√рош≥ ≥ кредит > ћетоди банк≥вського кредитуванн¤

ћетоди банк≥вського кредитуванн¤

«а сучасних умов принципово зм≥нивс¤ п≥дх≥д до орган≥зац≥њ кредитних в≥дносин: в≥дбувс¤ перех≥д в≥д пооб¢Їктного до пр¤мого кредитуванн¤ суб¢Їкт≥в. ÷е означаЇ, що акценти у механ≥зм≥ наданн¤ позик зм≥стилис¤ з вибору об¢Їкта на оц≥нку суб¢Їкта угоди.  омерц≥йн≥ та партнерськ≥ в≥дносини м≥ж њњ учасниками виключають диктат кредитора при визначенн≥ об¢Їкта кредитуванн¤. –изиков≥ операц≥њ, що принос¤ть найб≥льший доход банку, потребують вивченн¤ не лише ефективност≥ заход≥в (проект≥в), п≥д ¤к≥ вид≥л¤ютьс¤ кошти, а й кредитоспроможност≥ кл≥Їнта.

 омерц≥йн≥ банки, виход¤чи з пр≥оритет≥в грошово-кредитноњ пол≥тики, власних ≥нтерес≥в та потреб позичальник≥в, можуть застосовувати р≥зн≥ методи кредитуванн¤, ¤к≥ визначають форму позичкового рахунка, пор¤док видач≥ та погашенн¤, методи контролю за ц≥льовим використанн¤м позики та засоби регулюванн¤ заборгованост≥. ” св≥тов≥й банк≥вськ≥й практиц≥ найб≥льш поширеними методами кредитуванн¤ Ї кредитна л≥н≥¤, автоматично поновлюваний (револьверний) кредит, контокорент, овердрафт.

 редитна л≥н≥¤ ¾ юридично оформлене зобов¢¤занн¤ банку перед позичальником щодо наданн¤ йому прот¤гом визначеного пер≥оду кредит≥в у межах погодженого л≥м≥ту.

«а формою кредитна л≥н≥¤ ¾ це письмова угода м≥ж банком ≥ потенц≥йним позичальником, в ¤к≥й вказано терм≥н та умови наданн¤ кредиту на перспективу. ÷ей документ п≥дтверджуЇ, що банк даЇ згоду надавати кредити у заздалег≥дь визначених розм≥рах прот¤гом певного часу ≥ на умовах, передбачених угодою. ќсоблив≥сть кредитноњ л≥н≥њ ¤к форми ф≥нансуванн¤ пол¤гаЇ у тому, що вона не розгл¤даЇтьс¤ банком ¤к безумовно обов¢¤зковий контракт. Ѕанк може анулювати угоди до зак≥нченн¤ терм≥ну, ¤кщо, наприклад, ф≥нансовий стан кл≥Їнта ≥стотно пог≥ршитьс¤ аьо не будуть виконан≥ певн≥ умови договору. ѕозичальник також маЇ право частково або повн≥стю не скористатис¤ кредитною л≥н≥Їю. ѕочаткова домовлен≥сть щодо розм≥ру кредитноњ л≥н≥њ може бути зкоректована банком у раз≥ раптовоњ зм≥ни кон¢юнктури ринку або у зв¢¤зку з нормативними обмеженн¤ми (наприклад, перевищенн¤ нормативно встановленого л≥м≥ту заборгованост≥ на одного позичальника).

