√рош≥ ≥ кредит > «агальн≥ теоретичн≥ положенн¤ пропозиц≥њ грошей

«агальн≥ теоретичн≥ положенн¤ пропозиц≥њ грошей

ћонетаристи розгл¤дають пропозиц≥ю грошей ¤к альтернативне в≥дношенн¤ до њх попиту. ÷е дв≥ нев≥дд≥льн≥ й водночас протележн≥ сторони Їдиного економ≥чного механ≥зму, взаЇмод≥¤ ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ на монетарному ринку. √рошова пропозиц≥¤, ¤к пром≥жна мета, повинна визнаватис¤ в≥дпов≥дно до попиту на грош≥. Ќеврахуванн¤ ц≥Їњ ≥стини може призвести до суттЇвого розходженн¤ м≥ж пропозиц≥Їю ≥ попитом, що в свою чергу може вилитись в проблеми ≥з плат≥жним балансом, пад≥нн¤ ¬¬ѕ, високими темпами ≥нфл¤ц≥њ.

ѕозитивний корел¤ц≥йний зв¢¤зок м≥ж зростанн¤м грошовоњ пропозиц≥њ та р≥внем ≥нфл¤ц≥њ визнають ≥ кейс≥анц≥ ≥ монетаристи. “ак, ƒж.  ейнс уважав, що ус¤ке зростанн¤ грошовоњ пропозиц≥њ п≥двищуЇ л≥кв≥дн≥сть в економ≥ц≥, ≥ р≥вень в≥дсотковоњ ставки (ц≥ни за л≥кв≥дн≥ кошти) падаЇ. —укупний попит буде розширюватис¤ опосередковано, оск≥льки пониженн¤ в≥дсотковоњ ставки призводить до зб≥льшенн¤ ≥нвестиц≥йних витрат.

” протележн≥сть цьому, ћ.‘р≥дмен напол¤гав на тому, що зростанн¤ грошовоњ пропозиц≥њ призводить до додаткових витрат безпосередньо, ≥ тим самим викликаЇ ≥нфл¤ц≥ю. ¬≥н стверджував, що люди завжди тримають визначену частку свого доходу у вигл¤д≥ гот≥вки ≥ зростанн¤ грошовоњ пропозиц≥њ зб≥льшуЇ сукупний попит на товарному ≥ фондовому ринках.

 ейс≥анство вчить мистецтву маневруванн¤ з допомогою норми процента: ¤к в≥домо, т≥льки вона, зм≥нюючи ц≥ни на кап≥тальн≥ активи визначаЇ обс¤г ≥нвестиц≥й.

ћонетаристи ¾ прихильники ц≥новоњ стаб≥л≥зац≥њ, не виключають процентного регулюванн¤, але вбачають свою Упром≥жну м≥шеньФ у грошов≥й мас≥. ¬ наукових прац¤х ћ.‘р≥дмена сформульовано Угрошове правилоФ, зг≥дно ¤кого зб≥льшенн¤ грошовоњ маси необх≥дно проводити систематично, але поступово ≥ незалежно в≥д кон¢юктури ≥ цикл≥чност≥ коливань.

÷ентральному банку необх≥дно вз¤ти на себе зобов¢¤занн¤ не допускати сезонних та ≥нших коливань грошовоњ маси, п≥дтримувати стаб≥льний темп њњ зростанн¤. ѕри визначенн≥ грошовоњ пропозиц≥њ, ћ.‘р≥дмен пропонуЇ ор≥Їнтуватис¤ на ст≥йкий прир≥ст ¬¬ѕ ≥ довготерм≥нову тенденц≥ю до спов≥льненн¤ швидкост≥ об≥гу грошей. ѕерший чинник вимагаЇ (в —Ўј) 3-х % приросту (ћ), другий додатково ще 1%. –азом щор≥чний прир≥ст грошовоњ маси не повинен виходити за меж≥ 4%.

Ќезважаючи на звинуваченн¤ монетарист≥в у Умехан≥чному п≥дход≥Ф ≥де¤ Угрошового правилаФ набула попул¤рност≥. ¬ де¤ких монетарист≥в виникла ≥де¤ УвиделкиФ, тобто запровадженн¤ гор≥шньоњ ≥ дол≥шньоњ меж≥ зростанн¤ грошовоњ маси. Ќова програма була вз¤та на озброЇнн¤ багатьма крањнами у друг≥й половин≥ 70-х р.р. ¬они стали запроваджувати меж≥ або тверд≥ щоквартальн≥ л≥м≥ти зростанн¤ грошовоњ маси. “ак у ¬еликобритан≥њ УвиделкуФ коливань ур¤д ћ. “етчер встановив по в≥дношенню до (ћ3). ¬ 1976-1977р.р. виделка складала 9-13%, а пот≥м у 1979-1981 р.р. ¾ 7-11% щор≥чного приросту.

