√рош≥ ≥ кредит > ќсобливост≥ функц≥онуванн¤ позичкового кап≥талу. –инок позичкових кап≥тал≥в

ќсобливост≥ функц≥онуванн¤ позичкового кап≥талу. –инок позичкових кап≥тал≥в

ѕозичковий кап≥тал ¾ це кап≥тал, ¤кий приносить доход у вигл¤д≥ процента.

як в≥домо, в процес≥ об≥гу кап≥тал виступаЇ у грошов≥й, продуктивн≥й ≥ товарн≥й формах. ѕозичковий кап≥тал пост≥йно знаходитьс¤ у грошов≥й форм≥, однак його пон¤тт¤ значно вужче за зм≥стом в≥д пон¤тт¤ Угрошовий кап≥талФ. ” широкому розум≥нн≥ грошовий кап≥тал розгл¤даЇтьс¤ економ≥чною теор≥Їю ¤к варт≥сна форма всього д≥йсного кап≥талу, ¤кий функц≥онуЇ у матер≥ально-уречевлен≥й та у грошов≥й (варт≥сн≥й) форм≥. √рошовий кап≥тал може вт≥люватись у р≥зн≥ функц≥ональн≥ форми, одн≥Їю з ¤кий ≥ Ї позичковий кап≥тал.

ѕозичковий кап≥тал ¤к р≥зновид грошового кап≥талу можна виразити формулою: √ ¾ √¢, де √¢ = √ + D√. ÷¤ формула визначаЇ, що ц≥ль та руш≥йний мотив функц≥онуванн¤ позичкового кап≥талу становить отриманн¤ (√¢) ¾ приросту грошей пор≥вн¤но з њх початковою авансовою сумою (√). –озгл¤даючи формулу складаЇтьс¤ вражен¤, що грош≥ функц≥онують за принципом Угрош≥ робл¤ть грош≥Ф тобто, що грош≥ сам≥-собою мають мають властив≥сть приносити прибуток. Ќасправд≥ позичковий кап≥тал приносить доход у вигл¤д≥ процента т≥льки тому, що в руках позичальника в≥н використовуЇтьс¤ ¤к функц≥онуючий кап≥тал, тобто ≥з грошового переходить у продуктивний, що даЇ додатковий прибуток. якщо кругооб≥г грошового кап≥талу виразити формулою: √ ¾ “Е¬Е“¢ ¾ √¢, то њњ крайн≥ елементи (√ та √¢) виражатимуть об≥г грошей ¤к кап≥талу: авансован≥ на виробництво вони повертаютьс¤ до вих≥дного пункту, але в б≥льш≥й сум≥. «д≥йснюючи такий об≥г, грош≥ забезпечують розширене в≥дтворенн¤ кап≥талу. ” цьому випадку кап≥тал ≥снуЇ в найб≥льш абстрактн≥й функц≥ональн≥й форм≥. …ого вт≥ленн¤м стаЇ особливий р≥зновид грошей ¾ грош≥ ¤к кап≥тал, грош≥ ¤к нос≥й кап≥тальноњ (самозростаючоњ) вартост≥.

ѕозичковий кап≥тал характеризуЇтьс¤ такими ознаками:

1. ѕозичковий квап≥тал ¾ це кап≥тал ¾ власн≥сть. ќсоблив≥сть позичкового кап≥талу пол¤гаЇ в тому, що в≥н безпосередньо авансуЇтьс¤ (≥нвестуЇтьс¤) у виробничу сферу не його власником, а зовс≥м ≥ншою особо ¾ п≥дприЇмцем-позичальником, ¤кому кап≥тал передаЇтьс¤ на тимчасове користуванн¤. ¬ результат≥ в≥дбуваЇтьс¤ роздвоЇнн¤ позичкового кап≥талу на кап≥тал ¾ власн≥сть ≥ кап≥тал функц≥ю:

власн≥сть на кап≥тал залишаЇтьс¤ у кредитора нав≥ть п≥сл¤ того, ¤к вона з його рук перейшла боржников≥. –еальним п≥дтвердженн¤м ц≥Їњ власност≥ Ї зобовТ¤занн¤ позичальника повернути отриману позику в строк з виплатою процента;

кап≥тал ¾ функц≥¤ означаЇ, що п≥дприЇмець повинен одержати прибуток на авансован≥ грош≥ не менший, н≥ж розм≥р плати за позичковий кап≥тал. ≤накше немаЇ сенсу орган≥зовувати п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть. ј тому кредитор ¤к власник кап≥талу отримуЇ за це частину прибутку у вигл¤д≥ позичкового процента; решта прибутку залишаЇтьс¤ у розпор¤дженн≥ позичальника ¾ п≥дприЇмц¤ у вигл¤д≥ п≥дприЇмницького доходу.

2. ѕозичковий кап≥тал ¾ специф≥чний товар. ѕозичковий кап≥тал ¾ це кап≥тал, що реал≥зуЇ себе ¤к товар. ќбТЇктом купл≥-продажу Ї сам≥ грош≥, однак не грош≥ ¤к товар, а грош≥ ¤к кап≥тал.

