√рош≥ ≥ кредит > ќснови банк≥вського кредитуванн¤

ќснови банк≥вського кредитуванн¤

—истема банк≥вського кредитуванн¤ представл¤Ї собою модель, що в≥дпов≥даЇ характеру ринкових в≥дносин, переходу в≥д централ≥зованих до децентрал≥зованих метод≥в кредитуванн¤ економ≥чних суб¢Їкт≥в. ¬она охоплюЇ принципи, об¢Їкти та методи кредитуванн¤, механ≥зми наданн¤ та погашенн¤ позик, а також банк≥вськтий контроль в процес≥ кредитуванн¤.

—учасна система кредитуванн¤ побудована на л≥беральн≥й основ≥: кл≥Їнт не закр≥пл¤Їтьс¤ за банком, а сам вибираЇ кредитну установу, послугами ¤коњ в≥н хот≥в би користуватис¤; йому надано право в≥дкривати позичков≥ рахунки не в одному, а дек≥лькох банках. Ћ≥берал≥зац≥¤ системи кредитуванн¤ розширюЇ можливост≥ кл≥Їнта в отриманн≥ кредиту та створюЇ умови дл¤ розвитку м≥жбанк≥вськоњ конкуренц≥њ. ¬ свою чергу, комерц≥йн≥ банки при проведенн≥ кредитноњ пол≥тики, виход¤ть з необх≥дност≥ забезпеченн¤ поЇднанн¤ ≥нтерес≥в банку, його акц≥онер≥в, вкладник≥в та кл≥Їнт≥в ≥з врахуванн¤м загальнодержавних ≥нтерес≥в.

—учасна система кредитуванн¤ побудована на догов≥рн≥й основ≥, коли вс≥ питанн¤, що виникають з приводу кредитуванн¤, вир≥шуютьм¤ безпосередньо м≥ж банком ≥ позичальником. «г≥дно з договором кожна з стор≥н приймаЇ на себе певн≥ зобов¢¤занн¤ за виконанн¤ умов договору. ¬ умовах ринкових в≥дносин зм≥нивс¤ характер кредитних договор≥в, коли активну роль стали виконувати обидва њхн≥ суб¢Їкти на паритетних засадах в межах правового пол¤ д≥¤льност≥ кредитора ≥ позичальника.

—учасна система кредитуванн¤ побудована на комерц≥йн≥й основ≥.  омерц≥йн≥ банки зд≥йснюють кредитн≥ операц≥њ за рахунок власних ≥ залучених кошт≥в тобто в межах на¤вних кредитних ресурс≥в. ќсновними джерелами формуванн¤ банк≥вських кредитних ресурс≥в Ї власн≥ кошти банку (фонди банку, нерозпод≥лений прибуток), залишки на розрахункових та поточних (валютних рахунках, залучен≥ кошти юридичних та ф≥зичних ос≥б на депозитн≥ рахунки до запитанн¤ та строков≥, м≥жбанк≥вськ≥ кредити та кошти, отриманн≥ в≥д випуску ц≥нних папер≥в. ”станови банку мають право продавати (купувати) кредитн≥ ресурси у банк≥в ≥нших систем за умови б≥льшоњ вигоди, але з дозволу вищого органу управл≥нн¤ банком.

¬ажлива умова кредитуванн¤ ¾ це приор≥тетн≥сть наданн¤ кредит≥в, ¤ка повинна зумовлюватис¤ виключно ефективн≥стю проект≥в (заход≥в) кредитуванн¤, р≥внем кредитного ризику та розм≥ром оч≥куваного банком прибутку.

” процес≥ кредитуванн¤ рекомендуЇтььс¤ надавати перевагу позичальникам, ¤к≥ забезпечують вчасне та повне виконанн¤ догов≥рних зобов¢¤зань ≥ збер≥гають своњ кошти на депозитах та ≥нших рахунках в ≥нвестиц≥йному банку.

ќбов¢¤зковою умовою кредитуванн¤ повинна бути участь власних кошт≥в позичальника у ф≥нансуванн≥ комерц≥йного контракту (ц≥льовоњ програми, техн≥чного проекту). ќтже, бажано, щоб позичальник кредитор приймали участь у ф≥нансуванн≥ проекту чи контракту на р≥вних засадах, хоча, ¤к правило, банк надаЇ позику на б≥льшу суму в межах 70-90% вартост≥ контракту чи проекту. јле жоден з виданих кредит≥в не може перевищувати 25% власних кошт≥в банку, а загальний обс¤г наданих кредит≥в не може перевищувати восьмикратного розм≥ру власних кошт≥в комерц≥йного банку.