” —Ўј виделку на грошов≥ агрегати теж було встановлено майже одночасно з Ївропейськими крањнами, ¤ка щоквартально перегл¤далас¤ ≥ звичайно в б≥к п≥двищенн¤ квоти. “≥льки в к≥нц≥ 70-р.р., коли ≥нфл¤ц≥¤ у Ўтатах ≥ п≥дрив м≥жнародноњ позиц≥њ долара катастроф≥чно стали загрозливими, ‘–— були розроблен≥ заходи щодо р≥зкого обмеженн¤ ем≥с≥њ ≥ зростанн¤ грошовоњ маси. ќтже, грошове правило ћ.‘р≥дмен ¾ це своЇр≥дний обруч, ¤кий ст¤гуЇ дискретне управл≥нн¤ попитом на грош≥.

“аким чином, у монетарист≥в спостер≥гаЇтьс¤ протир≥чч¤ у погл¤дах на пропозиц≥ю грошей на монетарну пол≥тику. « одного боку, монетаристи вважають, що на в≥дм≥ну в≥д попиту, ¤кий визначаЇтьс¤ економ≥чними процесами, пропозиц≥¤ грошей Ї суто екзогенним показником, що незалежить в≥д функц≥онуванн¤ економ≥ки, ћ.‘р≥дмен та його прихильники закликають УЌе ч≥пати грош≥Ф, по¤снюють кризи, ≥нфл¤ц≥ю, безроб≥тт¤ причиною втручанн¤ держави в грошово-кредитну сферу, де вона орудуЇ Унаподоб≥ слона в крамниц≥ дл¤ посудуФ. « другого боку, методи л≥куванн¤ економ≥ки пр¤мо пов¢¤зан≥ у монетарист≥в з контролем за станом грошовоњ маси, сп≥вв≥дношенн¤м та взаЇмод≥Їю м≥ж (ћ1) ≥ (ћ2). ќсновну причину неполадк≥в у грошовому об≥гу монетаристи вбачають у безладному коливанн≥ грошовоњ маси, деф≥цит≥ бюджету ≥ надто дешевих кредитах. ќсновний зм≥ст монетаризму пол¤гаЇ в тому, що приборканн¤ ≥нфл¤ц≥њ можна дос¤гти шл¤хом гальмуванн¤ зростанн¤ грошовоњ маси.

–озгл¤даючи рекомендац≥њ монетарист≥в, ми виходили ≥з нац≥онально замкнутоњ економ≥чноњ модел≥. ƒал≥ розгл¤немо теоретичне обгрунтуванн¤ пропозиц≥њ грошей у в≥дкрит≥й економ≥ц≥, ¤ка визначена у класичн≥й формул≥ ƒ.–≥кардо:

ћ = ƒ+R , де (1)

ћ ¾ пропозиц≥¤ грошей у в≥дкрит≥й економ≥ц≥;

ƒ ¾ внутр≥шн¤ депозитна ем≥с≥¤;

R ¾ ем≥с≥¤ грошей, що забезпечуЇтьс¤ валютними резервами.

” формул≥ показник (ƒ) означаЇ ту к≥льк≥сть нац≥ональних грошей, котра утворюЇтьс¤ комерц≥йними банками, виход¤чи ≥з њх депозитного потенц≥алу ≥ потреб господарських агент≥в у кредитах. ” внутр≥шньому господарському оборот≥ грош≥ набувають звичайну форму чек≥в (переказ≥в), тобто працюють через безгот≥вков≥ м≥жбанк≥вськ≥ розрахунки. ”мовою функц≥онуванн¤ чекового об≥гу передбачаЇтьс¤ можлив≥сть обм≥ну чек≥в на банкноти за першою вимогою чекодержател¤.

