√рош≥ ≥ кредит > ћехан≥зм реал≥зац≥њ грошово-кредитноњ пол≥тики

ћехан≥зм реал≥зац≥њ грошово-кредитноњ пол≥тики

÷ентральний банк ¤к головний орган державного регулюванн¤ економ≥ки в рамках своњх повноважень зд≥йснюЇ комплекс заход≥в, спр¤мованих на дос¤гненн¤ ц≥лей монетарноњ пол≥тики, що, ¤к правило, Їдин≥ у переважн≥й б≥льшост≥ крањн (див. мал. 13.1.): 1) забезпеченн¤ високого р≥вн¤ зайн¤тост≥ робочоњ сили; 2) стаб≥лзац≥¤ ц≥н ≥, в≥дпов≥дно, вартост≥ грошей; 3) пост≥йний економ≥чний р≥ст; 4) вр≥вноважений плат≥жний баланс та п≥дтриманн¤ стаб≥льност≥ валютного курсу. ќск≥льки центральний банк не обслуговуЇ безпосередньо господарюючих суб¢Їкт≥в, можливост≥ його впливу на економ≥чн≥ процеси та грошовий об≥г значною м≥рою зумовлюютьс¤ взаЇмод≥Їю з комерц≥йними банками, депозитно-позичков≥ операц≥њ ¤ких Ї головним джерелом ем≥с≥њ та визначають обс¤г ≥ структуру грошовоњ маси. “ому механ≥зм реал≥зац≥њ грошово-кредитноњ пол≥тики центрального банку передбачаЇ насамперед вплив на кредитну д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в. ”с≥ методи такого впливу под≥л¤ютьс¤ на загальн≥ та селективн≥ (виб≥рков≥). «агальн≥ методи забезпечують вплив центрального банку на кредитний ринок в ц≥лому, а селективн≥ дозвол¤ють регулювати окрем≥ види кредитноњ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в.

ƒо загальних метод≥в реал≥зац≥њ грошово-кредитноњ пол≥тики належать:

пол≥тика обл≥ковоњ ставки;

операц≥њ на в≥дкритому ринку;

зм≥на норм обов¢¤зкових резерв≥в.

ѕол≥тика обл≥ковоњ ставки ¤вл¤Ї собою проценту за позиками, ¤к≥ центральний банк надаЇ комерц≥йним банкам, що впливаЇ на њх здатн≥сть розширювати кредитн≥ операц≥њ.

 омерц≥йн≥ банки при необх≥дност≥ можуть отримувати кредити центрального банку в процес≥ реф≥нансуванн¤ ¾ шл¤хом переобл≥ку вексел≥в або п≥д заставу ц≥нних папер≥в. ÷ентральний банк зм≥нюЇ обл≥кову ставку залежно в≥д типу грошово-кредитноњ пол≥тики, ¤ку необх≥дно реал≥зувати в даний пер≥од.

ѕри проведенн≥ пол≥тики Удоргих грошейФ центральний банк маЇ на мет≥ подорожчанн¤ процесу реф≥нансуванн¤ кредитних установ, а тому п≥дн≥маЇ обл≥кову ставку. ÷е ускладнюЇ дл¤ комерц≥йних банк≥в можлив≥сть отримати позику в центральному банку ≥ одночасно п≥двищуЇ ц≥ну кредит≥в, що надаютьс¤ комерц≥йними банками. ¬ результат≥ скорочуютьс¤ кредитн≥ вкладенн¤ в економ≥ку ≥, в≥дпов≥дно, гальмуЇтьс¤ зростанн¤ виробництва.

ѕри пол≥тиц≥ Удешевих грошейФ метою центрального банку Ї полегшенн¤ доступу комерц≥йних банк≥в до реф≥нансуванн¤ шл¤хом переобл≥ку вексел≥в, у зв¢¤зку з чим обл≥кова ставка знижуЇтьс¤. ÷е у свою чергу стимулюЇ розширенн¤ кредитних операц≥й банк≥в, що спри¤Ї прискоренню темп≥в економ≥чного росту (мал. 2).

