√рош≥ ≥ кредит > ѕоходженн¤ та суть кредиту

ѕоходженн¤ та суть кредиту

 редит походить в≥д латинського УcreditumФ, що означаЇ УпозикаФ, УборгФ. ÷ей терм≥н також перекладаЇтьс¤ ¤к Ув≥рюФ, Удов≥р¤юФ. ј тому категор≥¤ кредиту переважно розгл¤даЇтьс¤ економ≥чною наукою ¤к дов≥ра одн≥Їњ особи до ≥ншоњ, на п≥дстав≥ ¤коњ у позику надаЇтьс¤ певна варт≥сть у грошов≥й або товарн≥й форм≥ на тимчасове користуванн¤ за в≥дпов≥дну плату. “аке визначенн¤ м≥стить найб≥льш загальн≥ характеристики, що розкривають зм≥ст кредиту. ѕри визначенн≥ ц≥Їњ економ≥чноњ категор≥њ необх≥дно акцентувати увагу на таких основних ознаках:

кредит необх≥дно розгл¤дати ¤к обгрунтований на дов≥р≥ специф≥чний тип економ≥чних в≥дносин:

економ≥чною основою кредиту Ї моб≥л≥зац≥¤ й нагромадженн¤ тимчасово в≥льних кошт≥в ≥ формуванн¤ з них позичкового кап≥талу;

кредит представл¤Ї акт передач≥ кредитором певноњ суми кап≥талу у тимчасове користуванн¤ позичальнику на умовах поверненн¤ та платност≥.

ќтже, сутн≥сть категор≥њ кредиту можна визначити у так≥й деф≥н≥ц≥њ: кредит ¾ це економ≥чн≥ в≥дносини, що виникають м≥ж кредитором ≥ позичальником з приводу моб≥л≥зац≥њ тимчасово в≥льних кошт≥в та використанн¤ њх на умовах поверненн¤ ≥ платност≥.

Ќайпрост≥шою формою кредитних в≥дносин, що зародилис¤ на перших етапах становленн¤ ≥ розвитку товарного виробництва та обм≥ну, спочатку був лихварський кредит, ¤кий надававс¤ др≥бним виробникам з виплатою високих позичкових в≥дсотк≥в; що часто призводило до повного розоренн¤ позичальник≥в. ƒл¤ нього характерн≥ так≥ ознаки: позичальниками виступали др≥бн≥ виробники (сел¤ни, рем≥сники), рабовласники та феодали, кредиторами ¾ купц≥, монастир≥, церква. ѕозичальники переважно звертались за кредитом дл¤ нагальних споживчих потреб або оплати борг≥в. ќкр≥м лихварського, товаровиробники надавали один одному кредити при куп≥вл≥-продажу товар≥в. якщо покупець був тимчасово неспроможний зд≥йснити покупку за рахунок власних кошт≥в, а продавець був зац≥кавлений в реал≥зац≥њ свого товару, то продаж товару м≥г в≥дбутис¤ у кредит (з в≥дстрочкою платежу) п≥д в≥дпов≥дн≥ боргов≥ зобовТ¤занн¤ та гарант≥њ. “аким чином, товарообм≥н Ї тим грунтом де виникають в≥дносини з приводу кредиту. ‘ормуванн¤ р≥зноб≥чних ≥ сталих м≥нових в≥дносин м≥ж контрагентами товарообм≥ну при активному обслуговуванн≥ њх банками призводить до посиленн¤ взаЇмноњ залежност≥ ≥ дов≥ри м≥ж субТЇктами ринку. “ому продаж товар≥в дедал≥ част≥ше зд≥йснюЇтьс¤ в кредит. ” даному випадку необх≥дн≥сть кредиту вит≥каЇ ≥з функц≥њ грошей засобу платежу.  оли в процес≥ товарообм≥ну в≥дбуваЇтьс¤ в≥дрив моменту в≥дчуженн¤ товару в≥д одержанн¤ грошового екв≥валента тобто в≥дносне в≥докремленн¤ грошовоњ форми вартост≥ в≥д товарноњ форми, що спонукаЇ виникненню кредитних в≥дносин.

 редитн≥ в≥дносини, ¤к бачимо, зародилис¤ ще на ранн≥х етапах простого товарного виробництва. ќднак у своњх зр≥лих формах вони д≥стали всеб≥чний розвиток лише за умов ринковоњ економ≥ки, коли кредит надаЇтьс¤ здеб≥льшого дл¤ задоволенн¤ потреб функц≥онуючого п≥дприЇмц¤. ќсоблива роль в орган≥зац≥њ кредитних в≥дносин належить банкам. јкумулюючи та перетворюючи в≥льн≥ кошти у позичковий кап≥тал, що почав все б≥льше спр¤мовуватис¤ у сферу п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, банки створили п≥дгрунти¤ дл¤ перебудови системи кредитних в≥дносин. ѕритаманний докап≥тал≥стичн≥й економ≥ц≥ лихварський (споживчий) кредит трансформувавс¤ у кредит п≥дприЇмницький ¤к специф≥чну форму банк≥вського кредиту.

