ƒержавне регулюванн¤ >  ом≥с≥йно-посередницьк≥ банк≥вськ≥ операц≥њ

 ом≥с≥йно-посередницьк≥ банк≥вськ≥ операц≥њ

 ом≥с≥йно-посередницька д≥¤льн≥сть комерц≥йнго банку пол¤гаЇ у зд≥йсненн≥ р≥зноман≥тних операц≥й за дорученн¤м кл≥Їнт≥в за певну плату ¾ ком≥с≥ю. ƒо складу цих опреац≥й належать: розрахунков≥, касов≥, валютн≥, трастов≥, консультац≥йн≥, гарант≥йн≥ та де¤к≥ ≥нш≥ види банк≥вськоњ д≥¤льност≥.

ѕров≥дне м≥сце серед зазначених операц≥й належить розрахунково-касовому обслуговуванню кл≥Їнт≥в, що визначаЇтьс¤ базовою функц≥Їю банк≥в ¾ посередництвом у платежах.

–озрахунков≥ опреац≥њ повТ¤зан≥ ≥з зд≥йсненн¤м внутр≥шн≥х та м≥жнародних безгот≥вкових розрахунк≥в за дорученн¤м кл≥Їнт≥в шл¤хом перерахуванн¤ кошт≥в по рахунках у банку. ¬ банк≥вськ≥й практиц≥ розвинутих крањн даний вид операц≥й залежно в≥д способу орган≥зац≥њ розрахунк≥в под≥л¤Їтьс¤ на три основ≥н≥ групи: ≥нкасов≥, акредитивн≥ та переказн≥.

«д≥йснюючи ≥нкасов≥ операц≥њ, комерц≥йний банк за дорученн¤м свого кл≥Їнта на основ≥ отриманих в≥д нього грошових документ≥в ст¤гуЇ кошти з боржник≥в та зараховуЇ њх на рахунок кл≥Їнта. —еред документ≥в, що предТ¤вл¤ютьс¤ до оплати, найб≥льше поширенн¤ мають вексел≥ та чеки.

‘орми вексел≥в, що використовутьс¤ у розрахунках, пор¤док њх виставленн¤, оплати, об≥гу, права ≥ обовТ¤зки стор≥н та вс≥ ≥нш≥ в≥дносини регулюютьс¤ нормами вексельного законодавства. Ѕанки, приймаючи вексел≥ на ≥нкасо, виконують дорученн¤ векселедержател≥в на отриманн¤ платеж≥в за вексел¤ми. ѕри цьому банки беруть на себе в≥дпов≥дальн≥сть за предТ¤вленн¤ вексел≥в у строк платнику ≥ отриманн¤ належних за ними платеж≥в. якщо плат≥ж над≥йде, вексель повертаЇтьс¤ боржнику. ѕри неотриманн≥ платежу вексель повертаЇтьс¤ кредитору, але з протестом по неплатежу. –оль банку таким чином зводитьс¤ до виконанн¤ ≥нструкц≥й кл≥Їнта. ” сучасн≥й господарськ≥й практиц≥ сфера використанн¤ вексел≥в ¤к плат≥жного засобу значно звузилась пор≥вн¤но з XIX ≥ початком XX ст. њх головне застосуванн¤ сьогодн≥ ¾ у зовн≥шн≥й торг≥вл≥.

Ѕ≥льш поширеним способом безгот≥вкових розрахунк≥в в сучасних умовах Ї чековий об≥г. ” —Ўј ≥  анад≥, наприклад, на його частку припадаЇ понад 90% вс≥х господарських угод. ѕроцедура ≥нкасуванн¤ чек≥в у б≥льшост≥ крањн стандартизована ≥ характеризуЇтьс¤ простотою оформленн¤ та зд≥йсненн¤ розрахунк≥в, оск≥льки не вимагаЇ складанн¤ додаткових документ≥в (наприклад, ¤к при ≥нкасуванн≥ вексел≥в). якщо платник ≥ одержувач кошт≥в Ї кл≥Їнтами одного банку, то на основ≥ предТ¤влених до оплати чек≥в банк списуЇ грош≥ з рахунку боржника ≥ зараховуЇ њх на рахунок кредитора. ” випадку, ¤кщо платник обслуговуЇтьс¤ ≥ншим банком ≥нкасова операц≥¤ ускладнюЇтьс¤ необх≥дн≥стю попереднього отриманн¤ кошт≥в в≥д банку боржника. ¬ цьому раз≥ ≥нкасуванн¤ чек≥в найчаст≥ше зд≥йснюЇтьс¤ через мережу кл≥рингових палат, ¤к≥ провод¤ть взаЇмне зарахуванн¤ вимог банк≥в один до одного.

јкредитивн≥ операц≥њ пол¤гають у дорученн≥ кл≥Їнта банку виплатити певну суму кошт≥в трет≥й особ≥ при виконанн≥ нею умов, передбачених в акредитивн≥й за¤в≥ кл≥Їнта. ¬ акредитивн≥й операц≥њ беруть участь: кл≥Їнт, що даЇ дорученн¤ про в≥дкритт¤ акредитиву; банк, ¤кий в≥дкриваЇ акредитив (банк платника); банк, у ¤кому в≥дкрито акредитив ≥ ¤кий перев≥р¤Ї виконанн¤ його умов (банк одержувача); особа, на користь ¤коњ в≥дкрито акредитив (бенеф≥ц≥ар).

