√рош≥ ≥ кредит > –оль банк≥вськоњ системи у формуванн≥ пропозиц≥њ грошей

–оль банк≥вськоњ системи у формуванн≥ пропозиц≥њ грошей

ѕропозиц≥¤ грошей визначаЇтьс¤ банк≥вською системою, ≥ в значн≥й м≥р≥ залежить в≥д ем≥с≥њ банкнот.

¬ умовах ринковоњ економ≥ки центральним банком належить монопольне право банкнотноњ ем≥с≥њ. «г≥дно положенн¤ «акону ”крањни Уѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ передбачено, шо УЌац≥ональний банк Ї центральним баеком республ≥ки, њњ ем≥с≥йним центром, проводить Їдину державну пол≥тику в галуз≥ грошового об≥гу, кредиту, зм≥цненн¤ грошовоњ одиниц≥, орган≥зуЇ м≥жбанк≥вськ≥ розрахунки, координуЇ д≥¤льн≥сть банк≥вськоњ системи в ц≥лому, визначаЇ курс грошовоњ одиниц≥ в≥дносно валют ≥нших крањн. …ому належить монопольне право на випуск грошей в об≥гФ.

¬≥домо, шо банкнотна ем≥с≥¤ маЇ кредитний характер ≥ зд≥йснюЇтьс¤ через в≥дпов≥дн≥ канали. ÷е означаЇ, що кожному випуску в об≥г банкнот на рахунку в центральному банку маЇ в≥дпов≥дати певна кредитна позиц≥¤ - кредит комерц≥йного банку, позика ур¤ду, заруб≥жн≥ активи. ÷ентральний банк в любий час може випустити УсвоњФ грош≥, а тому дл¤ нього не ≥снуЇ прблеми внутр≥шньоњ л≥кв≥дност≥. «араз дл¤ центральних банк≥в законом не встановлюютьс¤ жорстк≥ обмеженн¤ ем≥с≥њ банкнот або умови њх покритт¤. “аким чином вже в законодавств≥ закладено передумови дл¤ ≥нл¤ц≥йного розбуханн¤ грошовоњ маси. “≥льки у Ўвейцар≥њ центральний банк зобов¢¤заний тримати 40% - це золоте забезпеченн¤ банкнот, що знаход¤тьс¤ в об≥гу.

ѕров≥дна роль центрального банку заключаЇтьс¤ у перетворенн≥ безгот≥вкових грошей (що знаход¤тьс¤ на рахунках у центральному банку) у банкноти. ÷е можливо завд¤ки тому, що центральний банк виконуЇ функц≥ю кредитора останьоњ ≥нстанц≥њ, не т≥льки випускаючи банкноти, але ≥ зараховуючи л≥кв≥дн≥ кошти на рахунки своњх кл≥Їнт≥в: комерц≥йних банк≥в, державноњ скарбниц≥, ф≥нансових небанк≥вських установ. ƒл¤ дос¤гненн¤ р≥вноваги на грошовому ринку в≥н вимушений перетворювати значну к≥льк≥сть грошей, що розм≥щен≥ на банк≥вських рахунках у банкноти. “ому центральний банк не ст≥льки займаЇтьс¤ ем≥с≥Їю грошей, ск≥льки слугуЇ посередником у процес≥ м≥жбанк≥вського об≥гу грошей на банк≥вських рахунках.

ѕричиною зб≥льшенн¤ грошовоњ маси в об≥гу може бути також зм≥ни в повед≥нц≥ населенн¤, наприклад, коли вони намагаютьс¤ заощаджувати грош≥. “од≥ приходитьс¤ випускати б≥льше грошових знак≥в, щоб компенсувати вилучен≥ ≥з канал≥в об≥гу грош≥. ” даному випадку загальна к≥льк≥сть грошей зб≥льшуЇтьс¤, але натом≥сть в≥дбуваЇтьс¤ спов≥льненн¤ њх об≥гу, оск≥льки вони ос≥дають на вкладах, депозитах.