–≥вень обл≥ковоњ ставки впливаЇ не лише на грошовий ринок, а й на ринок кап≥тал≥в, оск≥льки п≥двищенн¤ ставок центрального банку зумовлюЇ зниженн¤ попиту на ц≥нн≥ папери ≥ в≥дпов≥дно њх ринковоњ вартост≥, а пониженн¤ ставок спричин¤Ї зворотн≥ процеси.  р≥м того, п≥двищенн¤ ставки спри¤Ї притоку в крањну ≥ноземних кап≥тал≥в, що призводить до зростанн¤ обм≥нного курсу нац≥ональноњ валюти.

«м≥на оф≥ц≥йноњ обл≥ковоњ ставки Ї також свого роду ор≥Їнтиром дл¤ комерц≥йних банк≥в, що означаЇ перех≥д центрального банку до новоњ грошово-кредитноњ пол≥тики ≥ стимулбЇ банки вносити корективи у процентн≥ ставки за власними кредитами. ” той же час даний метод грошово-кредитноњ пол≥тики Ї недостатньо ефективним, оск≥льки охоплюЇ лише т≥ комерц≥йн≥ банки, ¤к≥ мають потребу в кредитах центрального банку. “ому зм≥на обл≥ковоњ ставки част≥ше застосовуЇтьс¤ центральним банком у поЇднанн≥ з ≥ншими методами грошово-кредитного регулюванн¤.

ќперац≥њ на в≥дкритому ринку пол¤гають у куп≥вл≥ або продажу центральним банкам ц≥нних папер≥в з метою впливу на ресурси комерц≥йних банк≥в. ќсновними видами ц≥нних папер≥в, з ¤кими провод¤тьс¤ операц≥њ на в≥дкритому ринку, Ї: казначейськ≥ вексел≥, безпроцентн≥ казначейськ≥ зобов¢¤занн¤, обл≥гац≥њ державних позик ур¤ду ≥ м≥сцевих орган≥в влади, обл≥гац≥њ окремих приватних компан≥й, допущен≥ до б≥ржовоњ торг≥вл≥, а також де¤к≥ ≥нш≥ першокласн≥ короткостроков≥ ц≥нн≥ папери. Ќайб≥льш часто центральн≥ банки використовують державн≥ боргов≥ зобов¢¤занн¤.

ћал. 13.2. –еал≥зац≥¤ пол≥тики оф≥ц≥йноњ обл≥ковоњ ставки центрального банку

ѕровод¤чи рестрикц≥йну кредитну пол≥тику, центральний банк продаЇ на ринку ц≥нн≥ папери, списуючи в≥дпов≥дн≥ суми з резервних або кореспондентських рахунк≥в комерц≥йних банк≥в, що купують ц≥ папери. ѕри цьому скорочуЇтьс¤ обс¤г ресурс≥в, ¤к≥ банки можуть використовувати дл¤ кредитуванн¤ економ≥ки, що в≥дображаЇтьс¤ на величин≥ грошовоњ маси. ≈кспанс≥он≥стська грошово-кредитна пол≥тика, навпаки, передбачаЇ куп≥влю центральним банком ц≥нних папер≥в у комерц≥йних банк≥в, що зб≥льшуЇ обс¤г њхн≥х ресурс≥в та стимулюЇ розширенн¤ кредитних операц≥й (мал. 3).

ћал. 13.3. ћехан≥зм операц≥й центрального банку на в≥дкритому ринку

ƒаний метод грошово-кредитного регулюванн¤ вперше почав застосовуватись у 20-х рр. в —Ўј, а в 30-х рр. ≥ в јнгл≥њ, що було зумовлено високим р≥внем розвитку ринку ц≥нних папер≥в у цих крањнах. Ќа сьогодн≥ у промислово розвинутих крањнах операц≥њ на в≥дкритому ринку вважаютьс¤ найб≥льш гнучким ≥нструментом стимулюванн¤ скороченн¤ або розширенн¤ кредитних вкладень в економ≥ку, оск≥льки обс¤ги операц≥й можуть зм≥нюватись практично щоденно в≥дпов≥дно до напр¤му пол≥тики центрального банку.

