√рош≥ ≥ кредит > ћотиви та чинники, що визначають параметри попиту на грош≥

ћотиви та чинники, що визначають параметри попиту на грош≥

ћонетарна теор≥¤ розгл¤даЇ багатство ¤к один ≥з визначальних чинник≥в попиту на грош≥. ¬ прац¤х ƒж. ейнса розроблена методолог≥¤ оц≥нки попиту на р≥зн≥ форми багатства. √рош≥ ¾ це т≥льки одна ≥з розмањтих форм багатства.

—утн≥сть попиту на грош≥ аргументуЇтьс¤ ¤к попит на одну з можливих форм багатства. …детьс¤ про визнанн¤ т≥Їњ частки багатства, ¤ку ≥ндив≥думи мають нам≥р збер≥гати у грошов≥й форм≥. ÷е означаЇ, що попит на грош≥ правильно розгл¤дати ¤к попит на запас грошей на певний ф≥ксований у час≥ момент, а не ¤к пот≥к грошей, ¤кий визначаЇтьс¤ за певний пер≥од часу.

ѕопит на грош≥ в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д попиту на ≥нш≥ товари. √рош≥ бажан≥ не задл¤ самих себе, а дл¤ того, щоб купувати необх≥дн≥ товари. √р≥шми волод≥ють через њх представницьку варт≥сть. јле збер≥ганн¤ грошей Ї обмеженим, оск≥льки нагромадженн¤ багатства у форм≥ грошей, а не в ≥нших формах, характеризуЇтьс¤ варт≥стю втрачених можливостей: ми в≥дмовл¤Їмос¤ в≥д процентного доходу, див≥дент≥в, тримаючи грош≥ на руках. ј тому попит на грош≥ опираЇтьс¤ на потребу зд≥йснювати трансакц≥йн≥ операц≥њ мотив споживанн¤ ≥ на бажанн¤ волод≥ти активами у майбутньому тобто утримувати грош≥ ¤к зас≥б нагромадженн¤ вартост≥.

ќтже, ≥снуЇ два мотиви (джерела) сукупного поиту на грош≥: попит на грош≥ дл¤ трансакц≥й ≥ попит ¤к на активи.

ѕопит на грош≥ дл¤ трансакц≥й. “акий попит ≥снуЇ, оск≥льки ≥ндив≥думи потребують гот≥вки чи поточних рахунк≥в, щоб оплачувати рахунки або купувати товари. “ак≥ потреби в грошах забезпечуютьс¤ через ћ1 ≥ пов¢¤зан≥, здеб≥льшого, з велечиною операц≥й або ном≥нальним ¬¬ѕ.

ѕопит на грош≥ дл¤ трансакц≥й чутливий до втрат в≥д збер≥ганн¤ грошей.  оли процентна ставка на альтернативн≥ види актив≥в зростаЇ пор≥вн¤но з≥ ставкою процента на грош≥, то ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи намагаютьс¤ зменшити суми нагромадженн¤ своњх грошей, ≥ вол≥ють тримати грош≥ ¤к активи.

ѕопит ¤к на активи. “аке визначенн¤ попиту на грош≥ монетаристами зводитьс¤ до концептуального пон¤тт¤ Упортфел¤Ф, що означаЇ, ¤к рац≥ональн≥ ≥нвестори вкладають своЇ багатство в УпортфельФ (наб≥р ц≥нних папер≥в або ≥нших л≥кв≥дних актив≥в).

“еор≥¤ портфел¤ грунтуЇтьс¤ на фундаментальному припущенн≥, що ≥нвестори в основному робитимуть ризикован≥ вклади т≥льки тод≥, коли њхн≥ доходи в≥д ≥нвестиц≥й будуть ультрависокими. « двох вид≥в доход≥в, що принос¤ть одинаков≥ доходи, ≥ндив≥думи оберуть безпечн≥ший. ўоб привернути увагу ≥ндив≥дум≥в в≥д низькоризикованих актив≥в до ризикованих (акц≥њ, нерухоме майно), останн≥ мають забезпечувати вищ≥ доходи.

“еор≥¤ портфел¤ по¤снюЇ, ¤к не схильний до ризику ≥нвестор повинен розм≥стити своЇ багатство. ¬ажливим правилом Ї диферсиф≥кац≥¤ портфел¤ м≥ж р≥зними видами актив≥в. УЌе клад≥ть вс≥ ¤йц¤ до одного кошикаФ ¾ одна з форм цього правила. “ому не дивно, що багато ≥ндив≥дум≥в тримають грош≥ не т≥льки дл¤ трансакц≥й, а ¤к частину своЇњ стратег≥њ розм≥щенн¤ багатства.