 редитна л≥н≥¤, ¤к правило, в≥дкриваЇтьс¤ на терм≥н до одного року. ”кладаючи угоду на кредитну л≥н≥ю, сл≥д врахувати, що вона може передбачати низку умов, ¤к≥ обмежують д≥¤льн≥сть позичальника. ”года нер≥дко супроводжуЇтьс¤ вимогою щодо збер≥ганн¤ кл≥Їнтом м≥н≥мального компенсац≥йного (задл¤ п≥дтримки л≥н≥њ) залишку на поточному (депозитному) рахунку в банку в межах 20-30% в≥д суми кредитноњ л≥н≥њ, або створюЇтьс¤ резерв кредиту, й у випадку виникненн¤ сумн≥в≥в у погашенн≥ позики за рахунок цього резерву сплачуютьс¤ майбутн≥ в≥дсотки (один ≥з р≥зновид≥в дисконтного кредиту). ўоб засв≥дчити, що л≥н≥¤ використовуЇтьс¤ за призначенн¤м, комерц≥йн≥ банки Ївропейських крањн ≥нод≥ вдаютьс¤ до так званого Упер≥оду очищенн¤Ф ¾ 30-60-денного терм≥ну, прот¤гом ¤кого не видаЇтьс¤ жодного кредиту. ” нас нин≥ так≥ вимоги не практикуютьс¤, оск≥льки б≥льш≥сть позичальник≥в (малих ф≥рм) просто не мають змоги УочиститиФ л≥н≥ю.  р≥м того, тиск банк≥вськоњ конкуренц≥њ ≥ бажанн¤ зберегти зв¢¤зки з кл≥Їнтами утримують в≥д легковажних спроб вдаватис¤ до таких обмежень.

Ќайпоширен≥ш≥ сезонна та поновлювана кредитн≥ л≥н≥њ.

—езонна кредитна л≥н≥¤ (seasonal of credit) в≥дкриваЇтьс¤ банком за умови виникненн¤ у ф≥рми пер≥одичноњ нестач≥ об≥гових кошт≥в, пов¢¤заноњ з сезонною цикл≥чн≥стю виробництва чи необх≥дн≥стю створенн¤ товарних запас≥в у сховищ≥.  редити цього виду погашаютьс¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ виробничого циклу за рахунок виручки в≥д продажу продукт≥в виробництва. ѕогашенн¤ боргу ≥ в≥дсотк≥в зд≥йснюЇтьс¤ одноразово. –изик банку при в≥дкритт≥ сезонноњ кредитноњ л≥н≥њ пол¤гаЇ у можливост≥ непогашенн¤ кредиту, зумовлен≥й раптовим пад≥нн¤м попиту, зниженн¤м ц≥н, неврожаю та ≥ншими причинами. ќсь чому, ¤к правило, банк вимагаЇ п≥д забезпеченн¤ власн≥сть позичальника.

–евольверний кредит

–евольверний, або автоматично поновлюваний, кредит ¾ це позика, що надаЇтьс¤ банком кл≥Їнту в межах встановленого л≥м≥ту заборгованост≥, ¤кий використовуЇтьс¤ повн≥стю або частинами ≥ в≥дновлюЇтьс¤ в м≥ру погашенн¤ ран≥ше виданого кредиту.

ѕоновлювана кредитна л≥н≥¤ (revolving line of credit) в≥дкриваЇтьс¤ банком, ¤кщо позичальник в≥дчуваЇ довготерм≥нову нестачу об≥гових кошт≥в, необх≥дних дл¤ п≥дтриманн¤ неперервного зростанн¤ обс¤гу виробництва.  редитна л≥н≥¤ даЇ йому можлив≥сть покривати зростаючу щодал≥ потребу в об≥говому кап≥тал≥. “ерм≥н такоњ позики звичайно виходить за меж≥ одного року. ѕовернувши частину боргу, позичальник може отримати нову позику в межах встановленого л≥м≥ту та терм≥ну д≥њ договору. „асто револьверний кредит може перегл¤датись щодо терм≥ну його погашенн¤. «аборгован≥сть по кредитн≥й л≥н≥њ зм≥нюЇтьс¤ хвилепод≥бно, так що на позичковому рахунку завжди знаходитьс¤ непогашений залишок, тому в≥н може бути тривалим джерелом формуванн¤ об≥гових кошт≥в. “акий кредит ще називають Ув≥чнозеленоюФ позикою.

