√рош≥ ≥ кредит > ћ≥жнародний кредит

Ѕанк надаЇ кредити на зд≥йсненн¤ заход≥в, передбачених статутом позичальника, на п≥дстав≥ ≥ндив≥дуальноњ кредитноњ угоди з урахуванн¤м кредитного ризику. ƒ≥¤льн≥сть банк≥в у галуз≥ кредитуванн¤ повинна бути спр¤мована на проведенн¤ Їдиноњ грошово-кредитноњ пол≥тики в крањн≥, зм≥цненн¤ та стаб≥л≥зац≥ю нац≥ональноњ валюти.

 редити надаютьс¤ позичальникам дл¤ зд≥йсненн¤ заход≥в, повТ¤заних з:

розвитком виробництва та товарообороту;

≥нвестиц≥йною д≥¤льн≥стю;

приватизац≥Їю державного майна;

задоволенн¤м споживчих потреб;

≥ншими напр¤мами функц≥онуванн¤ господарськоњ д≥¤льност≥.

«аборон¤Їтьс¤ використанн¤ позичальниками кредит≥в на:

покритт¤ збитк≥в;

формуванн¤ та зб≥льшенн¤ статутного фонду комерц≥йних банк≥в;

придбанн¤ ц≥нних папер≥в будь-¤ких п≥дприЇмств.

 редити, ¤к≥ отриман≥ комерц≥йними банками за рахунок централ≥зованих ресурс≥в Ќац≥онального банку ”крањни не можуть бути спр¤мован≥ на:

конвертуванн¤ нац≥ональноњ валюти у валюту ≥нших держав;

викуп державного майна;

використанн¤ в ≥нших напр¤мах, ¤к≥ не обумовлен≥ кредитною угодою.

” раз≥ отриманн¤ централ≥зованих ресурс≥в Ќац≥онального банку ”крањни комерц≥йн≥ банки не мають права зд≥йснювати операц≥њ з продажу власних кредитних ресурс≥в ≥ншим банкам.

 ласиф≥кац≥¤ банк≥вських кредит≥в

” банк≥вськ≥й практиц≥ ≥снуЇ велике розмањтт¤ кредит≥в, що надаютьс¤ юридичним та ф≥зичним особам. ѓх можна класиф≥кувати за певними ознаками:

1. «а призначенн¤м ≥ характером використанн¤ розр≥зн¤ють позики дл¤ ф≥нансуванн¤:

≥нвестиц≥йних проект≥в;

комерц≥йних контракт≥в (угод).

2. ¬ залежност≥ в≥д ц≥льового спр¤муванн¤ кредит Ї виробничий та споживчий. ѕреважна частина кредит≥в використовуЇтьс¤ у сфер≥ виробництва та реал≥зац≥њ сукупного сусп≥льного продукту. ¬одночас населенн¤ теж одержуЇ значну кредитну допомогу на споживч≥ ц≥л≥, насамперед це кредити на затрати, пов¢¤зан≥ з покращенн¤м житлових умов, на обзаведенн¤ п≥дсобного домашнього господарства, на придбанн¤ товар≥в у кредит, а також на начальн≥ потреби.

3. «а терм≥ном користуванн¤ кредити под≥л¤ютьс¤:

короткостроков≥ ¾ до одного року;

середньостроков≥ ¾ до трьох рок≥в;

довгостроков≥ ¾ понад три роки.

Ѕанк≥вськ≥ позики можуть використовуватись дл¤ формуванн¤ ¤к об≥гового так ≥ основного кап≥талу. √рошов≥ кошти, необх≥дн≥ дл¤ погашенн¤ позики, виданих на ц≥ ц≥л≥, акумулюютьс¤ по-р≥зному.  ошти залучен≥ дл¤ формуванн¤ об≥гового кап≥талу, зв≥льн¤ютьс¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ процесу його кругооб≥гу, тобто, ¤к правило, п≥сл¤ реал≥зац≥њ продукц≥њ, ≥ у позичальника з¢¤вл¤Їтьс¤ можлив≥сть повернути кредит. ÷ей кругооб≥г не перевищуЇ одного року, тому позики, вкладен≥ в об≥говий кап≥тал, належить до короткострокових. якщо позика використовуЇтьс¤ на придбанн¤ обладнанн¤, транспортних засоб≥в та ≥нших вид≥в основних фонд≥в, то кошти дл¤ њњ поверненн¤ будуть надходити у процес≥ тривалого пер≥оду експлуатац≥њ, що далеко виходить за меж≥ одного року, тому в цьому випадку потр≥бен довгостроковий кредит. Ќеобх≥дно зазначити, що чим довший терм≥н користуванн¤ позикою, тим б≥льший ризик, тим б≥льша ймов≥рн≥сть того, що виникнуть непердбачен≥ труднощ≥ та кл≥Їнт не зможе повернути борг зг≥дно домовленост≥.  омерц≥йний банк змушений обмежувати кредитну позиц≥ю у галуз≥ середньо- ≥ довгострокових операц≥й, щоб забезпечити необх≥дну л≥кв≥дн≥сть балансу. ¬ сучасн≥й структур≥ кредитних вклад≥в переважають короткотерм≥нов≥ кредити, що пов¢¤зане з ор≥Їнтац≥Їю комерц≥йних банк≥в на одержанн¤ прибутку та розм≥щенн¤ кошт≥в у межах коротких пер≥од≥в за економ≥чноњ нестаб≥льност≥ в крањн≥.

