√рош≥ ≥ кредит > ѕопит на грош≥
ѕопит на грош≥—тор≥нка: 1/2
Ћюди не њд¤ть грош≥, вони не вд¤гаютьс¤ у золото ≥ не з≥гр≥ваютьс¤ ср≥блом (‘редер≥к Ѕаст≥а) “еоретичн≥ модел≥ попиту на грош≥. “еор≥¤ попиту на грош≥ базуЇтьс¤ на Ур≥вн¤нн≥ обм≥нуФ ≤. ‘≥шера, ¤ке аргументуЇ пр¤му взаЇмозалежн≥сть м≥ж к≥льк≥стю необх≥дних дл¤ об≥гу грошей (Md) ≥ швидк≥стю њх об≥гу (V), з одного боку, та абсолютним р≥внем ц≥н (P) ≥ реальним обс¤гом виробництва (y) з ≥ншого. ласичне формулюванн¤ ц≥Їњ теор≥њ маЇ вигл¤д: MV = P * y, (1) де M - к≥льк≥сть грошей, що знаходитьс¤ в об≥гу (пропозиц≥¤ грошей); P - р≥вень ц≥н; y - реальний валовий внутр≥шн≥й продукт (¬¬ѕ), або реальний обс¤г виробництва (Q); V - швидк≥сть об≥гу грошей. «г≥дно цього р≥вн¤нн¤, можна визначити грошову масу, ¤ка необх≥дна дл¤ розм≥щенн¤ та реал≥зац≥њ реального продукту: Py M = ЧЧЧЧ (2) V ќднак, грошова маса, ¤к правило, значно менша (¬¬ѕ) в ≥ндексованих ц≥нах (PY), оск≥льки швидк≥сть об≥гу грошей складаЇ дек≥лка оборот≥в за р≥к. M * V ≤ндекс ц≥н: P = ЧЧЧЧ (3) y ‘ормула виражаЇ пр¤му пропорц≥йну залежн≥сть ц≥н в≥д к≥лькост≥ грошей в об≥гу. Py M 1 Ўвидк≥сть об≥гу грошей: V = ЧЧЧЧ , або ЧЧЧ = ЧЧ , (4,5) M Py V ќск≥льки швидк≥сть об≥гу грошей (V) обернено пропорц≥йна њх к≥лькост≥ (M), то висока (V) - зменшуЇ потребу в грошах, в њх додатков≥й ем≥с≥њ. якщо виходити з положенн¤, що пропозиц≥¤ грошей на ринку повинна дор≥внювати величин≥ њх попиту, то в такому раз≥ параметр (M) - можна зам≥нити на параметр (Md) - величину попиту на грош≥ тобто к≥льк≥сть грошей, ¤ку економ≥чн≥ агенти бажають зберегти ¤к частку своњх портфел≥в актив≥в. “од≥ формула попиту прийме вигл¤д: P * y Md = ЧЧЧЧ , (6) V ¤ка св≥дчить про те, що к≥льк≥сть грошей, необх≥дна дл¤ забезпеченн¤ об≥гу товар≥в та послуг, пр¤мо пропорц≥йна реальному обс¤гов≥ виробництва та обернено пропорц≥йна (V) - швидкост≥ об≥гу грошей. ≤з формули нагл¤дно видно, що величина попиту на грош≥ залежить в≥д таких трьох чинник≥в: - в≥д абсолютного р≥вн¤ ц≥н, оск≥льки б≥льш високий р≥вень ц≥н вимагаЇ б≥льше грошей, щоб купити необх≥дну к≥льк≥сть виробленоњ продукц≥њ; - р≥вн¤ реального обс¤гу виробництва (¬¬ѕ). ¬елике зб≥льшенн¤ обс¤г≥в ¬¬ѕ повинно пот¤гнути за собою ≥стотне зростанн¤ грошовоњ пропозиц≥њ. оли ж реальн≥ доходи населенн¤ зб≥льшуютьс¤, зб≥льшуЇтьс¤ ≥ к≥льк≥сть зроблених ним покупок. “аким чином зростаЇ попит на грош≥: - в≥д швидкост≥ об≥гу грошей. Ќа перший погл¤д здаЇтьс¤, що зростанн¤ швидкост≥ об≥гу грошей повинно викликати зростанн¤ не лише пропозиц≥њ грошей, а також ≥ њх попиту. —правд≥, зростанн¤ швидкост≥ об≥гу грошей вказуЇ на зниженн¤ попиту на грош≥. якщо ≥ндив≥думи прагнутимуть тримати (в≥д англ≥йського to hold money) менше грошей, вони намагатимутьс¤ обм≥н¤ти њх на ц≥нн≥ товари, включаючи ≥ ≥ноземну валюту. Ќасл≥дком цього стане пад≥нн¤ обм≥нного курсу та зростанн¤ ц≥н на товари та послуги. PY ‘ормула Md = ЧЧЧЧ потребуЇ певних коментар≥в. (7) V ” р≥вн¤нн≥ використовуЇтьс¤ ном≥нальна грошова маса (M1), що складаЇтьс¤ ≥з банкнот, чекових вклад≥в до запитанн¤, подорожних чек≥в (акредитив≥в). «г≥дно з к≥льк≥сною теор≥Їю швидк≥сть об≥гу грошей повинна бути стаб≥льною (konstant). ќднак на практиц≥ спостер≥гаЇтьс¤ зовс≥м ≥нша картина. ќдним ≥з припущень ц≥Їњ теор≥њ Ї положенн¤, що ≥ндив≥думи потребують грош≥ виключно дл¤ зд≥йсненн¤ трансакц≥й тобто куп≥вл≥ товар≥в та послуг. …детьс¤ про так зван≥ Утрансакц≥йн≥ грош≥Ф, ¤к≥ не принос¤ть доходу. ” р≥вн¤нн≥ обм≥ну не враховано такого чинника ¤к нагромадженн¤, тезаврац≥¤ грошей (M2 - M1). ” формул≥ ≤.‘≥шера грош≥ функц≥онують т≥льки ¤к зас≥б об≥гу ≥ платежу. “еор≥¤ касових залишк≥в. Ѕ≥льш привабливий вар≥ант к≥льк≥сноњ теор≥њ в≥домий п≥д назвою Укембр≥джського р≥вн¤нн¤Ф або теор≥њ касових залишк≥в. «г≥дно ц≥Їњ теор≥њ грошов≥ кошти (касов≥ залишки) поступають ≥ знаход¤тьс¤ безпосередньо у розпор¤дженн≥ учасник≥в господарського обороту - ф≥зичних та юридичних ос≥б (кап≥тальн≥ активи). ƒал≥ Угрош≥, що знаход¤тьс¤ в господарств≥Ф под≥л¤ютьс¤ на дв≥ частини: одна частка призначена дл¤ задоволенн¤ особистого та виробничого споживанн¤, а друга - дл¤ заощадженн¤ про запас. ѕопит на грош≥ визначчаЇтьс¤ психолог≥чними мотивами. ” вар≥ант≥ касових залишк≥в враховано вже так≥ основн≥ функц≥њ грошей - зас≥б об≥гу платежу ≥ зас≥б нагромадженн¤. —учасн≥ монетаристи в≥дхил¤ють формуванн¤ грошового попиту на основ≥ таких мотив≥в: трансакц≥йного, спекул¤тивного та мотиву обережност≥. Ќин≥ викликаЇ сумн≥в концепц≥¤ ƒж. ейнса на грош≥, ¤к л≥кв≥дний актив, що забезпечуЇ спекул¤тивне в≥дхиленн¤ в≥д втрати кап≥талу в момент низькоњ норми позичкового процента. Ќапевно, процентна ставка все таки впливаЇ на попит грошей, викликаний спекул¤тивним мотивлм, але лише у насл≥док того, що норма процента видаЇ себе за альтернативну варт≥сть заощадженн¤ грошей. ≤ ще одне. —учасна теор≥¤ попиту на грош≥ враховуЇ на¤вн≥сть ≥нфл¤ц≥њ, ” зв¢¤зку з цим сл≥д п≥дкреслити, що попит на грош≥ ¤к на одну ≥з форм багатства формуЇтьс¤ на основ≥ УпортфельногоФ п≥дходу. “акий п≥дх≥д Ї одним з можливих вар≥ант≥в вибору м≥ж вигодою, що може отримати њхн≥й власник в≥д вартост≥ грошей при Утрансакц≥йномуФ використанн≥ (тобто у функц≥њ засобу об≥гу або платежу) та грошей у функц≥њ нагромадженн¤. ќдна справа , коли йдетьс¤ про грош≥ ¤к найб≥льш л≥кв≥дного ресурсу (M1), й ≥нша, коли в≥дбуваЇтьс¤ нагромадженн¤ (тезаврац≥¤) грошей (M2-M1). “ак зван≥ Утрансакц≥йн≥ грош≥Ф (ћ1) не принос¤ть доходу. ƒодатков≥ параметри (ћ2-ћ1) мають властив≥сть до самозростанн¤. ¬еличина приросту залежить в≥д альтернативноњ ц≥ни грошей - норми процента, що визначаЇтьс¤ поза сферою об≥гу. ƒл¤ монетарист≥в, на думку ѕ.