√рош≥ ≥ кредит >  ласиф≥кац≥¤ грошових реформ

 ласиф≥кац≥¤ грошових реформ

 ожна грошова реформа Ї ≥ндив≥дуальною за своњми характеристиками ≥ специф≥чною за зм≥стом. ¬они значно р≥зн¤тьс¤ за своњми ц≥л¤ми, глибиною реформуванн¤ грошових систем, методами стаб≥л≥зац≥њ валют тощо.

«алежно в≥д мети проведенн¤ та глибини перебудови державою на¤вноњ грошовоњ системи реформи можна класиф≥кувати таким чином:

1) становленн¤ новоњ грошовоњ системи. –еформи такого зм≥сту передбачають не лише впровадженн¤ в об≥г новоњ грошовоњ одиниц≥, а й функц≥ональну структурну перебудову ус≥Їњ системи грошово-валютних ≥ кредитних в≥дносин. ¬они були типовими при переход≥ в≥д б≥метал≥зму до монометал≥зму ≥ дал≥ до золотодев≥зного стандарту та об≥гу паперових грошей в умовах створенн¤ нових держав, ¤к це мало м≥сце в пер≥од розпаду колон≥альних ≥мпер≥й чи виходу окремих республ≥к з≥ складу колишнього —–—–.

2) часткова зм≥на грошовоњ системи, коли реформуютьс¤ окрем≥ њњ елементи: назва ≥ величина грошовоњ одиниц≥, види грошових знак≥в, пор¤док њх ем≥с≥њ та характер забезпеченн¤. Ќаприклад, грошова реформа в —–—– у 1922-1924 роках ¾ це перех≥д в≥д бюджетноњ до кредитноњ системи ем≥с≥њ, коли зам≥нили в об≥гу казначейськ≥ б≥лети УсовзнакиФ на банкноти Учерв≥нц≥Ф. “акий п≥дх≥д прийн¤тий при зм≥н≥ влади.

3) проведенн¤ спец≥альних стаб≥л≥зац≥йних заход≥в з метою гальмуванн¤ ≥нфл¤ц≥њ чи подоланн¤ њњ насл≥дк≥в.

Ќер≥дко окрем≥ грошов≥ реформи мають вс≥ три ознаки, ¤к наприклад, грошова реформа в ”крањн≥ 2-16 вересн¤ 1996 року. —творенн¤ новоњ незалежноњ держави спричинило виникненн¤ власноњ нац≥ональноњ грошовоњ системи. √либока ≥нфл¤ц≥¤ в крањн≥ вимагала також проведенн¤ ефективних заход≥в загальноњ санац≥њ економ≥ки ≥ ф≥нанс≥в.

¬ажливе значенн¤ дл¤ усп≥ху реформи маЇ правильний виб≥р методу стаб≥л≥зац≥њ нац≥ональноњ валюти. ¬ процес≥ грошових реформ можуть застосовуватись так≥ методи стаб≥л≥зац≥њ валют: дефл¤ц≥¤, деном≥нац≥¤, нул≥ф≥кац≥¤, девальвац≥¤, ревальвац≥¤.

Ќер≥дко грошов≥й реформ≥ передуЇ дефл¤ц≥¤ ¾ процес призупиненн¤ або стримуванн¤ темп≥в зростанн¤ грошовоњ маси в об≥гу. «а своњм зм≥стом ≥ насл≥дками дефл¤ц≥¤ Ї складовою частоною анти≥нфл¤ц≥йноњ програми.

ƒефл¤ц≥йна пол≥тика проводитьс¤ державою за допомогою ф≥нансових та грошово-кредитних заход≥в; серед ф≥нансових ч≥льне м≥сце займають п≥двищенн¤ податк≥в, скороченн¤ бюджетних витрат, Узаморожуванн¤Ф ц≥н та зароб≥тноњ плати, пожвавленн¤ продажу державних ц≥нних папер≥в. ћонетарн≥ заходи включають скороченн¤ грошовоњ ем≥с≥њ ≥ кредитних вкладень шл¤хом кредитноњ рестрикц≥њ, п≥двищенн¤ центральним банком дисконтного процента та норм обовТ¤зкових резрв≥в комерц≥йних банк≥в.