ƒ≥юча система кредитуванн¤ залежить не т≥льки в≥д ресурс≥в, а й в≥д встановлених ЌЅ” економ≥чних норматив≥в д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в та вимог щодо формуванн¤ обов¢¤зкових, страхових та резервних фонд≥в. ÷≥ нормативи регламентують максимально допустимий об¢Їм залучених кошт≥в, розм≥р резервних фонд≥в, граничну суму видач≥ кредиту, що робить кредитний механ≥зм залежним в≥д л≥кв≥дност≥ баланс≥в комерц≥йних банк≥в.

—учасна система кредитуванн¤ представл¤Ї собою модель, при ¤к≥й функц≥онують нов≥ методи та форми кредитуванн¤. Ќин≥ принципово зм≥нивс¤ п≥дх≥д банк≥в до орган≥зац≥њ кредитних в≥дносин; в≥дбувс¤ перех≥д в≥д пооб¢Їктного кредитуванн¤ до кредитуванн¤ суб¢Їкта, тобто кредитуванн¤ юридичноњ або ф≥зичноњ особи; до ун≥ф≥кац≥њ метод≥в кредитуванн¤ кл≥Їнт≥в незалежно в≥д њхнього галузевого п≥дпор¤дкуванн¤ та форм власност≥. «араз кредити приймають участь в процес≥ приватизац≥њ державних орган≥зац≥й та управл≥нн≥ державним боргом. —клалась система багатовар≥антного кредитуванн¤, коли позичальники ≥ банки, користуючись своњм правом, приймають найб≥льш прийн¤тну дл¤ них форму: ¤к кредити, що пост≥йно знаход¤тьс¤ в оборот≥ позичальника, так ≥ разов≥, що покривають тимчасовий розрив в плат≥жному оборот≥.

—истема кредитуванн¤ базуЇтьс¤ на традицу≥йних загальних принципах, ¤к≥ гарантують поверненн¤ банк≥вськоњ позики. ¬ св≥тов≥й практиц≥ з точки зору забезпеченост≥ поверненн¤ позики найб≥льш над≥йним рахуЇтьс¤ заставне право (в тому числ≥ ≥потека, застава, поручительства ≥ гарант≥њ, система страхуванн¤, що даЇ можлив≥сть банку закр≥пити свою незалежн≥сть ≥ тим самим м≥н≥м≥зувати кредитний ризик.

16.1. ѕринципи банк≥вського кредитуванн¤

ѕринципи кредитуванн¤ ¾ основн≥ положенн¤ банк≥вськоњ системи, що визначають процес кредитуванн¤. ƒо основних принцип≥в кредитуванн¤, ¤ких повинн≥ дотримуватис¤ ¤к кредитори так ≥ позичальники, належать: ц≥ловий характер, поверненн¤, строков≥сть, платн≥сть та забезпечен≥сть кредиту.

÷≥льовий характер означаЇ, що виданий кредит повинен використовуватис¤ на дос¤гненн¤ ц≥лей, окреслених у кредитному договор≥. ÷≥л≥ визначаютьс¤ на п≥дстав≥ поданих позичальником господарських договор≥в (контракт≥в), б≥знес-план≥в, ц≥льових програм чи проект≥в.  р≥м того, надаючи кредит кл≥Їнту, банк повинен переконатис¤, що ц≥л≥ використанн¤ позики передбачен≥ —татутом ф≥рми.

ѕринципи ц≥льового використанн¤ т≥сно пов¢¤зан≥ ≥з ризиком наданн¤ кредиту. ўоб оц≥нити кредитний ризик банк анал≥зуЇ реальн≥сть освоЇнн¤ проекту, п≥д ¤кий беретьс¤ позика, досл≥джуЇтьс¤ р≥вень оч≥куваноњ у майбутньому рентабельност≥ проекту, здатн≥сть позичальника реал≥зувати проект ≥ отримати прибуток, за рахунок ¤кого ≥ буде повернений кредит.

ѕри вир≥шенн≥ питанн¤ про наданн¤ кредиту п≥д комерц≥йну угоду банк розгл¤даЇ характеристику (сертиф≥кац≥ю) товару, ¤кий буде куплено ≥ можлив≥сть його реал≥зац≥њ на ринку, або економ≥чний ефект в≥д використанн¤ товар≥в, придбаних за рахунок кредиту.

