√рош≥ ≥ кредит > онтроль за використанн¤м ≥ погашенн¤м кредиту
онтроль за використанн¤м ≥ погашенн¤м кредиту
ѕри оформленн≥ позики банк прид≥л¤Ї значну увагу попередньому контролю за д≥¤льн≥стю потенц≥йного позичальника, визначенню його кредитоспроможност≥ та прогнозуванню кредитного ризику. ” наступному банк зд≥йснюЇ контроль за виконанн¤м вимог кредитного договору, ц≥льовим та ефективним використанн¤м кредиту, своЇчасним ≥ повним його погашенн¤м. ѕри цьому банк прот¤гом усього пер≥оду користуванн¤ кредитом п≥дтримуЇ д≥лов≥ контакти з позичальником, зобов¢¤заний проводити перев≥рку стану збереженн¤ заставленого майна. ѕер≥одично анал≥зуЇтьс¤ ф≥нансовий стан позичальника. «а потребою провод¤тьс¤ перев≥рки на м≥сц≥ ф≥нансово-розрахункових документ≥в, бухгалтерських ≥ статистичних матер≥ал≥в, використанн¤ позичальником власних кошт≥в та ≥нших питань, зазначених у кредитному договор≥. ” раз≥ ви¤вленн¤ факт≥в використанн¤ кредиту не за ц≥льовим призначенн¤м банк маЇ право достроково роз≥рвати кредитн≥ в≥дносини, що Ї п≥дставою дл¤ ст¤гненн¤ позики в межах зобов¢¤зань позичальника за кредитним договором. ѕроблемн≥ кредити. ѕроблемн≥ кредити Ї результатом плат≥жноњ кризи позичальника, хоча може ≥снувати клас позичальник≥в-неплатник≥в, ¤к≥ можуть, але не бажають погасити кредит. “ривала ≥ клоп≥тка робота банку з проблемними кредитами складаЇтьс¤ ≥з трьох фаз: анал≥зу документ≥в; нев≥дкладних заход≥в; неплатоспроможност≥. I. ‘аза анал≥зу, тобто розробка так званих Ул≥кувальних заход≥вФ банку (заход≥в, спр¤мованих на те, щоб спри¤ти в≥дновленню кредитоспроможност≥ кл≥Їнта). Ќа п≥дстав≥ вивченн¤ потенц≥йних можливостей позичальника складаЇтьс¤ проект майбутнього розвитку ц≥Їњ компан≥њ. јмериканськ≥ комерц≥йн≥ банки прид≥л¤ють велику увагу прогнозуванню проблемних кредит≥в на етапах анал≥зу кредитноњ за¤ви та реал≥зац≥њ кредитноњ угоди. Ѕанк≥вська практика визначила 25 сигнальних момент≥в (Уred flagsФ), ¤к≥ допомагають ви¤вити потенц≥йн≥ проблемн≥ кредити. ћожна ви¤вити так≥ основн≥ УсигналиФ: з ≥стор≥њ позичальника; стан кер≥вництва ≥ метод≥в управл≥нн¤ ф≥рмою-позичальника; виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥ позичальника; орган≥зац≥њ кредитуванн¤ та сфери використанн¤ кредит≥в та сигнали, що ф≥ксують в≥дхиленн¤ в≥д встановлених норм та норматив≥в. ÷≥ сигнали насторожують банк ≥ допомагають запоб≥ганню або ви¤вити по¤ву прострочених кредит≥в. якщо банк ≥дентиф≥кував сумн≥вн≥ кредити, то ¤кими повинн≥ бути його наступн≥ кроки? Ѕанк вживаЇ програму д≥й, спр¤мовану на погашенн¤ кредит≥в. ” б≥льшост≥ випадк≥в позичальник ще не втратив здатн≥сть в≥дпов≥дати за своњми зобов¢¤занн¤ми. ” ц≥й ситуац≥й банк розгл¤даЇ питанн¤ про зм≥ну умов кредитного договору. Ќов≥ умови стосуютьс¤ граф≥ка погашенн¤ кредиту, орган≥зац≥њ взаЇмних та узгоджених д≥й банку ≥ позичальника, ¤к≥ ставл¤ть на мет≥ л≥кв≥дац≥ю проблемних кредит≥в. ” випадках, коли позичальник вичерпав ус≥ можливост≥ дл¤ погашенн¤ позики ≥ укладанн¤ новоњ кредитноњ угоди Ї неефективним, банк змушений передавати справу до суду. « метою визначенн¤ плану подальших д≥й збираЇтьс¤ ≥нформац≥¤ щодо ф≥нанс≥в та менеджменту. ќсобливо ц≥кавою Ї ≥нформац≥¤ про групи вироблюваних продукт≥в, доч≥рн≥ ф≥рми та результати њх д≥¤льност≥ у р≥зноман≥тних географ≥чних рег≥онах. ƒетальна ≥нформац≥¤ про витрати допоможе визначити, ¤к≥ з них ф≥ксован≥, а ¤к≥ ¾ зм≥нн≥, а також, ¤к≥ з цих витрат можуть бути скорочен≥. ≤нформац≥¤ про ф≥нансов≥ зв≥ти дозволить визначити життЇздатн≥сть компан≥њ та ви¤вити можливост≥, ¤к≥ за достатньоњ п≥дстави можна вважати основою майбутньоњ усп≥шноњ д≥¤льност≥. ѕроте у короткотерм≥новому план≥ ключем до виживанн¤ ф≥рми Ї њњ здатн≥сть збер≥гати ≥ нарощувати в≥льн≥ грошов≥ кошти. ўоб з¢¤сувати, ¤ким чином компан≥¤ витрачаЇ своњ кошти, банк-кредитор повинен стежити за операц≥¤ми на розрахунковому рахунку корпорац≥њ. ћон≥торинг рахунку може показати зм≥ни в умовах постачанн¤ компан≥њ (наприклад, застосуванн¤ постачальниками компан≥њ передплати). Ќеобх≥дно звернути особливу увагу на персональний рахунок власника ф≥рми (¤кщо ф≥рма належить одному власнику), оск≥льки УплутанинаФ у використанн≥ кошт≥в на виробнич≥ ц≥л≥ та особист≥ потреби ц≥лком може спричинити ф≥нансовий крах ц≥Їњ ф≥рми. як визначити, чи життЇздатний основний б≥знес компан≥њ? Ѕезнад≥йн≥ ситуац≥њ характеризуютьс¤ пог≥ршенн¤м основного б≥знесу внасл≥док жорсткоњ ц≥новоњ конкуренц≥њ, при цьому спостер≥гаЇтьс¤ дуже швидкий спад ринкового попиту, а ф≥ксован≥ витрати ростуть. ¬иб≥р плану д≥й залежить також в≥д компетенц≥њ кер≥вника компан≥њ. Ќеобх≥дно з¢¤сувати, чи здатне кер≥вництво компан≥њ до управл≥нн¤ ф≥рмою у кризов≥й ситуац≥њ? Ќаск≥льки орган≥зовано сп≥впрацюЇ кер≥вна команда? II. ‘аза нев≥дкладних заход≥в, ¤ка ¤вл¤Ї собою розробку розумноњ стратег≥њ об≥гу ф≥нансових кошт≥в та виходу ≥з плат≥жноњ кризи. ” процес≥ роботи з проблемними позиками банк виробл¤Ї стратег≥ю можливоњ реакц≥њ на труднощ≥ позичальника. ¬она може мати вигл¤д реаб≥л≥тац≥њ чи л≥кв≥дац≥њ стосунк≥в банку з ф≥рмою. ‘аза нев≥дкладних заход≥в починаЇтьс¤ тод≥, коли вир≥шальним дл¤ компан≥њ стаЇ збереженн¤ кошт≥в. ƒл¤ дос¤гненн¤ цього ф≥рма повинна сконцентруватис¤ на вдосконаленн≥ механ≥зму отриманн¤ прибутк≥в та його мон≥торингу, заход≥в контролю за витратами. –озробка розумноњ стратег≥њ повинна м≥стити питанн¤ зам≥ни кер≥вництва, покращенн¤ контролю, удосконаленн¤ маркетингу та зм≥н у ц≥нов≥й пол≥тиц≥; реорган≥зац≥ю заборгованост≥ чи пошуку нових джерел ф≥нансуванн¤, наданн¤ компан≥њ в≥дстрочки по виплат≥ в≥дсотк≥в. Ќа