√рош≥ ≥ кредит > ≈коном≥чний зм≥ст та форми страхуванн¤ кредит≥в

≈коном≥чний зм≥ст та форми страхуванн¤ кредит≥в

« найдавн≥ших час≥в кредитн≥ операц≥њ проводились в умовах ризику неповерненнн¤ кредиту. ÷¤ обставина викликала необх≥дн≥сть пошуку р≥зних способ≥в протид≥њ ¤к першопричинам ризик≥в, так ≥ њх насл≥дкам. —аме тому, розвиток кредитних в≥дносин в умовах ринку (конкуренц≥њ, нест≥йкоњ кон¢юктури ≥ пол≥тичноњ ситуац≥њ), спричинивс¤ до формуванн¤ р≥зних систем запоб≥жних заход≥в аж до сучасних вид≥в страхуванн¤ кредитних ризик≥в.

” взаЇмов≥дносинах м≥ж кредитором ≥ боржником предметом њх сп≥льного ≥нтересу Ї кредит, ¤кий породжуЇ протилежн≥ правничо-економ≥чн≥ ситуац≥њ: дл¤ кредитора ¾ право вимагати отриманн¤ боргу, а дл¤ боржника ¾ зобов¢¤занн¤ повернути позику зг≥дно кредитноњ угоди. Ќевиконанн¤ цих домовленостей загрожуЇ кредитору ф≥нансовими збитками, ¤к≥ ≥ можуть виступати об¢Їктом страхуванн¤ з метою захисту майнових ≥нтерес≥в кредитора. “аким чином, ризик кредитноњ операц≥њ матер≥ально про¤вл¤Їтьс¤ в неповерненн≥, несплат≥ боргу, та юридично ¾ в невиконанн≥ зобо¢¤зань. ÷е означаЇ, що суть страхуванн¤ кредит≥в дещо в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших вид≥в страхуванн¤. ¬раховуючи дом≥нуюче значенн¤ правового аспекту, ¤кий ч≥тко про¤вл¤Їтьс¤ у страхуванн≥ кредит≥в, його було визнано за особливу форму страхового захисту ¾ страхуванн¤ в≥д збитк≥в на випадок невиконанн¤ вимог, тобто в≥дпов≥дальност≥.

Ќайб≥льш важливим моментом у страхуванн≥ Ї: розм≥р в≥дпов≥дальност≥, встановленн¤ страхового випадку та визначенн¤ страхового в≥дшкодуванн¤. ÷≥ умови Ї обов¢¤зковими атрибутами страхового договору.

Ќеобх≥дною умовою виникненн¤ в≥дпов≥дальност≥ Ї факт настанн¤ страхового випадку ≥ ¤к результат по¤ва ризику неплатоспроможност≥. —траховим випадком при страхуванн≥ в≥дпов≥дальност≥ позичальника вважаЇтьс¤ непогашенн¤ кредиту та несплата в≥дсотк≥в в строк обумовлений кредитним договором.

” заруб≥жн≥й страхов≥й практиц≥ в≥домо дв≥ основних форми кредитного страхуванн¤: страхуванн¤ кредит≥в (делькредерне страхуванн¤) ≥ страхуванн¤ застави п≥д отриман≥ кредити (кауц≥йне страхуванн¤).

ѕри перш≥й форм≥ страхувальник, а ним завжди виступаЇ власне банк, котрий, кр≥м того, Ї одночасно ≥ застрахованим, безпосередньо захищаЇ св≥й ≥нтерес з допомогою механ≥зму страхуванн¤. —хематично в≥дносини, котр≥ складають цю форму страхуванн¤ кредит≥в, можна представити таким чином:

ћалюнок 16.1. ¬≥дносини контрагент≥в при страхуванн≥ ризику неповерненн¤ кредиту (делькредне страхуванн¤).

Ѕанк-кредитор  редит  л≥Їнт-позичальник

застрахований = страхувальник ризик

пост≥йн≥ зв¢¤зки

спорадичн≥ зв¢¤зки

страховик

¬≥дносини стор≥н характеризуютьс¤ такими ознаками:

страхувальник банк:

отримуЇ страхове в≥дшкодуванн¤ збитк≥в у випадку невиконанн¤ боржником своњх зобов¢¤зань;

частину в≥дпов≥дальност≥ (б≥л¤ 20%) залишаЇ на власну в≥дпов≥дальн≥сть;

приймаЇ зобов¢¤занн¤ щодо кредит≥в, ¤к≥ страхуютьс¤, в≥ддавати њх у позику п≥д звичайн≥ в≥дсотки.

страховик (страхова компан≥¤):

вживаЇ санкц≥њ при порушенн≥ страхувальником прийн¤тих зобов¢¤зань аж до повноњ в≥дмови виплати при страховому випадку;

пропонуЇ, ¤к правило, форму договору, в≥дмову ¤к Узагальне покритт¤Ф страховим захистом;

залишаЇ за собою право перев≥рки ≥ самост≥йного прийн¤тт¤ р≥шень щодо запропонованих до страхуванн¤ ризик≥в;

переймаЇ право регресу до кредитоотримувача.