ќднак банкнотною ем≥с≥Їю пропозиц≥¤ грошей, що формуЇтьс¤ на державному р≥вн≥, не обмежуЇтьс¤. ƒругим каналом формуванн¤ пропозиц≥њ грошей - це система обслуговуванн¤ бюджетного боргу. ¬она грунтуЇтьс¤ не на випуску в об≥г нових грошей, а на розм≥щенн≥ на в≥дкритому ринку державних боргових зобов¢¤зань. ѕродаючи ц≥нн≥ папери, держава позичаЇ (¤к правило на п≥льгових умовах) грош≥ у суб¢Їкт≥в ф≥нансового ринку. ÷≥ позики оформл¤ютьс¤ оф≥ц≥йно ¤к державний борг крањни. «алежно в≥д того, де розм≥щуютьс¤ державн≥ ц≥нн≥ папери, в≥н може бути внутр≥шн≥м або зовн≥шн≥м.  упуючи державн≥ зобов¢¤занн¤, центральний банк створюЇ УбазуФ дл¤ наступноњ депозитноњ ем≥с≥њ комерц≥йних банк≥в, що безпосередньо призводить до зростаннн¤ в об≥гу грошовоњ маси. якщо ж переважну частку своЇњ поточноњ заборгованост≥ державн≥й скарбниц≥ вдаЇтьс¤ розм≥стити поза ем≥с≥йними установами, то прир≥ст державного боргу не спричин¤Ї пр¤мого впливу на пропозиц≥ю грошей. ¬ цьому випадку в≥дбуваЇтьс¤ лише перерозпод≥л кредитних ресурс≥в ≥ позичкового кап≥талу.

Ќарешт≥ центральний банк зд≥йснюЇ ем≥с≥ю грошей при покупц≥ ≥ноземноњ валюти, коли на валютному ринку значно п≥двищуЇтьс¤ на нењ попит. “ак≥ покупки складають певну частку валютних операц≥й.

 омерц≥йн≥ банки. ƒл¤ них притаманна функц≥¤ ¾ ем≥с≥¤ депозитних (банк≥вських) грошей. ѓх випуск ¾ це банк≥вська операц≥¤, що пов¢¤зана з перетворенн¤м боргових зобов¢¤зань у плат≥жн≥ засоби, ¤к≥ можна безпосередньо використати на грошовому ринку. ÷ей процес ще називають терм≥ном Умонетизац≥¤Ф боргових зобов¢¤зань. Ќаприклад, постачальники часто реал≥зують своњ товари з в≥дстрочкою платежу, але отриманий вексель ¤к боргове зобов¢¤занн¤ можна продати (дисконтувати) комерц≥йному банку ≥ отримати в≥дпов≥дну суму грошей, ¤ка буде йому зарахована на поточний рахунок (депозит). ” б≥льшост≥ випадк≥в грош≥ повертаютьс¤ до банку, коли боржник за банк≥вською позикою або за векселем, що знаходитьс¤ у портфел≥ банка, погашаЇ борг.

“аким чином, об≥г грошей представл¤Ї собою результат взаЇмод≥њ двох протележних поток≥в: один пот≥к ¾ випуск грошей (плат≥жних засоб≥в) через банки дл¤ задоволенн¤ господарських потреб економ≥чних агент≥в; другий пот≥к ¾ це поверненн¤ грошей боржникам при погашенн≥ боргових зобов¢¤зань. ќск≥льки випуск плат≥жних засоб≥в, ¤к правило, в≥дбуваЇтьс¤¤ активн≥ше, н≥ж њх поверненн¤, грошова маса маЇ тенденц≥ю до зростанн¤.

 омерц≥йн≥ банки часто називають посередниками у сфер≥ попиту ≥ пропозиц≥њ кап≥тал≥в. ѓх основна функц≥¤ пол¤гаЇ в тому, щоб надавати кредити суб¢Їктам господарськоњ д≥¤льност≥ за рахунок кошт≥в, залучених на депозити. ќднак до њх основноњ д≥¤льност≥ в≥дноситьс¤ ем≥с≥¤ депозитних грошей тобто перетворенн¤ боргових зобов¢¤зань у плат≥жн≥ засоби. “ому д≥¤льн≥сть банк≥в ще називають Убанк≥вська ≥ндустр≥¤Ф.

 омерц≥йн≥ банки утворюють депозитн≥ грош≥, надаючи своњм кл≥Їнтам кредити. ¬≥домо, що грошова маса зростаЇ, коли банки надають кредити кл≥Їнтам, ≥ зменшуЇтьс¤, коли останн≥ повертають кредити. Ѕанк може видавати нов≥ кредити ≥ утворювати тим самим додатков≥ грош≥ лише тод≥, коли у нього Ї в≥льн≥ резерви.

