√рош≥ ≥ кредит > Ћ≥зинги та њх характеристики

4) отримуЇтьс¤ можлив≥сть перекласти на л≥зингову компан≥ю незадоволенн¤ споживача, що викликано поламанн¤м обладнанн¤ внасл≥док невм≥лоњ експлуатац≥њ або поганого обслуговуванн¤.

ќрендавцю (л≥зингов≥й компан≥њ) л≥зинг даЇ можлив≥сть :

розширити номенклатуру товар≥в, ¤ку в≥н пропонуЇ на внутр≥шньому ≥ зовн≥шньому ринках;

забезпечити продаж продукц≥њ ≥ наданн¤ послуг, реал≥зац≥¤ ¤ких на ≥нших умовах не виг≥дна або зовс≥м неможлива;

п≥двищувати економ≥чну ефективн≥сть зданих в оренду машин, ≥нших товар≥в багаторазового користуванн¤;

створювати ≥ розширювати коло своњх перманентних контрагент≥в;

розвивати ≥ зм≥цнювати д≥лов≥ стосунки з к≥нцевими споживачами, уникаючи посередницьких ф≥рм.

Ћ≥зинг дл¤ орендар¤ забезпечуЇ отриманн¤ важливих дл¤ його д≥¤льност≥ таких переваг:

1) стов≥дсоткове кредитуванн¤, ¤ке не вимагаЇ негайного початку платеж≥в.  онтракт п≥дписуЇтьс¤ на повну варт≥сть майна. ќрендн≥ платеж≥ Ї поточними ≥, ¤к правило, починаютьс¤ п≥сл¤ постачанн¤ майна орендодавцем або п≥зн≥ше;

2) набагато прост≥ше отримати контракт по л≥зингу, н≥ж позику. ќсобливо це стосуЇтьс¤ др≥бних ≥ середн≥х п≥дприЇмств;

3) можлив≥сть через оренду сучасних ≥ високопродуктивних техн≥чних засоб≥в не т≥льки оперативно реконструювати виобництво, а й направл¤ти зекономлен≥ кошти на ≥нш≥ потреби;

4) ризик стар≥нн¤ обладнанн¤ повн≥стю л¤гаЇ на орендодавц¤. ќрендар маЇ можлив≥сть пост≥йно оновлювати св≥й парк обладнанн¤ через п≥дписанн¤ з л≥зинговою компан≥Їю нового контракту, але вже на б≥льш прогресивне обладнанн¤;

5) при п≥дписанн≥ контракт≥в з л≥зинговою компан≥Їю орендар може розрахувати надходженн¤ своњх доход≥в ≥ виробити з нею в≥дпов≥дну дл¤ нього схему ф≥нансуванн¤;

6) дозвол¤Ї орендувати найнов≥ше ≥ дороге обладнанн¤ без значного нагромадженн¤ кап≥талу дл¤ придбанн¤ такого обладнанн¤;

7) зТ¤вл¤Їтьс¤ можлив≥сть використовувати набагато б≥льше виробничих потужностей, н≥ж при куп≥вл≥ техн≥чних засоб≥в. “имчасово вив≥льнен≥ завд¤ки л≥зингу грошов≥ кошти орендар може витратити на будь-¤к≥ виробич≥ потреби;

8) в орендар¤ зТ¤вл¤Їтьс¤ можлив≥сть економ≥њ по статт≥ Ујмортизац≥¤Ф;

9) ¤кщо орендарем Ї акц≥онерне товариство, то зростаЇ його л≥кв≥дн≥сть, що спри¤Ї п≥двищенню курсу його акц≥й на б≥рж≥;

10) можлив≥сть отриманн¤ п≥льг при оподаткуванн≥ залежить в≥д виду л≥зингу.