ѕринцип поверненн¤ кредиту. ќсоблив≥сть кредитного методу ≥нвестуванн¤ пол¤гаЇ у тому, що в≥н не т≥льки передбачаЇ поверненн¤ одержаноњ позики, але ≥ сплати позичкового процента. “ому поверненн¤ кредиту зумовлене ¤к кредитоспроможн≥стю позичальника, так ≥ на¤вн≥стю в нього документально п≥дтверджених (перев≥р¤Їтьс¤ на етап≥ наданн¤ за¤ви на отриманн¤ позики) ≥ фактично ≥снуючих (що з¢¤совуЇтьс¤ прот¤гом кредитного пер≥оду) джерел надходженн¤ грошових доход≥в, ¤к≥ залишаютьс¤ п≥сл¤ покритт¤ поточних витрат ≥ можуть використовуватись дл¤ погашенн¤ заборгованост≥ та виплати в≥дсотк≥в за користуванн¤ кредитом. ќкр≥м прибутку, кредити можуть погашатис¤ за рахунок ≥нших джерел: виручки в≥д реал≥зац≥њ майна, вз¤того банком у заставу, гарант≥њ або поручительства третьоњ особи, страхових в≥дшкодувань.

«датн≥сть кл≥Їнта своЇчасно повертати позики банку оц≥нюЇтьс¤ шл¤хом анал≥зу балансу господарськоњ орган≥зац≥њ на л≥кв≥дн≥сть, ефективн≥сть використанн¤ виробничих фонд≥в, а також шл¤хом вивченн¤ перспективи розвитку господарства та здатност≥ кл≥Їнта до ≥нновац≥й.

—троков≥сть.  редит надаЇтьс¤ на певний терм≥н, обумовлений в кредитному договор≥. ”мова наданн¤ позики на певний терм≥н може бути сформульвана в кредитному договор≥ у вигл¤д≥:

1) встановленн¤ терм≥ну повного поверненн¤ позики;

2) встановленн¤ граф≥ку поверненн¤ позики;

3) встановленн¤ тривалост≥ пер≥оду користуванн¤ позикою.

“ерм≥н кредиту залежить в≥д багатьох фактор≥в:

¾ ц≥льового призначенн¤ кредиту;

¾ сп≥вв≥дношенн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ на кредити;

¾ суми кредиту;

¾ нац≥онального законодавства;

¾ традиц≥йноњ практики кредитуванн¤;

¾ кредитноњ пол≥тики банку;

¾ характеру виробничоњ д≥¤льност≥ позичальника, та швидкост≥ об≥гу оборотного кап≥талу.  редити на техн≥ччне переозброЇнн¤ ≥ розширенн¤ д≥ючих п≥дприЇмств та њх реконструкц≥ю надаютьс¤ в межах нормативних строк≥в буд≥вництва, опануванн¤ ≥ окупност≥ об¢Їкту.

ƒл¤ визначенн¤ ефективност≥ кредиту розраховують його повний та середн≥й терм≥ни.

ѕовний терм≥н кредиту розраховуЇтьс¤ за формулою:

“п = ѕвик. + ѕп≥л. + ѕпог,

де “п ¾ повний терм≥н кредиту, ѕвик. ¾ пер≥од використанн¤, ѕп≥л. ¾ п≥льговий (грац≥йний) пер≥од, ѕпог. ¾ пер≥од погашенн¤.

ѕовний терм≥н рахують в≥д початку використанн¤ кредиту до його погашенн¤. ѕ≥д п≥льговим пер≥одом розум≥ють в≥дкладенн¤ погашенн¤ позики.

ѕроте повний терм≥н не в≥дображаЇ, прот¤гом ¤кого часу в розпор¤дженн≥ позичальника була вс¤ сума позики. ¬иход¤чи з цього, з метою пор≥вн¤нн¤ ефективност≥ кредит≥в з р≥зними умовами застосовуЇтьс¤ пон¤тт¤ середнього терм≥ну, що показуЇ, на ¤кий пер≥од у середньому припадаЇ вс¤ сума позики.

—ередн≥й терм≥н кредиту при р≥вном≥рному використанн≥ чи погашенн≥ розраховуЇтьс¤¤ за формулою:

“сер = 1/2 ѕвик + ѕп≥л + 1/2 ѕпог

—ередн≥й терм≥н кредиту при нер≥вном≥рному використанн≥ чи погашенн≥ розраховуЇтьс¤ за формулою:

Ќ«1 + Ќ«2 + . . . + Ќ«п

“сер = ¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾ ,

л≥м≥т (сума) кредиту

де Ќ« ¾ непогашена заборгован≥сть (на певну дату).

—ередн≥й терм≥н кредиту, ¤к правило, менший за повний. ¬они сп≥впадають, ¤кщо кредит надаЇтьс¤ в≥дразу в повному об¢Їм≥ ≥ погашаЇтьс¤ одноразово. якщо використанн¤ ≥ погашенн¤ кредиту в≥дбуваЇтьс¤ нер≥вном≥рно, то визначити середн≥й терм≥н за вказаною формулою можна лише приблизно.

1	2

Ќазва: ќснови банк≥вського кредитуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1753 прочитано)