¬≥дносини м≥ж банком ≥ кл≥Їнтом регулюЇ угода про в≥дновленн¤ кредиту. ÷ей документ передбачаЇ: максимальний розм≥р гарантованоњ банком позики; напр¤м њњ використанн¤; ставку в≥дсотк≥в; строки погашенн¤; пор¤док наданн¤ ≥нформац≥њ про ф≥нансовий стан кл≥Їнта; форми забезпеченн¤ позики; ≥нш≥ умови. ѕозичальник зобов¢¤зуЇтьс¤ за час д≥њ угоди одержати позику в межах визначеноњ суми та використати њњ за ц≥льовим призначенн¤м. якщо фактично використаний кредит менший, н≥ж передбачено договором, кл≥Їнт виплачуЇ ком≥с≥йн≥, ¤к≥ нараховуютьс¤ на невикористану частину позики.

–евольверний кредит зазвичай незахищений, в≥н грунтуЇтьс¤ на загальн≥й ф≥нансов≥й спроможност≥ позичальника. ÷ей метод кредитуванн¤ ≥нколи в≥днос¤ть до бланкових кредит≥в.  редитоспроможн≥сть кл≥Їнта визначаЇтьс¤ на основ≥ бухгалтерського балансу та ф≥нансового зв≥ту про доходи й видатки ф≥рми. Ѕанк розгл¤даЇ грошов≥ потоки ф≥рми ≥ л≥кв≥дн≥ активи ¤к джерело поверненн¤ кредиту.

¬арт≥сть кредитноњ л≥н≥њ складаЇтьс¤ з двох критер≥њв. ѕершим критер≥Їм при оц≥нц≥ вартост≥ кредитноњ л≥н≥њ Ї зобов¢¤занн¤ сплатити ком≥с≥йн≥ платеж≥. ‘актично це ц≥на за банк≥вське зобов¢¤занн¤ тримати л≥н≥ю д≥ючою.  ом≥с≥йн≥ платеж≥ банк вимагаЇ при в≥дкритт≥ кредитних л≥н≥й. –озм≥р њх залежить в≥д вартост≥ вс≥Їњ л≥н≥њ або њњ невикористаноњ частини, а, кр≥м того, в≥д репутац≥њ позичальника, р≥зних послуг, ¤к≥ надаютьс¤ банком, тощо.

ƒругим критер≥Їм вартост≥ кредитноњ л≥н≥њ Ї ставка в≥дсотк≥в, що сплачуютьс¤ на позичений кап≥тал. ¬важай, ус≥ кредитн≥ л≥н≥њ мають зм≥нн≥ ставки в≥дсотк≥в, ¤к≥ базуютьс¤ на ставках грошового ринку плюс прем≥¤ за ризик.

ќтже, розгл¤даючи форми кредитноњ л≥н≥њ можна сказати, що це гнучкий механ≥зм короткострокового кредитуванн¤, завд¤ки ¤кому задовольн¤Їтьс¤ тимчасова потреба позичальника в об≥гових коштах. як правило ц≥ грош≥ йдуть на покритт¤ поточних, часто сезонних витрат. ¬иг≥дн≥сть кредитноњ л≥н≥њ в тому, що кл≥Їнт маЇ доступ до необх≥дних йому кредитних ресурс≥в, але виплачуЇ в≥дсоток лише за ту суму, ¤ку фактично позичив на даний момент.  редитн≥ л≥н≥њ в≥дкриваютьс¤ на певний час, найчаст≥ше ¾ на р≥к. Ѕ≥льш≥сть ≥з них ¤вл¤Ї собою тривал≥ зв¢¤зки з банком, ¤к≥ автоматично продовжуютьс¤ на новий терм≥н. «а такоњ ситуац≥њ ставки в≥дсотк≥в, л≥м≥ти кредиту та ≥нш≥ умови зм≥нюютьс¤ залежно в≥д ф≥нансового стану, умов ≥ потреб позичальника. Ќа практиц≥ це виливаЇтьс¤ в перманентну пролонгац≥ю кредиту, що даЇ можлив≥сть використовувати кредитну л≥н≥ю ¤к довгострокове джерело кошт≥в, чи, ¤к кажуть, мати Фл≥кв≥дну подушкуФ.

