√рош≥ ≥ кредит >  омерц≥йний кредит

 омерц≥йний кредит

 омерц≥йний кредит ¾ це товарна форма кредиту, що надаЇтьс¤ продавц¤ми дл¤ покупц≥в у вигл¤д≥ в≥дстрочки платежу за продан≥ товари, надан≥ послуги.

ќбТЇктом комерц≥йного кредиту слугуЇ товарний кап≥тал, а його субТктами виступають агенти товарноњ угоди (контракту): продавець ¾ кредитором, а покупець ¾ позичальником.  омерц≥йний кредит може мати м≥сце не т≥льки м≥ж продавцем та покупцем. ¬≥н широко застосовуЇтьс¤ ≥ у взаЇмов≥дносинах п≥дприЇмств-сум≥сник≥в.

ѕризначенн¤ комерц≥йного кредиту ¾ прискоренн¤ реал≥зац≥њ товар≥в та послуг, а також одержанн¤ додаткового прибутку у вигл¤д≥ позичкового в≥дсотка, ¤кий включено в ц≥ну проданих товар≥в. ¬ цьому приваблив≥сть комерц≥йного кредиту дл¤ ф≥рми-продавц¤. ” ф≥рми-покупц¤ завд¤ки комерц≥йному кредиту дос¤гаЇтьс¤ тимчасова економ≥¤ грошових кошт≥в, скорочуЇтьс¤ потреба в банк≥вському кредит≥.

¬ основ≥ комерц≥йного кредиту знаход¤тьс¤ догов≥рн≥ зобовТ¤занн¤ та господарч≥ звТ¤зки м≥ж контрагентами, ¤к≥ визначають умови кредитуванн¤. Ќаприклад, ¤кщо покупець тимчасово неспроможний зд≥йснити покупку за рахунок власних кошт≥в, а продавець прагне реал≥зувати св≥й товар, то зобовТ¤занн¤ зг≥дно дговору м≥ж контрагентами можуть бути виконан≥ при умов≥, що товар буде проданий п≥д боргов≥ зобовТ¤занн¤ тобто з в≥дстрочкою платежу.  редитн≥ в≥дносини м≥ж контрагентами документально оформл¤ютьс¤ у вигл¤д≥ комерц≥йних вексел≥в ¾ зобовТ¤зань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений терм≥н.  омерц≥йний вексель, ¤к правило, виступаЇ гарант≥Їю оплати товар≥в ≥ св≥доцтвом про наданн¤ комерц≥йного кредиту. “обто вексель Ї документом, ¤кий формал≥зуЇ ф≥нансово-господарськ≥ в≥дносини м≥ж кредитором та боржником на основ≥ реальноњ товарноњ операц≥њ.

 редитн≥ в≥дносини перш за все грунтуютьс¤ на засадах особистого дов≥рТ¤ м≥ж кредитором ≥ позичальником та њх репутац≥њ на ринку. ¬изначальним фактором проведенн¤ кредитноњ операц≥њ Ї ф≥нансовий стан контрагент≥в, оск≥льки розм≥р комерц≥йного кредиту, з одного боку, залежить в≥д ф≥нансових можливостей кредитора та можливостей реф≥нансуванн¤ тимчасово вилучених з господарського обороту об≥гових кошт≥в ≥, з ≥ншого, ¾ в≥д кредитоспроможност≥ позичальника тобто здатност≥ погасити заборгован≥сть за векселем. «а цих обставин комерц≥йний кредит вважаЇтьс¤ особливо ризиковим дл¤ кредитора.

 омерц≥йний кредит обслуговуЇ т≥льки процес об≥гу товар≥в ≥ представл¤Ї собою кредит дл¤ завершенн¤ цього процесу, а тому сфера його функц≥онуванн¤ обмежена. ¬одночас комерц≥йний кредит стимулюЇ ≥ прискорюЇ збут товар≥в ≥ зменшуЇ час перебуванн¤ кап≥талу в товарн≥й форм≥.