ѕри друг≥й форм≥ страхуванн¤ кредит≥в страхувальник ¾ боржник захищаЇ право свого кредитора чи в≥рител¤, ¤к≥ стають по-сут≥ застрахованими сторонами. ѕри заставному (гарант≥йному) страхуванн≥ боржник Ї страхувальником, а застрахованим, ¤к правило, виступаЇ кредитор. ѕри реал≥зац≥њ другоњ форми страхуванн¤ взаЇмов≥дносини м≥ж сторонами набувають наступного характеру:

ћалюнок 16.2. ¬≥дносини контрагент≥в при заставному (гарант≥йному) страхуванн≥ (кауц≥йне страхуванн¤).

Ѕанк-кредитор  редит  л≥Їнт-позичальник

застрахований страхувальник ризик

страховик

пост≥йн≥ зв¢¤зки

спорадичн≥ зв¢¤зки

 ожна з цих форм (делькредерна або заставна) безумовно повинн≥ бути представлен≥ конкретними видами страхуванн¤, зм≥ст ¤ких залежить в≥д форм кредитуванн¤ ≥ умов наданн¤ кредит≥в. ќднак, незалежно в≥д техн≥ко-орган≥зац≥йного зд≥йсненн¤ страхових операц≥й, економ≥чна суть њх Їдина наст≥льки, наск≥льки Їдиною Ї суть кредитних операц≥й, ¤к≥ обслуговуютьс¤ в процес≥ страхуванн¤. “ому в ус≥х випадках суть кредитного страхуванн¤ зводитьс¤ до уникненн¤ втрат кредиторами ≥ цим самим вноситьс¤ певн≥сть у в≥дносини м≥ж кредиторами ≥ позичальниками.

Ќа украњнському ринку страхуванн¤ кредит≥в, ¤к новий вид страхового захисту, по¤вилос¤ пор≥вн¤но недавно ¾ на початку 90-х рок≥в у двох вар≥антах:

а) добров≥льного страхуванн¤ ризику непогашенн¤ кредит≥в, особливою рисою ¤кого Ї те, що страхувальником виступаЇ банк, тобто це Ї типове делькредерне страхуванн¤, коли банк, передаючи ризик страховику, виступаЇ одночасно страхувальником ≥ застрахованим (бенеф≥ц≥Їнтом);

б) добров≥льного страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ позичальника за непогашенн¤ кредит≥в, за умовами ¤кого позичальником виступаЇ боржник, страхуючи кредит на користь свого кредитора.

ѕри перш≥й форм≥ страхувальник-банк (п≥сл¤ укладанн¤ кредитного договору) може самост≥йно застрахувати надану позику шл¤хом п≥дписанн¤ з≥ страховою компан≥Їю договору про добров≥льне страхуванн¤ кредитного ризику. ” цьому випадку сума страхових внеск≥в враховуЇтьс¤ при встановленн≥ ставки в≥дсотку за кредит. ≤з лог≥ки пов¢¤заних ≥нтерес≥в виникаЇ, що ≥н≥ц≥аторами таких страхових операц≥й повинн≥ виступати банки, ¤к пошукувач≥ страхового захисту. ƒл¤ них ц¤ операц≥¤ за своњм характером знаходить аналог≥ю в страхуванн≥ в≥д нещасних випадк≥в, ¤кими Ї факт неповерненн¤ кредит≥в.

” в≥тчизн¤н≥й страхов≥й практиц≥ запропонований вар≥ант страхуванн¤ поки що не знайшов попиту на страховому ринку. ÷е можна по¤снити ≥снуванн¤м р¤ду обставин:

головною обставиною Ї те, що комерц≥йн≥ банки неможуть сьогодн≥ без побоюванн¤ використати страхуванн¤ кредит≥в, ¤к основну форму захисту в≥д ризик≥в банк≥вськоњ д≥¤льност≥. ¬≥дсутн≥сть страхового аудиту та широкого висв≥тленн¤ в економ≥чн≥й прес≥ баланс≥в, ф≥нансових зв≥т≥в страхових компан≥й ставить п≥д сумн≥в њх платоспроможн≥сть. « ≥ншого боку, надм≥рно висок≥ страхов≥ прем≥њ призвод¤ть до п≥двищенн¤ витрат виробництва за рахунок страхових платеж≥в, що в свою чергу викликаЇ необгрунтоване п≥двищенн¤ ц≥н на товари ≥ послуги.

≥ншою обставиною Ї ускладненн¤ процедури оформленн¤ страхового договору, що потребуЇ в≥д банк≥в ¤к звичайноњ, рутинноњ роботи, так ≥ дуже в≥дпов≥дальноњ анал≥тичноњ ¾ при узгодженн≥ страхових тариф≥в, характеру в≥дпов≥дальност≥, передач≥ страховику документ≥в, необх≥дних йому дл¤ в≥дкритт¤ регресного позову до боржника банку та ≥нш≥ ускладненн¤.