 онтокорент

¬ умовах ринковоњ економ≥ки класичним методом кредитуванн¤ визначено когнтокорент ¾ поточний рахунок. « метою прискоренн¤ плат≥жного обороту кл≥Їнта банк бере на себе вс≥ його операц≥њ за поточними вимогами та зобов¢¤занн¤ми. ƒл¤ цього банк в≥дкриваЇ йому Їдиний контокорентний рахунок (розрахунковий у такому раз≥ закриваЇ), за ¤ким зд≥йснюютьс¤ ус≥ розрахунков≥ та кредитн≥ операц≥њ: за дебетом в≥дображаютьс¤ виплати за дорученн¤м кл≥Їнта ≥ отриманн¤ банк≥вських позик, а за кредитом ¾ грошов≥ надходженн¤ на користь кл≥Їнта або його внески.  редитове сальдо рахунка св≥дчить про на¤вн≥сть у кл≥Їнта власних кошт≥в ≥ означаЇ, що в≥н виступаЇ кредитором щодо банку. ≤ навпаки: дебетове сальдо ¾ про залученн¤ в оборот банк≥вського кредиту. ќтже, контокорент ¾ це догов≥р про взаЇмне кредитуванн¤.

 онтокорент ¾ активно-пасивний рахунок, за ¤ким банк визначаЇ граничну суму заборгованост≥ шл¤хом встановленн¤ л≥м≥т≥в кредитуванн¤, тобто визначенн¤ максимально допустимого розм≥ру дебетового або м≥н≥мально допустимого кредитового сальдо. «а к≥нцевим сальдо нараховуютьс¤ в≥дсотки або на користь кл≥Їнта, або на користь банку, причому в останньому випадку ¾ за п≥двищеною ставкою, оск≥льки банк ризикуЇ б≥льше.  р≥м в≥дсотк≥в за операц≥¤ми, банки нараховують також ком≥с≥йн≥ за послуги. ѕо зак≥нченн≥ контокорентного пер≥оду (раз у квартап або п≥вроку) сума плати за кредит кап≥тал≥зуЇтьс¤ (дебетуЇтьс¤ на контокорентному рахунку), тобто зб≥льшуЇтьс¤ борг кл≥Їнта. “ак≥ взаЇмов≥дносини банк може будувати т≥льки ≥з платоспроможним кл≥Їнтом, з¢¤сувавши заздалег≥дь його ф≥нансовий стан ≥ репутац≥ю.

«а характером контокорентний кредит ¾ це визначена банком кредитна л≥н≥¤ (л≥м≥т), ¤кою у раз≥ потреби може скористатис¤ кл≥Їнт. Ћ≥м≥т кредитуванн¤ дл¤ кожного позичальника встановлюЇтьс¤ ≥ндив≥дуально ≥ залежить в≥д його ф≥нансового стану, об≥гових кошт≥в, масштаб≥в виробничо-комерц≥йноњ д≥¤льност≥ та репутац≥њ. ” межах кредитноњ л≥н≥њ позичальник отримуЇ широку можлив≥сть дл¤ маневруванн¤ об≥говими коштами, оск≥льки може оперативно, у будь-¤кий час, без попередньоњ домовленост≥ з банком поповнити св≥й поточний рахунок в≥дпов≥дною сумою грошей. “ому контокорентний кредит вважаЇтьс¤ ≥деальним резервом л≥кв≥дност≥.

1	2

Ќазва: ћетоди банк≥вського кредитуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1595 прочитано)