Ћ≥зинг передбачаЇ також ≥ р≥зноман≥тн≥ специф≥чн≥ переваги. “ак, наприклад, ф≥нансуванн¤ процесу формуванн¤ основних засоб≥в виробництва через л≥зинг не обмежуЇ можливост≥ п≥дприЇмства у додаткових закупках матер≥ал≥в ≥ сировини, необх≥дних дл¤ розширенн¤ виробництва.

ѕерех≥д нашоњ економ≥ки до ринку, безумовно, даЇ сильний ≥мпульс л≥зинговим операц≥¤м у внутр≥шньому обс¤з≥ ≥ в зовншньоеконом≥чних звТ¤зках. як ≥ розвиток кредитноњ системи, л≥зинг м≥стить у соб≥ великий потенц≥ал розкр≥паченн¤ п≥дприЇмництва, рац≥онального використанн¤ товарних ≥ ф≥нансових ресурс≥в, рац≥онального використанн¤ товарних ≥ ф≥нансових ресурс≥в, великоњ гнучкост≥ у в≥дносинах м≥ж невиробниками ≥ споживачами. “им самим л≥зинг ≥ сам може зробити перш≥ кроки до ринку, в тому числ≥ ≥ до ринку зовн≥шнього. —в≥товий досв≥д вже дов≥в його життЇздатн≥сть.

Ћ≤«»Ќ√ ”  ќћ≈–÷≤…Ќ»’ ЅјЌ ј’

—учасн≥сть, а тим б≥льше майбутнЇ л≥зингового б≥знесу в крањн≥ неможливо у¤вити без активоњ участ≥ в ньому банк≥в. «аруб≥жна практика св≥дчить про р≥зноман≥тн≥ форми такоњ участ≥. Ќайб≥льш поширеним Ї кредитуванн¤ комерц≥йними банками спец≥ал≥зованих л≥зингових компан≥й, ¤к≥, п≥дписуючи догов≥р, зобовТ¤зуютьс¤ брати позики лише в цьому банку, а той, у свою чергу, бере на себе зобовТ¤занн¤ покривати вс≥ кредитн≥ потреби компан≥њ.  редитуванн¤ л≥зингових ф≥рм - це звичайна позичкова операц≥¤ дл¤ банк≥в. «авд¤ки њй вони отримують можлив≥сть впливати на напр¤ми л≥зингу ≥ через нього зм≥цнювати звТ¤зки з кл≥Їнтами. Ќа нашу думку, взаЇмов≥дносини м≥ж банками ≥ л≥зинговими компан≥¤ми можуть бути вз¤т≥ на озброЇнн¤ ≥ нашими комерц≥йними банками.

ўе б≥льше перспектив у банк≥в, ¤к≥ не вдаютьс¤ до посередництва л≥зингових ф≥рм. ћ≥ж кл≥Їнтом ≥ банком у такому випадку орган≥зовуватимутьс¤ своЇр≥дн≥, в≥дм≥нн≥ в≥д традиц≥йних кредитних звТ¤зк≥в, взаЇмов≥дносини. ÷е обумовлюЇтьс¤ подв≥йною роллю банку. « одного боку, придбавши машини, обладнанн¤ ≥ транспортн≥ засоби, в≥н стаЇ покупцем, а з ≥ншого, здавши њх в оренду по л≥зингов≥й угод≥, в≥н стаЇ л≥зингодавцем.

ѕор≥вн¤но ≥з звичайними позичковими операц≥¤ми функц≥њ банку при л≥зингу набагато складн≥ш≥ та ширш≥. ¬≥н зобовТ¤заний п≥дписати догов≥р куп≥вл≥-продажу з п≥дприЇмством-постачальником на узгоджених з л≥зингоодержувачем ≥ постачальником комерц≥йних ≥ техн≥чних умовах ≥ направити йому нар¤д на постачанн¤ майна. —тавши власником майна ≥ отримавши пов≥домленн¤ постачальника про готовн≥сть обТЇкта до постачанн¤, банк маЇ перев≥рити його комплектн≥сть. ѕри ви¤вленн≥ недол≥к≥в сл≥д доручити постачальнику усунути њх у встановлений терм≥н. ѕ≥сл¤ п≥дписанн¤ протоколу прийманн¤ обТЇкта в експлуатац≥ю банк-л≥зингодавець зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д будь-¤коњ в≥дпов≥дальност≥ перед л≥зингоодержувачем за ¤к≥сть ≥ придатн≥сть обТЇкта.