 омерц≥йний кредит маЇ короткостроковий характер (до 1-го року), оск≥льки в≥н виступаЇ атрибутом товарообм≥ну.  онкретн≥ строки ≥ розм≥р кредиту залежать в≥д виду та вартост≥ товару, ф≥нансового стану контрагент≥в та конТюнктури ринку.

ѕогашенн¤ комерц≥йного кредиту може зд≥йснюватись шл¤хом:

сплати позичальником боргу за векселем тобто ≥нкасац≥њ вексел≥в;

передач≥ вексел¤ ≥нш≥й особ≥ за допомогою ≥ндосаменту;

переоформленн¤ комерц≥йного кредиту на банк≥вський (дисконт вексел≥в), що означаЇ перетворенн¤ товарноњ форми кредиту в грошову.

” раз≥ несвоЇчасного платежу або в≥дмови в≥д платежу за векселем кредитор (власник вексел¤) продаЇ вексель до протесту.

¬≥дродженн¤ та легал≥зац≥¤ комерц≥йного кредиту в ”крањн≥ обумовлена актив≥зац≥Їю формуванн¤ ринкових в≥дносин, демонопол≥зац≥Їю банк≥вськоњ справи. ¬ умовах розвитку приватного ≥ акц≥онерного п≥дприЇмництва, встановленн¤ пр¤мих звТ¤зк≥в м≥ж субТЇктами господарськоњ д≥¤льност≥ на основ≥ догов≥рних (ринкових) ц≥н, комерц≥йний кредит найб≥льш адекватний ринков≥й конТюнктур≥. ¬≥н даЇ можлив≥сть резидентам ринку самост≥йно розпор¤джатись тимчасово в≥льними матер≥ально-ф≥нансовими ресурсами ≥ оперативно визначати необх≥дний вид плат≥жних засоб≥в.

«апровадженн¤ комерц≥йного кредиту на основ≥ вексельного об≥гу розширюЇ можливост≥ платоспроможност≥ покупц¤, так ¤к в≥дстрочка платежу одним або дек≥лькома продавц¤ми дозвол¤Ї платнику маневрувати ф≥нансовими активами, а об≥г вексел≥в викликаЇ по¤ву в господарському оборот≥ додаткових плат≥жних засоб≥в.  омерц≥йний кредит даЇ змогу прискорити розрахунки ≥ зменшити обс¤г неплатеж≥в м≥ж п≥дприЇмц¤ми.

ƒо переваг комерц≥йного кредиту можна в≥днести його оперативн≥сть, техн≥чну простоту оформленн¤. ¬≥н актив≥зуЇ механ≥зм моб≥л≥зац≥њ ф≥нансових актив≥в, зменшуЇ обс¤ги пр¤мого банк≥вського кредитуванн¤ ≥ в≥дпов≥дно, масу безгот≥вкових грошей. ѕ≥двищуЇтьс¤ взаЇмоконтроль ≥ взаЇмозалежн≥сть м≥ж субТЇктами комерц≥йного кредиту. ƒоц≥льн≥сть використанн¤ комерц≥йного кредиту аргументуЇтьс¤ ще ≥ тим, що кредиторська та деб≥торська заборгованост≥ м≥ж субТЇктами виноситьс¤ в рамки догов≥рних в≥дносин ≥ оформл¤Їтьс¤ оф≥ц≥йним юридичним документом ¾ векселем.

–озширенн¤ сфери комерц≥йного кредитуванн¤ спри¤Ї стаб≥л≥зац≥њ грошового об≥гу шл¤хом в≥дновленн¤ товарного забезпеченн¤ грошовоњ маси. ƒаний висновок грунтуЇтьс¤ на класичному закон≥ товарного грошового об≥гу.

—поживчий кредит

—поживчий кредит ¾ кредит, ¤кий надаЇтьс¤ т≥льки в нац≥ональн≥й валют≥ дл¤ ф≥зичних ос≥б ¾ резидент≥в на придбанн¤ споживчих товар≥в та послуг ≥ ¤кий повертаЇтьс¤ в розстрочку.