—амуельсона, сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж ћ1 ≥ ћ2, темпи њх зростанн¤, виступають головними складовими при анал≥з≥ сукупного попиту. “ому глибшим за зм≥стом вважаЇтьс¤ Укембр≥джське р≥вн¤нн¤Ф грошового об≥гу: ћ = к * PY (8) Ќовим показником у ц≥й формул≥ Ї коеф≥ц≥Їнт (к), або ¤к його ще називають - коеф≥ц≥Їнтом заощадженн¤. ÷ей коеф≥ц≥Їнт визначаЇ частку (Py), ¤ку ≥ндив≥думи бажають тримати у вигл¤д≥ грошей (касових залишк≥в). як бачимо, у Укембр≥джському р≥вн¤нн≥Ф пор≥вн¤но з Ур≥вн¤нн¤м обм≥нуФ в≥дсутн≥й показник (V), ¤кий характеризуЇ швидк≥сть об≥гу грошей. …ого зам≥нено на коеф≥ц≥Їнт ( ), ¤кий за своњм характером д≥њ ≥ величин≥ в≥дпов≥даЇ коеф≥ц≥Їнту (V). …ого значенн¤ можна записати у вигл¤д≥ 1/V. ќбидва показники покликан≥ ви¤вл¤ти реальну потребу в грошах. Ќаприклад, ¤кщо Py = 500 млрд. ƒолар≥в, ( ) - 1/5, то ћ = 500 : 5 = 100 млрд. долар≥в. ¬иходить, що дл¤ реал≥зац≥њ ¬¬ѕ при в≥дпов≥дному р≥вн≥ ц≥н, знадобитьс¤ грошова маса у п¢¤ть раз≥в менша, н≥ж (Py). якщо пор≥вн¤ти обидв≥ формули то значенн¤ (V i K) зб≥гаютьс¤, але показник ( ) передбачаЇ б≥льш обширну гаму чинник≥в, ¤к≥ визначають попит на касов≥ залишки. ќдним ≥з чинник≥в, що визначаЇ величину касових залишк≥в, Ї норма процента (r). оеф≥ц≥Їнт ( ) характеризуЇ обернено пропорц≥йну функц≥ю норми процента: коли норма процента зростаЇ, величина ( ) зменшуЇтьс¤, ≥ навпаки. ≤снуЇ й ≥нша залежн≥сть: при зростанн≥ норми процента ( r ) об≥г грошей (V) прискорюЇтьс¤. якщо пор≥вн¤ти (V i K до r ), то можна встановити, що зазначен≥ показники взаЇмопов¢¤зан≥. ÷ей зв¢¤зок характеризуЇтьс¤ обернено пропорц≥йною залежн≥стю. ” цьому випадку р≥вн¤нн¤ ≤.‘≥шера 1  MV = Py , де V = (9) K 1  або = може бути представлене ¤к р≥вн¤нн¤: V 1  ћ = Py (10) тобто ≥ндентичне кембр≥джському р≥вн¤нню: Md = K * Py ÷ей висновок маЇ принципове значенн¤ щодо ос¤гненн¤ лог≥ки розвитку теор≥њ касових залишк≥в. ўо нового внесли сонетаристи в теор≥ю касових залишк≥в? ѕерш за все - пропозиц≥¤ грошей (ем≥с≥¤) в≥дбуваЇтьс¤ екзогенно (автономно), а тому (ћ) визначаЇ (–). Ќа погл¤д монетарист≥в грош≥ нав¢¤зуютьс¤ господарству, в≥дбуваЇтьс¤ њх насильне розм≥щенн¤ (покритт¤ державних видатк≥в, замовлень) за рахунок продажу державних ц≥нних папер≥в та додатковоњ ем≥с≥њ грошей. —аме ц≥ ман≥пул¤ц≥њ спричин¤ють Ушоки ≥ провалиФ в економ≥ц≥. ѕри екзогенному зб≥льшенн≥ пропозиц≥њ грошей економ≥чн≥ агенти приход¤ть до висновку, що частина портфел¤ актив≥в, ¤ку вони тримають у грошов≥й форм≥, Ї надм≥рною. ” зв¢¤зку з цим можна передбачити, що прагнучи максимал≥зувати корисн≥сть багатства, його власники в≥ддають перевагу зам≥щенню грошей ≥ншими активами. ѕрикладом може бути теоретична модель Узам≥щенн¤ багатстваФ ћ.‘р≥дмана, де власник грошей, вир≥шуючи питанн¤ про формуванн¤ касових залишк≥в, намагаЇтьс¤ забезпечити соб≥ максимальну вигоду через альтернативний виб≥р м≥ж р≥зними формами багатства, до числа ¤ких належить ≥ грошовий компонент (Md). “еоретична модель ефекту зам≥щенн¤ багатства маЇ такий вигл¤д: Md  = r (rB,rc,P,h,y), де (11)
Ќазва: ѕопит на грош≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1881 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