„инники, що визначають параметри попиту на грош≥. ѕопит на грош≥ залежить в≥д економ≥чних зм≥нних: р≥вн¤ ц≥н (≥нфл¤ц≥њ), реальних доход≥в ≥ норми процента. “од≥ функц≥ональну залежн≥сть попиту на грош≥ математично можна записати:

Md = f(y,p,r), (13)

ўоб визначити вплив динам≥ки ц≥н на попит грошей спочатку необх≥дно розмежувати величини реального ≥ ном≥нального доходу (¬¬ѕ), а також реального ≥ ном≥нального касового залишку та попиту на грош≥. ÷≥ величини розмежовуютьс¤ за показником дефл¤тора ¬¬ѕ, ¤кий характеризу≥ величину ≥ндексу ц≥н ¬¬ѕ. ” ньому синтезуЇтьс¤ ц≥нова динам≥ка ¤к товар≥в споживчого ринку, так ≥ товар≥в виробничого характеру, скоригований на ≥ндекс ц≥н на експортну та ≥мпортну продукц≥ю. « урахуванн¤м цього показника ном≥нальний ¬¬ѕ розрахову≥тьс¤ ¤к обс¤г ¬¬ѕ, виражений у д≥йсних поточних ц≥нах. ј реальний ¬¬ѕ розраховуЇтьс¤ через дефл¤то𠬬ѕ:

ном≥нальний ¬¬ѕ

реальний ¬¬ѕ = (14)

≥ндекс ц≥н

Ќом≥нальний попит ¾ це та к≥льк≥сть грошей, ¤ка необх≥дна економ≥чним агентам дл¤ задоволенн¤ особистих та виробничих потреб. ќднак ном≥нальна к≥льк≥сть необх≥дних в економ≥ц≥ грошей зм≥нюЇтьс¤ всл≥д за зм≥ною ц≥н. якщо вс≥ ц≥ни, а значить ном≥нальн≥ доходи, подво¤тьс¤, то потр≥бно буде просто подвоњти значенн¤ в≥дкладенн¤ вартост≥ (грошов≥ залишки). «розум≥ло, що тод≥ ж в≥дпов≥дно подвоњтьс¤ ном≥нальний попит на грош≥. ќтже, попит на грош≥ дл¤ трансакц≥й подвоюЇтьс¤, ¤кщо ном≥нальний ¬¬ѕ зб≥льшуЇтьс¤, а реальний ¬¬ѕ не зм≥нюЇтьс¤.

«авжди, коли в≥дбуваЇтьс¤ зм≥на р≥вн¤ ц≥н, а реальн≥ доходи залишаютьс¤ незм≥нними, ≥ндив≥думи дл¤ того, щоб зберегти свою куп≥вельну спроможн≥сть, повинн≥ зм≥нити в≥дпов≥дно розм≥р своњх ном≥нальних грошових залишк≥в. ÷ей висновок можна сформулювати таким чином:

ѕопит на грош≥ ¾ це попит на реальн≥ грошов≥ залишки, або ≥ншими словами, величина грошових залишк≥в, визначена з врахуванн¤м њх куп≥вельноњ спроможност≥.

як правило, попит на грш≥ визнчаЇтьс¤ потребою в реальних грошових залишках, що Ї вир≥шальним дл¤ розум≥нн¤ зв¢¤зку м≥ж грошима та ≥нфл¤ц≥Їю. ≤з р≥вн¤нн¤:

ном≥нальн≥ грошов≥ залишки

–еальн≥ грошов≥ залишки = р≥вень ц≥н

ми бачимо, що обс¤г реальних ргошових залишк≥в може зм≥нюватись ¤к внасл≥док зм≥ни ном≥нальних грошових залишк≥в, так ≥з-за динам≥ки р≥вн¤ ц≥н. якщо обс¤г реальних грошових залишк≥в не п≥дл¤гаЇ перегл¤ду, то зб≥льшенн¤ ном≥нальних грошових залишк≥в манить за собою зм≥ну р≥вн¤ ц≥н у т≥й же пропорц≥њ, в ¤к≥й зм≥нилась грошова маса. «в≥дси вит≥каЇ висновок, що прир≥ст грошовоњ маси в об≥гу часто служить причиною росту ц≥н, а значить, ≥ причиною ≥нфл¤ц≥њ.