«а своњм зм≥стом ≥ насл≥дками дефл¤ц≥¤ ¾ протилежн≥сть ≥нфл¤ц≥њ. ≤нфл¤ц≥¤ ¾ це процес зростанн¤ р≥вн¤ ц≥н. ƒефл¤ц≥¤, навпаки, представл¤Ї собою процес зниженн¤ р≥вн¤ ц≥н. Ќа перших порах дефл¤ц≥¤ може викликати негативн≥ насл≥дки ¾ скороченн¤ д≥ловоњ активност≥ (виробництва), зниженн¤ темп≥в економ≥чного росту, зростанн¤ безрб≥тт¤ та ≥н. ¬ результат≥ вс¤ економ≥ка може потрапити в глибоку депрес≥ю.

ƒеном≥нац≥¤ ¾ обм≥н ус≥х старих грошових знак≥в на нов≥ в певн≥й пропорц≥њ з одночасним перерахуванн¤м у ц≥й пропорц≥њ ц≥н, тариф≥в, зароб≥тноњ плати, пенс≥й, стипенд≥й, балансовоњ вартост≥ фонд≥в, плат≥жних зобовТ¤зань тощо. ¬насл≥док деном≥нац≥њ в≥дбуваЇтьс¤ укрупненн¤ масштабу ц≥н (стандарту вартост≥), що призводить до р≥зкого зменшенн¤ грошовоњ маси в об≥гу; спрощуютьс¤ ≥ здешевлюютьс¤ вс≥ розрахунки, зменшуютьс¤ витрати на забезпеченн¤ грошового об≥гу тощо.

” колишньому —–—– деном≥нац≥њ проводились трич≥: дв≥ в 1922-1923 роках ≥ одна в 1961 роц≥. ¬ ”крањн≥ деном≥нац≥¤ була проведена в 1996 роц≥ у сп≥вв≥дношенн≥ (100000 крб. за 1 гривню).

Ќеобх≥дн≥сть деном≥нац≥њ по¤снюЇтьс¤ тим, що внасл≥док ≥нфл¤ц≥њ занадто зб≥льшуЇтьс¤ масштаб ном≥нал≥в грошових знак≥в. ј тому ввод¤тьс¤ нов≥ грошов≥ знаки з новим анти≥нфл¤ц≥йним принципом ем≥с≥њ. ƒоц≥льн≥сть деном≥нац≥њ тобто Увикреслюванн¤ зайвих нул≥вФ очевидна, оск≥льки в≥дпадаЇ потреба в оперуванн≥ надм≥рно великими числами ¤к п≥д час гот≥вкових розрахунк≥в, так ≥ безгот≥вкових, що потребуЇ меншоњ к≥лькост≥ розр¤д≥в дл¤ проведенн¤ операц≥й ≥ даЇ можлив≥сть економн≥ше вводити ≥нформац≥ю.  р≥м того, в даному раз≥ обм≥нн≥ курси нац≥ональноњ валюти щодо б≥льшост≥ св≥тових валют мають той же пор¤док величини, що й б≥льш≥сть валют св≥ту.

