√рош≥ ≥ кредит > ѕерш≥ грош≥ в ”крањн≥

«а вин¤тком дуже обмеженноњ ем≥с≥њ за  азим≥ра ≤≤≤ (1333-1370 роки), до 1526 року у ѕольщ≥ не карбувалис¤ монети ном≥налом у гр≥ш - основноњ монетно-грошовоњ одиниц≥ Їввропейских крањн X≤≤≤ - XV стол≥ть. Ќатом≥сть у ѕольщ≥, ¤к ≥ на ≥нших земл¤х ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи широкого расповсюжденн¤ набув чесько-празький гр≥ш, карбований зг≥дно з празькою гривнею. ” ѕольщ≥ на л≥чильну гривню йшло 48 грош≥в, у „ех≥њ - 60.

¬исоко¤к≥сн≥ празьк≥ грош≥ користувалис¤ значним попитом ≥ в ”крањн≥. ¬же в перш≥й половин≥ X≤V стол≥тт¤ вони расповсюджуютс¤ у «ах≥дн≥й ”крањн≥, а з к≥нц¤ X≤V - початку XV стол≥тт¤ празьк≥ грош≥ - найб≥льш вживан≥ монети на абсолютн≥й б≥льшост≥ украњнських земель. ” писемних джерелах празьк≥ грош≥ в≥дом≥ ¤к широк≥ грош≥ (Фgross lat≥Ф).

”твердженн¤ терм≥ну Фгр≥шФ на украњнських земл¤х часто пов'¤зуЇтс¤ з ѕольщею та њњ засобами. јле сама назва Фгр≥шФ мала загальноЇвропейске походженн¤, а в ”крањн≥ первинно пов'¤зувалас¤, напевно, з празькими (чеськими), а не польськими грошами. Ќазва СТгр≥шТТ(латинське СТgrossusТТ-великий)використувалас¤ в загальноЇвропейському масштаб≥, дала назву ц≥лому пер≥оду -ТТпер≥оду грошаТТ в Ївропейському монетному карбуванн≥. Ќов≥, б≥льш≥ ср≥бн≥ монети-грош≥ прийшли на зм≥ну знец≥неним др≥бним денар≥¤м X≤-X≤≤≤ стол≥ть, поступово перейн¤ли на себе основне навантаженн¤, ¤к л≥чильн≥ одиниц≥. « по¤вою тал¤р≥в на початку XV≤ стол≥тт¤ гр≥ш та його фракц≥њ перетворилис¤ на розм≥нн≥ монети, стали синон≥мами др≥бних ном≥нал≥в з по¤вою грош≥в.

јле на початку свого ≥снуванн¤, в X≤V-XV стол≥тт¤х ус≥СТнов≥-велик≥СТ монети повТ¤зувалис¤ з грошами. ўоб розр≥зн¤ти р≥зн≥ позначенн¤ до основного ном≥налу: СТширок≥ грош≥СТ (празьк≥-реальн≥ грош≥), СТзагальновживан≥ грош≥СТ, СТгрош≥ руськоњ л≥чбиТТ (галицьк≥, руськ≥ нап≥вгрош≥), СТмал≥ грош≥СТ (СТgross≥ panv≥ТТ) польськ≥ нап≥вгрош≥ (?).

ѕершими реальними ТТгрошовими монетамиТТ, з ¤кими познайомилос¤ населенн¤ зах≥дноукрањнських земель у перш≥й половин≥ X≤V стол≥тт¤, були празьк≥ грош≥ ¬ацлава ≤≤ (1300-1305роки) та яна Ћюксембурзького (1310-1346роки).  арбован≥ зг≥дно з празькою гривнею ц≥ повноц≥нн≥ монети швидко пристосовувалис¤ ≥ до м≥сцевоњ л≥чби. ўе задовго до реального находженн¤ польських монет чи карбуванн¤ галицьких, у 1320 роц≥ володимирський кн¤зь јндр≥й знижуЇ норму сплати дл¤ крак≥вських купц≥в з 3 до 1 гроша. Ќапевно, вже в цей час на ѕравобережн≥й ”крањн≥ гр≥ш починаЇ використовуватис¤ ¤к л≥чильна одиниц¤ та реальна монета-празький грош.