Ѕ≥льш простим з точки зору процедури Ї страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ позичальника за непогашенн¤ кредиту, оск≥льки страховий пол≥с розгл¤даЇтьс¤, ¤к вид гарант≥йного листа страховоњ компан≥њ банку за ф≥нансовими зобов¢¤занн¤ми до його кл≥Їнт≥в-позичальник≥в. ÷ей вар≥ант страхуванн¤ можна розгл¤дати ¤к форму забезпеченн¤ поверненн¤ кредиту ≥ сплати в≥дсотк≥в, лише у випадку, коли страхова ф≥рма зг≥дна ≥ спроможна зд≥йснити виплату страховоњ винагороди. ƒл¤ цього банку необх≥дно через позичальника одержати в≥д страховоњ компан≥њ ≥ розгл¤нути так≥ документи:

св≥доцтво про державну реЇстрац≥ю;

статут ≥ установч≥ документи;

л≥ценз≥ю на проведенн¤ страховоњ д≥¤льност≥ з перел≥ком вид≥в страхуванн¤, у тому числ≥ ≥ страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥;

правила (умови) страхуванн¤, затверджен≥ в передбаченому статутом пор¤дку;

догов≥р добров≥льного страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ за типовою формою;

страховий пол≥с (св≥доцтво сертиф≥кат) за типовою формою.

ѕро платоспроможн≥сть страховоњ компан≥њ в ц≥лому можна судити за на¤вн≥стю перевищенн¤ фактичного розм≥ру њњ в≥льних актив≥в над пасивами. ќднак, рекомендуЇтьс¤ конкретно проанал≥зувати ф≥нансов≥ можливост≥ страховоњ компан≥њ, опираючись на оц≥нку фактор≥в, ¤к≥ забезпечують ф≥нансову ст≥йк≥сть страховика:

власн≥ кап≥тали ≥ резерви, в≥льн≥ в≥д зобов¢¤зань;

методолог≥ю розрахунку страхових тариф≥в;

збалансован≥сть страхового портфелю;

величину страхових резерв≥в, на предмет њх адекватност≥ обс¤гам прийн¤тих зобов¢¤зань;

розм≥щенн¤ страхових резерв≥в (≥з жотриманн¤м принцип≥в њх диверсиф≥кац≥њ, поверненн¤, л≥кв≥дност≥ та прибутковост≥);

можливост¤ми перестрахуванн¤.

«а результатами анал≥зу вс≥х поданих матер≥ал≥в, ≥з урахуванн¤м внесених банком поправок, укладаЇтьс¤ догов≥р страхуванн¤, ¤кий подаЇтьс¤ в банк разом ≥з страховим пол≥сом.

” випадку п≥дготовки р≥шенн¤ про страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ за непогашенн¤ кредиту ≥ в≥дсотк≥в по ньом≥, банк повинен уважно розгл¤нути проект укладеного договору добров≥льного страхуванн¤ на предмет виконанн¤ таких вимог:

строк д≥њ договору страхуванн¤ (угоди) повинен перевищувати к≥нцевий строк погашенн¤ кредиту ≥ в≥дсотк≥в по ньому на пер≥од, прот¤гом ¤кого страховик за умовами страхуванн¤ зобов¢¤заний виплатити страхове в≥дшкодуванн¤ охоплюючи строк подач≥ ≥ розгл¤ду за¤ви;

догов≥р страхуванн¤ повинен набути чинност≥ не п≥зн≥ше дати видач≥ кредиту;

страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ позичальника за непогашенн¤ кредиту ≥ в≥дсотк≥в за користуванн¤ ним;

строк поданн¤ страхов≥й компан≥њ за¤ви про настанн¤ страхового випадку повинен бути м≥н≥мальним: кр≥м за¤ви страхувальника про настанн¤ страхового випадку може бути подана ≥ в≥дпов≥дна за¤ва банку-кредитора;

дата настанн¤ страхового випадку в≥дпов≥дальност≥ страховоњ компан≥њ за виплату в≥дшкодуванн¤ повинна в≥дпов≥дати дат≥ погашенн¤ кредиту ≥ виплат≥ в≥дсотк≥в. ѕер≥од, прот¤гом ¤кого проводитьс¤ в≥дшкодуванн¤, повинен бути м≥н≥мальним.

догов≥р страхуванн¤ набуваЇ чинност≥ лише п≥сл¤ сплати страхувальником суми страхового платежу (прем≥њ) в повному обс¤з≥.

—трахуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок страхувальника шл¤хом списанн¤ страховоњ прем≥њ з його рахунку в даному банку. ¬заЇмов≥дносини м≥ж контрагентами страховоњ угоди можна про≥люструвати за схемою 3.

ћалюнок 16.3. ¬заЇмов≥дносини м≥ж контрагентами страховоњ угоди.

страхова кредит

—трахова прем≥¤ Ѕанк  л≥Їнт-

компан≥¤ ком≥с≥¤ кредитор сума страхувальник

платеж≥в

ѕрим≥тка:

1	2

Ќазва: ≈коном≥чний зм≥ст та форми страхуванн¤ кредит≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1195 прочитано)