ѕевне значенн¤ маЇ ≥ психолог≥чний фактор. јдже нац≥ональна валюта, обм≥нний курс ¤коњ в≥дносно основних св≥тових валют виражаЇтьс¤ числами, далекими в≥д одиниц≥, ≥нтуњтивно сприймаЇтьс¤ ¤к слабка, хоча насправд≥ це не завжди так. ≤з ц≥Їњ причини крањни, нац≥ональн≥ валюти ¤ких УнакопичилиФ багато нул≥в, звичайно провод¤ть деном≥нац≥ю. ѕригадаймо хоча б зам≥ну старих франк≥в на нов≥ у ‘ранц≥њ в п≥сл¤воЇнн≥ роки. ¬ 1958-60рр. у ‘ранц≥њ була проведена деном≥нац≥¤ франка у сп≥вв≥дношенн≥ 100:1. ¬ 1960р. старий франк було вилучено з об≥гу. ¬≥дпов≥дно до цього було перераховано ц≥ни, зароб≥тну плату та зм≥нено сп≥вв≥дношенн¤ франка до долара (з 493,7 франка до 4,937 франка за долар). ѕроте сказане не Ї ун≥версальною ≥стиною, ≥ де¤к≥ крањни з≥ стаб≥льними валютами под≥бн≥ деном≥нац≥њ не провод¤ть ¾ наприклад, япон≥¤ та ≤тал≥¤.

Ќул≥ф≥кац≥¤ ¾ оголошенн¤ державою знец≥нених грошових знак≥в нед≥йсними.

” безнад≥йних випадках держава в змоз≥ вдаватис¤ до нул≥ф≥кац≥њ, тобто анулюванн¤ ≥снуючих грошових знак≥в, щоб розпочати все з Учистого аркушаФ. ѕроводитьс¤ вона за умови надзвичайно великого пад≥нн¤ куп≥вельноњ спроможност≥ грошей, коли стаЇ недоц≥льним будь-¤кий обм≥н њх на нов≥ грош≥. “акий зах≥д прийн¤тий при зм≥н≥ влади, при створенн≥ власноњ нац≥ональноњ грошовоњ системи.

Ќул≥ф≥кац≥¤ в так≥й крайн≥й форм≥ зустр≥чаЇтьс¤ р≥дко. «окрема, в к≥нц≥ XVIII ст. у ‘ранц≥њ були оголошен≥ нед≥йсними повн≥стю знец≥нен≥ асигнац≥њ ≥ вилучен≥ з об≥гу без вс¤кого викупу. „аст≥ше знец≥нен≥ грош≥ вилучаютьс¤ з об≥гу шл¤хом обм≥ну на нов≥ знаки в надзвичайно низьк≥й пропорц≥њ, так що плата за них маЇ суто символ≥чне значенн¤. Ќаприклад, у —–—– (1922-1923рр.) 1 крб. новими знаками обм≥нювавс¤ на 1 млн. крб. старими; у Ќ≥меччин≥ в 1924р. 1 нова рейхсмарка ¾ на 1 трлн. старих марок; у √рец≥њ ¾ 50 млрд. старих драхм на 1 нову. ” вс≥х цих випадках по сут≥ проводилась нул≥ф≥кац≥¤ знец≥нених грошей, хоч за формою вона нагадувала деном≥нац≥ю.

ƒевальвац≥¤ ¾ знец≥ненн¤ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ пор≥вн¤но з ≥ноземною валютою чи м≥жнародними валютно-розрахунковими одиниц¤ми. ѕро¤вл¤Їтьс¤ вона у п≥двищенн≥ валютних курс≥в ≥ноземних валют по в≥дношенню до нац≥ональноњ валюти чи, однозначно, в зниженн≥ курсу нац≥ональноњ валюти.

¬ умовах золотого стандарту, коли державою законодавчо ф≥ксувавс¤ золотий вм≥ст валют ≥ був пр¤мий чи опосередкваний њх обм≥н на золото, девальвац≥¤ про¤вл¤лась в зменшенн≥ њх золотого вм≥сту та зростанн≥ ц≥ни на золото. ѕ≥сл¤ в≥дм≥ни золотих паритет≥в девальвац≥¤ зводитьс¤ т≥льки до зниженн¤ оф≥ц≥йного валютного курсу. як насл≥док, девальвац≥¤ стимулюЇ експорт, робить його дешевшим. ќдночасно ≥мпорт дорожчаЇ, що призводить до зниженн¤ внутр≥шнього попиту. ƒл¤ населенн¤ девальвац≥¤ означаЇ подорожчанн¤ ≥мпортних товар≥в та зростанн¤ реального р≥вн¤ ц≥н.

