√рош≥ ≥ кредит > ‘ункц≥њ ≥ роль кредиту

‘ункц≥њ ≥ роль кредиту

—уть кредиту про¤вл¤Їтьс¤ в його функц≥¤х.  редиту притаманн≥ так≥ основн≥ функц≥њ: перерозпод≥льча, ем≥с≥йна та контрольна.

«а зм≥стом перерозпод≥льча функц≥¤ означаЇ, що з допомогою кредиту в≥дбуваЇтьс¤ перерозпод≥л грошових кап≥тал≥в на засадах поверненн¤. ¬она про¤вл¤Їтьс¤ ¤к при моб≥л≥зац≥њ грошових кап≥тал≥в, що тимчасово не зад≥¤н≥ в господарському оборот≥_ так ≥ при њх розм≥щенн≥ у сфери економ≥чноњ д≥¤льност≥. ” ц≥й функц≥њ кредит виступаЇ лишень ¤к форма передач≥ кап≥талу з одних рук до ≥нших. « одного боку, в≥дбуваЇтьс¤ нагромадженн¤ грошових кап≥тал≥в за рахунок реальних збережень економ≥чних агент≥в. ” субТЇкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ такими збереженн¤ми можуть бути: грошов≥ залишки на рахунках у банку, вив≥льнен≥ ≥з кругооб≥гу кап≥талу; грошов≥ кошти за ц≥льовим призначенн¤м (спец≥альн≥ фонди), амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤, невикористаний прибуток та ≥нш≥ кошти. Ќагромадженн¤ кап≥талу може в≥дбуватись за рахунок особистих доход≥в та збережень населенн¤, невикористаних бюджетних кошт≥в, власних кошт≥в банк≥в та парабанк≥в, нарешт≥ ем≥с≥њ грошей. ‘ункц≥¤ кредиту у цьому випадку пол¤гаЇ в тому, щоб моб≥л≥зувати ц≥ реальн≥ грошов≥ ресурси, по можливост≥ скоротити строк њхнього УзастоюФ ≥ трансформувати в форму позичкового кап≥талу.

ƒл¤ банк≥в залучен≥ тимчасово в≥льн≥ грошов≥ кошти складають джерело кредитних ресурс≥в ≥ в≥дображаютьс¤ у пасив≥ балансу, а видан≥ кредити показуютьс¤ у баланс≥ ¤к активи.

« другого боку, за допомогою кредиту в≥дбуваЇтьс¤ зосередженн¤ позичкового кап≥талу на найб≥льш пр≥оритетних сферах економ≥чноњ д≥¤льност≥.  редит даЇ змогу спр¤мувати позичковий кап≥тал у ту сферу чи галузь економ≥ки, ¤ка здатна забезпечити б≥льш ефективне використанн¤ цього кап≥талу. “≥льки на основ≥ кредиту стаЇ можливим застосувати позичковий кап≥тал не в сфер≥ де його створено, а там, де в≥н маЇ б≥льше всього шанс≥в зб≥льшити свою варт≥сть.  редит, таким чином, спри¤Ї переливу кап≥тал≥в з одних галузей економ≥ки в ≥нш≥ та вир≥внюванню норми прибутку. ” вс¤кому ≥ншому випадку перерозпод≥л через кредитний механ≥зм позичкового кап≥талу позбавл¤Їтьс¤ економ≥чного сенсу.

ћоб≥льн≥сть кредиту, за допомогою котрого ефективно перерозпод≥л¤Їтьс¤ позичковий кап≥тал даЇ можлив≥сть у стисл≥ строки зд≥йснити переор≥Їнтац≥ю виробництва й стаб≥л≥зувати економ≥ку. √оловним джерелом у таких умовах може бути так званий УвенчурнийФ кредит, що функц≥онуЇ переважно з допомогою держави.