¬ходженн¤ значноњ частини укра≥нських земель до складу ¬еликого кн¤з≥вства Ћитовського ≥ –уського мало своњм насл≥дком визволенн¤ в≥д ординського ≥га, спри¤ло пожвавленню економ≥чного та пол≥тичного житт¤. ¬ наймогутн≥ших кн¤з≥вствах ѕ≥вденноњ –ус≥-”крањни- ињвському та Ќовгород-—≥верському-карбуютьс¤ власн≥ монети за ¬олодимира ќльгердовича (1362-1394 роки) та ƒмитра- орибута ќльгердовича (1380-1392 роки). ѕисемн≥ джерела не зберегли назви цих монет, але, напевно, вони карбувалис¤ в≥дпов≥дно до м≥сцевих гривнЇвих систем. ¬раховуючи њх дуже мал≥ розм≥ри та вагу по аналог≥њ з тогочасними Ївропейськими стандартами, так≥ монети, мабуть, в≥дпов≥дали денар≥ю-монет≥ грошового пор¤дку. –азом з тим, значна к≥льк≥сть ординських монет, знайдених у одних скарбових комплексах разом з м≥сцевими, метролог≥чн≥ п≥драхунки, характер карбуванн¤ вказують на звТ¤зок кињвських та с≥верських монет з золотоординським дирхемом.

«аходи литовскоњ великокн¤з≥вськоњ адм≥н≥страц≥њ в подальш≥й централ≥зац≥њ Ћитовсько-–уськоњ держави, зд≥йснюван≥ за великого кн¤з¤ ¬≥товта (1392-1430 роки) та наступних володар≥в, спри¤ють утвердженню загальнодержавноњ литовсько-руськоњ грошовоњ системи на украњнських земл¤х. –осповсюдженн¤ набувають л≥чильн≥ литовський рубль та копа, а розм≥нними ном≥налами виступать гр≥ш ≥ денар≥й (в джерелах згадуваний ¤к пен¤зь - в≥д н≥мецькоњ назви денар≥Ївоњ монети Уpfenn≥gФ). ¬же з к≥нц¤ X≤V стол≥тт¤ литовський рубль згадуЇтьс¤ на украњнських земл¤х у джерелах. “ак, у 1399 роц≥ ки¤ни в≥дкупилис¤ в≥д татарськоњ облоги 3000 Урублевú литовськихФ, або у ≥ншому л≥топис≥:Ф и¤ни, вид¤чи, же зле, трома тис¤чами рублей сребних грошей окупилис¤ татаромФ. « другого дес¤тил≥тт¤ XV стол≥тт¤ литовський рубль в≥дпов≥дав 100 грошам та 1000 пен¤з¤м (денар≥¤м). « другоњ половини XV стол≥тт¤ литовськ≥ рубл≥ регул¤рно згадуютьс¤ в джерелах у грошов≥й л≥чб≥ в ”крањн≥.

Ўирокого вжитку на украњнських земл¤х набула грошово-л≥чильна одиниц¤ копа (лат. ФsexagenaФ), що дор≥внювала 60 грошам (дл¤ „ех≥њ була екв≥валентом гривн≥). ¬≥дома, ¤к обрахункова одиниц¤ до празьких грош≥в у ªвроп≥, зокрема у ѕольщ≥, копа стала основним елементом грошовоњ л≥чби ¬еликого кн¤з≥вства Ћитовського ≥ –уського в XV-XV≤ стол≥тт¤х. ¬ украњнських джерелах XV стол≥тт¤ рахунки грош≥в на копи переважають ус≥ ≥нш≥.

“ерм≥н СТкопаТТ ¤к памТ¤тка грошовоњ л≥чби в ”крањн≥ дожив ≥ до X≤X стол≥тт¤. Ќаприклад, у документ≥ ѕолтавського губернського правл≥нн¤ в≥д 4 серпн¤ 1825 року згадуЇтьс¤, що: СТкопа в сельськомъ значении есть мъра хлъбна¤, заключавша¤ в себъ два полукопа по 30, всего 60 сноповъ, а в деньгахъ узаконен≥мъ пор¤дкомъ должна состовл¤ть два гульдена или 60 грошей... и следственно равн¤етс¤ 1 руб. 20 коп. серебромТТ. ” звТ¤зку тривалим вживанн¤м украњнським населенн¤м старих метричних норм, царська влада повинна була прир≥вн¤ти до цих норм об≥гов≥ карбованц≥.