≈фективн≥ операц≥њ на в≥дкритому ринку неможлив≥ при в≥дсутност≥ у комерц≥йних банк≥в економ≥чноњ зац≥кавленост≥ у придбанн≥ державних ц≥нних папер≥в. ƒл¤ створенн¤ ц≥Їњ зац≥кавленост≥ р≥вень доходу за ними не повинен бути нижчим за дох≥дн≥сть основних банк≥вських операц≥й, пов¢¤заних насамперед з кредитуванн¤м господарюючих суб¢Їкт≥в. ” зв¢¤зу з цим центральний банк повинен запропонувати виг≥дн≥ дл¤ комерц≥йних банк≥в проценти за ц≥нними паперами, ¤к≥ в≥н продаЇ, а за безпроцентними ц≥нними паперами ¾ досить високу маржу м≥ж курсом њх продажу та ном≥нальною варт≥стю. јналог≥чно формуютьс¤ виг≥дн≥ умови ≥ дл¤ продажу комерц≥йними банками ц≥нних папер≥в центральному банку. ¬иступаючи покупцем, центральний банк може оголосити курс, за дос¤гненн¤ ¤кого в≥н скуповуЇ будь-¤кий обс¤г ц≥нних папер≥в, що пропонуютьс¤ на ринку, або скуповувати певну к≥льк≥сть ц≥нних папер≥в даного типу незалежно в≥д курсу пропозиц≥њ.

 уп≥вл¤-продаж центральним банком ц≥нних папер≥в у значн≥й м≥р≥ впливаЇ на динам≥ку процентних ставок на грошовому ринку. “ак, продаж ц≥нних папер≥в зумовлюЇ деф≥цит ресурс≥в у банк≥в, що призводить до п≥двищенн¤ ринкових ставок проценту. якщо ж центральний банк купуЇ ц≥нн≥ папери, на ринок надход¤ть додатков≥ кошти, що викликаЇ зниженн¤ њх ц≥н, тобто процентних ставок.

Ќайб≥льш широко операц≥њ на в≥дкритому ринку використовуютьс¤ в —Ўј, де вони складають основу регул¤рноњ д≥¤льност≥ ‘едеральноњ резервноњ системи ≥ можуть займати в окрем≥ пер≥оди до 4/5 р≥чного обороту ‘–—. ѕол≥тика в≥дкритого ринку залишаЇтьс¤ також пров≥дним ≥нструментом регулюванн¤ ≥ дл¤ Ѕанку јнгл≥њ.

ѕол≥тика обов¢¤зкових резерв≥в

ѕол≥тика резервних вимог центрального банку щодо комерц≥йних банк≥в ≥снуЇ в багатьох крањнах св≥ту ≥ застосовуЇтьс¤ з метою забезпеченн¤ л≥кв≥дност≥ банк≥в та грошово-кредитного регулюванн¤. Ќеобх≥дн≥сть проведенн¤ такоњ пол≥тики пол¤гаЇ в тому, що м≥ж розм≥ром резерв≥в ≥ банк≥вськими операц≥¤ми просл≥дковуЇтьс¤ в≥дпов≥дний взаЇмозв¢¤зок, ¤кий може вплинути на д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в, особливо на грошово-кредитну пол≥тику. ќднак, цей ≥нструмент ценгтрального банку потр≥бно розгл¤дати не ≥зольовано, а т≥льки у взаЇмозв¢¤зку з ≥ншими монетарними ≥нструментами (операц≥њ на в≥дкритому ринку, пол≥тика обл≥ковоњ ставки, пол≥тика реф≥нансуванн¤ комерц≥йних банк≥в). «авданн¤ центрального банку пол¤гаЇ в тому, щоб створити за цих умов зону р≥вноњ банк≥вськоњ конкуренц≥њ.

