√рош≥ ≥ кредит >  редити п≥д ц≥нн≥ папери

 редити п≥д ц≥нн≥ папери

¬ умовах ринковоњ економ≥ки банки надають своњм кл≥Їнтам кредити п≥д ц≥нн≥ папери. ÷е найзручн≥ша форма кредитних в≥дносин м≥ж банком ≥ позичальником, оск≥льки процедура вз¤тт¤ ц≥нних папер≥в п≥д заставу в≥дносно нескладна, а витрати на њх збер≥ганн¤ (на рахунку УдепоФ в ƒепозитар≥њ) невелик≥.

 омерц≥йн≥ банки можуть приймати ц≥нн≥ папери п≥д заставу на принципах юридичного права ≥ права справедливост≥ тобто взаЇмного дов≥р¢¤.

ѕри застав≥ на принципах юридичного права кл≥Їнт передаЇ своњ ц≥нн≥ папери банку ≥ п≥дписуЇ юридичний документ ¾ заставне св≥доцтво (memorandum of deposit), в ¤кому засв≥дчуЇ передачу права власност≥ на пакет акц≥й. “аким чином, банк стаЇ абсолютним власником ц≥нних папер≥в на строк д≥њ застави. ѕри необх≥дност≥ банк може продати ц≥нн≥ папери ≥ задов≥льнити своњ вимоги стосовно кл≥Їнта ¾ боржника.

ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ строку д≥њ застави, ¤кщо не маЇ претенз≥й до позичальника, банк переоформл¤Ї заставн≥ документ на ≥м¢¤ кл≥Їнта ≥ видаЇ йому новий ссертиф≥кат, зг≥дно ¤кого в≥н знову стаЇ зареЇстрованим власником ц≥нних папер≥в.

ƒл¤ оформленн¤ застави ц≥нних папер≥в на принципах права справедливост≥ кл≥Їнт надсилаЇ в банк т≥льки сертиф≥кат акц≥й, заповнюЇ ≥ п≥дписуЇ заставне св≥доцтво,але без вс¤кого юридичного оформленн¤ про передачу права власност≥. ” даному випадку банк формально користуЇтьс¤ правом власност≥ на ц≥нн≥ папери.

ѕрипиненн¤ строку д≥њ застави на принципах права справедливост≥ зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом поверненн¤ кл≥Їнту сертиф≥ката та анулюванн¤ заставного св≥доцтва. ќднак таке заставне право банка пов¢¤зане з певним ризиком.

ќдним ≥з найб≥льш важливих момент≥в кредитуванн¤ Ї оц≥нка власност≥, ¤ка пропонуЇтьс¤ ¤к застава.

ƒо предмет≥в застави, кр≥м добре в≥домих вид≥в майна та майнових прав, належать також державн≥ ц≥нн≥ папери (÷ѕ) й акц≥њ, точн≥ше пакет акц≥й украњнських корпорац≥й.

јкц≥њ ¾ це ÷ѕ, що мають ц≥лий р¤д специф≥чних, т≥льки њм притаманних, властивостей. ÷е, зокрема, споживча варт≥сть, курсова варт≥сть, об≥гов≥сть ≥ л≥кв≥дн≥сть.

“≥льки т≥ пакети акц≥й, що ¤вл¤ють собою сукупн≥сть згаданих чотирьох властивостей, можуть виступати на ринку ÷ѕ ¤к товар, а в≥дпов≥дно ¾ ≥ ¤к предмет застави.

–озгл¤немо ц≥ властивост≥:

—ѕќ∆»¬„ј ¬ј–“≤—“№ акц≥й ≥з пакета, що розгл¤даЇтьс¤, пол¤гаЇ в тому, що ц≥ акц≥њ принос¤ть њх власников≥ дох≥д у вигл¤д≥ див≥денд≥в, а також завд¤ки зростанню курсовоњ вартост≥. Ќа практиц≥ сумарний р≥вень доходу з таких акц≥й завжди з≥ставл¤Їтьс¤ з ризиком в≥д укладанн¤ кошт≥в на його куп≥влю або виданим п≥д його заставу кредитом.

