√рош≥ ≥ кредит > —творенн¤ ≥ розвиток грошовоњ системи ”крањни

—творенн¤ ≥ розвиток грошовоњ системи ”крањни

—тановленн¤ ”крањни ¤к незалежноњ, суверенноњ держави обумовило необх≥дн≥сть створенн¤ власноњ грошовоњ системи, ¤ка забезпечувала б можлив≥сть украњнським владним структурам самост≥йно керувати грошовим оборотом та грошовим ринком в ≥нтересах розвитку нац≥ональноњ економ≥ки. ќрган≥зац≥йно-правов≥ засади створенн¤ грошовоњ системи ”крањни були закладен≥ в «акон≥ ”крањни "ѕро банк" ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть", ухваленому ¬ерховною –адою ”крањни 20 березн¤ 1991 р. ÷им законом Ќац≥ональному банку ”крањни надавалос¤ монопольне право зд≥йснювати ем≥с≥ю грошей на територ≥њ ”крањни та орган≥зовувати њх об≥г, забезпечувати стаб≥льн≥сть грошей, проводити Їдину грошово-кредитну пол≥тику тощо. ÷е означало, що н≥¤к≥ ≥нш≥ органи нашоњ крањни, а тим б≥льше ≥нших крањн, не мали права втручатис¤ в цю сферу. ¬≥дтак оборот грошей на наш≥й територ≥њ ставав п≥двладним виключно органам украњнськоњ держави .

ѕерш≥ практичн≥ кроки щодо створенн¤ власноњ грошовоњ системи були зроблен≥ п≥сл¤ виходу ”крањни з≥ складу —–—–, коли 10 с≥чн¤ 1992 р. були запроваджен≥ украњнськ≥ купоно-карбованц≥ багаторазового користуванн¤ ¤к доповненн¤ до рублевоњ грошовоњ маси. “обто в оборот≥ одночасно опинилис¤ два види валюти - попередн≥ рубл≥, ем≥с≥¤ ¤ких перейшла в≥д союзного ур¤ду до –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ, та купоно-карбованц≥, право ем≥с≥њ ¤ких було закр≥плено за ЌЅ”. ¬есь безгот≥вковий оборот продовжував обслуговуватис¤ виключно попередньою, тепер уже рос≥йською, валютою - рубл¤ми.

ѕаралельне використанн¤ в 1992 р. двох валют - староњ ≥ новоњ- зумовлювалос¤ р¤дом обставин:
- ÷ентральний банк –‘ ще з вересн¤ 1991 р. перестав надсилати в ”крањну рублеву гот≥вку, що спровокувало значн≥ ускладненн¤ в забезпеченн≥ потреб обороту в гот≥вц≥;
- на меж≥ 1991-1992 pp. ”крањна всл≥д за –ос≥Їю стала на шл¤х л≥берал≥зац≥њ ц≥н, унасл≥док чого середн≥й р≥вень њх зр≥с майже дес¤тикратно, що значно зб≥льшило попит на гот≥вку, ¤коњ ”крањна не могла отримати в≥д –ос≥њ;

- ”крањна не мала в той час власноњ бази дл¤ виготовленн¤ грошових знак≥в, а ф≥нансове становище держави не давало змоги зразу замовити за кордоном достатню масу грошей, щоб швидко зам≥нити ними стар≥ грош≥.

« огл¤ду на ц≥ обставини ”крањна, ще будучи в склад≥ —оюзу, почала готувати своњ грошов≥ знаки. јле статус союзноњ республ≥ки не дозвол¤в њй мати власн≥ грош≥, ≥ ур¤д п≥шов по шл¤ху випуску допом≥жних (до рубл¤) знак≥в - купон≥в, ¤к≥, за визначенн¤м, можуть бути т≥льки паралельними грошима.

ѕоступове, виважене запровадженн¤ нових грошей пор¤д з≥ старими в≥дкривало можлив≥сть уникнути обвального переповненн¤ ними канал≥в обороту, не допустити швидкого знец≥ненн¤, забезпечити њм певн≥ конкурентн≥ переваги пор≥вн¤но з рублем. “ому спочатку купоно-карбованець котувавс¤ нав≥ть вище в≥д рубл¤. Ќа¤вн≥сть в оборот≥ ”крањни рубл¤ ¤к рос≥йськоњ валюти провокувала њњ накопиченн¤ ≥ використанн¤ на рос≥йському ринку дл¤ закуп≥вл≥ потр≥бних ”крањн≥ сировинних та енергетичних ресурс≥в. ÷≥ обставини давали п≥дстави думати, що ”крањн≥ виг≥дно мати дв≥ валюти, ≥ багато хто пропонував ус≥л¤ко зат¤гувати паралельний об≥г рубл¤ ≥ купоно-карбованц¤.