ќбов¢¤зков≥ (м≥н≥мальн≥) резерви ≠¾ це безпроцентн≥ вклади комерц≥йних в центральному банку, розм≥р ¤ких встановлюЇтьс¤ у визначен≥й пропрц≥њ до банк≥вськихзобов¢¤зань (депозит≥в кл≥Їнт≥в). –езервн≥ вимоги можуть виставл¤тись на вс≥ банк≥вськ≥ пасиви, або лише на окрем≥ види банк≥вських зобов¢¤зань.

ќбов¢¤зков≥ резерви за своЇю сутн≥стю ¾ показник кредитноњ мультипл≥кац≥њ, ¤кий визначаЇ р≥вень Узатуханн¤Ф коливань депозитноњ ем≥с≥њ, що виникаЇ в результат≥ переказу кошт≥в з рахунк≥в комерц≥йних банк≥в. «а допомогою цього ≥нструменту центральн≥ банки обмежують можливост≥ кредитноњ експанс≥њ та депозитноњ ем≥с≥њ. ќбов¢¤зков≥ резерви виконують також функц≥ю страхуванн¤ депозит≥в.

–ежим обов¢¤зкових резерв≥в вперше був запроваджений в —Ўј, а пот≥м в ≥нших крањнах, наприклад ‘–Ќ, ‘ранц≥њ. —початку в≥н був задуманий ¤к зас≥б страхуванн¤ ризику, щоб гарантувати виплати вкладникам, а п≥зн≥ше в≥н став ≥нструментом грошово-кредитноњ пол≥тики. «астосовуючи процедуру обов¢¤зкових резерв≥в, центральн≥ банки зробили спробу б≥льш т≥сно пов¢¤зати ем≥с≥ю депозитних грошей з кредитними можливост¤ми комерц≥йних банк≥в.

Ќа сьогодн≥, пол≥тика обов¢¤зкових резерв≥в маЇ подв≥йне призначенн¤:

забезпечити пост≥йний р≥вень л≥кв≥дност≥ комерц≥йних банк≥в. Ўл¤хом зм≥ни розм≥р≥в обов¢¤зкових резерв≥в центральний банк може блокувати або зм≥нювати значну частку л≥кв≥дних кошт≥в комерц≥йних банк≥в ≥ таким чином впливати на њх д≥¤льн≥сть;

використовуЇтьс¤ ¤к ≥нструмент центрального банка дл¤ регулюван¤ грошовоњ маси. ѕ≥двищенн¤ норми обов¢¤зкових резерв≥в скорочуЇ кредитний потенц≥ал банк≥в ≥ масу грошей в об≥гу; зниженн¤, навпаки, вив≥льн¤Ї додатков≥ ресурси, спри¤Ї розширенню активних операц≥й банк≥в ≥ масу грошей в об≥гу.

” св≥тов≥ й банк≥вськ≥й практиц≥ немаЇ Їдиного ставленн¤ до резервних вимог. ” р≥зних крањнах, зг≥дно чинного законодавства, по-своЇму встановлюЇтьс¤ пор¤док формуванн¤ обов¢¤зкових резерв≥в, але вс≥ вони мають на мет≥ ¾ заставити комерц≥йн≥ банки тримати в≥дсоткову частку в≥д моб≥л≥зованого кап≥талу, ¤ка повинна знаходитись на рахунку в центральному банку. –езервн≥ в≥драхуванн¤ комерц≥йних банк≥в вилучаютьс¤ з об≥гу, що забезпечуЇ гальмуванн¤ кредитноњ ем≥с≥њ грошей.