“аким чином, абсолютна б≥льш≥сть монет з грошового об≥гу ”крањни X≤V-XVстол≥ть в≥дносилис¤ до ном≥нал≥в грошового пор¤дку: гр≥ш, нап≥вгр≥ш та денар≥й. ¬с≥ вони спиралис¤ на в≥дпов≥дн≥ гривн≥ (крак≥вську, галицьку (?), празьку, литовську, кињвську (?). ќтже, найб≥льш прийн¤тним терм≥ном з розм≥нних об≥гових монет, в≥дпов≥дно до цьго пер≥оду, може бути гр≥ш. ” ѕольщ≥ та јвстр≥њ гр≥ш ¤к розм≥нний ном≥нал дожив до XX стол≥тт¤. « точки зору ретроспекц≥њ ц≥Їњ ≥сторичноњ назви дл¤ сучасноњ нац≥ональноњ валюти певним запереченн¤м може бути однакова форма скорочень найб≥льшого та найменшого ном≥нал≥в: гривн¤ - СТгр.ТТ, гр≥ш - СТгр.ТТ.

4. ќ—Ќќ¬Ќ≤ √–ќЎќ¬≤ Ќќћ≤ЌјЋ» « √–ќЎќ¬ќ√ќ ќЅ≤√” ” –јѓЌ» XV≤-XX —“ќЋ≤“№

« початку XV≤ грошове господарство ”крањни переор≥ЇнтовуЇтьс¤ на нац≥ональн≥ засоби об≥гу крањн, до складу ¤ких входила абсолютна б≥льш≥сть украњнських земель, насамперед ¬еликого кн¤з≥вства Ћитовського ≥ –уського та ѕольського корол≥вства.

ѕер≥од з початку XV≤ стол≥тт¤ характеризуЇтьс¤ пост≥йними, але безусп≥шними спробами польського та литовського ур¤д≥в ун≥ф≥кувати грошов≥ системи обох держав. ≤ хоча польськ≥ корол≥ з династ≥њ ягеол≥в; ќлександр (1501 - 1506 роки) були одночасно ≥ ¬еликими кн¤з¤ми Ћитовськими ≥ –уськими, ѕольща ≥ ¬елике кн¤з≥вство Ћитовське ≥ –уське становили окрем≥ держави з ус≥ма в≥д пов≥дними пол≥тичними та економ≥чними ≥нститутами, в тому числ≥ ≥ грошовими системами. ќсновн≥ ном≥нали литовського карбуванн¤ були вищ≥ за ¤к≥стю в≥д польських, 8 грош≥в литовських за к≥льк≥стю монетарного ср≥бла (в розм≥нних ном≥налах) в≥дпов≥дали 10 польським.

¬ 1526-1528 роки в ѕольщ≥ провадилас¤ грошова реформа, спр¤мована на перех≥д до б≥льш сучасноњ, прогресивноњ системи л≥чби та ун≥ф≥кац≥ю р≥зноман≥тних грошових систем, ¤к≥ ≥снували на земл¤х, п≥двладних —иг≥змунду ≤. ¬ результат≥ реформи у ѕольщ≥ була введена злотова грошова система, але ном≥нали, виражен≥ в польских злотих, ще не карбувалис¤. —ам терм≥н л≥чби - Узолотий (злотий)Ф виник ще в XV стол≥тт≥, коли золот≥ дукати та флор≥ни, пост≥йно зб≥льшуючи свою варт≥сть, стали коштувати 30 грош≥в у ср≥бн≥й монет≥. ÷≥ни на золот≥ монети ≥ дал≥ продовжували зростати у ср≥бл≥, але золотий ¤к одиниц¤ у 30 грош≥в закр≥пивс¤ у монетн≥й л≥чб≥, став основою польскоњ нац≥ональноњ грошовоњ системи, що й було заф≥ксовано реформою 1526-1528 рок≥в. јле разом ≥з злотим у монетн≥й л≥чб≥ використвуЇтьс¤ ≥ Угривн¤ л≥чби крак≥вськоњУ та њњ фракц≥њ, ¤к≥ поступово прот¤гом XV≤-XV≤≤ стол≥ть поступаютьс¤ злотовим ном≥налам.

