√рош≥ ≥ кредит > ѕон¤тт¤ ≥ осоновн≥ види спец≥ал≥зованих кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в

ѕ≈Ќ—≤…Ќ≤ ‘ќЌƒ»

ѕенс≥йн≥ фонди ¾ це спец≥ал≥зован≥ ф≥нансов≥ установи, основним завданн¤м ¤ких Ї зб≥р ≥ акумул¤ц≥¤ грошових кошт≥в, призначених дл¤ пенс≥йного забезпеченн¤ громад¤н при дос¤гненн≥ ними певного в≥ку.

«а формою власност≥ пенс≥йн≥ фонди можуть бути приватними або державними.

ѕриватн≥ пенс≥йн≥ фонди створюютьс¤ р≥зними ф≥рмами ≥ корпорац≥¤ми дл¤ виплати пенс≥й та допомог своњм роб≥тникам ≥ службовц¤м.  ошти цих фонд≥в формуютьс¤ за рахунок регул¤рних в≥драхувань ≥з зароб≥тноњ плати прац≥вник≥в, в≥драхувань з прибутку п≥дприЇмств, а також за рахунок прибутку в≥д операц≥й самих фонд≥в.

ѕенс≥йн≥ фонди можуть можуть функц≥онувати ¤к самост≥йн≥ юридичн≥ особи, однак част≥ше вони знаход¤тьс¤ п≥д контролем корпорац≥й, що њх створили, або перебувають у дов≥рчому управл≥нн≥ траств≥дд≥л≥в комерц≥йних банк≥в чи срахових компан≥й. якщо страхов≥й компан≥њ доручаЇтьс¤ не лише управл≥нн¤ акумульованими коштами фонд≥в, тобто њх активними операц≥¤ми, але й врегулюванн¤ ус≥х зобовТ¤зань за пасивами, то такий пенс≥йний фонд вважаЇтс¤ застрахованим. ¬ ус≥х ≥нших випадках фонд Ї незастрахованим.

як ≥ д≥¤льн≥сть страхових компан≥й, операц≥њ пенс≥йних фонд≥в повТ¤зан≥ з нагромадженн¤м значних сум кошт≥в на тривал≥ строки, що надаЇ широк≥ можливост≥ у зд≥йсненн≥ довгострокових ≥нвестиц≥й. ƒан≥ обставини визначають структуру актив≥в пенс≥йних фонд≥в, основна частина в ¤ких належить ц≥нним паперам приватних п≥дприЇмств, а також державним борговим зобовТ¤занн¤м. ƒосить часто значна питома вага у вкладенн¤х пенс≥йного фонду належить акц≥¤м ≥ обл≥гац≥¤м т≥Їњ корпорац≥њ, ¤ка його створила, що дозвол¤Ї впливати на њњ пол≥тику.

” звТ¤зку з тим, що майбутн≥ виплати пенс≥йних фонд≥в у значно б≥льш≥й м≥р≥ п≥ддаютьс¤ ч≥ткому розрахунку та плануванню, н≥ж виплати за пасивами страхових компан≥й, пенс≥йн≥ фонди в≥дзначаютьс¤ значно вищим р≥внем ф≥нансовоњ ст≥йкост≥, що надаЇ њм можлив≥сть п≥дтримувати власну л≥кв≥дн≥сть на м≥н≥мальному р≥вн≥. ” свою чергу це спри¤Ї формуванню пенс≥йними фондами активноњ ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики, спр¤мованоњ на дос¤гненн¤ б≥льшоњ дох≥дност≥ за вкладенн¤ми, причому не лише у ц≥нн≥ папери, але й за рахунок довгострокових кредитних операц≥й.

ƒержавн≥ пенс≥йн≥ фонди створюютьс¤ за ≥н≥ц≥ативою центральних та м≥сцевих орган≥в влади, а њх ресурси формуютьс¤ за рахунок в≥драхувань з бюджет≥в р≥зних р≥вн≥в, а також внеск≥в прац≥вник≥в державних структур. як правило, розм≥щенн¤ актив≥в державних пенс≥йних фонд≥в зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ б≥льш обережноњ ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики, н≥ж приватних ≥ передбачаЇ вкладенн¤ кошт≥в здеб≥льшого в обл≥гац≥њ державних позик.

≤Ќ¬≈—“»÷≤…Ќ≤ ‘ќЌƒ»

≤нвестиц≥йн≥ фонди ¾ ¤вл¤ють собою особливий вид ф≥нансово-кредитних установ, що забезпечують посередництво в ≥нвестиц≥йному процес≥. Ўл¤хом випуску власних ц≥нних папер≥в ≥нвестиц≥йн≥ фонди акумулюють грошов≥ грошов≥ кошти приватних ≥нвестор≥в (переважно населенн¤) та вкладають њх в акц≥њ ≥ обл≥гац≥њ р≥зних п≥дприЇмств у своњй крањн≥ та за кордоном.