—поживчий кредит характеризуЇ в≥дносини м≥ж кредитором ≥ позичальником з приводу ф≥нансуванн¤ к≥нцевого споживанн¤. ѕризначенн¤ споживчого кредиту ¾ зас≥б задоволенн¤ споживчих потреб широких верств населенн¤. ¬идача споживчого кредиту населенню, з одного боку, зб≥льшуЇ його поточний платоспроможний попит, п≥двищуЇ життЇвий р≥вень, з другого боку, прискорюЇ реал≥зац≥ю товарних запас≥в, наданн¤ послуг.

” крањнах з ринковою економ≥кою споживчий кредит, ¤к зручна ≥ виг≥дна форма обслуговуванн¤ населенн¤ надаЇтьс¤ дл¤ закуп≥вл≥ предмет≥в особистого користуванн¤, головним чином, дл¤ придбанн¤ дорогих предмет≥в тривалого користуванн¤, до ¤ких належать автомоб≥л≥, мебл≥, телев≥зори, холодильники тощо. ќднак, за умови економ≥чноњ кризи споживчий кредит р≥зко скорочуЇтьс¤, а ¤кщо ≥ видаЇтьс¤, то п≥д висок≥ в≥дсотки, що не даЇ змоги широким верствам населенн¤ ним користуватис¤.

—убТЇктами кредитних в≥дносин виступають ф≥зичн≥ особи в ¤кост≥ позичальник≥в, а в рол≥ кредитор≥в виступають комер≥цйн≥ банки, парабанки (ломбарди, кредитов≥ сп≥лки, кооперативи), п≥дприЇмтсва та орган≥зац≥њ. ћ≥ж кредитором ≥ позичальником можуть функц≥онувати посередники, наприклад, торгов≥ орган≥зац≥њ.

 омерц≥йн≥ банки можуть надавати споживч≥ кредити безпосередньо позичальникам, котр≥ звертаютьс¤ у банк за позикою (пр¤м≥ кредити), або через посередник≥в (торгова ф≥рма, прокат, ломбард), котр≥ продають товар споживачу, надають послуги або обслуговують њх п≥д зобовТ¤занн¤ позичальника (непр¤м≥ кредити). —еред непр¤мих кредит≥в найб≥льш поширеними Ї позики, повТ¤зан≥ куп≥влею товар≥в тривалого користуванн¤. ¬ даному випадку обслуговуванн¤ позичальника зд≥йснюЇтьс¤ сп≥льно банком ≥ торговельною ф≥рмою. ƒл¤ цього вони укладають м≥ж собою угоду про наданн¤ кредиту дл¤ куп≥вл≥ товару з наступною виплатою (з розстрочкою).  л≥Їнт (покупець товару спочатку оплачуЇ до 30-40 в≥дсотк≥в вартост≥ товару, а п≥д неоплачену частину товару банк надаЇ кл≥Їнту позику ≥ перераховуЇ тиоргов≥й ф≥рм≥, залишаючи соб≥ суму початкового внеску кл≥Їнта в забезпеченн¤ кредиту. ѕ≥сл¤ погашенн¤ позики, початковий внесок кл≥Їнта перераховуЇтьс¤ на рахунок торговельноњ ф≥рми.

ћожливий ≥нший вар≥ант, коли на неоплачену частину виписуютьс¤ вексел≥ ≥з строком, що в≥дпов≥даЇ строку в≥дстрочки на куп≥влю товару. Ѕанк обл≥ковуЇ вексел≥ ≥ перераховуЇ грош≥ торговельн≥й ф≥рм≥.  оли наступаЇ строк погашенн¤ позичальник сплачуЇ вексел≥ ≥ таким чином повертаЇ позику.