ƒо 1564 року, коли було випущено реальний ср≥бний злотий (польский екв≥валент тал¤ра), в≥н залишавс¤ лише грошово-л≥чильноњ одиницею. ћонетами ж ц≥Їњ системи були 6 грош≥в, 3 грош≥, гр≥ш, нап≥вгр≥ш, сол≥д- 1/3 гроша ≥ денар≥й - 1/8 гроша. –еформа 1526 - 1528 рок≥в не змогла реально обТЇднати грошове господарство ѕольського корол≥вства ≥ ¬еликого кн¤з≥вства Ћитовського, чињ монети карбувалис¤ за власною стопою. “ут основною л≥чильною одиницею залишалас¤ копа. Ћиш п≥сл¤ Ћюбл≥нськоњ ун≥њ 1569 року в результат≥ заход≥в корол¤ —тефана Ѕатор≥¤ польська ≥ литовська грошов≥ системи було ун≥ф≥ковано. Ћитовськ≥ ≥ польськ≥ монети карбуютьс¤ за однаковою стопою визначених тип≥в ≥ ном≥нал≥в. ѕрипин¤Їтьс¤ ем≥с≥¤ старих ном≥нал≥в ( нап≥вгрош≥в ), розпочинаЇтьс¤ карбуванн¤ нових, що значно розширюЇтьс¤ за —иг≥змунда ≤≤≤ (1587 - 1632).

Ќа украњнських земл¤х найб≥льш вживан≥ ном≥нали отримували своњ назви та звучанн¤. —ол≥ди звалис¤ шел¤гами (лат. Усол≥дФ-польське Ушел¤гФ), грош≥ - осьмаками (бо дор≥внювали колись 8 литовським денар≥¤м). Ќовим ном≥налом, введеним у 1614 роц≥ за зразком н≥мецьких драйпелькер≥в, були п≥втораки (1, 5 гроша). ѕ≥втораки, карбован≥ у величезних к≥лькост¤х, стали чи не найб≥льш вживаним ном≥налом в ”крањн≥ в ’V≤≤ стол≥тт≥. Ќа украњнських земл¤х вони отримали назву УчехФ - украњнський переклад н≥мецького УBoehmФ(так, у —≥лез≥њ монети називалис¤ драйкрецами, вар≥ант - п≥втораки). „ехами в ”крањн≥ називалис¤ не т≥льки польськ≥ п≥втораки, а й схож≥ до них за зовн≥шн≥м оформленн¤м драйпелькери та грошени чисельних н≥мецьких волод≥нь ≥ прибалт≥йських м≥ст, що належали Ўвец≥њ. ћонети ном≥налом в 3 грош≥ в ”крањн≥ називалис¤ шагами (походженн¤ назви не зТ¤совано), в 6 грош≥в - шостаками.  арбован≥ з 1608 роц≥ велик≥ ср≥бн≥ монети в 1/4 тал¤ра - орти - в украњнських джерелах згадуютьс¤, ¤к УуртиФ, УвуртиФ. Ѕажаною монетою в ”крањн≥ були талюри та нап≥втал¤ри, оск≥льки на в≥дм≥ну в≥д др≥бних ном≥нал≥в, майже не знец≥нювалис¤. ƒо др≥бних ном≥нал≥в курс тал¤р≥в пост≥йно п≥двищувавс¤: в 1580 роц≥ тал¤р коштував близько 35 польсько-литовсько грош≥в, у 1631-1640 роках - близько 90, а в 1671-1700 роках - 180-200 грош≥в. јле польсько-литовськ≥ тал¤ри XV≤ - XV≤≤≤ стол≥ть- р≥дк≥сн≥ монети ≥ практично не зустр≥чаютьс¤ серед украњнських знах≥док. Ќатом≥сть тал¤рн≥ монети ѕ≥вн≥чноњ та «ах≥дноњ ªвропи масово находили на украњнськ≥ земл≥. ”крањнське населенн¤ розр≥зн¤ло р≥зн≥ групи тал¤р≥в за зображенн¤ми та метролог≥чними показниками, називаючи њх Уорл¤нкамиФ, УлевкамиФ або УлевамиФ тощо.

1	2	3

Ќазва: ѕерш≥ грош≥ в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1616 прочитано)