ƒругою функц≥Їю кредиту Ї випуск грошей дл¤ обслуговуванн¤ плат≥жного обороту ¾ ем≥с≥йна (антиципац≥йна) функц≥¤. —уть ц≥Їњ функц≥њ кредиту випливаЇ ≥з функц≥њ грошей ¤к зас≥б платежу. “ому можна сказати, що кредит нещо ≥еше ¤к грош≥ у функц≥њ засобу платежу. Ќа основ≥ кредиту зд≥йснюЇтьс¤ ем≥с≥¤ грошей ¤к плат≥жних засоб≥в. ќбразно можна висловитись: кредит ¾ батько вс≥х грошей, ем≥с≥¤ ¾ њх мат≥р. Ћюба ем≥с≥¤ гот≥вкових чи депозитних грошей ¾ результат кредитноњ операц≥њ. ¬идача позики зб≥льшуЇ грошову масу, що знаходитьс¤ в об≥гу, а погашенн¤ позики означаЇ њњ скороченн¤. —аме методами кредитноњ експанс≥њ (розширенн¤ кредиту)  та кредитноњ рестрикц≥њ (звуженн¤ кредиту) регулюЇтьс¤ к≥льк≥сть грошей в об≥гу.

—л≥д в≥дм≥тити, що сама по соб≥ кредитна ем≥с≥¤ грошей не маЇ ¤к таких обмежень. Ќаприклад, держава може вдаватись до ем≥с≥њ грошей дл¤ покритт¤ бюджетного деф≥циту, що особливо про¤вл¤Їтьс¤ в умовах ≥нфл¤ц≥њ. ќднак випускати грош≥ в об≥г необх≥дно т≥льки тод≥, коли в цьому ≥снуЇ реальна потреба. ≈коном≥чною умовою кредитноњ ем≥с≥њ повинна бути в≥дпов≥дна пропозиц≥¤ м≥ж динам≥кою зб≥льшенн¤ валового внутр≥шнього продукту з одного боку, та темпами росту кредиту за рахунок ем≥тованих пасив≥в ¾ з другого боку. …детьс¤ про функц≥ональн≥ меж≥ кредиту та про ч≥тке визначенн¤ меж≥ так званоњ депозитноњ ем≥с≥њ.

” ц≥й функц≥њ кредит спри¤Ї економ≥њ витрат грошового об≥гу. „ерез кредит в≥дбуваЇтьс¤: прискоренн¤ об≥гу грошей; взаЇмне зарахуванн¤ платеж≥в; запровадженн¤ прогресивних систем розрахунк≥в дл¤ юридичних та ф≥зичних ос≥б, що в к≥нцевому п≥дсумку призводить до скороченн¤ грошовоњ маси в об≥гу та економ≥њ сусп≥льних витрат.

 онтрольна функц≥¤ випливаЇ з самоњ природи кредиту. ¬она пол¤гаЇ в тому, що в процес≥ кредитуванн¤ забезпечуЇтьс¤ контроль за дотриманн¤м умов та принцип≥в кредиту з≥ сторони субТЇкт≥в кредитноњ угоди. Ѕ≥льш детально це питанн¤ розгл¤даЇтьс¤ у наступному розд≥л≥ У—истема банк≥вського кредитуванн¤Ф.

–оль кредиту ¤к економ≥чноњ категор≥њ характеризуЇ конкр_тн≥ про¤ви його функц≥й в даному соц≥ально-економ≥чному середовищ≥.

” ринков≥й економ≥ц≥ роль кредиту про¤вл¤Їтьс¤ в регул¤ц≥њ, тобто в оптим≥зац≥њ пропорц≥й сусп≥льного в≥дтворенн¤.  редитна форма перерозпод≥лу ¬¬ѕ та нац≥онального доходу Ї завершальною ≥нстанц≥Їю. ¬она охоплюЇ, пор¤д з ф≥нансовою формою, перерозпод≥л м≥ж виробничою ≥ невиробничою сферами, м≥ж галуз¤ми виробництва ≥ рег≥онами. ќтже, кредит у певн≥й м≥р≥ впливаЇ на структурну перебудову економ≥ки, на формуванн¤ важливих пропорц≥й в економ≥чн≥й систем≥: сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж фондами в≥дшкодуванн¤, нагромадженн¤ ≥ споживанн¤.

 редит використовуЇтьс¤ ¤к гнучкий механ≥зм переливанн¤ кап≥талу з одних галузей виробництва в ≥нш≥ та вир≥внюванн¤ норми прибутку. —при¤ючи вир≥внюванню норми прибутку в р≥зних галуз¤х, кредит впливаЇ на галузеву структуру економ≥ки, оск≥льки тимчасово в≥льн≥ ресурси перерозпод≥л¤ютьс¤ в т≥ галуз≥, де забезпечуЇтьс¤ отриманн¤ високих прибутк≥в.