÷ентральн≥ банки б≥льшост≥ крањн використовують диференц≥йован≥ норми резервуванн¤ в залежност≥ в≥д виду, терм≥ну ≥ величини банк≥вських зобов¢¤зань (депозит≥в). “ак, резервн≥ ставки дл¤ зобов¢¤зань, що п≥дл¤гають до оплати за першою вимогою, ¤к правило, найвищ≥, а дл¤ ощадних вклад≥в ¾ найб≥льш низьк≥. Ќаприклад, в —Ўј, ‘–Ќ норма резерву в≥д вклад≥в до запитанн¤ б≥льш висока, н≥ж в≥д терм≥нових ≥ ощадних вклад≥в. ÷ентральн≥ банки мають право зм≥нювати норми резервуванн¤ виход¤чи ≥з кон¢юктури грошового ринку, але у рамках визначених параметр≥в. ћан≥пулюючи ставками обов¢¤зкових резерв≥в, центральн≥ банки стараютьс¤ вплинути на пропозиц≥ю грошей. якщо норми обов¢¤зкових резерв≥в висок≥, то центральний банк обмежуЇ к≥льк≥сть грошей, що знаход¤тьс¤ у розпор¤дженн≥ комерц≥йних банк≥в. ѕри цьому понижуЇтьс¤ кредитоспроможн≥сть банк≥в ≥ п≥двищуютьс¤ в≥дсотков≥ ставки на кредити.

«м≥на норм обов¢¤зкових резерв≥в ¤вл¤Ї собою регулюванн¤ ресурс≥в комерц≥йних банк≥в, ¤к≥ вони зобов¢¤зан≥ збер≥гати в центральному банку. —ума кошт≥в, що збер≥гаютьс¤ встановлюютьс¤ у певному процентному в≥дношенн≥ до величини депозит≥в банку.

÷ентральний банк пер≥одично зм≥нюЇ норму обов¢¤зкових резерв≥в залежно в≥д ситуац≥њ на ринку ≥ типу пол≥тики, що ним проводитьс¤. ѕри рестрикц≥йн≥й пол≥тиц≥ центральний банк п≥двищуЇ норми резервуванн¤, що в≥дпов≥дно зменшуЇ частину ресурс≥в, за рахунок ¤ких комерц≥йн≥ банки можуть надавати кредити п≥дприЇмствам ≥ населенню, що в результат≥ призводить до скороченн¤ грошовоњ маси в об≥гу та зростанн¤ процент≥в за банк≥вськими позиками. ≈кспанс≥он≥стська пол≥тика, навпаки, передбачаЇ зниженн¤ норм обов¢¤зкових резерв≥в, у результат≥ чого б≥льша частина ресурс≥в залишаЇтьс¤ у розпор¤дженн≥ комерц≥йних банк≥в, що спри¤Ї зб≥льшенню обс¤г≥в кредитних вкладень в економ≥ку (мал. 4).

–езервн≥ вимоги Ї одним ≥з головних ≥нструмент≥в грошовоњ пол≥тики центрального банку. Ўироке застосуванн¤ даного методу пов¢¤зане по-перше, ≥з гнучк≥стю орган≥зац≥њ контролю (простий перегл¤д параметр≥в), а по-друге, з ун≥версальн≥стю впливу (охоплюЇ вс≥ банк≥вськ≥ установи).

ƒл¤ дотриманн¤ норматив≥в обов¢¤зкових резерв≥в комерц≥йн≥ банки, ¤к правило, утримують резервн≥ активи на рахунку в центральному банку. ѕри цьому у багатьох крањнах (наприклад, —Ўј, ‘–Ќ, Ўвейцар≥њ) до обов¢¤зкових резерв≥в зараховуЇтьс¤ гот≥вка в касах комерц≥йних банк≥в.