ѕопит на грош≥ ≥ реальн≥ доходи. ѕопит на грош≥ значною м≥рою залежить в≥д величини доходу. ѕ≥двищенн¤ р≥вн¤ доходу (реального ¬¬ѕ) зб≥льшуЇ обс¤г господарських операц≥й, що потребуЇ дл¤ њх забезпеченн¤ додатковоњ к≥лькост≥ грошей. як насл≥док зростаЇ п≥дн≥маЇтьс¤ попит на грош≥ (Md). «а умови, коли бс¤г ¬¬ѕ ф≥ксуЇтьс¤ на попередньому р≥вн≥, а ц≥ни зростають, попит на грош≥ зм≥нюЇтьс¤ адеквато показников≥ дефл¤тора ¬¬ѕ: зростанн¤ ц≥н призведе до зб≥льшенн¤ Md. ” цьому випадку в≥дбиваЇтьс¤ прагненн¤ господарських суб¢Їкт≥в ринку зберегти реальний касовий залишок пост≥йним.  оли ж реальн≥ доходи (¬¬ѕ) економ≥чних агент≥в скорочуютьс¤, в≥дбуваЇтьс¤ зменшенн¤ обс¤г≥в господарських операц≥й ≥ потреба вгрошах заменшуЇтьс¤. “ому ¤кщо грошова пропозиц≥¤ витримуЇтьс¤ на пост≥йному р≥вн≥ то в умовах пад≥нн¤ реального ¬¬ѕ насл≥дком такоњ пол≥тики буде зростанн¤ ≥нфл¤ц≥њ.

¬ище назван≥ залежност≥ (Md i Py) можна виразити математично. ѕопит на реальн≥ грошов≥ залишки може бути показаний ¤к функц≥ональна залежн≥сть в≥д реальних обс¤г≥в виробництва (¬¬ѕ).

Md / p = f(y/p) (16)

≤з цього р≥вн¤нн¤ видно, що зм≥ни в ≥ндекс≥ ц≥н (–) за адекватност≥ ≥нших умов не впливають на величину попиту на реальн≥ грошов≥ залишки. ‘ункц≥¤ попиту на грош≥ залежить головним чином в≥д реального ¬¬ѕ.

ѕопит на грош≥ ≥ норма процента. Ќам вже в≥домо, що грошов≥ заощадженн¤ можуть збер≥гатис¤ за бажанн¤м власника грошей в альтернативних формах: њх можна пом≥стити у ф≥нансов≥ активи (ц≥нн≥ папери, строков≥ вклади та депозити тощо), або тримати у л≥кв≥дн≥й форм≥ (гот≥вкових або депозитних) грошей. ¬≥домо, що заощадженн¤ у форм≥ ф≥нансових актив≥в забезпечують њхн≥м власникам доход у вигл¤д≥ певного в≥дсотка, тод≥ ¤к збер≥ганн¤ актив≥в у форм≥ грошей не принос¤ть жодного доходу. ≤ все таки люди вол≥ють тримати частку своњх актив≥в влесне у грошов≥й форм≥, а не в ≥нших альтернативних формах. ¬еличина грошей, що знаходитьс¤ на руках у населенн¤ залежить в≥д нагальних витрат та вигод. ” зв¢¤зку з цим вир≥шенн¤ питанн¤ про збер≥ганн¤ грошей у форм≥ касових залишк≥в чи ф≥нансових актив≥в переважно залежить в≥д норми процента, ¤ка в економ≥чн≥й теор≥њ трактуЇтьс¤ ¤к показник альтернативноњ вартост≥ заощадженн¤ грошей.

«г≥дно монетарноњ теор≥њ, реальний попит на грош≥ предмставл¤Ї функц≥ю в≥д ном≥нальноњ процентноњ ставки ≥ реального р≥вн¤ дохода:

Md

¾¾¾¾ = f (r,y), (17)

P

‘ункц≥ональну залежн≥сть попиту на грош≥ в≥д р≥вн¤ процентноњ ставки покажемо на граф≥ку 3.1.

ri

r0

Ќа грф≥ку 1. показано, що сукупний попит на грош≥ складаЇтьс¤ з двох частин: трансакц≥йного (операц≥йного) ћ1 ¾ функц≥њ в≥д доходу (y) ≥ попиту на портфельн≥ активи ћ2 ¾ функц≥њ в≥д норми процента (r).

1	2

Ќазва: ћотиви та чинники, що визначають параметри попиту на грош≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (777 прочитано)