ѕроте паралельний об≥г рубл¤ ≥ купоно-карбованц¤ не прин≥с ”крањн≥ оч≥куваних позитивних насл≥дк≥в. Ќавпаки, досить швидко ви¤вилис¤ значн≥ недол≥ки двовалютноњ системи грошового обороту. ¬она ≥стотно ускладнювала управл≥нн¤ внутр≥шн≥м гот≥вковим об≥гом, орган≥зац≥ю внутр≥шн≥х безгот≥вкових розрахунк≥в та зовн≥шн≥х розрахунк≥в, насамперед з –ос≥йською ‘едерац≥Їю. Ќезабаром купоно-карбованець втратив своњ початков≥ переваги перед рублем ≥ став швидко знец≥нюватис¤. ¬иникли пом≥тн≥ перебоњ у внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х платежах.

 онкретними чинниками, що ускладнювали стан грошового обороту на початку запровадженн¤ купоно-карбованц¤, були:

1. ќбвальний спад виробництва п≥д впливом л≥берал≥зац≥њ ц≥н та розриву попередн≥х господарських зв'¤зк≥в, скороченн¤ державного замовленн¤. “≥льки за с≥чень 1992 р. обс¤г промислового виробництва скоротивс¤ на 19,8%, у тому числ≥ товар≥в широкого вжитку - на 28,1%, продукт≥в харчуванн¤ - на 41,2%. –оздр≥бний товарооб≥г знизивс¤ на 61%. ”се це скорочувало попит на грош≥, ≥ частина на¤вних в оборот≥ грошей ви¤вилас¤ зайвою, провокуючи зростанн¤ ц≥н.

2. ¬≥льне використанн¤ рос≥йського рубл¤ на внутр≥шньому ринку ”крањни спри¤ло широкому в≥дпливу товар≥в за меж≥ ”крањни, п≥дриву товарноњ основи внутр≥шнього грошового об≥гу. “ому ур¤д ”крањни змушений був перевести весь гот≥вковий об≥г на карбованцеву валюту ≥ вилучити з нього рублеву валюту. ÷ей крок забезпечував повний контроль ЌЅ” за сферою гот≥вкового обороту. ѕроте в≥н в≥дкривав широк≥ можливост≥ дл¤ використанн¤ ем≥с≥њ грошей дл¤ покритт¤ ф≥нансових потреб ур¤ду, ¤к≥ в той час зростали надзвичайно швидко, що стало одним ≥з головних чинник≥в розкручуванн¤ в ”крањн≥ г≥пер≥нфл¤ц≥њ.

3. « ≥н≥ц≥ативи –‘ у середин≥ 1992 р. у рублев≥й зон≥ була запроваджена система взаЇмозал≥ку через кореспондентськ≥ рахунки, в≥дкрит≥ в розрахунковому центр≥ при ÷ентральному банку –‘. ”насл≥док цього платеж≥ м≥ж крањнами рублевоњ зони були вз¤т≥ п≥д контроль ÷ентральним банком –‘. –убль втратив св≥й статус Їдиноњ грошовоњ одиниц≥, виникло к≥лька рубл≥в - рос≥йський, украњнський, б≥лоруський тощо.  урс украњнського рубл¤ щодо рос≥йського став швидко падати. ”крањна втратила будь-¤к≥ переваги в≥д використанн¤ в безгот≥вковому оборот≥ ≥ншоњ валюти- рубл¤.

ѕовне запровадженн¤ карбованц¤ в гот≥вкову сферу при обслуговуванн≥ безгот≥вкового обороту виключно рублем призвело до механ≥чного розриву Їдиного грошового обороту на дв≥ в≥докремлен≥ частини. ѕерех≥д грошей ≥з одн≥Їњ частини в ≥ншу вимагав обм≥ну њх за валютним курсом. ¬иникла спотворена ситуац≥¤, за ¤коњ валютний курс грошей при використанн≥ њх у гот≥вковому та безгот≥вковому оборотах роздвоњвс¤. ÷е спри¤ло розвитку масових ф≥нансових спекул¤ц≥й, пов'¤заних з переведенн¤м грошей з одн≥Їњ форми обороту в ≥ншу, в≥дпливу грошових кап≥тал≥в з ”крањни за кордон, зокрема в –ос≥ю.

ўоб послабити негативн≥ насл≥дки паралельного об≥гу двох валют, ѕрезидент ”крањни указом "ѕро реформу грошовоњ системи ”крањни" в≥д 12 листопада 1992 р. запровадив купоно-карбованець у сферу безгот≥вкового обороту ≥ вилучив з нього рублев≥ грош≥. Ќов≥ грош≥ були назван≥ "украњнський карбованець", д≥стали статус тимчасових нац≥ональних грошей ≥ стали Їдиним на територ≥њ ”крањни засобом платежу. ”крањнський карбованець ¤к тимчасов≥ грош≥ вз¤в на себе левову частку ф≥нансових негаразд≥в перех≥дного пер≥оду ≥ виконав цим свою ≥сторично-жертовну м≥с≥ю. Ќа ньому методом спроб ≥ помилок будувалас¤ нац≥ональна грошова система ”крањни. ”веденн¤м у загальний оборот украњнського карбованц¤ завершивс¤ перший етап формуванн¤ нац≥ональноњ грошовоњ системи ”крањни.

