√рош≥ ≥ кредит > ћ≥жбанк≥вськ≥ коpеспондентськ≥ в≥дносини. ћ≥жбанк≥вськ≥ pозpахунки

ћ≥жбанк≥вськ≥ коpеспондентськ≥ в≥дносини. ћ≥жбанк≥вськ≥ pозpахунки

ћ≥жбанк≥вськ≥ pозpахунки.

Ќормальне функц≥онуванн¤ економ≥ки важко у¤вити без системи розрахунк≥в м≥ж суб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥, забезпеченн¤ над≥йност≥ та своЇчасност≥ платеж≥в. ” розрахунках ≥ платежах, що зд≥йснюютьс¤ установами банк≥в, знаход¤ть в≥дображенн¤ практично вс≥ види економ≥чних в≥дносин у сусп≥льств≥. ≤ все це неможливе без розрахунк≥в м≥ж банками.

” процес≥ розвитку банк≥вськоњ системи була створена загалом налагоджена система м≥жбанк≥вських розрахунк≥в. ћехан≥зм њњ зд≥йсненн¤ передбачав централ≥зований пор¤док урегулюванн¤ ≥ контролю за своЇчасним ≥ повним завершенн¤м розрахунк≥в. Ѕагатол≥тн¤ практика д≥¤льност≥ ƒержбанку показала, що зазначен≥ розрахунки можуть усп≥шно функц≥онувати в рамках одного банку. ќднак в умовах функц≥онуванн¤ значноњ к≥лькост≥ комерц≥йних банк≥в такий механ≥зм розрахунк≥в ви¤вивс¤ непридатним. ѕри зазначен≥й систем≥ розрахунк≥в банки, по сут≥, автоматично залучали ресурси ƒержбанку, а також автоматично позичали њх один одному незалежно в≥д на¤вност≥. ƒан≥ кредити за своњм характером були знеособлен≥, безстроков≥ ≥ безплатн≥. ¬насл≥док цього ƒержбанк був позбавлений можливост≥ регулювати грошовий об≥г ≥ контролювати д≥¤льн≥сть банк≥в.

” 1991 роц≥ назр≥ла нагальна необх≥дн≥сть перетворень у банк≥вськ≥й систем≥. ¬ажливу роль у њхньому зд≥йсненн≥ в≥д≥грало запровадженн¤ з лютого 1992 року нового пор¤дку взаЇмних розрахунк≥в м≥ж банками - через кореспондентськ≥ рахунки, що в≥дкривалис¤ в установах Ќац≥онального банку ”крањни. як св≥дчить практика, саме посередництво у зд≥йсненн≥ платеж≥в м≥ж банками ¤к прерогатива центрального банку надаЇ йому можлив≥сть контролювати та регулювати грошовий об≥г, забезпечуЇ центральний банк ефективним регулюючим ≥нструментом банк≥вськоњ д≥¤льност≥, що, в свою чергу, даЇ змогу впливати на процес в≥дтворенн¤ кап≥талу в держав≥.

–озлад у плат≥жн≥й систем≥ т≥Їњ чи ≥ншоњ крањни часто Ї одним ≥з найперших ≥ безпосередн≥х про¤в≥в зародженн¤ ф≥нансовоњ кризи. ” 1992-1993 роках розрахунки м≥ж установами банк≥в ”крањни проводилис¤ за допомогою паперових розрахункових документ≥в прот¤гом трьох тижн≥в, а в де¤ких випадках - м≥с¤ць ≥ б≥льше. Ќасл≥док - надм≥рне в≥дверненн¤ кошт≥в п≥дприЇмств у розрахунки, зростанн¤ неплатеж≥в суб'Їкт≥в господарюванн¤.

–озум≥ючи важлив≥сть ц≥Їњ проблеми, Ќац≥ональний банк ”крањни в 1992 роц≥ розробив  онцепц≥ю електронного грошового об≥гу в ”крањн≥, ¤ка була розгл¤нута банками ”крањни ≥ затверджена ѕравл≥нн¤м Ќац≥онального банку ”крањни. ѕершочерговим завданн¤м у н≥й визначено впровадженн¤ системи електронних м≥жбанк≥вських розрахунк≥в, а на другому етап≥ - системи масових розрахунк≥в населенн¤ з використанн¤м пластикових карток.

”же прот¤гом 1993 року було створено сучасну систему електронних платеж≥в, ¤ка почала д≥¤ти в повному обс¤з≥ на територ≥њ ”крањни з початку 1994 року. «авд¤ки њњ запровадженню зазначен≥ проблеми було вир≥шено. “ерм≥н оборотност≥ кошт≥в скоротивс¤ до одного дн¤. ÷е дало можлив≥сть банкам ефективн≥ше використовувати ресурси, а кл≥Їнтам - своњ кошти.