 ласична схема резервуванн¤ передбачаЇ розм≥щенн¤ в центральному банку у певному процентному сп≥вв≥дношенн≥ до р≥зних категор≥й банк≥вських пасив≥в (здб≥льшого вклад≥в до запитанн¤ та р≥зних вид≥в строкових депозит≥в). –озрахунковий пер≥од дл¤ виконанн¤ резервних вимог, ¤к правило, складаЇ один м≥с¤ць, однак у р≥зних крањнах може коливтись в межах в≥д 10 дн≥в (в ≤спан≥њ) до 6 м≥с¤ц≥в (в јнгл≥њ). ¬еличина ставок обов¢¤зкових резерв≥в також коливаЇтьс¤ по крањнах. Ќайвищ≥ встановлен≥ в ≤тал≥њ та ≤спан≥њ ¾ в≥дпов≥дно 25% ≥ 17%, а найнижч≥ ¾ у япон≥њ та јнгл≥њ ¾ в≥дпов≥дно 0,125% ≥ о,45%. ” той же час у крањнах з високими ставками обов¢¤зков≥ резерви не завжди Ї безпроцентними.

≈фективн≥сть встановленн¤ норм обов¢¤зкових резерв≥в залежить в≥д широти охопленн¤ ними р≥зних категор≥й зобов¢¤зань комерц≥йних банк≥в. „им вища ступ≥нь такого охопленн¤, тим менше можливостей мають кредитн≥ установи дл¤ того, щоб Уоб≥йтиФ даний ≥нструмент грошово-кредитного регулюванн¤. ” крањнах, де центральн≥ банки встановлюють жорстк≥ обмеженн¤ зростанн¤ грошовоњ маси, в≥д комерц≥йних банк≥в часто вимагаЇтьс¤ дотриманн¤ в≥дпов≥дност≥ м≥ж загальними банк≥вськими пасивами ≥ депозитами, що включаютьс¤ у розрахунок м≥н≥мальних резерв≥в.

–еф≥нансуванн¤

ѕотр≥бно врахувати, що комерц≥йн≥ банки мають можлив≥сть пом¤кшити жорстку пол≥тику обов¢¤зкових резерв≥в ≥ значно покращити поточну л≥кв≥дн≥сть за рахунок активних операц≥й на в≥дкритому ринку ≥ пол≥тики реф≥нансуванн¤, що проводить центральний банк. Ќаприклад, компенсац≥йне реф≥нансуванн¤ може зд≥йснюватись шл¤хом переврахуванн¤ вексел≥в; безпроцентного флотингу (сальдо неоплачених операц≥й) при безгот≥вкових розрахунках з центральним банком; врахуванн¤ грошей гот≥вкою при виконанн≥ обов¢¤зкового резерву. ÷ентральний банк дл¤ впливу на д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в може використовувати кредити реф≥нансуванн¤ .

–еф≥нансуванн¤ охоплюЇ три види кредит≥в, ¤к≥ надаютьс¤ комерц≥йним банкам.

–едисконтний кредит пропонуЇтьс¤ комерц≥йним банкам в обм≥н на ц≥нн≥ папери.

Ћомбардний кредит надаЇтьс¤ центральним банком дл¤ комерц≥йних банк≥в (¤к≥ мають проблеми з л≥кв≥дн≥стю) п≥д заставу ц≥нних папер≥в.

 редит реф≥нансуванн¤. ≤снуЇ два р≥зновиди такого кредиту:

перший призначаЇтьс¤ дл¤ реф≥нансуванн¤ централ≥зованих ≥нвестиц≥й. ÷е ц≥льовий кредит, ¤кий надаЇтьс¤ лише п≥д вже розпочат≥ проекти;

другий маЇ назву Уконвертований кредит реф≥нансуванн¤Ф, ¤кий призначаЇтьс¤ на реструктуризац≥ю комерц≥йного банку.

¬≥дсотков≥ ставки на кредити реф≥нансуванн¤ визначаЇ центральний банк залежно в≥д прогнозованого р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ та м≥жбанк≥вського ринку кредит≥в.

1	2

Ќазва: ћехан≥зм реал≥зац≥њ грошово-кредитноњ пол≥тики
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1512 прочитано)