Ќа другому етап≥ Ќац≥ональний банк ”крањни, спираючись на норми «акону ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть" (1991 p.), в≥дпрацьовував окрем≥ елементи та орган≥зац≥ю функц≥онуванн¤ грошовоњ системи. ƒо основних напр¤м≥в та найб≥льш в≥дчутних результат≥в розвитку грошовоњ системи на цьому етап≥ можна в≥днести:

1. –озбудову власного ем≥с≥йного механ≥зму, ¤кий включаЇ:

- створенн¤ Ѕанкнотно-монетного двору ЌЅ”, що маЇ повний цикл високо¤к≥сного виробництва паперових грошей та монети;

- розробленн¤ дизайну, установленн¤ ном≥налу, плат≥жних ознак, забезпеченн¤ системи захисту грошових знак≥в та монет;

- розробленн¤ правил випуску в об≥г, збер≥ганн¤, ≥нкасац≥њ, вилученн¤ з об≥гу гот≥вки, веденн¤ касових операц≥й тощо.

2. ‘ормуванн¤ механ≥зму регулюванн¤ ЌЅ” пропозиц≥њ грошей, завданн¤м ¤кого Ї:
- в≥дпрацюванн¤ механ≥зму централ≥зованого регулюванн¤ банк≥вськими резервами;
- запровадженн¤ механ≥зму реф≥нансуванн¤ комерц≥йних банк≥в;

- розвиток операц≥й на в≥дкритому ринку.

3. –озробленн¤ методики та методолог≥њ грошово-кредитноњ пол≥тики ЌЅ”, накопиченн¤ досв≥ду практичного застосуванн¤ ≥нструмент≥в грошово-кредитноњ пол≥тики, розмежуванн¤ сфер застосуванн¤ ф≥скально-бюджетноњ та грошово-кредитноњ пол≥тики.

4. –озбудова нац≥ональноњ плат≥жноњ системи, що охоплюЇ: - створенн¤ системи електронних платеж≥в на м≥жбанк≥вському р≥вн≥;

- розробленн¤ методичних та ≥нструктивних документ≥в щодо орган≥зац≥њ безгот≥вкових розрахунк≥в на м≥жгосподарському р≥вн≥;

- розробленн¤ методичних та орган≥зац≥йних засад створенн¤ електронноњ системи масових платеж≥в.

5. ‘ормуванн¤ механ≥зму валютного регулюванн¤, ¤кий включаЇ:

- розвиток ≥нфраструктури валютного ринку та формуванн¤ методичних та орган≥зац≥йних засад зд≥йсненн¤ операц≥й на ньому;

- пор¤док регулюванн¤ валютного курсу;

- створенн¤ механ≥зму формуванн¤ та використанн¤ золотовалютних резерв≥в;

- формуванн¤ зв≥тност≥ щодо плат≥жного балансу крањни, зд≥йсненн¤ його анал≥зу та прогнозуванн¤.

6. –озробленн¤ та випробуванн¤ на практиц≥ спец≥альних заход≥в з подоланн¤ г≥пер≥нфл¤ц≥њ та регулюванн¤ ≥нфл¤ц≥њ.

ѕерел≥чен≥ заходи дали можлив≥сть сформувати прот¤гом 1993 - 1996 pp. правов≥ та орган≥зац≥йн≥ основи нац≥ональноњ грошовоњ системи ринкового типу, ¤ка спроможна була забезпечити належне управл≥нн¤ грошовим оборотом в≥дпов≥дно до потреб економ≥ки крањни.
Ќов≥й ситуац≥њ, що склалас¤ в управл≥нн≥ грошовим оборотом, не в≥дпов≥дав статус тимчасовоњ валюти, що збер≥гавс¤ за украњнським карбованцем. “имчасов≥ грош≥ не можуть належним чином виконувати одну з найважлив≥ших функц≥й - функц≥ю нагромадженн¤. ÷е п≥дриваЇ ≥нтереси економ≥чних суб'Їкт≥в до накопиченн¤ грошей ¤к джерела ≥нвестуванн¤, стримуЇ економ≥чне зростанн¤, знижуЇ ефективн≥сть анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики, зм≥цненн¤ державних ф≥нанс≥в. ” зв'¤зку з цим особливоњ гостроти набуло питанн¤ запровадженн¤ в оборот пост≥йноњ грошовоњ одиниц≥ - гривн≥. 25 серпн¤ 1996 р. ѕрезидент ”крањни п≥дписав ”каз "ѕро грошову реформу в ”крањн≥", зг≥дно з ¤ким з 2 по 16 вересн¤ 1996 р. з обороту був вилучений украњнський карбованець ≥ введена пост≥йна грошова одиниц¤ - гривн¤ та њњ сота частина - коп≥йка.

1	2

Ќазва: —творенн¤ ≥ розвиток грошовоњ системи ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1611 прочитано)