ѕричиною девальвац≥њ Ї ≥нфл¤ц≥¤ та хрон≥чний деф≥цит плат≥жного балансу. Ќаприклад, в звТ¤зку з ≥нфл¤ц≥йним знец≥ненн¤м рад¤нського карбованц¤ останн≥й був дек≥лька раз≥в девальвований прот¤гом 1990-1991рр., внасл≥док чого ринковий курс його до американського долара на к≥нець 1991 року дос¤г майже 100 крб. за долар. јналог≥чна ситуац≥¤ в≥дбувалась з украњнським купоно-карбованцем прот¤гом 1992-1995 рок≥в.

¬ сучасних ринкових умовах девальвац≥¤ може проводитись ц≥леспр¤мовано ¤к метод валютноњ пол≥тики держави з метою впливу на розвиток зовн≥шньо-економ≥чних в≥дносин: посиленн¤ демп≥нгу, п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ продукц≥њ, врегулюванн¤ плат≥жного балансу тощо. Ѕ≥льше того, в умовах режиму плаваючих курс≥в валют девальвац≥¤ може в≥дбуватись стих≥йно у вигл¤д≥ тривалого зниженн¤ ринкового курсу валют.

–евальвац≥¤ ¾ п≥двищенн¤ курсу вартост≥ нац≥ональноњ валюти по в≥дношенню до ≥ноземних чи м≥жнародних валют. √оловна причина ревальвац≥њ ¾ коли у держав≥ спостер≥гаЇтьс¤ тривалий час активне сальдо плат≥жного балансу, що одночасно означаЇ на¤вн≥сть деф≥цит≥в у њњ партнер≥в. ¬она може бути викликана, коли внасл≥док валютноњ спекул¤ц≥њ було обм≥н¤но надм≥рну суму ≥ноземноњ валюти на нац≥ональну тобто зверх ≥нтервентноњ можливост≥ центрального банку. ѕоштовхом до ревальвац≥њ може бути також значне ф≥нансуванн¤ у рамках допомоги з боку м≥жнародних валютно-кредитних орган≥зац≥й, оск≥льки зб≥льшуЇтьс¤ пропозиц≥¤ ≥ноземноњ валюти на м≥жбанк≥вськ≥й валютн≥й б≥рж≥.

¬плив ревальвац≥њ на економ≥ку протилежний впливу девальвац≥њ. –евальвац≥¤ виг≥дна дл¤ ≥мпортер≥в ≥ кредитор≥в. ѕ≥сл¤ ревальвац≥њ дорожчаЇ експорт, оск≥льки ≥ноземн≥ ≥мпортери повинн≥ б≥льше давати своЇњ валюти за ревальвовану, проте це пог≥ршить конкурентоспроможн≥сть експортера. ќдночасно стаЇ дешевшим ≥мпорт, так ¤к дл¤ оплати ≥мпортних товар≥в нац≥ональноњ валюти потр≥бно менше.  редитори, що надали позики нерезидентам в нац≥ональн≥й валют≥, п≥сл¤ њњ ревальвац≥њ отримують погашенн¤ боргу в т≥й же сум≥, ≥ ринкова ц≥на њњ в ≥ноземн≥й валют≥ зросте в м≥ру ревальвац≥њ. ƒл¤ населенн¤, з одного боку, ревальвац≥¤ приваблива тим, що вона спонукаЇ зниженню ц≥н на ≥мпортн≥ товари ≥ гальмуЇ ≥нфл¤ц≥ю, а з ≥ншого ¾ вона створюЇ труднощ≥ дл¤ експорту, що створюЇ загрозу скороченн¤ числа робочих м≥сць. “ому оц≥нювати ревальвац≥ю необх≥дно виход¤чи ≥з макроеконом≥чноњ ситуац≥њ.

1	2

Ќазва:  ласиф≥кац≥¤ грошових реформ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (896 прочитано)