ƒл¤ кредиту в ринков≥й економ≥ц≥ характерн≥ так≥ ознаки:

по-перше, позичальниками у б≥льшост≥ виступають субТЇкти господарюванн¤, кредиторами ¾ переважно банки;

по-друге, грош≥ видан≥ в позику, використовуютьс¤ позичальником ¤к кап≥тал;

по-третЇ, джерелом позичкового в≥дсотку Ї прибуток на позичен≥ кошти;

по-четверте, використовуЇтьс¤ ¤к гнучкий механ≥зм переливанн¤ кап≥талу з одних галузей сусп≥льного виробництва в ≥нш≥ та вир≥внюванн¤ норми прибутку.

¬ умовах товарного виробництва, особливо коли воно набуваЇ загального характеру, кредит стаЇ обовТ¤зковим атрибутом п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. Ѕез кредитноњ п≥дтримки неможливо забезпечити швидке та цив≥л≥зоване становленн¤ нових п≥дприЇмств малого та середнього б≥знесу, запровадженн¤ нових технолог≥й та вид≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в економ≥чному простор≥.

” той же час кредит необх≥дний дл¤ п≥дтримки безперервност≥ кругооб≥гу фонд≥в д≥ючих п≥дприЇмств, обслуговуванн¤ процесу реал≥зац≥њ продукт≥в виробництва, що набуваЇ особливого значенн¤ в умовах ринкових в≥дносин. Ѕ≥льш≥сть субТЇкт≥в господарюванн¤ в≥дчувають потребу в кредит≥ дл¤ того, щоб компенсувати тимчасовий розрив м≥ж виробничим циклом ≥ пер≥одом реал≥зац≥њ продукц≥њ тобто м≥ж оплатою поточних витрат ≥ поступленн¤м виручки.  редит забезпечуЇ безперервну зм≥ну функц≥ональних форм виробничих фонд≥в.

ќкр≥м того, необх≥дн≥сть кредиту повТ¤зана з особливост¤ми кругооб≥гу ≥ндив≥дуальних кап≥тал≥в. ¬≥домо, що дл¤ нормального функц≥онуванн¤ виробничого процесу субТЇкт господарюванн¤ повинен волод≥ти необх≥дними запасами, що покриваютьс¤ власними коштами. ќднак п≥д впливом р≥зних обставин, специф≥чних дл¤ кожного субТЇкта господарюванн¤ ( сезонн≥сть та характер виробництва, умови постачанн¤ матер≥ал≥в ≥ сировини, тривал≥сть робочого пер≥оду тощо) потреба в оборотних коштах коливаЇтьс¤ тобто може зростати, що зумовлюЇ необх≥дн≥сть одержанн¤ кредиту. ѕричому кредит може бути залучений лише в р≥зниц≥ м≥ж загальною потребою в оборотних коштах ≥ на¤вними у розпор¤дженн≥ субТЇкта господарюванн¤ власними коштами. ќтже, кредит виступаЇ балансуючим джерелом формуванн¤ оборотних фонд≥в ≥ забезпечуЇ нормальн≥ умови господарськоњ д≥¤льност≥.

 оливанн¤ мають м≥сце також у кругооб≥гу кап≥тал≥в, що забезпечують в≥дтворенн¤ основних фонд≥в. ¬они обумовлен≥ нев≥дпов≥дн≥стю м≥ж потребою в крупних одноразових кап≥тальних затрат на в≥дтворенн¤ основних засоб≥в ≥ поступовим (р≥вном≥рним) характером в≥дновленн¤ њх вартост≥ шл¤хом нарахуванн¤ амортизац≥њ.  редит даЇ можлив≥сть здайснити кап≥тальн≥ вкладенн¤ ще до того, ¤к субТЇкт господарюванн¤ нагромадив власн≥ кошти (прибуток ≥ амортизац≥ю). ќбгрунтоване сп≥вв≥дношенн¤ власного кап≥талу ≥з позичковим даЇ можлив≥сть оперативно запроваджувати у виробництво нову техн≥ку та устаткуванн¤.

ќтже, необх≥дн≥сть кредиту обумовлена тим, що в процес≥ кругооб≥гу ≥ндив≥дуальних кап≥тал≥в в одних субТЇкт≥в господарюванн¤ утворюютьс¤ тимчасово в≥льн≥ кошти, а в ≥нших неухильно виникаЇ в них потреба.  редит спри¤Ї розвТ¤зуванню суперечност≥ м≥ж тимчасовим ос≥данн¤м кошт≥в ≥ необх≥дн≥стю њх ефективного використанн¤. « допомогою кредиту банки акумулюють тимчасово в≥льн≥ кошти одних кл≥Їнт≥в (кредитори банка) з тим, щоб надати позику ≥ншим кл≥Їнтам (деб≥тори банка). «алучен≥ таким чином грошов≥ кошти кл≥Їнт≥в складають основу кредиту.

1

Ќазва: ѕоходженн¤ та суть кредиту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (627 прочитано)