першому етап≥ банк ≥ позичальник сп≥впрацюють ¤к справжн≥ партнери. ¬они укладають додаткову (модиф≥ковану) угоду, за ¤кою позичальнику надаЇтьс¤ в≥дстрочка у погашенн≥ кредиту на пер≥од коректуванн¤ своЇњ господарськоњ д≥¤льност≥ з метою одержанн¤ кошт≥в дл¤ поверненн¤ боргу. «а домовлен≥стю банк може виконувати р≥зну роль. ≤нод≥ банк обмежуЇ активн≥сть позичальника, наприклад, стосовно придбанн¤ нового обладнанн¤ чи розширенн¤ виробника. –естрикц≥¤м з боку банку можуть п≥дл¤гати ≥ витрати ф≥рми на виплату грошових винагород прац≥вникам. ¬ ≥нших випадках банк безпосередньо бере участь в управл≥нн≥ ф≥рмою. ÷е може в≥дбуватис¤ або у вигл¤д≥ делегуванн¤ сп≥вроб≥тника банкку в раду директор≥в компан≥њ з наданн¤м йому контрольних функц≥й, або у вигл¤д≥ рекомендац≥њ зд≥йснити кадров≥ зм≥ни у кер≥вництв≥. ‘≥рма йде на под≥бн≥ санкц≥њ, маючи над≥ю на покращенн¤ свого ф≥нансового становища. р≥м того у модиф≥кован≥й угод≥ може ставитис¤ питанн¤ про додаткове забезпеченн¤ кредиту, ¤кщо банк вважаЇ, що ≥снуюче забезпеченн¤ недостатньо захищаЇ його ≥нтереси. —тосовно позичальника, ¤кий не виконуЇ своњх зобов¢¤зань за кредитною угодою, а також при ви¤вленн≥ нев≥рог≥дних зв≥т≥в чи занедбаност≥ бухгалтерського обл≥ку, ¤кщо не загрожуЇ своЇчасному ≥ повному погашенню позичковоњ заборгованост≥, банк може припинити подальше наданн¤ кошт≥в ≥ достроково погасити ран≥ше видан≥ позики. редитн≥ угоди можуть передбачати, що у випадку невиконанн¤ зобов¢¤зань кредитор вимагатиме миттЇвого поверненн¤ боргу. ÷е називаЇтьс¤ Уакселерац≥ЇюФ. III. ‘аза неплатоспроможност≥, прот¤гом ¤коњ вир≥шуютьс¤ питанн¤, пов¢¤зан≥ ≥з збанкрут≥нн¤м чи реорган≥зац≥Їю неплатоспроможного кл≥Їнта. ѕроти позичальника, ¤кий своЇчасно не виконав своњх зобов¢¤зань перед банком за кредитною угодою (погашенн¤ позики, виплата в≥дсотк≥в, ком≥с≥йних ≥ пен≥), у њх частин≥, не забезпечен≥й заставою, у встановленому законом пор¤дку може бути збуджена справа про банкрутство. ѕро оголошенн¤ кл≥Їнта неплатоспроможним банк пов≥домл¤Ї основних кредитор≥в, державн≥ органи управл≥нн¤, засновник≥в ф≥рм-позичальника, а також у прес≥ та ≥нших засобах масовоњ ≥нформац≥њ. ¬насл≥док розгл¤ду справи про банкрутство в арб≥тражному суд≥ може бути прийн¤те р≥шенн¤ про: ¾ санац≥ю боржника шл¤хом його реорган≥зац≥њ чи приватизац≥њ; ¾ переведенн¤ боргу або зам≥ну боржника; ¾ визнанн¤ боржника банкрутом ≥ ст¤гненн¤ заборгованост≥ з його майна. Ѕанк припин¤Ї нарахуванн¤ пен≥ та в≥дсотк≥в з ус≥х вид≥в заборгованост≥ банкрута. «а рахунок кошт≥в, отриманих в≥д продажу майна позичальника-банкрута, позачергово задов≥льн¤ютьс¤ вимоги банку-кредитора, забезпечен≥ заставою.
| 1 |
Ќазва: онтроль за використанн¤м ≥ погашенн¤м кредиту ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (648 прочитано) |