4. «а строками користуванн¤ кредити розпод≥л¤ютьс¤ на:

строков≥, тобто кредити, надан≥ на визначений у договор≥ строк. ’арактерна особлив≥сть строкових кредит≥в пол¤гаЇ у на¤вност≥ ч≥тко визначеного пор¤дку њх використанн¤ ≥ ф≥ксованого терм≥ну чи терм≥н≥в погашенн¤.

до запитанн¤ ¾ це кредити, що видаютьс¤ на невизначений терм≥н ≥ ¤к≥ погашаютьс¤ за першою вимогою кредитора.

просрочен≥ кредити ¾ це кредити за ¤кими терм≥н поверненн¤, встановлений у кредитному договор≥, зак≥нчивс¤, а борг ще не повернений кредитору.

в≥дстрочен≥ або пролонгован≥ кредити ¾ це кредити, стосовно ¤ких на основ≥ клопотанн¤ позичальника банком прийн¤те р≥шенн¤ про перенесенн¤ на п≥зн≥ший строк поверненн¤ боргу (пролонгац≥ю).

5. «а характером забезпеченн¤:

забезпечен≥ заставою;

гарантован≥;

незабезпечен≥ (бланков≥).

якщо кредити надаютьс¤ п≥д заставу, то вони називаютьс¤ забезпеченими або ломбардними, а ¤кщо без застави майна ¾ незабезпеченими або бланковими. Ѕ≥льша частина кредит≥в надаЇтьс¤ п≥д р≥зн≥ форми забезпеченн¤.  редити, що видаютьс¤ кредитором п≥д гарант≥ю (поруку) третьоњ особи, називаютьс¤ гарантован≥. ‘ормою гарант≥њ може бути: аваль банку, банк≥вський акцепт, страховий пол≥с, ф≥нанси чи майно третьоњ особи.

6. «а характером поверненн¤:

одноразове поверненн¤ позики. «а цим методом заборгован≥сть повинна повн≥стю погашатись на дату, вказану у кредитному договор≥, або достроково за за¤вою позичальника; на вимогу кредитора ¾ з попередн≥м пов≥домленн¤м позичальника.

поступове поверненн¤ кредиту р≥вном≥рними внесками, або його ще називають Уамортизац≥йнеФ.

«а поступового поверненн¤ кредиту передбачаЇтьс¤ р≥вном≥рне часткове погашенн¤ боргу, пов¢¤зане ≥з надходженн¤м грошовоњ виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (виконанн¤ роб≥т або наданн¤ послуг) та ≥нших доход≥в. ќдночасно з останн≥м внеском суму кредиту погашають.  ожен внесок м≥стить виплату основноњ суми боргу ≥ в≥дсотку. ” кредитному договор≥ може бути зазначений умовний терм≥н погашенн¤ кредиту, проте його конкретн≥ строки встановлюютьс¤ на п≥дстав≥ фактичноњ позиковоњ заборгованост≥, специф≥ки д≥¤льност≥ позичальника та його позиц≥й на ринку.

поступове поверненн¤ кредиту пер≥одичними внесками (Упов≥тр¤на кул¤Ф); погашенн¤ пер≥одичними внесками передбачаЇ погашенн¤ р≥вними внесками частин основного боргу прот¤гом пер≥оду кредитуванн¤ ≥ значноњ частини боргу ¾ п≥сл¤ зак≥нченн¤ терм≥ну д≥њ кредитноњ угоди.

7. «а характером ≥ способом оплати в≥дсотк≥в вид≥л¤ють кредити з:

ф≥ксованою ставкою в≥дсотку характерн≥ дл¤ стаб≥льноњ економ≥ки.  редитам, ¤к≥ надаютьс¤ на дуже короткий терм≥н ¾ не б≥льше 2-3 м≥с¤ц≥в, част≥ше притаманна ф≥ксована ставка в≥дсотку з можлив≥стю зб≥льшенн¤ њњ розм≥ру у випадку пролонгац≥њ позики.