 ”–—ќ¬ј ¬ј–“≤—“№ пакету акц≥й виступаЇ у трьох основних формах, а саме у ном≥нальн≥й, ринков≥й ≥ бухгалтерськ≥й. «розум≥ло, що ном≥нальна варт≥сть ¾ це варт≥сть пакету, ¤ка визначаЇтьс¤ ц≥ною, встановленою на нього ем≥тентом при випуску та розм≥щенн≥ акц≥й, тобто за ном≥налом.

–инкова ватрт≥сть ¾ це варт≥сть, що встановлюЇтьс¤ на ринку при наступних перепродажах даного пакету. як правило, ном≥налтна та ринкова варт≥сть пакету не зб≥гаютьс¤. ќднак у б≥льшост≥ випадк≥в ринкова варт≥сть б≥льш точно в≥дображаЇ справжню ц≥ну пакету, ¤кий пропонуЇтьс¤ п≥д заставу.

«азначимо однак, що ринкова варт≥сть пакету, на в≥дм≥ну в≥д ном≥нальноњ, не Ї ф≥ксованою в час≥ величиною. ƒинам≥ка зм≥ни ринковоњ вартост≥ залежить в≥д багатьох фактор≥в. ≤ зокрема, в≥д масштаб≥в та темп≥в накопиченн¤ кап≥талу акц≥онерним товариством (ј“), а саме нерозпод≥леного прибутку. ¬ такому раз≥ див≥дендн≥ оч≥куванн¤ будуть спри¤ти зростанню попиту на акц≥њ, а в≥дпов≥дно ≥ на зб≥льшенн¤ вартост≥ пакету. “обто ≥снуЇ пр¤ма залежн≥сть м≥ж попитом на акц≥њ даного ј“ ≥ њх ринковою варт≥стю, однак вона обернена до величини встановленого банк≥вського в≥дсотка. «вичайно це судженн¤ не враховуЇ впливу ≥нфл¤ц≥њ. “акож на ринкову варт≥сть пакету суттЇво впливаЇ ц≥лий р¤д кон¢юктурних економ≥чних ≥ пол≥тичних фактор≥в.

¬≥д ном≥нальноњ та ринковоњ вартост≥ в≥др≥зн¤Їтьс¤ бухгалтерська курсова варт≥сть. ¬она залежить в≥д к≥лькост≥ випущених акц≥й ≥ масштаб≥в реального накопиченн¤ кап≥талу конкретним ј“. –озгл¤немо њњ на наступному приклад≥. якщо ј“ випустило 1000000 акц≥й на загальну суму 10000000 гр., тод≥ бухгалтерська варт≥сть акц≥њ буде р≥вна ном≥нальн≥й, тобто 10 гр. ѕ≥сл¤ року д≥¤льност≥ ј“ ≥ сплати вс≥х податк≥в товариство отримало прибуток у розм≥р≥ 1000000 гр. ≤з ц≥Їњ суми частина грошей п≥шла на виплату див≥денд≥в ¾ нехай 500000 гр., а друга половина ¾ 500000 гр., ¾ на накопиченн¤ кап≥талу. “аким чином, до початку наступного року д≥¤льн≥ст≥ ј“ прийшло з власним кап≥талом у розм≥р≥ 10500000 гр. ѕод≥ливши цю суму на загальну к≥льк≥сть акц≥й, отримаЇмо нову бухгалтерську варт≥сть акц≥й у розм≥р≥ 10,5 гр. “обто й надал≥ ном≥нальна варт≥сть акц≥й згаданого ј“ складатиме 10 гр., а нова бухгалтерська варт≥сть буде 10,5 гр. –инкова варт≥сть цих ÷ѕ буде залежати в≥д попиту ≥ пропозиц≥њ на акц≥њ даного ј“, ¤кий буде складатис¤ на фондовому ринку.