√рош≥, ¤к в≥домо, за своЇю природою не Ї кап≥талом. ¬они стають кап≥талом, коли використовуютьс¤ не ¤к простий посередник обм≥ну, а ¤к грош≥ задл¤ отриманн¤ прибутку, грош≥ ¤к варт≥сть самозростанн¤. ќтже, кредитор передаЇ позичальников≥ не просто грош≥, а грош≥ ¤к кап≥тал; в≥н передаЇ варт≥сть, що в процес≥ свого функц≥онального використанн¤ не лише збер≥гаЇ себе, а й зростаЇ у своњх розм≥рах ¾ приносить прибуток.

3. ѕозичковий кап≥тал волод≥Ї специф≥чною формою в≥дчуженн¤. ќсоблив≥стю позичкового кап≥талу, котрий функц≥онуЇ ¤к товар Ї те, що на в≥дм≥ну в≥д продажу звичайного товару в≥н надаЇтьс¤ в позику ¾ тобто в≥дчужуЇтьс¤ в≥д свого власника лише на певний строк ≥ за умови поверненн¤ з почичковим процентом. Ќа в≥дм≥ну в≥д акту куп≥вл≥-продажу, коли товар одночасно перем≥щуЇтьс¤ в≥д продавц¤ до покупц¤, а грош≥ назустр≥ч ¾ в≥д покупц¤ до продавц¤, при кредитн≥й операц≥њ позичковий кап≥тал передаЇтьс¤: при наданн≥ позики ¾ в≥д кредитора до позичальника, а при њњ погашенн≥ ¾ в≥д позичальника до кредитора з виплатою позичкового процента.

ќтже, позичковий кап≥тал необх≥дно розгл¤дати ¤к одну ≥з форм грошового кап≥талу, що надаЇтьс¤ його власником на тимчасове користуванн¤ п≥дприЇмцев≥ з метою отриманн¤ прибутку у вигл¤д≥ позичкового процента.

ќсновою формуванн¤ позичкового кап≥талу Ї законом≥рност≥ кругооб≥гу кап≥талу в процес≥ в≥дтворенн¤, ¤к≥ призвод¤ть до того, що в окремих учасник≥в економ≥чних в≥дносин зТ¤вл¤ютьс¤ тимчасово в≥льн≥ кап≥тали, а в ≥нших виникаЇ потреба в позичкових коштах. «а допомогою кредиту тимчасово в≥льн≥ кап≥тали (а також заощадженн¤ населенн¤) перетворюютьс¤ в позичковий кап≥тал, котрий вт¤гуЇтьс¤ в новий кругооб≥г, забезпечуЇ процес в≥дтворенн¤ ≥ прибуток його власникам.

ƒжерелом з ¤кого вс≥ п≥дприЇмц≥ черпають грош≥ дл¤ авансуванн¤ своЇњ д≥¤льност≥, Ї грошовий ринок. ќск≥льки в ринковому господарств≥ н≥хто в≥льних грошей не тримаЇ на руках УмертвимиФ, а розм≥щуЇ њх у кредитних установах, тобто на грошовому ринку, а сам≥ грош≥ ¤кими тут торгують називаЇтьс¤ позичковим кап≥талом.

–инок позичкових кап≥тал≥в ¾ це сегмент ф≥нансового (грошового) ринку, на ¤кому формуЇтьс¤ попит ≥ пропозиц≥¤ на позичковий кап≥тал.

«а своЇю ≥нфраструктурою ринок позичкових кап≥тал≥в представл¤Ї, головним чином, банк≥вськ≥ установи, а тому його ще називають ринком банк≥вських кредит≥в.  р≥м того, на ньому д≥ють й ≥нш≥ кредитно-ф≥нансов≥ установи (парабанки), що вход¤ть до складу кредитнњ системи. « функц≥ональноњ точки зору в≥н представл¤Ї систему економ≥чних в≥дносин, ¤ка забезпечуЇ нагромадженн¤ ≥ перерозпод≥л грошових кап≥тал≥в з метою забезпеченн¤ ресурсами ринкове господарство.

¬ ”крањн≥ зараз в≥дбуваЇтьс¤ процес формуванн¤ ринку кап≥тал≥в. ¬ умовах переходу до ринковоњ економ≥ки обмежуютьс¤ можливост≥ державного втручанн¤ в розпод≥л ф≥нансових ресурс≥в, бо б≥льш≥сть субТЇкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ переход¤ть в≥д державноњ на акц≥онерну чи приватну форму власност≥. ¬они самост≥йно вишукують матер≥альн≥ ≥ грошов≥ ресурси на ринках, сам≥ розпор¤джаютьс¤ своњми доходами. —аме ринок позичкових кап≥тал≥в повинен забезпечити субТЇктам економ≥ки доступ до необх≥дних дл¤ них грошових ресурс≥в.

8.2. ѕозичковий процент

ѕозичковий процент або процент за кредит (в≥д латинського pro centrum ¾ на сотню) ¾ це плата, ¤ку отримуЇ кредитор в≥д позичальника за надан≥ в позику грош≥ чи матер≥альн≥ ц≥нност≥.

