јстроном≥¤, ав≥ац≥¤, космонавтика > Ћеон≥д  аденюк

Ћеон≥д  аденюк

ѕерший космонавт незалежноњ ”крањни Ћеон≥д  аденюк: ДЌа Д олумб≥њФ з≥ мною був материнський рушникФ ≥ Д обзарФ.

Ќародивс¤ Ћеон≥д  аденюк 28 с≥чн¤ 1951 року в с.  л≥шк≥вц≥ ’отинського району „ерн≥вецькоњ област≥. „ерн≥г≥вське училище льотчик≥в, аеродроми „ерн≥гова ≥ —ум Ц ось початок його шл¤ху ¤к п≥лота. ¬ 1971 роц≥ п≥сл¤ великого конкурсного в≥дбору потрапив до загону рад¤нських космонавт≥в. Ћ≥тав б≥льше ¤к на 50-ти типах та модел¤х л≥так≥в р≥зного призначенн¤. ” червн≥ 1995 року вз¤в участь у в≥дб≥рковому конкурс≥ на сп≥льний украњнсько-американський пол≥т. ≤ перем≥г. ѕройшов ус≥ тонкощ≥ п≥дготовки космонавт≥в. ќдружений, маЇ двох син≥в.

¬≥д украњнц≥в дл¤ м≥жнародного польоту на корабл≥ Д олумб≥¤Ф сл≥д було вибрати Дсуперп≥лотаФ.  аденюк перем≥г численних конкурент≥в саме тим, що волод≥Ї вс≥ма потр≥бними ¤кост¤ми Ц Дв≥дм≥нним здоровТ¤м, профес≥онал≥змом, волею у вибор≥ ≥ дос¤гненн≥ мети.Ф ƒо того ж, в≥н Ц космонавт-досл≥дник, отже до старту пройшов в≥дпов≥дну ≥ наукову п≥дготовку.

«авжди з хвилюванн¤м спостер≥гаю не ст≥льки за стартом косм≥чних корабл≥в, ¤к за њхн≥м поверненн¤м. ™ в цьому нав≥ть щось м≥стичне Ц зв≥дти, з косм≥чноњ порожнеч≥ приземл¤Їтьс¤ ДшатлФ. «'¤вл¤Їтьс¤ з неба, стр≥мко йде до земл≥ ... —феричн≥ боки ще гар¤ч≥, з гострих крил ще не встигла злет≥ти ота чорнюща тиша космосу. …ого н≥ч.

ј в≥н легко ≥ водночас нестримно, мовби аж наввипередки ≥з самим собою, нетерпл¤че наближаЇтьс¤ до земл≥. —ин≥й в≥тер чи дощ, ¤к коли вийде, вже торкнувс¤ його гар¤чого т≥ла, спочатку немов чужого, незнайомого ...

≤ через мить Ц уже свого, бо той син≥й в≥тер чи дощ, ¤к коли вийде, вже вп≥знав метал корабл¤, й, очевид¤чки, в≥дчув прискоренн¤ битт¤ сердець тих, хто там, за ц≥Їю оббивкою боретьс¤ ≥ важкими пере навантаженн¤ми приземленн¤. “ак воно бачитс¤ з мТ¤кого дивана, що перед телев≥зором. Ќам хочетьс¤ поринути у той, напевне, глибший за косм≥чний, св≥т людськоњ душ≥ астронавта, котрий побував за межами земл≥, котрий бачив њњ ¤к з≥рку серед ≥нших з≥рок у холодних просторах ¬сесв≥ту. як цей св≥т людськоњ душ≥ приторкнувс¤ до того св≥ту, що було важливим у ц≥ моменти? ўо було важливим дл¤ самих астронавт≥в у тих безкрањх згортках чорноњ косм≥чноњ ноч≥? ” т≥ тижн≥ чи м≥с¤ц≥ њхнього зор¤ного в≥др¤дженн¤? ўо вкласти у пон¤тт¤ Дземне т¤ж≥нн¤Ф? ясно, що не т≥льки шум дощу, ¤кий снитьс¤ астронавтам на орб≥т≥, ¤к сп≥ваЇтьс¤ у справд≥ чудов≥й п≥сн≥. ј може оте Дземне т¤ж≥нн¤Ф визначити смислом поетичноњ зб≥рки незабутнього ¬асил¤ —имоненка п≥д такою ж назвою† з вже неблизьких 60 рок≥в. ћабуть, що так. “обто, це найближче до ≥стини, ¤кщо узагальнити думки ≥ враженн¤ косм≥чних л≥тун≥в, ¤ких уже превалило за сотню.

ѕол≥т з американськими астронавтами, сказав Ћеон≥д, маЇ дуже велике значенн¤ дл¤ нашоњ держави, дл¤ њњ утвердженн¤. ÷е з боку пол≥тичного. ј з наукового, - сп≥льно з американц¤ми проведено експеримент з рослинами ≥ ¤кий прин≥с ц≥кав≥ результати. Ќад ними дал≥ вже в лаборатор≥¤х працюють вчен≥.

як т≥льки стало можливим, в≥н в≥двТ¤завс¤ в≥д кр≥сла ≥ п≥дплив до ≥люм≥натора, переконавс¤, що земл¤ справд≥ кругла, а пот≥м почав шукати ”крањну, Ѕуковину, своњ р≥дн≥  л≥шк≥вц≥. ќднак земл¤ т≥льки св≥тилас¤ блакитно-зеленими на чорному тл≥ ≥ все. “а в нього була ≥нша можлив≥сть в≥дчути њњ б≥л¤ свого серц¤, поруч ≥з собою, знайти в н≥й душевну в≥драду, п≥дтримку. Ћеон≥д уз¤в з собою в пол≥т, так би мовити, духовн≥ обереги буковинського краю, обереги отчого дому, ”крањни.

 аденюк у космос≥ з американськими космонавти орган≥зував два вечори украњнськоњ п≥сн≥ у виконанн¤ ƒмитра √натюка Дƒва кольориФ, Д„еремшинаФ, —оф≥¤ –отару сп≥вала Дћ≥й р≥дний крайФ. —тавили касету з п≥сн¤ми Ќазар≥¤ яремчика.

- јмериканц¤м так сподобалис¤ наш≥ п≥сн≥, що вони почали вивчати украњнську мову Ц сказав Ћеон≥д.

ѕерший космонавт незалежноњ ”крањни сказав, що вс≥м членам ек≥пажу Д олумб≥њФ в≥н подарував вишит≥ хрестиком украњнськ≥ сорочки ≥ астронавти в них сфотографувалис¤.

ќтак ≥ минули ус≥ 16 косм≥чних д≥б.  оли п≥сл¤ усп≥шного польоту прињхав в≥н додому, в р≥дн≥  л≥шк≥вц≥ на Ѕуковину, то досхочу нањвс¤ материнських вареник≥в з картоплею та салом, а ранком обливавс¤ водою з батьк≥вськоњ криниц≥. ≥ так було йому добре ≥ солодко, ¤к н≥коли ≥ н≥де на ц≥лому б≥лому св≥т≥.

ќтаке воно, земне т¤ж≥нн¤ косм≥чного сокола, ¤к ≥ кожноњ справжньоњ людини, дл¤ котроњ слово ¬≥тчизна не сухозл≥тка, не короткий звук.

1

Ќазва: Ћеон≥д  аденюк
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (1336 прочитано)