” формул≥ ƒ. –≥кардо показник (R) виражаЇ сальдо плат≥жного балансу крањни, а разом з тим взаЇмод≥ю внутр≥шнього грошового ринку з валютними резервами. «г≥дно монетаристськоњ концепц≥њ, ≥мпульси внутр≥шнього грошового об≥гу (недостаток або надлишок грошей) впливають на стан плат≥≥жного балансу крањни. —постер≥гаЇтьс¤ досить суттЇвий ≥ зворотний зв¢¤зок м≥ж валютними резервами ≥ внутр≥шньою грошовою масою. якщо внутр≥шн≥й компонент грошовоњ маси (ƒ) недостатн≥й дл¤ задоволенн¤ попиту, то сл≥д актив≥зувати зовн≥шн≥й канал припливу кошт≥в (експорт товар≥в, продаж ц≥нних папер≥в на зовн≥шньому ринку), що може покращити стан плат≥жного балансу.

якщо створюЇтьс¤ внутр≥шн≥й надлишок грошей (незадоволений попит), то резиденти в≥дпов≥датимуть на нього пожвавленн¤м покупок товар≥в ≥ ц≥нних папер≥в за кордоном, що вимагатиме обм≥ну нац≥оальноњ валюти на ≥ноземну, валютн≥ резерви будуть скорочуватись. «розум≥ло, що в≥льне перекачуванн¤ кошт≥в ≥з (R в ƒ) ≥ зворотний процес можливий т≥льки при конвертован≥й валют≥.

¬иникаЇ питанн¤, в ¤к≥й м≥р≥ теоретичн≥ концепц≥њ ƒж. ейнса ≥ ћ.‘р≥дмена можна покласти в основу стратег≥њ формуванн¤ нац≥ональноњ монетарноњ пол≥тики? ”правл≥нн¤ грошовою масою необх≥дно зосередити в руках ЌЅ”, перетворивши його в автономний ≥нститут, ¤кий в≥дпов≥дав би за стан грошового об≥гу крањни. Ќеобх≥дно обмежити участь ЌЅ” в акц≥¤х Ушвидкого реагуванн¤Ф на так зван≥ непередбачен≥ надзвичайн≥ загально державн≥ заходи. ѕоточн≥ ф≥нансов≥ потреби держави повинн≥ задов≥льн¤тись за рахунок в≥дпов≥дних статей бюджету без приб≥ганн¤ до друкарського верстата (кредитноњ ем≥с≥њ). ƒл¤ скороченн¤ покритт¤ деф≥циту бюджету зд≥йснюватиметьс¤ перех≥д в≥д ем≥с≥њ грошей до ем≥с≥њ державних ц≥нних папер≥в, що дасть змогу мати керований борг держави та керований плат≥жний баланс.

¬ нац≥ональн≥й монетарн≥й пол≥тиц≥ доц≥льно використати де¤к≥ компоненти Угрошового правилаФ ћ.‘р≥дмена. ќбс¤ги грошовоњ маси потр≥бно встановлювати з урахуванн¤м макроеконом≥чноњ р≥вноваги та механ≥зму оперативного переливанн¤ кап≥тал≥в у рег≥ональних та галузевих системах. ƒоц≥льно встановити граничний р≥вень зростанн¤ грошовоњ маси в≥дпов≥дно до приросту ¬¬ѕ.

ѕр¤ме обмеженн¤ грошовоњ маси, ¤к показала практика, не забезпечуЇ автоматично нормал≥зац≥њ грошового об≥гу. Ќаприклад, у —Ўј у 80-т≥ роки зростанн¤ грошовоњ маси було вищим, н≥ж у попередн≥ дес¤тир≥чч¤, а середн≥ темпи ≥нфл¤ц≥њ скоротилис¤. “ому встановленн¤ дл¤ банк≥вськоњ системи пр¤мих к≥льк≥сних обмежень (тобто застосуванн¤ монетарного ≥нструментар≥ю пр¤моњ д≥њ) не може ефективно використовуватис¤ у довгостроковому пер≥од≥ ≥ , безумовно, не може ефективно розгл¤датис¤ ¤к ≥нтрумент монетарноњ пол≥тики, ¤кому сл≥д в≥ддавати перевагу. –азом з тим ЌЅ” повинен мати змогу застосувати пр¤м≥ к≥льк≥сн≥ обмеженн¤ особливо в перех≥дний пер≥од розвитку економ≥ки та ф≥нансового сектора.

1

Ќазва: «агальн≥ теоретичн≥ положенн¤ пропозиц≥њ грошей
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (553 прочитано)