” звТ¤зку з тим, що значна частина ≥нвестор≥в не маЇ можливост≥ ≥ належних знань дл¤ того, щоб регул¤рно сл≥дкувати за станом ринку ц≥нних папер≥в та приймати ефективн≥ ≥нвестиц≥йн≥ р≥шенн¤ щодо вкладенн¤ своњх заощаджень у р≥зн≥ види фондових ≥нструмент≥в, вони звертаютьс¤ до спец≥ал≥зованих орган≥зац≥й ¾ ≥нвестиц≥йних фонд≥в. ≤нвестор, ¤кий бажаЇ, щоб ≥нвестиц≥йний фонд вз¤в на сбе управл≥нн¤ його коштами, повинен придбати ц≥нн≥ папери, що випускаютьс¤ фондом (¤к правило, акц≥њ). ÷е гарантуЇ вкладникам розм≥щенн¤ њх заощаджень у профес≥йно сформован≥ портфел≥ ц≥нних папер≥в, тобто розпод≥лен≥ досв≥дченими фах≥вц¤ми м≥ж р≥зними напр¤мами ≥нвестиц≥й у багато ≥нструмент≥в фондового ринку. «авд¤ки цьому дос¤гаЇтьс¤ суттЇва м≥н≥м≥зац≥¤ ризику ≥нвестор≥в внасл≥док широкоњ диверсиф≥кац≥њ акумульованих фондом кошт≥в, вкладених у ц≥нн≥ папери дес¤тк≥в р≥зних ем≥тент≥в. ≤нвестиц≥йний фонд в≥дпов≥дно до ситуац≥њ на ринку зд≥йснюЇ пост≥йну куп≥влю ≥ продаж ц≥нних папер≥в, перерозпод≥л¤ючи кап≥тали у найб≥льш перспективн≥ п≥дприЇмства ≥ галуз≥. ¬кладникам фонду, ¤к правило, надаЇтьс¤ можлив≥сть вибору м≥ж к≥лькома портфел¤ми ц≥нних папер≥в, кожен з ¤ких маЇ своњ ≥нвестиц≥йн≥ особливост≥ й переваги.

ѕерш≥ ≥нвестиц≥йн≥ фонди зТ¤вилис¤ у Ѕельг≥њ в 1822 р. ” 60-х рр. XIX ст. вони виникли в јнгл≥њ з метою придбанн¤ ц≥нних папер≥в колон≥альних компан≥й, а п≥зн≥ше набули поширенн¤ в —Ўј. ” 1899 р. в —Ўј утворюЇтьс¤ перший ≥нвестиц≥йно-консультац≥йний фонд. ќднак найб≥льший розвиток ≥нвестиц≥йних фонд≥в припадаЇ на пер≥од п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни, що повТ¤зано з розширенн¤м ≥нвестиц≥йноњ активност≥ широких верств населенн¤. ¬ цих умовах ≥нвестиц≥йн≥ фонди вже починають складати конкуренц≥ю на ринку кап≥тал≥в крупним банкам та ≥ншим ф≥нансовим ≥нститутам.

«а формою орган≥зац≥њ ≥нвестиц≥йн≥ фонди можуть бути в≥дкритого або закритого тпу.

≤нвестиц≥йн≥ фонди в≥дкритого типу випускають власн≥ акц≥њ у необмежених к≥лькост¤х в≥дпов≥дно до попиту, що на них предТ¤вл¤Їтьс¤. ѕри цьому допускаЇтьс¤ в≥льне поверненн¤ акц≥й фонду њх власникам. «акрит≥ ≥нвестиц≥йн≥ фонди випускають акц≥њ т≥льки у певн≥й наперед визначен≥й к≥лькост≥. ≤ хоча вони можуть в≥льно обертатис¤ на ринку ц≥нних папер≥в, та њх власники не мають можливост≥ предТ¤вл¤ти ц≥ акц≥њ ≥нвестиц≥йному фонду дл¤ викупу.

” розвинутих крањнах б≥льш поширеною Ї в≥дкрита форма орган≥зац≥њ ≥нвестиц≥йних фонд≥в, оск≥льки њх акц≥њ волод≥ють високим р≥внем л≥кв≥дност≥, що привабл¤Ї потенц≥йних ≥нвестор≥в. “ак≥ фонди ще називають взаЇмними. ” —Ўј, наприклад, њм належить третЇ м≥сце за обс¤гами акумульованих кошт≥в п≥сл¤ страхових компан≥й ≥ пенс≥йних фонд≥в.