” наш≥й крањн≥ банки надають кредити ф≥зичим особам на комерц≥йн≥й основ≥ на так≥ ц≥л≥ (обТЇкти):

≥нвестиц≥йн≥ кредити ¾ на буд≥вництво, куп≥влю ≥ ремонт житлових будинк≥в, дач та ≥нших буд≥вель;

споживч≥ кредити ¾ на придбанн¤ споживчих товар≥в та послуг за викуп;

кредити на розвиток особистого господарства ¾ на придбанн¤ с≥льськогосподарськоњ техн≥ки, транспортних засоб≥в, ¬–’, корм≥в, саженц≥в, м≥неральних добрив тощо.

 редити на нагальн≥ потреби;

ц≥льов≥ кредити дл¤ окремих соц≥альних груп ¾ це кредити дл¤ окремоњ верстви населенн¤ (молод≥ с≥мТњ, студенти, ветерани, пенс≥онери та ≥нш≥). —оц≥альний характер цих кредит≥в пол¤гаЇ у розвТ¤занн≥ таких сусп≥льних завдань: зм≥цненн¤ матер≥альноњ бази молодоњ с≥мТњ, наданн¤ матер≥альноњ допомоги студентам, закр≥пленн¤ кадр≥в за м≥сцем роботи тощо. ѕозики, ¤к правило, видаютьс¤ на п≥льгових умовах п≥д заставу гарант≥й поверненн¤ за рахунок п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й.

 редитн≥ в≥дносини м≥ж банком ≥ позичальником, тобто питанн¤, що торкаютьс¤ пор¤дку видач≥ на погашенн¤ кредиту, вир≥шуютьс¤ на п≥дстав≥ кредитних договор≥в. Ѕанк надаЇ кредити ф≥зичним особам у розм≥рах, що визначаютьс¤, виход¤чи з вартост≥ товар≥в ≥ послуг, ¤к≥ Ї обТЇктом кредитуванн¤. –озм≥р ≥нвестиц≥йних кредит≥в визначаЇтьс¤ в межах вартост≥ майна, майнових прав, ¤к≥ можуть бути передан≥ банку в забезпеченн¤ та сумою поточних доход≥в позичальника за вин¤тком обовТ¤зкових платеж≥в, прот¤гом 10 рок≥в. —трок кредиту встановлюЇтьс¤ залежно в≥д обТЇкта кредитуванн¤, розм≥ру позики, платоспроможност≥ позичальника. ѕричому строк кредиту не повинен перевищувати 10 рок≥в з дн¤ його наданн¤.

ѕозика може видаватись п≥д заставу ц≥нних папер≥в: обл≥гац≥й, акц≥й, сертиф≥кат≥в чи депозит≥в. «аставодавцем можуть виступати в даному випадку ≥ трет≥ особи. Ѕанк приймаЇ закладенн≥ ц≥нн≥ папери на збереженн¤. ѕоверненн¤ њх позичальнику проводитьс¤ т≥льки п≥сл¤ повного погашенн¤ заборгованост≥ по позиц≥. якщо заборгован≥сть не погашена вчасно, банк може реал≥зувати заставленн≥ ц≥нн≥ папери. “ому важливо дл¤ банку правильно оц≥нити л≥кв≥дн≥сть ц≥нних папер≥в, тобто те, наск≥льки ¤к≥сно ≥ швидко вони будуть реал≥зован≥. ¬ умовах сьогоденн¤ банки надають перевагу обл≥гац≥¤м внутр≥шньоњ державноњ позики та вексел¤м, ¤к≥ авальован≥ першокласними банками. ƒо актуального в сьогодн≥шн≥х умовах сл≥д в≥днести такий вид кредитуванн¤, ¤к ≥потечн≥ кредити. ѕозики надаютьс¤ на куп≥влю квартир чи п≥д заставу нерухомост≥. ¬ обох випадках важливо провести реальну ринкову оц≥нку предмету застави, тому в б≥льшост≥ випадк≥в запроваджують нов≥ п≥дрозд≥ли ¾ в≥дд≥ли заставних операц≥й.

1	2

Ќазва:  омерц≥йний кредит
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1981 прочитано)