¬ажливою характеристикою акц≥й ≥з даного пакета Ї њх об≥гов≥сть. ¬она осоюливо ц≥кава при застав≥. ÷¤ характеристика зумовлюЇ можлив≥сть заставоутримувача будь-коли обм≥н¤ти ц≥ акц≥њ на грош≥. ѕотенц≥йно така можлив≥сть ≥снуЇ завжди, поза¤к переважна б≥льш≥сть ≥нвестор≥в купуЇ акц≥њ з метою њх подальшого перепродажу на ринук за б≥льш високою ц≥ною. ќднак можлив≥сть реал≥зац≥њ ц≥Їњ властивост≥ безпосередньо залежить в≥д р≥вн¤ л≥кв≥дност≥ даних ÷ѕ. Ќа ринку ÷ѕ р≥вень л≥кв≥дност≥ акц≥й визначаЇтьс¤ швидк≥стю њх перетворенн¤ у грошов≥ кошти, причому без суттЇвих втрат.

ўоправда, треба також пам¢¤тати, що ≥деальних акц≥й не ≥снуЇ, тобто не ≥снуЇ пакет≥в акц≥й, ¤к≥ в≥дпов≥дали б ус≥м чотирьом зазначеним вимогам в обс¤з≥ високих рейтингових коеф≥ц≥Їнт≥в. ≤ ¤кщо заставлено л≥кв≥дний пакет акц≥й, то в≥н завжди може бути проданий на ввторинному ринку за ц≥ною, ¤ка буде визначатис¤ ц≥лим р¤дом додаткових фактор≥в, а саме: величиною див≥денд≥в, над≥йн≥стю ≥ стаб≥льн≥стю њх отриманн¤, темпами зростанн¤ вкладеного кап≥талу, тобто його дох≥дн≥стю, й р¤дом ≥нших. “аким чином, п≥дсумовуючи все сказане вище, в≥дзначимо, що оц≥нюючи заставну варт≥сть ц≥нних папер≥в, сл≥д виходити з њх л≥кв≥дност≥, доходност≥ й ризиковост≥.

 ласична процедура оц≥нки вартост≥ ц≥нних папер≥в включаЇ наступн≥ етапи:

1. Ўл¤хом експертноњ оц≥нки формуЇтьс¤ початкова ц≥на заставленого пакету ц≥нних папер≥в.

2. ћетодом ≥терац≥њ, тобто шл¤хом посл≥довних наближень, формуЇтьс¤ реальна ринкова варт≥сть цього пакету. ¬она може бути в≥дпрацьована шл¤хом котируванн¤ пакету на фондовому ринку.

3. ¬становлюЇтьс¤ закладна варт≥сть заставлених ц≥нних папер≥в. ѕри цьому дл¤ державних ц≥нних папер≥в вона не може перевищувати 90%, а дл¤ корпоративних ц≥нних папер≥в вона не повинна перевищувати 80% њх реальноњ ринковоњ вартост≥. “ака оц≥нка пов¢¤зана з ризиками, ¤к≥ можуть виникнути при реал≥зац≥њ застави.

” зв¢¤зку з нерозвинен≥стю в≥тчизн¤ного вторинного ринку ц≥нними паперами при використанн≥ њх ¤к застави банк≥вськими прац≥вниками сл≥д пам¢¤тати, що:

¾ найб≥льш над≥йними (л≥кв≥дними) Ї державн≥ ц≥нн≥ папери;

¾ корпоративн≥ ц≥нн≥ папери, що пропонуютьс¤ ¤к застава, повинн≥ бути високол≥кв≥дними, а ф≥нансовий стан њх ем≥тент≥в ст≥йким;

¾ встановлена експертна оц≥нка вартост≥ пакету акц≥й не Ї пост≥йною, а його реальна варт≥сть буде визначена безпосередньо п≥д час продажу;

¾ на ринкову варт≥сть пакету ц≥нних папер≥в суттЇво впливають кон¢юктурн≥ чинники.