≈коном≥чна природа позичкового процента обумовлена ≥снуванн¤м товарного виробництва та повТ¤заних з ним кредитних в≥дносин. «а призначенн¤м позичковий процент, з одного боку, в≥дображаЇ ефективн≥сть використанн¤ позичкового кап≥талу; з ≥ншого боку, в≥н повинен забезпечувати доходи банку, компенсувати його витрати. ¬ умовах ринковоњ економ≥ки суть його розгл¤даЇтьс¤ б≥льш≥стю економ≥ст≥в ¤к ц≥на кап≥талу, вз¤того у кредит. Ћог≥ка такого визначенн¤ проста: оск≥льки позичальник-п≥дприЇмець виступаЇ покупцем кап≥талу-товару, то й процент, виплачуваний ним кредиторов≥, представл¤Ї ц≥ну цього кап≥талу. Ѕезперечно, тут не сл≥д розум≥ти ц≥ну кап≥талу ¤к вираз вартост≥. ѕозичковий процент Ї не що ≥нше, ¤к частина середнього прибутку, котру п≥дприЇмець платить власнику кап≥талу за користуванн¤ споживною варт≥стю позиченого кап≥талу. ” даному випадку сплата процента характеризуЇ передачу певноњ частини вартост≥ без одержанн¤ екв≥валента. ¬арт≥сть процента повн≥стю переходить в≥д позичальника до кредитора.

¬ економ≥чн≥й теор≥њ мають м≥сце й ≥нш≥ п≥дходи до визначен¤ природи позичкового процента. Ќаприклад, ƒж.  ейнс розгл¤дав суть процента ¤к Уплату за розставанн¤ з л≥кв≥дн≥стюФ. ¬ теор≥њ ƒж.  ейнса формуванн¤ процента регулюЇтьс¤ д≥Їю пров≥дного психолог≥чного закону, за ¤ким люди в≥ддають перевагу грошам ¤к найб≥льш л≥кв≥дн≥й форм≥ багатства. ¬еличина позичкового процента, за  ейнсом, залежить в≥д двох чинник≥в, вона:

1) пр¤мо пропорц≥йна Уперевагам л≥кв≥дност≥Ф;

2) обернено пропорц≥йна к≥лькост≥ грошей, що знаход¤тьс¤ в об≥гу.[ ].

ƒжерелом сплати позичкового процента Ї прибуток, що його одержуЇ п≥дприЇмець у процес≥ продуктивного використанн¤ позичкового кап≥талу. ѕрибуток розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж субТЇктами кредитних в≥дносин:

кредитор отримуЇ прибуток у вигл¤д≥ процента за кредит;

позичальник отримуЇ п≥дприЇмницький доход у вигл¤д≥ прибутку на позичковий кап≥тал, ¤кий використовуЇтьс¤ в п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥.

¬еличина позичкового процента характеризуЇтьс¤ його нормою у вигл¤д≥ процентноњ ставки. Ќорма процента визначаЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ р≥чного доходу, одержаного на позичковий кап≥тал, до суми наданого кредиту, помножене на сто.

р≥чний доход на позичковий кап≥тал

% = ¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾ x 100

сума наданого кредиту

Ќорма процента знаходитьс¤ у певн≥й залежност≥ в≥д норми прибутку. ¬важаЇтьс¤, що норма процента може коливатись в≥д нул¤ (м≥н≥мальна межа) до середньоњ норми прибутку (максимальна межа). ћ≥н≥мальну межу норми процента точно визначити не можливо, але вона не повинна дор≥внювати нулю бо ≥накше наданн¤ кредиту втрачаЇ вс¤кий сенс дл¤ кредитора.

—л≥д розр≥зн¤ти ринкову норму процента, котра безпосередньо формуЇтьс¤ на монетарному ринку, ≥ середню норму, тобто норму процента за певний пер≥од. –инкова норма процента, перш за все, залежить в≥д конТюнктури ринку тобто сп≥вв≥дношенн¤ попиту та пропозиц≥њ позичкового кап≥талу. —вого максимального р≥вн¤ вона дос¤гаЇ в пер≥од найб≥льшого загостренн¤ економ≥чноњ кризи, саме тод≥, коли норма прибутку падаЇ да м≥н≥муму. јдже в дан≥й ситуац≥њ вкладники, щоб уберегти своњ заощадженн¤ чи грошов≥ кап≥тали в≥д знец≥ненн¤, намагаютьс¤ њх отоварити. ÷е веде до в≥дносного зменшенн¤ депозит≥в. –азом з тим, п≥д час кризи виникаЇ масова гонитва за гр≥шми ¤к засобами платежу ≥ значно зростаЇ попит на позичковий кап≥тал, дл¤ погашенн¤ боргових зобовТ¤зань.

1	2

Ќазва: ќсобливост≥ функц≥онуванн¤ позичкового кап≥талу. –инок позичкових кап≥тал≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2237 прочитано)