јналогчний ефект ем≥с≥њ грошей маЇ м≥сце, коли комерц≥йний банк купуЇ на фондовому ринку державн≥ ц≥нн≥ папери. ” цьому випадку державн≥ зобов¢¤занн¤ перетворюютьс¤ у плат≥жн≥ засоби. ƒодаткова ем≥с≥¤ грошей можлива шл¤хом придбанн¤ банком ≥ноземноњ валюти. ≤ навпаки продаж державних ц≥нних папер≥в чи погашенн¤ державного боргу, або продаж ≥ноземноњ валюти буде означати зменшенн¤ грошовоњ маси.

ћехан≥зм утворенн¤ грошей комерц≥йними банками можна показати у так≥й посл≥довност≥.  омерц≥йн≥ банки приймають вклади (до запитанн¤, терм≥нов≥), тобто накопичують депозити. ƒе¤ку частку, припустимо 10% в≥д загальноњ суми депозит≥в вони повинн≥ збер≥гати в центральному банку в ¤кост≥ обов¢¤зкових резерв≥в. Ќаднормативний депозитний потенц≥ал використовуЇтьс¤ банками дл¤ видач≥ кредит≥в. ¬идаючи кредит , банки перетворюють пасивн≥ грош≥ в активну грошову масу. Ѕанк в≥дкриваЇ рахунок з ¤кого боржник виписуЇ чеки дл¤ розрахунк≥в ≥з своњми кредиторами. „еки поступають в ≥нш≥ банки, зб≥льшуючи њх депозитний потенц≥ал ≥ можливост≥ кредитуванн¤. ¬иходить, що депозитн≥ суми поступаючи у м≥жбанк≥вський оборот, мають властив≥сть до самозростанн¤ чековоњ (грошовоњ) маси.

Ћанцюгова реакц≥¤ захоплюЇ ≥нш≥ банки ≥ таким чином у банк≥вськ≥й систем≥ по¤вл¤ютьс¤ нов≥ ≥ нов≥ кредити та депозити (див.табл. 3.1.).

“аблиц¤ 3.1. ѕроцес кредитн≥ та депозитн≥ експанс≥њ у банк≥вськ≥й систем≥.

Ќарешт≥, п≥сл¤ довгого ланцюга вс≥ банки створили нов≥ депозити, у 10 раз≥в б≥льш≥ в≥д нових резерв≥в. ¬икористовуючи резерви ¤к вх≥дний фактор, банк≥вська система перетворюЇ њх у набагато б≥льшу суму банк≥вських грошей. √от≥вка плюс банк≥вськ≥ (депозитн≥) грош≥ ≥ становл¤ть пропозиц≥ю грошей ¾ ћ1. ÷ей процес називаЇтьс¤ Убагаторазове зб≥льшенн¤ депозит≥вФ.

ƒл¤ комерц≥йного банку депозит скор≥ше сировина. Ќ≥ж готова продукц≥¤. ѕо¤снити це можна тим, що ем≥тован≥ банком грош≥ переважно покидають його. ƒ≥йсно, т≥льки що ем≥тован≥ банком грош≥ використовуютьс¤ власниками депозит≥в, наприклад, дл¤ розрахунк≥в з кредиторами, постачальниками, виплати зарплати тощо. Ѕ≥льш≥сть кредитор≥в або постачальник≥в мають поточн≥ рахунки в ≥нших банках. “ому банк повинен завжди бути спроможним (тримати кошти на кореспондентському рахунку) переказати грош≥ в ≥нш≥ банки або придбати банкноти за вимогою своњх кл≥Їнт≥в. ќтже, перед комерц≥йним банком щоденно стоњть проблема поступленн¤ грошей. якщо на коррахунку в банку грошей недостатньо дл¤ зд≥йсненн¤ банк≥вських операц≥й за вимогою кл≥Їнт≥в, то дл¤ поповненн¤ своњх л≥кв≥дних кошт≥в банк змушений враховувати (продавати) боргов≥ зобов¢¤занн¤ на грошовому ринку або в центральному банку. ≤ншими словами дл¤ кожного комерц≥йного банку рано чи п≥зно виникаЇ поблема платоспроможност≥ банку та л≥кв≥дност≥ балансу. ¬ласне за ц≥Їњ причини виник грошовий ринок.

1	2

Ќазва: –оль банк≥вськоњ системи у формуванн≥ пропозиц≥њ грошей
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1167 прочитано)