√рош≥ ≥ кредит > ‘орми забезпеченн¤ кредит≥в

‘орми забезпеченн¤ кредит≥в

ќсновна маса кредит≥в надаЇтьс¤ банками п≥д забезпеченн¤. ≤снуЇ к≥лька способ≥в забезпеченн¤ кредит≥в р≥зними видами майна кл≥Їнта або ф≥нансовими зобов¢¤занн¤ми третьоњ сторони. ¬с≥ форми забезпеченн¤ кредиту (майно, зобов¢¤занн¤) повинн≥ задов≥льн¤ти таким вимогам:

¾ висока л≥кв≥дн≥сть, тобто можлив≥сть актив≥в до конвертуванн¤ у грошову форму;

¾ здатн≥сть до тривалого збер≥ганн¤ (¤к м≥н≥мум прот¤гом пер≥оду кредитуванн¤);

¾ стаб≥льн≥сть ц≥н на заставне майно;

¾ низьк≥ витрати на збер≥ганн¤ ≥ реал≥зац≥ю застави.

–озм≥р кредиту п≥д заставу визначаЇтьс¤ у в≥дсотках в≥д ринковоњ вартост≥ застави на момент укладанн¤ кредитноњ угоди. «алежно в≥д виду майна заставна оц≥нка може становити в≥д 60 до 90%. ѕеревищенн¤ ц≥ни застави над сумою кредиту Ї гарант≥Їю компенсац≥њ ризику втрати на випадок зниженн¤ ц≥ни застави.

‘ормами забезпеченн¤ кредит≥в можуть виступати:

1. «астава майна, що належить позичальнику на правах власност≥ або делегуванн¤ права власност≥, на ¤ке зг≥дно чинного законодавства може бути накладено ст¤гненн¤; застава оформл¤Їтьс¤ у вигл¤д≥ угоди про заставу у в≥дпов≥дност≥ ≥з законом Уѕро заставуФ. ƒо заставноњ угоди обов¢¤зково додаютьс¤:

¾ опис майна, що передаЇть¤ п≥д заставу;

¾ акт передач≥ майна п≥д заставу.

«аставне право ¾ це речова претенз≥¤ на чуже майно, або претенз≥¤ на право отримати компенсац≥ю в≥д реал≥зац≥њ заставного майна, ¤кщо боржник не в змоз≥ погасити своњ зобов¢¤занн¤. “ака застава маЇ забезпечити не лише поверненн¤ самоњ позики, а й виплату в≥дпов≥дних в≥дсотк≥в та штраф≥в, передбачених договором. «аставне право передбачаЇ, що заставне майно з дозволу боржника передаЇтьс¤ кредиторов≥. «г≥дно з цим актм майно безпосередньо переходить у волод≥нн¤ кредитора, а боржник залишаЇтьс¤ формальним власником заставного майна.  оли позичальник неспроможний виконати своњ зобов¢¤занн¤, банк маЇ право продати заставне майно ≥ за рахунок реал≥зованих кошт≥в задов≥льнити своњ вимоги.

–озр≥зн¤ють заставне право на рухоме ≥ нерухоме майно.

ѕриймаючи товарн≥ запаси п≥д забезпеченн¤ позики, банк придбаЇ право власност≥ на заставне майно, але водночас в≥н залишаЇ за позичальником це забезпеченн¤ дл¤ його подальшого використанн¤. Ѕанку виг≥дно, щоб позичальник експлуатував заставне майно, отримував доходи ≥ мав змогу з цих доход≥в виплачувати в≥дсотки ≥ повертати позику. ќднак така передача заставленого майна пов¢¤зана з певним ризиком. якщо п≥д заставу передаютьс¤ дорог≥ реч≥, ¤к≥ легко транспортуютьс¤ та довго збер≥гаютьс¤, наприклад, дорогоц≥нн≥ метали або прикраси, ц≥нн≥ папери, то вони передаютьс¤ на збер≥ганн¤ у сейфи банку. якщо за техн≥чних причин це неможливо, то заставлене майно може збер≥гатись у спец≥альних сховищах (це стосуЇтьс¤ зерна, метал≥в у злитках тощо).

2. «аставне право на нерухоме майно.

” даному раз≥ п≥д забезпеченн¤ кредиту банк бере зобов¢¤занн¤ щодо нерухомост≥ (≥потеку).

≤потека (hypothecation) ¾ це особисте заставне право на земельн≥ д≥л¤нки, буд≥вл≥ та споруди. ÷¤ форма забезпеченн¤ кредиту маЇ р¤д переваг;

¾ по-перше, техн≥чно неможливо зд≥йснити передачу заставленого майна;

¾ по-друге, виключаЇтьс¤ повторна застава майна трет≥й особ≥.