¬ кредитн≥й угод≥ з позичальником, банку доц≥льно передбачити умову про те, що на випадок пониженн¤ б≥ржовоњ ц≥ни застави ц≥нних папер≥в, наприклад, на п¢¤ть ≥ б≥льше процент≥в проти базовоњ б≥ржовоњ ц≥ни (на день оц≥нки застави), кл≥Їнт зобов¢¤заний представити визначену банком додаткову заставу. якщо кл≥Їнт не хоче або не маЇ змоги погодитись на так≥ умови, то в≥н повинен погасити незабезпечену частку боргу або повернути всю позику. ¬ кредитному договор≥ сл≥д п≥дкреслити: ¤кщо кл≥Їнт не виконуЇ вимоги банка, або маЇ просрочену заборгован≥сть то банк (без пов≥домленн¤ кл≥Їнта) продаЇ все або частину застави ц≥нних папер≥в ≥ грошову виручку направл¤Ї на погашенн¤ незабезпеченого чи просроченого боргу. ” випадку, коли сума виручки буде менша вказаного боргу, то кл≥Їнт зобов¢¤заний в≥дпов≥дати перед банком ус≥м своњм майном.

≤накше кажучи, специф≥ка застави ц≥нних папер≥в заключаЇтьс¤ в тому, що в≥дпов≥дальн≥сть позичальника не вичерпуЇтьс¤ варт≥стю застави, а розповсюджуЇтьс¤ на все його майно. “≥льки такий п≥дх≥д захищаЇ комерц≥йн≥ ≥нтереси банка при видач≥ позик п≥д заставу ц≥нних папер≥в.

 редит, виданий п≥д заставу ц≥нних папер≥в, у свою чергу вимагаЇ пер≥одичноњ перев≥рки кл≥Їнта. Ѕанк повинен час в≥д часу з¢¤совувати л≥кв≥дн≥сть заставлених ц≥нних папер≥в, наприклад, шл¤хом котуванн¤ акц≥й на позаб≥ржовому ринку. ѕри цьому також буде в≥дстежуватис¤ зм≥на реальноњ ринковоњ вартост≥ пакету. Ќа практиц≥ згадан≥ операц≥њ поЇднуютьс¤ також ≥з оц≥нкою ф≥нансового стану ем≥тента.

 р≥м того, банк повинен переконатись в тому, що запозичен≥ кошти будуть використанн≥ за ц≥льовим призначенн¤м, а не дл¤ придбанн¤ нових ц≥нних папер≥в. ÷¤ умова спр¤мована на обмеженн¤ б≥ржовоњ спекул¤ц≥њ позичальник≥в та зменшенн¤ ризику банкрутства кл≥Їнт≥в.

якщо позичальник маЇ нам≥р придбати нов≥ акц≥њ чи обл≥гац≥њ, то така позика повинна в≥дпов≥дати правилам Уприписноњ марж≥Ф.

ѕозики дл¤ придбанн¤ нових акц≥й ≥ обл≥гац≥й комерц≥йн≥ банки можуть надавати кредити посередницьким орган≥зац≥¤м (брокерам, д≥лерам), а також приватним особам, ¤кщо у банку в≥дкритий депозитний рахунок. “ак≥ позики необх≥дн≥ дл¤ гарантованого розм≥щенн¤ ц≥нних папер≥в, оск≥льки њм часто приходитьс¤ зд≥йснювати плат≥ж ем≥тенту ще до того, ¤к увесь њх випуск буде реал≥зований.

1	2

Ќазва:  редити п≥д ц≥нн≥ папери
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1138 прочитано)