«а наданн¤ обладнанн¤ у довгострокове ≥ середньострокове користуванн¤ орендавцем (банком) ст¤гуЇтьс¤ орендна плата прот¤гом всього терм≥ну д≥њ л≥зинговоњ угоди.

ќрендна плата складаЇтьс¤ ≥з амортизац≥њ на предмет л≥зингу, тобто на здане у найм обладнанн¤ та ≥нш≥ засоби виробництва, ≥ л≥зинговоњ ставки. —тавка, кр≥м накладних витрат по л≥зингових операц≥¤х ≥ певноњ частки прибутку, може включати в себе в≥дсотки за банк≥вський кредит, наданий орендодавцю. «агальна сума орендних платеж≥в маЇ в≥дшкодувати комерц≥йному банку, ¤кий виконуЇ л≥зингов≥ операц≥њ, варт≥сть придбаного майна, покрити затрати на його вдосконаленн¤ ≥ забезпечити отриманн¤ прибутку. ‘орми орендноњ плати та њњ величина залежать в≥д виду ≥ вартост≥ зданого у найм майна, терм≥ну його використанн¤, умов платежу, кредитоспроможност≥ орендар¤, умов експлуатац≥њ майна, стану ринку зданих у найм засоб≥в виробництва, ф≥нансових можливостей орендодавц¤, м≥сц¤ знаходженн¤ орендар¤, пер≥одичност≥ платеж≥в ≥ р¤ду ≥нших чинник≥в.

ћаксимальний р≥вень ризику, ¤к правило, визначаЇтьс¤ пер≥одом амортизац≥њ обладнанн¤ на ≥ншого майна, ¤ке здане в найм, тобто в≥дпов≥даЇ терм≥ну його економ≥чного житт¤. якщо обТЇкт л≥зингу здаЇтьс¤ в оренду в наперед зазначений терм≥н, ¤кий коротший за терм≥н сл≥жби обТЇкта, то по зак≥нченн≥ договору про оренду орендар може або повернути основн≥ фонди орендодавцю, або пролонгувати догов≥р на новий пер≥од, або викупити основн≥ фонди по залишков≥й вартост≥. ¬ останньому випадку орендарев≥ переходить право власност≥ на ц≥ фонди.

ѕрактика використанн¤ л≥зингових операц≥й комерц≥йними банками ви¤вила њх безсумн≥вн≥ переваги ¤к дл¤ п≥дприЇмств-орендар≥в, так ≥ дл¤ п≥дприЇмств-постачальник≥в машин та обладнанн¤, транспортних засоб≥в. ƒл¤ п≥дприЇмства-орендар¤ л≥зинг - нова форма кредитуванн¤ основних фонд≥в, причому кредит виступаЇ у даному випадку в товарн≥й форм≥, тобто у форм≥ в≥дстрочки платеж≥в (на виг≥дних умовах) за придбан≥ орендарем без попереднього нагромадженн¤ певноњ суми власних кшт≥в ≥ без отриманн¤ банк≥вських та ≥нших кредит≥в у грошов≥й форм≥ швидко придбати ≥ оперативно запровадити у вробництво нову, сучасну техн≥ку, ¤ка в≥дпов≥даЇ вимогам науково-техн≥чного прогресу.