„ерез систему електронних платеж≥в прот¤гом дн¤ "прокручуЇтьс¤" 3 - 3.5 м≥ль¤рда гривень, тобто кожна гривн¤ щоденно робить через плат≥жну систему 4.5 - 5 оборот≥в. «авд¤ки цьому банки не лише швидко надають, але й так само швидко повертають своњ грош≥, оперативно поповнюючи ресурси.

Ќова система дала змогу, кр≥м того, забезпечити чистоту м≥жбанк≥вського простору. «авд¤ки њй Ќац≥ональний банк може тримати п≥д контролем будь-¤ку ситуац≥ю щодо зд≥йсненн¤ м≥жбанк≥вських розрахунк≥в. Ќин≥ њњ учасниками Ї понад 2400 комерц≥йних банк≥в ”крањни та њх установ.

¬ процес≥ розвитку банк≥вськоњ системи удосконалюЇтьс¤ ≥ система м≥жбанк≥вських розрахунк≥в.

ћ≥жбанк≥вськ≥ розрахунки Ї системою зд≥йсненн¤ ≥ регулюванн¤ платеж≥в за грошовими вимогами та зобов'¤занн¤ми, ¤к≥ виникають м≥ж банк≥вськими установами у процес≥ њхньоњ д≥¤льност≥. ѕо сут≥, лише на основ≥ розрахунк≥в м≥ж р≥зними банками та њхн≥ми установами можна завершити розрахунки в народному господарств≥: м≥ж п≥дприЇмствами, ≥з ф≥нансовими органами, позабюджетними фондами тощо. ѕевна частина таких розрахунк≥в служить дл¤ економ≥чних зв'¤зк≥в м≥ж банк≥вськими установами наприклад, при розм≥щенн≥ грошових кошт≥в у форм≥ депозит≥в ≥ кредит≥в, куп≥вл≥ та продажу ц≥нних папер≥в.

ћ≥жбанк≥вськ≥ розрахунки можуть зд≥йснюватис¤ через систему електронних платеж≥в Ќац≥онального банку ”крањни (дал≥ —≈ѕ), ¤ка даЇ змогу зд≥йснювати електронн≥ м≥жбанк≥вськ≥ розрахунки в режим≥ реального часу. ѕри цьому кошти списуютьс¤ в день надходженн¤ до банку розрахункових документ≥в, ¤кщо вони над≥йшли в операц≥йний час, ≥ наступного дн¤ - ¤кщо п≥сл¤ операц≥йного часу. Ќеобх≥дно зазначити, що ≥нформац≥¤, ¤ка знаходитьс¤ в систем≥ електронних платеж≥в, над≥йно захищена в≥д несанкц≥онованого втручанн¤.

 р≥м проведенн¤ розрахунк≥в через систему електронних платеж≥в, комерц≥йн≥ банки можуть зд≥йснювати њх через власну внутр≥шньобанк≥вську плат≥жну систему (дал≥ - ¬ѕ—), тобто програмно-техн≥чний комплекс з власними засобами захисту ≥нформац≥њ, ¤кий зд≥йснюЇ плат≥жний об≥г м≥ж установами цього банку або об'Їднанн¤м банк≥в та , можливо, ≥ншими банк≥вськими установами поза межами системи електронних платеж≥в.

ƒл¤ виконанн¤ платеж≥в, розрахунк≥в та ≥нших послуг банки встановлюють м≥ж собою кореспондентськ≥ в≥дносини.

 ореспондентськ≥ в≥дносини - догов≥рн≥ в≥дносини м≥ж банками про зд≥йсненн¤ платеж≥в, розрахунк≥в та ≥нших послуг, що њх виконуЇ один банк за дорученн¤м ≥ на кошти ≥ншого банку.

 ореспондентськ≥ в≥дносини можуть бути:

- м≥ж комерц≥йними банками (установами) ≥ регiональними управлiнн¤ми Ќац≥онального банку;

- безпосередньо м≥ж комерц≥йними банками.

 ореспондентськ≥ в≥дносини встановлюютьс¤ комерц≥йним банком (установою) з рег≥ональним управл≥нн¤м Ќац≥онального банку на п≥дстав≥ укладеного м≥ж ними договору про в≥дкритт¤ кореспондентського (субкореспондентського) рахунку дл¤ проведенн¤ м≥жбанк≥вських розрахунк≥в комерц≥йного банку (установи) з ≥ншими банками.

 ореспондентський рахунок в≥дкриваЇтьс¤ комерц≥йному банку- юридичн≥й особ≥ дл¤ зд≥йсненн¤ розрахунк≥в, що њх виконуЇ один банк за дорученн¤м ≥ на кошти ≥ншого банку на п≥дстав≥ укладеного кореспондентського договору.