плаваючою ставкою в≥дсотку надаютьс¤ особливо в умовах ≥нфл¤ц≥њ з метою зменшенн¤ ризику недоотриманн¤ прибутку або уникненн¤ збитк≥в при наданн≥ позик на тривалий пер≥од.

дисконтн≥ позики ¾ за ¤ких виплата в≥дсотк≥в зд≥йснюЇтьс¤ у момент наданн¤ позики. “ака схема виплати застосовуЇтьс¤ до особливо ризикованих кредитор≥в.

—тавки в≥дсотку за кредит складаютьс¤ з двох частин: базовоњ ставки ≥ надбавки (марж≥ банку), ¤ка, власне, ≥ Ї предметом договору м≥ж позичальником ≥ кредитором. ¬ —Ўј дл¤ ор≥Їнтиру використовуютьс¤ ставку Упрайм-рейтФ (prime-rate) ¾ ставку по незабезпеченим кредитам першокласним позичальникам, ставки дл¤ решти позичальник≥в визначаютьс¤ у вигл¤д≥ надбавок до ц≥Їњ ставки. ≈коном≥чн≥ труднощ≥, ¤к≥ пересл≥дували у 30-90-х роках крањни «аходу, призвели свого часу до р≥зких коливань ставок на грошових ринках. “ак, у —Ўј ставка прайм-рейт зросла на початку 80-хрок≥в до 20% р≥чних. Ќаприк≥нц≥ 1990 року вона впала до 10%. –≥зк≥ коливанн¤ ставок в≥дсотку негативно вплинули на готовн≥сть банк≥в видавати середньо- та довгостроков≥ кредити.

Ќа м≥жнародному ринку позичкових кап≥тал≥в базовою ставкою найчаст≥ше вважаЇтьс¤ Ћ≤Ѕќ– ¾ ставка по короткострокових кредитах, на лондонському грошово-кредитному ринку, хоча загалом Уц≥наФ м≥жнародного кредиту базуЇтьс¤ на ставках в≥дсотку крањн ¾ пров≥дних кредитор≥в. ћаржа може коливатис¤ в≥д 0,1 до 2% р≥чних ≥ залежить в≥д р≥вн¤ ризиковост≥ кредитноњ операц≥њ дл¤ банку.

8. ¬ залежност≥ в≥д к≥лькост≥ кредитор≥в розр≥зн¤ють:

кредити, ¤к≥ надаютьс¤ одним банком;

консорц≥альн≥ кредити, що надаютьс¤ консорц≥умом банк≥в (нулом), у ¤кому один ≥з банк≥в бере на себе роль менеджера, збираЇ з банк≥в ¾ учасник≥в потр≥бну кл≥Їнту суму ресурс≥в, укладаЇ з ними кредитну угоду, надаЇ позику та розпод≥л¤Ї в≥дсотки, отримуючи певну винагороду.  онсорц≥альн≥ кредити можуть надаватис¤ позичальнику такими способами:

а) шл¤хом акумулюванн¤ кредитних ресурс≥в у банку-менеджера з подальшим наданн¤м кредит≥в суб¢Їктам господарськоњ д≥¤льност≥;

б) шл¤хом гарантуванн¤ загальноњ суми кредиту пров≥дним банком або групою банк≥в;

в) шл¤хом зм≥ни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурс≥в за рахунок залученн¤ ≥нших банк≥в дл¤ участ≥ в консорц≥ум≥ операц≥њ.

паралельн≥ кредити надаютьс¤ одному кл≥Їнту к≥лькома банками на однакових завчасно погоджених догов≥рних умовах.

” ѕоложенн≥ Ќац≥онального банку ”крањни Уѕро пор¤док формуванн¤ ≥ розм≥ри страхового фонду комерц≥йних банк≥вФ за ступенем ризику кредити розпод≥л¤ютьс¤ на: стандартн≥, задов≥льн≥, граничн≥, сумн≥вн≥ та безнад≥йн≥, що п≥дл¤гають списанню.

—л≥д зазначити, що в економ≥чн≥й л≥тератур≥ немаЇ Їдиноњ думки щодо к≥лькост≥ складу ознак класиф≥кац≥њ вид≥в кредиту. Ќаведен≥ вище ознаки Ї неповними. кр≥м того в л≥тератур≥ та нормативних актах маЇ м≥сце зм≥шуванн¤ пон¤ть Увиди кредитуФ та Уформи кредитуФ, з чим не можна погодитис¤.

1	2

Ќазва: ћ≥жнародний кредит
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2056 прочитано)