ѕри оформленн≥ ≥потеки власник нерухомого майна отримуЇ кошти в≥д кредитора. ѕри цьому боржник зобов¢¤зуЇтьс¤ вчасно погасити позику, в ≥ншому раз≥ за р≥шенн¤м суду борг буде погашено за рахунок кошт≥в, що над≥йдуть в≥д реал≥зац≥њ заставленого майна.

3. ÷≥нн≥ папери.

ѕеред видачею позики п≥д ц≥нн≥ папери банку необх≥дно врахувати р¤д фактор≥в: можлив≥сть реал≥зувати заставу, кредитоспроможн≥сть ем≥тента та ≥нш≥. Ќадаючи позики п≥д ц≥нн≥ папери, банк зд≥йснюЇ пер≥одичн≥ перев≥рки з метою з¢¤суванн¤ можливост≥ реал≥зац≥њ ц≥нних папер≥в у раз≥ необх≥дност≥. ¬≥н також перев≥р¤Ї ф≥нансовий стан ем≥тента ≥ ринкову варт≥сть заставлених ц≥нних папер≥в.  р≥м того, банк повинен переконатись у тому, що отриман≥ кошти будуть використанн≥ на виробничо-господарськ≥ потреби, а не дл¤ придбанн¤ нових ц≥нних папер≥в, що пов¢¤зано з обмеженн¤м б≥ржовоњ спекул¤ц≥њ позичальник≥в та пониженн¤м ризику њх банкрутства. Ѕанк повинен бути впевнений, що дан≥ ц≥нн≥ папери можна передавати в ≥нш≥ руки. ўе один важливий фактор ¾ власн≥сть на ц≥нн≥ папери. якщо ц≥нн≥ папери належать одночасно двом особам, то позику можна оформлювати лише в раз≥, коли обидв≥ ц≥ особи погод¤тьс¤ на пердачу њх п≥д заставу.

¬итрати на збер≥ганн¤ цього виду застави незначн≥, оск≥льки, ¤к правило, ц≥нн≥ папери збер≥гаютьс¤ на спец≥альному рахунку депонуванн¤ ц≥нних папер≥в. Ќескладна ≥ варт≥сна оц≥нка заставленого майна. ”зв¢¤зку з тим, що вим≥рюванн¤ вартост≥ ц≥нних папер≥в в≥дбуваЇтьс¤ т≥льки на фондов≥й б≥рж≥, банку досить просто оц≥нити њх заставну варт≥сть. ¬она визначаЇтьс¤ дещо нижчою за б≥ржовий курс перш за все на п≥дстав≥ можливих коливань курсу.

4. ѕередача контракт≥в.

ѕредача контракт≥в ¤к форма забезпеченн¤ застосовуЇтьс¤ при кредитуванн≥ буд≥вельних компан≥й або ф≥рм, ¤к≥ зд≥йснюють регул¤рне постачанн¤ товар≥в (послуг) за контрактом. ѕозичальник передаЇ контракт кредитору, внасл≥док чого надходженн¤ в≥д замовника (покупц¤) на оплату контрактних роб≥т (товар≥в, послуг) зараховуютьс¤ на погашенн¤ позичковоњ заборгованост≥.

5. ѕередача деб≥торськоњ заборгованост≥.

÷ес≥¤ деб≥торськоњ заборгованост≥ пол¤гаЇ у передач≥ банку рахунк≥в за доставлен≥ позичальником товари (виконан≥ роботи, послуги), ¤к≥ п≥дл¤гають оплат≥. –озр≥зн¤ють дв≥ форми цес≥њ:

¾ без пов≥домленн¤ деб≥тор≥в;

” цьому раз≥ грошов≥ надходженн¤ в≥д деб≥тор≥в передаютьс¤ банку позичальником.

¾ з пов≥домленн¤м деб≥тор≥в;

” цьому випадку деб≥тори зд≥йснюють платеж≥ безпосередньо банку.

Ќеформальна передача (цес≥¤) зобов¢¤зань ¤к гарант≥¤ банк≥вських вимог маЇ у пор≥вн¤нн≥ ≥з заставним забезпеченн¤м р¤д техн≥чних переваг, у першу чергу тому, що за нењ немаЇ проблем, пов¢¤заних з≥ збер≥ганн¤м заставного майна.

6. «абезпеченн¤ дорогоц≥нними металами. як застава приймаютьс¤ монети, зливки, вироби ≥з золота, ср≥бла,платини, дорогоц≥нн≥ камен≥ та ≥н. ÷ей спос≥б забезпеченн¤ кредиту в сучасний пер≥од використовуЇтьс¤ досить р≥дко.

