вище, а також його стимулюючих мотив≥в недостатньо дл¤ повноц≥нноњ реал≥зац≥њ кредитних в≥дносин. ƒл¤ цього необх≥дн≥ також певн≥ економ≥ко-правов≥ умови.

—ама природа кредитноњ угоди, ¤ка грунтуЇтьс¤ на тимчасовому запозичен≥ чужоњ власност≥, зумовлюЇ необх≥дн≥сть матер≥альноњ в≥дпов≥дност≥ њњ учасник≥в за виконанн¤ вз¤тих на себе зобовТ¤зань. ÷е можливо у випадку, коли кругооборот кошт≥в господарюючих субТЇкт≥в в≥докремлений в≥д кругообороту кошт≥в сусп≥льства ≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ вступають в кредитн≥ в≥дносини ≥ повинн≥ бути власниками на¤вного у них майна або (¤кщо це державн≥ п≥дприЇмства ≥ орган≥зац≥њ) мати право волод≥нн¤ в користуванн¤ майном. “аким чином, учасники кредитноњ угоди повинн≥ бути юридично самост≥йними особами ≥ функц≥онувати на засадах господарського або комерц≥йного розрахунку. ‘≥зичн≥ особи можуть стати субТЇктами кредитних в≥дносин, ¤кщо вони д≥Їздатн≥ в правовому в≥дношенн≥ ≥ мають стаб≥льн≥ гарантован≥ джерела доход≥в.

ƒругою обовТ¤зковою умовою реал≥зац≥њ кредитних в≥дносин Ї зб≥г економ≥чних ≥нтерес≥в кредитора ≥ позичальника. ¬ир≥шальне значенн¤ при цьому маЇ узгоджен¤ конкретних параметр≥в позики: њњ забезпеченн¤, строку кредитуванн¤, величини проценту тощо, а також на¤вност≥ альтернативних вар≥ант≥в ф≥нансуванн¤ ≥ розширенн¤ кошт≥в. ќсобливого значенн¤ ц¤ умова набула при переход≥ до ринку.

ќсновними субТЇктами кредитноњ угоди виступають держава, банк≥вкьк≥ установи, п≥дприЇмства ≥ орган≥зац≥њ р≥зних форм власност≥ та громад¤ни.

2. ¬иди ≥ форми кредиту.

¬ залежност≥ в≥д комб≥нац≥њ субТЇкт≥в кредитноњ угоди можна вид≥лити основн≥ види кредиту:

банк≥вський,

комерц≥йний,

споживчий,

державний,

м≥жнародний.

Ѕанк≥вський кредит - це рух позичкового кап≥талу, ¤кий надаЇтьс¤ банками у позику на умовах забезпеченост≥, ц≥льового характеру, терм≥новост≥, поворотност≥ та плат≥жност≥. ¬≥н виражаЇ економ≥чн≥ в≥дносини м≥ж кредиторами (банками) ≥ субТЇктами кредитуванн¤, ¤кими можуть бути ¤к юридичн≥, так ≥ ф≥зичн≥ особи. Ѕанк≥вський кредит повТ¤заний з акумулюванн¤м тимчасово в≥льних грошових ресурс≥в, њх перерозпод≥лом, а також з ем≥с≥Їю грошових знак≥в в об≥г через систему кредутуванн¤. ѕоворотна форма руху грошових ресурс≥в створюЇ можлив≥сть перерозпод≥лити њх неодноразово.

 омерц≥йний кредит - це товарна форма кредиту, ¤ка виражаЇ в≥дносини з приводу перерозпод≥лу матер≥альних фонд≥в м≥ж двома п≥дприЇмствами ≥ продавцем (кредитором) ≥ покупцем (позичальником). ¬≥н надаЇтьс¤ у вигл¤д≥ в≥дстрочки платежу за продан≥ товари ≥ оформлюЇтьс¤ векселем, ¤кий засв≥дчуЇ безумовне грошове зобовТ¤занн¤ боржника сплатити п≥сл¤ настанн¤ строку визначену суму грошей власнику вексел¤. ќсновне призначенн¤ комерц≥йного кредиту - це прискоренн¤ реал≥зац≥њ товар≥в ≥ одержанн¤ прибутку.  омерц≥йний кредит обмежений строками ≥ сумами, його розм≥ри залежать також в≥д розм≥ру резервних кап≥тал≥в функц≥онуючих кредитор≥в, тому в≥н маЇ менш≥ можливост≥, н≥ж банк≥вський.

—поживчий кредит в≥дбиваЇ в≥дносини м≥ж кредитором ≥ позичальником з приводу кредитуванн¤ к≥нцевого споживанн¤. ¬ рол≥ позичальник≥в тут виступають ф≥зичн≥ особи, а в рол≥ кредитор≥в - банки, позабанк≥вськ≥ кредитн≥ установи (ламбарди, каси взаЇмодопомоги, кредитн≥ кооперативи), п≥дприЇмства ≥ орган≥зац≥њ. ¬идача споживчого кредиту населенню прискорюЇ реал≥зац≥ю товарних запас≥в, послуг, спри¤Ї створенню основних фонд≥в.

ƒержавний кредит в≥дбиваЇ кредитн≥ в≥дносини з приводу акумул¤ц≥њ державою грошових ресурс≥в на засадах поворотност≥ дл¤ ф≥нансуванн¤ державних видатк≥в.  редиторами можуть виступати ф≥зичн≥ або юридичн≥ особи, позичальником - держава в особ≥ њњ орган≥в (ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в, м≥сцев≥ органи). ƒана форма дозвол¤Ї позичальнику моб≥л≥зувати додатков≥ кошти дл¤ покритт¤ бюджетного деф≥циту, без зд≥йснен¤ дл¤ цих ц≥лей паперовогрошовоњ ем≥с≥њ. ƒержавний кредит також використовуЇтьс¤ ¤к один ≥з засоб≥в стаб≥л≥зац≥њ грошового об≥гу.

ћ≥жнародний кредит ¤вл¤Ї собою тимчасову передачу товарних або грошових ресурс≥в одних крањн дл¤ використанн¤ ≥ншими крањнами з метою прискоренн¤ њх сусп≥льно-економ≥чного розвитку. —убТЇктами кредитних в≥дносин тут виступають держави, банки, м≥жнародн≥ валютно-кредитн≥ орган≥зац≥њ, окрем≥ юридичн≥ особи. –озр≥зн¤ють так≥ основн≥ напр¤ми м≥жнародних кредитних в≥дносин:

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ≈коном≥чна природа кредиту та його роль у сусп≥льному в≥дтворенн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (4546 прочитано)