√рош≥ ≥ кредит > —утн≥сть грошей ¤к сусп≥льного феномену
‘ункц≥¤ грошей ¤к зас≥б об≥гу завжди поЇднуЇтьс¤ ≥з попередньою функц≥Їю ¤к м≥ра вартост≥. “≥льки в Їдност≥ вони дають абстрактну визначен≥сть категор≥њ грошей. ÷е обумовлено тим, що м≥нова варт≥сть товару отримуЇ загальне визнанн¤ (товарн≥ ц≥ни реал≥зуютьс¤) т≥льки в результат≥ обм≥ну товару на грош≥. ѕередумовою товарного обм≥ну Ї ц≥на. јле ¤кщо ц≥нова оц≥нка вартост≥ товару визначаЇтьс¤ на основ≥ функц≥њ м≥ри вартост≥ ще до обм≥ну товар≥в, то ц≥на товару безпосередньо реал≥зуЇтьс¤ у сфер≥ обм≥ну. —уть грошей у функц≥≥њ засобу об≥гу пол¤гаЇ у тому, що грош≥ виступають посередником при обм≥н≥ товар≥в. «авд¤ки функц≥њ грошей ¤к зас≥б об≥гу товарообм≥н став набагато зручн≥шим ≥ б≥льш ефективним. √рош≥ Ї ≥деальним засобом товарного обм≥ну. ÷е означаЇ, що за грош≥ можна будь-коли придбати любий ≥з усього набору товар≥в, що поступають на ринок. Ќаприклад, ¤кщо ви працюЇте, ви обм≥нюЇте результати вашоњ прац≥ на грош≥. якщо ви купуЇте товари, ви обм≥нюЇте ваш≥ грош≥ на товари. ЅезпосереднЇ споживанн¤ грошей немаЇ сенсу. ќсоблив≥сть споживноњ вартост≥ грошей ¾ це њх здатн≥сть обм≥нюватись на будь-¤кий товар. якщо ми бажаЇмо мати грош≥, то т≥льки дл¤ того, щоб задов≥льнити своњ потреби тобто придбати певн≥ товари або послуги. ƒл¤ того, щоб бути засобом об≥гу, грош≥ повинн≥ користуватис¤ загальним визнанн¤м з боку суб¢Їкт≥в ринку. …детьс¤ про сусп≥льне визнанн¤ здатност≥ грошей виконувати функц≥ю посередника обм≥ну товар≥в. —л≥д урахувати, що сусп≥льне визнанн¤ можливе лише за умови, коли грош≥ здатн≥ представл¤ти варт≥сть, а точн≥ше ¾ виступати у функц≥њ збереженн¤ вартост≥. √рош≥ усп≥шно виконують цю функц≥ю до тих п≥р, поки њх варт≥сть (куп≥вельна спроможн≥сть) залишаЇтьс¤ в≥дносно стаб≥льною. —уб¢Їкти ринку приймають грош≥ в обм≥н на товари чи послуги оск≥льки переконан≥, що вони в будь-¤кий момент зиожуть обм≥н¤ти грош≥ на екв≥валентн≥ матер≥альн≥ блага. Ќавпаки, знец≥ненн¤ грошей викликаЇ у суб¢Їкт≥в ринку недов≥ру до њх куп≥вельноњ спроможност≥ та бажанн¤ швидше њх обм≥н¤ти на товари, що стимулюЇ аж≥отажний попит. ¬одночас учасники б≥знесу вважають доц≥льним перех≥д до бартерного обм≥ну, н≥ж продати своњ товари за грош≥, ¤к≥ мають тенденц≥ю до р≥зкого знец≥ненн¤. ” функц≥њ засобу об≥гу грош≥ виступають реально ¤к вт≥ленн¤ м≥новоњ вартост≥: продавець в≥ддаЇ св≥й товар покупцев≥ ≥ взам≥н одержуЇ грош≥. ” ц≥й функц≥њ грош≥ у к≥нцевому п≥дсумку реал≥зують ц≥ну товар≥в; њх внутр≥шн¤ субстанц≥¤ вже не маЇ реального значенн¤, важливо лише њх к≥льк≥сть. ѕри цьому зовс≥м не иаЇ значенн¤ в ¤к≥й форм≥ вони виступають (металев≥ чи паперов≥). ¬ажливо лише те, що грош≥ ¤к зас≥б об≥гу забезпечують перем≥щенн¤ товар≥в в≥д виробника до споживача, п≥сл¤ чого, товари покидають сферу об≥гу ≥ переход¤ть у сферу споживанн¤. ѕроте сам≥ грош≥ залишаютьс¤ в об≥гу, переход¤чи в≥д одного суб¢Їкта до ≥ншого. ÷¤ особлив≥сть визначаЇ характер зв¢¤зку об≥гу грошей ≥ товар≥в. “ак в об≥гу завжди знаходитьс¤ в≥дпов≥дна маса грошей, ¤ка протистоњть товарн≥й мас≥, що п≥дл¤гаЇ реал≥зац≥њ. ” ц≥й функц≥њ грош≥ протисто¤ть товарн≥й мас≥ ¤к реальний образ њх вартост≥. ¬они завжди знаход¤тьс¤ у безпосередньому зв¢¤зку з товарами, а тому грош≥ не втрачають своЇњ ¤кост≥.
Ќазва: —утн≥сть грошей ¤к сусп≥льного феномену
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1914 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