” внутр≥господарському оборот≥ дана форма розрахунк≥в застосовуЇтьс¤ пор≥вн¤но р≥дко, коли постачальник не повн≥стю впевнений в оплат≥ покупцем в≥двантаженого товару ≥ бажаЇ заручитис¤ гарант≥Їю банку. Ѕ≥льш поширен≥ акредитиви у м≥жнародних розрахунках. ѕри цьому розр≥зн¤ють документарний (товарний) ≥ грошовий акредитиви. ѕри товарному акредитив≥ умовою оплати Ї представленн¤ в банк певних документ≥в, ¤к≥ п≥дтверджують в≥дправленн¤ товару покупцев≥. √рошовий акредитив ¤вл¤Ї собою документ, що дозвол¤Ї кл≥Їнту отримати певну суму кошт≥в в ≥ншому м≥ст≥ даноњ крањни або за кордоном.

ѕереказн≥ операц≥њ пол¤гають у тому, що кл≥Їнт даЇ дорученн¤ свому банку переказати певну суму кошт≥в в ≥нше м≥сто (крањну), де њх може отримати в≥н сам, або ≥нша особа, на адресу ¤коњ зд≥йсненно переказ. ” багатьох крањнах (особливо континентальноњ ™вропи) так≥ розрахунки проввод¤тьс¤ у так зван≥й жиро-систем≥ ¾ за допомогою плат≥жних доручень, що передаютьс¤ каналами м≥жбанк≥вського та поштового звТ¤зку. ” систем≥ УжироФ, ¤ка може грунтуватис¤ ¤к на паперових нос≥¤х, так ≥ на електронних засобах, платник виписуЇ наказ про зн¤тт¤ кошт≥в з≥ свого рхунку ≥ переказ њх на рахунок одержувача. „астина таких переказ≥в маЇ форму пост≥йних доручень, ¤кщо мова ≥де про платеж≥, ¤к≥ часто повторюютьс¤.

 асов≥ операц≥њ комерц≥йних банк≥в пол¤гають у прийом≥ банками в≥д своњх кл≥Їнт≥в гот≥вки ≥ зарахуванн≥ сум на р≥зн≥ види рахунк≥в, видач≥ гот≥вки на вимогу кл≥Їнт≥в, забезпеченн≥ над≥йного збереженн¤ дов≥рених банку кошт≥в.

 л≥Їнти банку, ¤к правило, самост≥йно, виход¤чи ≥з економ≥чноњ доц≥льност≥, обирають форму орган≥зац≥њ розрахунк≥в ¾ безгот≥вкову чи гот≥вкову. «начна зручн≥сть ≥ дешевизна безгот≥вкових платеж≥в визначають њх дом≥нуючу роль у крупному (оптовому) оборот≥, при розрахунках м≥ж п≥дприЇмствами. ” той же час в сфер≥ роздр≥бного товарного обм≥ну основна маса угод опосередковуЇтьс¤ гот≥вкою. “ому комерц≥йн≥ банки в≥д≥грають важливу роль в орган≥зац≥њ невеликих за обс¤гом торговельних операц≥й, що зд≥йснюютьс¤ переважно за участю ф≥зичних ос≥б, видаючи њм гот≥вку на р≥знман≥тн≥ потреби та ≥нкасуючи виручку у торгових ф≥рм.

”досконаленню касового обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в спри¤Ї широке застосуванн¤ банкомат≥в, тобто електронних терм≥нальних пристроњв, поЇднаних з банк≥вським компТютером, або таких, що функц≥онують в автономному режим≥. ќсновне призначенн¤ банкомат≥в ¾ видача гот≥вки з рахунку кл≥Їнта або прийом в≥д нього гот≥вки та зарахуванн¤ њњ на депозит. ƒоступ до банкомат≥в зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою магн≥тноњ пластиковоњ картки, а встановлюватись вони можуть у прим≥щенн¤х банк≥в (всередин≥ ≥ зовн≥), у торгових центрах та в ≥нших м≥сц¤х, зручних дл¤ кл≥Їнт≥в.

¬алютн≥ операц≥њ ¾ це вид банк≥вськоњ д≥¤льност≥, повТ¤заний з обм≥ном одн≥Їњ валюти на ≥ншу, що передбачаЇ куп≥влю ≥ продаж ≥ноземноњ валюти за нац≥ональну або ≥нш≥ валюти. “акий обм≥н може зд≥йснюватись банком шл¤хом проведенн¤ операц≥й УспотФ, УфорвардФ та њх комб≥нац≥й.

ќперац≥њ УспотФ ¾ це куп≥вл¤ одн≥Їњ валюти на ≥ншу на поточних ринкових умовах з поставкою валюти не п≥зн≥ше, н≥ж через два робочих дн≥ п≥сл¤ укладенн¤ угоди. ќперац≥њ УспотФ застосовуютьс¤ здеб≥льшого дл¤ негайного отриманн¤ ≥ноземноњ валюти у зовн≥шньоторгових розрахунках, а також дл¤ швидкого переливу кап≥тал≥в.