 омерц≥йн≥ банки крањн з розвинутою ринковою економ≥кою використовують й ≥нш≥ види застави. «окрема, при наданн≥ позичок ≥ндив≥дуальним позичальникам ¤к застава приймаютьс¤ пол≥си страхуванн¤ житт¤, св≥доцтва про ощадн≥ вклади, вимоги на виплату зароб≥тноњ плати, при кредитуванн≥ п≥дприЇмств видобувних галузей ¾ корисн≥ копалини або контракти на постачанн¤ сировинних ресурс≥в, при кредитуванн≥ фермерських господарств ¾ урожай (з≥браний або Уна корен≥Ф за умови його застрахуванн¤).

√арант≥¤ ≥ поручительство. ќдн≥Їю ≥з форм забезпеченн¤ кредиту може бути гарант≥¤ або поручительство.

√арант≥¤ ¾ це письмове зобов¢¤занн¤ третьоњ особи (гаранта) погасити борг позичальника ¤кщо настане гарант≥йний випадок. √арант≥¤ банку розгл¤даЇтьс¤ ¤к самост≥йне зобов¢¤занн¤ гаранта перед банком, ¤ке в правовому в≥дношенн≥ не залежить в≥д ≥нших догов≥рних зобов¢¤зань. ѕретенз≥њ банку, ¤кий отримав гарант≥ю, можуть бути реал≥зован≥ у раз≥, ¤кщо станетьс¤ гарант≥йний випадок. ¬≥дносини позабезпеченню кредитного договору гарант≥Їю можуть бути оформлен≥ у_вигл¤д≥ гарант≥йного листа, наданого орган≥зац≥Їю ¾ гарантом. ” цьому випадку банк-кредитор зобов¢¤занитй письмово пов≥домити гаранта про прийн¤тт¤ гарант≥йного листа ¤к забезпеченн¤ кредиту. ¬ цьому пов≥домленн≥ банк-кредитор зазначаЇ найменуванн¤ позичальника, дату ≥ номер кредитного договора, розм≥р забезпеченоњ вимоги (суму позики, в≥дсотки за њњ користуванн¤).

√арант≥¤ може бути забезпечена або незабезпечена.  омерц≥йним банком, ¤к правило, необх≥дно напол¤гати на забезпечену гарант≥ю, щоб п≥дтвердити зобов¢¤занн¤ гаранта; при цьому банк-кредитор може вимагати в≥д гаранта в≥дпов≥дного забезпеченн¤. ” випадку забезпеченоњ гарант≥њ застава пер≥одично контролюЇтьс¤ банком аналог≥чно ¤к при забезпеченн≥ кредиту.

√арант≥њ можуть бути обмежен≥ та необмежен≥, тобто видаватись на певну частку кредиту або на всю його суму. ” випадку неогбмеженоњ гарант≥њ гарант зобов¢¤зуЇтьс¤ перед банком-кредитором погасити всю заборгован≥сть позичальника. Ќеобмежен≥ гарант≥њ, ¤к правило, не забезпечен≥.

√арантами можуть бути суб¢Їкти господарськоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ мають ст≥йке ф≥нансове положенн¤; установи банк≥вськоњ та парабанк≥вськоњ систем, а також держави. Ѕанк≥вськ≥ гарант≥њ широко використовуютьс¤ при м≥жнародних кредитно-розрахункових в≥дносинах у вигл¤д≥ акцепту, авалю та гарнт≥йних лист≥в.

¬ окремих випадках гарантами можуть виступати ≥ сам≥ ф≥рми-позичальники. Ќаприклад, ран≥ше в —Ўј ф≥рми-позичальники перед отриманн¤м позики повинн≥ були формувати в банку депозит за принципом: У10 + 10Ф. ¬≥н означаЇ, що позичальник ще до отриманн¤ позики повинрен мати в банку депозит у розм≥р≥ 10% дозволеноњ суми кредиту, а других 10% в≥н вносив на депозитний рахунок п≥сл¤ видач≥ кредиту. “аким чином, гарант≥Їю своЇчасного погашенн¤ кредиту був власний депозит кл≥Їнта-позичальника в розм≥р≥ 20% отриманого кредиту. ќднак така гарант≥¤ даЇ можлив≥сть лише частково захистити ≥нтереси банка-кредитора. ѕод≥бну практику доц≥льно використати ≥ в наш≥й крањн≥, зобов¢¤завши кл≥Їнта-позичальника тримати своњ в≥льн≥ грошов≥ кошти на розрахунковому рахунку, або резервувати на депозитному рахунку в даному банку.

1	2

Ќазва: ‘орми забезпеченн¤ кредит≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1431 прочитано)