¬одночас сл≥д п≥дкреслити, що оперативн≥сть ≥ повнота забезпеченн¤ потреб п≥дприЇмств у нових видах техн≥ки та обладнанн¤ залежить в≥д широти доступу комерц≥йного банку до ≥нформац≥њ про стан ринку засоб≥в виробництва ≥ по стан виробник≥в того чи ≥ншого обладнанн¤.

ћожлив≥сть не вдаватис¤ до значних одночасних кап≥тальних затрат на придбанн¤ машин, обладнанн¤ та ≥н. дозвол¤Ї орендар¤м збер≥гати самоф≥нансуванн¤, мати стаб≥льний ф≥нансовий стан ≥ п≥дтримувати необх≥дну рентабельн≥сть. Ќе можна не в≥дм≥тити таку особлив≥сть л≥зингових операц≥й, ¤к простоту њх оформленн¤, пор≥внюючи з оформленн¤м банк≥вських позик в основн≥ фонди.

ƒл¤ п≥дприЇмства-постачальника, продукц≥¤ ¤кого буде придбана по л≥зингу, вир≥шуЇтьс¤ проблема з оплатою ц≥Їњ продукц≥њ. ÷е гарантуЇ стаб≥льн≥сть його ф≥нансового стану, л≥кв≥дн≥сть балансу, кредитоспроможн≥сть. ѕри формуванн≥ справжнього ринку засоб≥в виробництва б≥льшою м≥рою буде про¤вл¤тис¤ ≥ така перевага л≥зингу дл¤ п≥дприЇмств-постачальник≥в, ¤к гарантован≥сть збуту продукц≥њ.

јнал≥з особливостей л≥зингових операц≥й дозвол¤Ї твердити, що вони б≥льшою м≥рою, н≥ж пр¤ме кредитуванн¤ затрат на придбанн¤ обладнанн¤ в≥дпов≥дають характеру д≥¤льност≥ комерц≥йного банку. ќсоблив≥сть д≥ючого до цього часу в наш≥й крањн≥ пор¤дку довгострокового кредитуванн¤ пол¤гала в тому, що воно зд≥йснювалос¤ практично без будь-¤коњ застави ≥ без оформленн¤ гарант≥й по виданих кредитах. ÷е було можливо завд¤ки Їдин≥й централ≥зован≥й систем≥ розпод≥лу довгострокових кредитних ресурс≥в в≥дпов≥дно до встановлених у центр≥ пр≥оритет≥в. ¬≥дпов≥дальн≥сть банк≥в, так само ¤к ≥ в≥дпов≥дальн≥сть безпосередн≥х боржник≥в - державних п≥дприЇмств ≥ обТЇднань, за користуванн¤ отриманих кредит≥в була обмеженою. У√арантом останньоњФ по довгострокових позиках була держава, що реально виражалос¤ в наданн≥ в≥дстрочок погашенн¤ кредит≥в ≥ нав≥ть њх списанн¤ за р≥шенн¤м ур¤ду.

 омерц≥йн≥ банки повн≥стю в≥дпов≥дають перед своњми акц≥онерами ≥ вкладниками за збереженн¤ ≥ ефективне використанн¤ вс≥х ресурс≥в, що знаход¤тьс¤ в њх розпор¤дженн≥. Ќадаючи кредит, вони завжди мають не т≥льки розраховувати прибуток в≥д кредитноњ угоди, а й ретельно анал≥зувати ризик можливого неповерненн¤ позики, намагаючись звести його до м≥н≥муму. ќдним ≥з можливих вар≥ант≥в зниженн¤ кредитного ризику Ї забезпеченн¤ у вигл¤д≥ застави товарно-матер≥альних ц≥нностей, п≥д ¤к≥ видаютьс¤ кредити. ¬иди застави, ¤к≥ застосовуютьс¤ в практиц≥, мають значною м≥рою умовний характер, а застава нерухомого майна ще не отримала великого поширенн¤.

1	2	3	4

Ќазва: Ћ≥зинги та њх характеристики
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2216 прочитано)