ќперац≥њ УфорвардФ передбачають поставку дл¤ обм≥ну певноњ суми валюти на визначену дату в майбутньому (б≥льш, н≥ж через два робочих дн≥) за курсом, заф≥ксованим в момент укладенн¤ угоди. ƒо настанн¤ строку обм≥ну (¤к правило, через 1-6 м≥с¤ц≥в) розрахунки по валютах не провод¤тьс¤. ћетою операц≥й УфорвардФ, окр≥м отриманн¤ валют дл¤ комерц≥йних операц≥й, Ї страхуванн¤ кап≥таловкладень за кордоном, а також отриманн¤ спекул¤тивного прибутку за рахунок курсовоњ р≥зниц≥.

—воЇр≥дним поЇднанн¤м операц≥й УспотФ та УфорвардФ Ї операц≥њ своп, що ¤вл¤ють собою комб≥нац≥њ куп≥вл≥ або продажу валюти на умовах УспотФ з одночасним укладенн¤м зворотньоњ угоди на умовах УфорвардФ. ƒан≥ операц≥њ Ї зручними дл¤ банк≥в, оск≥льки тимчасово забезпечують необх≥дною валютою без ризику, повТ¤заного ≥з зм≥ною курсу. ќперац≥њ УсвопФ зд≥йснюютьс¤ з метою придбанн¤ банком необх≥дноњ валюти дл¤ забезпеченн¤ м≥жнародних розрахунк≥в, страхуванн¤ валютних ризик≥в, кредитуванн¤ (¤кщо кл≥Їнт предТ¤вл¤Ї попит на позики в певн≥й ≥ноземн≥й валют≥), а також дл¤ укладенн¤ угод на грошових ринках, повТ¤заних з короткостроковим експортом кап≥тал≥в.

“растов≥ (дов≥рч≥) операц≥њ ¤вл¤ють собою операц≥њ комерц≥йних банк≥в, повТ¤зан≥ з управл≥нн¤м майном ≥ виконанн¤м ≥нших послуг в ≥нтересах ≥ за дорученн¤м кл≥Їнта на правах його дов≥реноњ особи. Ќа п≥дстав≥ укладеного м≥ж банком та кл≥Їнтом договору (або за запов≥том) банк набуваЇ в≥дпов≥дних прав ≥ виступаЇ розпор¤дником майна, включаючи залишки кошт≥в на банк≥вських рахунках.  омерц≥йн≥ банки можуть виконувати дов≥рч≥ операц≥њ ¤к дл¤ приватних ос≥б, так ≥ дл¤ п≥дприЇмств та корпорац≥й.

“растов≥ операц≥њ, що зд≥йснюютьс¤ банком дл¤ ф≥зичних ос≥б, включають:

1) уравл≥нн¤ рухомим ≥ нерухомим майном особи за њњ житт¤ ≥ на њњ користь або на користь вказаноњ нею третьоњ сторони (при цьому до банку переход¤ть повноваженн¤ щодо розпор¤дженн¤ р≥зноман≥тними активами, визначенн¤ напр¤м≥в ≥нвестуванн¤ кошт≥в, розпод≥лу ≥ використанн¤ доход≥в);

2) розпор¤дженн¤ спадщиною, що передбачаЇ: затвердженн¤ запов≥ту в судових органах, ви¤вленн¤ ≥ зб≥р усього майна, ¤ке п≥дл¤гаЇ передач≥ у спадщину, сплату борг≥в, податк≥в, адм≥н≥стративних витрат, розпод≥л майна м≥ж спадкоЇмц¤ми, наданн¤ њм особистих послуг в раз≥ потреби;

3) оп≥кунство та забезпеченн¤ збереженн¤ майна нед≥Їздатних або частково нед≥Їздатних ос≥б, у тому числ≥ неповнол≥тн≥х спадкоЇмц≥в;

4) виконанн¤ агентських послуг, що передбачаЇ: а) збереженн¤ актив≥в (оренда сейф≥в, збер≥ганн¤ ц≥нних папер≥в, отриманн¤ доход≥в за ними, а також обм≥н чи погашенн¤ њх в раз≥ необх≥дност≥); б) управл≥нн¤ активами кл≥Їнта на правах його представника (у цьому раз≥ банк керуЇ майном виключно зг≥дно вказ≥вок дов≥рител¤).

“растов≥ операц≥њ дл¤ п≥дприЇмств, ф≥рм, корпорац≥й можуть включати:

1) розпор¤дженн¤ активами ¾ насамперед портфел¤ми ц≥нних папер≥в п≥дприЇмств та орган≥зац≥й, заставленим майном, п≥д ¤ке п≥дприЇмства випускають обл≥гац≥њ, а також коштами пенс≥йних фонд≥в приватних компан≥й;

1	2

Ќазва:  ом≥с≥йно-посередницьк≥ банк≥вськ≥ операц≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1537 прочитано)