—убкореспондентський рахунок в≥дкриваЇтьс¤ установ≥ комерц≥йного банку (ф≥л≥њ, в≥дд≥ленню, управл≥нню тощо), ¤ка не Ї юридичною особою дл¤ зд≥йсненн¤ розрахунк≥в на п≥дстав≥ укладеного кореспондентського договору.

ќдночасно з в≥дкритт¤м кореспондентського (субкореспондентського) рахунка, комерц≥йному банку (установ≥) - учаснику системи електронних платеж≥в в≥дкриваЇтьс¤ техн≥чний кореспондентський (субкореспондентський) рахунок, через ¤кий безпосередньо забезпечуЇтьс¤ зд≥йсненн¤ м≥жбанк≥вських розрахунк≥в.

“ехн≥чний кореспондентський (субкореспондентський) рахунок це ≥нформац≥¤ в електронн≥й форм≥, ¤ка в≥дображаЇ зм≥ни стану кореспондентського (субкореспондентського) рахунка банку-учасника системи електронних платеж≥в в результат≥ виконанн¤ електронних м≥жбанк≥вських розрахунк≥в.

” раз≥ проведенн¤ м≥жбанк≥вських розрахунк≥в через пр¤м≥ кореспондентськ≥ в≥дносини комерц≥йний банк в≥дкриваЇ кореспондентський рахунок в ≥ншому комерц≥йному банку, ¤кий зд≥йснюЇ банк≥вськ≥ операц≥њ за його дорученн¤м на п≥дстав≥ укладеноњ м≥ж ними кореспондентськоњ угоди.

 ореспондентськ≥ (субкореспондентськ≥) рахунки в≥дкриваютьс¤ комерц≥йному банку (установ≥) зг≥дно з ѕланом рахунк≥в бухгалтерського обл≥ку банк≥в ”крањни.

—истема електpонних м≥жбанк≥вських pозpахунк≥в нац≥онального банку на сьогодн≥ об"ЇднуЇ понад 2400 банк≥вських установ.

”часниками системи електронних платеж≥в можуть бути т≥ комерц≥йн≥ банки та њх установи, ¤к≥ мають кореспондентськ≥ (субкореспондентськ≥) рахунки в рег≥ональних управл≥нн¤х Ќац≥онального банку, задовольн¤ють техн≥чним ≥ технолог≥чним вимогам роботи в систем≥ електронних платеж≥в.

—истема електронних платеж≥в зд≥йснюЇ розрахунки м≥ж банками ¤к в нац≥ональн≥й валют≥, так ≥ в мульт≥валютному режим≥, а саме: прийманн¤, передача електронних розрахункових п≥дтверджень про њх отриманн¤, веденн¤ техн≥чних рахунк≥в учасник≥в системи електронних платеж≥в та наданн¤ ≥нформац≥њ про стан м≥жбанк≥вських розрахунк≥в.

≈лектронний розрахунковий документ - банк≥вське пов≥домленн¤ визначеного формату, ¤ке м≥стить встановлен≥ рекв≥зити ≥ несе ≥нформац≥ю про перерахуванн¤ кошт≥в, приймаЇ вигл¤д файлу при передач≥ електронною поштою та при збер≥ганн≥ на магн≥тних нос≥¤х.

ќбробленн¤ електронних розрахункових документ≥в в≥дбуваЇтьс¤ в пор¤дку черговост≥ надходженн¤ до системи. ѕереданий ≥ прийн¤тий до системи електронний розрахунковий документ не п≥дл¤гаЇ в≥дм≥н≥ засобами системи.

™диним джерелом надходженн¤ електронних розрахункових документ≥в в систему електронних платеж≥в Ї програмний комплекс "ќперац≥йний день банку", що ¤вл¤Ї собою програмне забезпеченн¤, ¤ке обслуговуЇ поточну внутр≥шньобанк≥вську д≥¤льн≥сть (бухгалтерський обл≥к, обслуговуванн¤ рахунк≥в кл≥Їнт≥в тощо).

¬с≥м учасникам дл¤ виконанн¤ своњх функц≥й надаютьс¤ в≥дпов≥дн≥ програмно-техн≥чн≥ комплекси системи електронних платеж≥в, захисту ≥нформац≥њ та електронного зв'¤зку.

ѕрограмно-технолог≥чна структура системи електронних платеж≥в Ќац≥онального банку включаЇ так≥ основн≥ компоненти:

1. програмно-техн≥чн≥ комплекси системи електронних платеж≥в (ј–ћ-1, ј–ћ-2, ј–ћ-3);

2. засоби електронного зв'¤зку (електронна пошта);

1	2	3	4

Ќазва: ћ≥жбанк≥вськ≥ коpеспондентськ≥ в≥дносини. ћ≥жбанк≥вськ≥ pозpахунки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2624 прочитано)