ќкреме м≥сце серед в≥дкритих ≥нвестиц≥йних фонд≥в належить взаЇмним фондам грошового ринку, ¤к≥ вперше зТ¤вилис¤ у —Ўј в 1971 р. ¬они випускають акц≥њ, що можуть бути погашен≥ ≥нвестором, а акумульований кап≥тал вкладають у короткостроков≥ ц≥нн≥ папери (казначейськ≥ вексел≥, комерц≥йн≥ папери, депозитн≥ сертиф≥кати). ‘онди в≥дкривають власникам своњх акц≥й чеков≥ рахунки, за ¤кими можуть зд≥йснюватис¤ платеж≥. ¬еличина рахунку в≥дпов≥даЇ вартост≥ акц≥й фонду. ѕеревагою такого рахунку Ї б≥льш високий дох≥д, н≥ж за звичайними поточними ≥ ощадними рахунками в банках. ¬ласник акц≥й взаЇмного фонду отримуЇ не проценти за своњм поточним рахунком, а доходи в≥д ≥нвестиц≥й у форм≥ див≥денд≥в за випущеними акц≥¤ми.

јкумульован≥ шл¤хом випуску акц≥й кошти в≥дкрит≥ ≥ закрит≥ ≥нвестиц≥йн≥ фонди вкладають у р≥зн≥ види ц≥нних папер≥в ¾ переважно акц≥њ й обл≥гац≥њ приватних корпорац≥й, а також де¤к≥ види державних ц≥нних папер≥в. як правило, ≥нвестиц≥йний фонд самост≥йно обираЇ той тип ц≥нних папер≥в, зг≥дно ¤кого в≥н визначаЇ напр¤м своЇњ спец≥ал≥зац≥њ, а принцип диверсиф≥кац≥њ актив≥в стосуЇтьс¤ насамперед р≥зних ем≥тент≥в. ” багатьох крањнах з метою захисту ≥нтерес≥в вкладник≥в та усуненн¤ невиправданих ризик≥в накладаютьс¤ певн≥ законодавч≥ обмеженн¤ на формуванн¤ актив≥в ≥нвестиц≥йними фондами. ” —Ўј, наприклад, заборонено вкладати б≥льше 5% актив≥в ≥нвестиц≥йних фонд≥в у ц≥нн≥ папери одн≥Їњ компан≥њ. ѕри цьому частка акц≥й, придбаних фондом, не повинна перевищувати 10% ус≥х акц≥й з правом голосу, випущених компан≥Їю. “ак само ≥ у ‘–Ќ ≥нвестиц≥йн≥ фонди можуть вкладати не б≥льше 5% своњх актив≥в у ц≥нн≥ папери одного ем≥тента. «а певних умов ц¤ частка може бути зб≥льшена до 10%.

“аким чином, ≥нвестиц≥йн≥ фонди пропонують своњм кл≥Їнтам диверсиф≥кован≥ портфел≥ ≥нвестиц≥й, ¤к≥ важко сформувати одному др≥бному ≥нвестору. ћаючи апарат досв≥дчених фах≥вц≥в, ≥нвестиц≥йн≥ фонди можуть зд≥йснювати в≥дносно ризикован≥ але водночас ≥ високодох≥дн≥ ≥нвестиц≥њ, структура ¤ких пост≥йно перебуваЇ п≥д профес≥йним контролем. ѕрибуток ≥нвестиц≥йних фонд≥в утворюЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж доходами за операц≥¤ми з ц≥нними паперами (див≥денди за акц≥¤ми, проценти за обл≥гац≥¤ми, зростанн¤ курсу) та вплатами, що зд≥йснюютьс¤ фондами за власними акц≥¤ми. –инкова варт≥сть акц≥й ≥нвестиц≥йного фонду безпосередньо залежить в≥д ринковоњ вартост≥ його актив≥в. ≤накшими словами, ¤кщо зростаЇ ринкова варт≥сть ц≥нних папер≥в, ¤кими волод≥Ї ≥нвестиц≥йний фонд, то зростаЇ ≥ ринкова варт≥сть акц≥й самого фонду, ≥ навпаки.

ƒ≥¤льн≥сть ≥нвестиц≥йних фонд≥в у розвинутих крањнах, ¤к правило, Ї обТЇктом ретельного законодавчого регулюванн¤ ≥ контролю. ÷е стосЇтьс¤ зокрема складаннн¤ статуту фонду та публ≥кац≥њ його умов у проспектах дл¤ ≥нвестор≥в. —татутом повинн≥ бути передбачен≥ типи ц≥нних папер≥в, ¤кими оперуЇ фонд, розм≥ри ком≥с≥йних, механ≥зм розпод≥лу доход≥в та ≥н. ≤нвестиц≥йн≥ фонди зобовТ¤зан≥ регул¤рно публ≥кувати зв≥ти про своњ операц≥њ, а також доводити до в≥дома широкого загалу ≥нформац≥ю про ц≥ни на власн≥ акц≥њ.

1	2

Ќазва: ѕон¤тт¤ ≥ осоновн≥ види спец≥ал≥зованих кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1237 прочитано)