Ќа сучасному етап≥ така роль кредиту реал≥зуЇтьс¤ далеко не повн≥стю. ÷ьому м≥шаЇ недосконал≥сть ринкових в≥дносин в економ≥ц≥ крањни. «окрема, т≥льки розпочавс¤ процес формуванн¤ ринку позичкових кап≥тал≥в,  незавершений процес демонопол≥зац≥њ та децентрал≥зац≥њ економ≥ки, д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в з кредитними портфел¤ми ще не в≥дпов≥даЇ ринковим принципам. –егулююча роль кредиту ускладнюЇтьс¤ також внасл≥док економ≥чноњ кризи та про¤вленн¤ ≥нфл¤ц≥йних процес≥в. ¬исокий р≥вень ≥нфл¤ц≥њ ор≥ЇнтуЇ комерц≥йн≥ структури на ≥нвестиц≥њ у торг≥влю, посередницьку д≥¤льн≥сть та проекти, що гарантуЇть швидкий об≥г кап≥талу ≥ високу норму прибутку, тобто у галуз≥ з високою ≥мов≥рн≥стю втрати вкладених кошт≥в. « одного боку, це зменшуЇ ¤к≥сть кредитного портфел¤ банк≥в, зб≥льшуючи частку ризикованих кредит≥в, а з другого, надаЇ субТЇктам альтернативноњ економ≥ки можлив≥сть легкоњ компенсац≥њ високих ставок в≥дсотку за позичен≥ кошти в раз≥ усп≥шного зд≥йсненн¤ проекту. «а таких умов переливанн¤ позичкових кап≥тал≥в на в≥льн≥й конкурентн≥й основ≥ в значн≥й м≥р≥ затрудн¤Їтьс¤ ≥ мало спри¤Ї вир≥внюванню норми прибутку в р≥зних галуз¤х.  р≥м того, кредитуванн¤ у великих розм≥рах деф≥циту державного бюджету теж порушуЇ обгрунтовану пропозиц≥ю м≥ж фондом нагромадженн¤ ≥ фондом споживанн¤.

Ќадзвичайно важлива роль кредиту у забезпеченн≥ науково-техн≥чного прогресу та обслуговуванн≥ ≥нновац≥йного процесу.  редит виступаЇ важливим джерелом ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень. Ќац≥лене на виробничий процес довгострокове кредитуванн¤ виступаЇ ¤к одна ≥з форм ≥нвестиц≥й в економ≥ку крањни. Ѕезперервн≥сть ≥ достатн≥сть њх ¾ обовТ¤зков≥ дл¤ нормального функц≥онуванн¤ економ≥ки. ≈фективн≥сть кредитних важел≥в перспективного розвитку Ќ“ѕ визначаЇтьс¤ кредитною пол≥тикою. ƒл¤ реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥йноњ програми необх≥дно зд≥йснювати пр≥оритетне кредитуванн¤ проект≥в, ц≥ленаправлених на стимулюванн¤ Ќ“ѕ. ќднак, в умовах ≥нфл¤ц≥њ можливост≥ кредиту в стимулюванн≥ Ќ“ѕ р≥зко зменшуютьс¤, оск≥льки звужуютьс¤ меж≥ запровадженн¤ новоњ техн≥ки внасл≥док њњ значного подорожанн¤, ≥ можлив≥ строки наданн¤ кредиту гораздо менш≥ н≥ж пер≥од окупност≥ кап≥тальних затрат. —ьогодн≥ ≥нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть в ”крањн≥ практично в≥дсутн¤, що спричинено умовами загальноњ кризи њњ економ≥ки, нестаб≥льн≥стю соц≥ально-економ≥чного стану в крањн≥. —ьогодн≥ частка довгострокових кредит≥в становить всього 1-2% у загальному обТЇм≥ кредитних вкладень. ƒержава вживаЇ заход≥в щодо стимулюванн¤ ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥йних проект≥в. якщо у кредитному портфел≥ комерц≥йного банку частка кредит≥в ≥нвестиц≥йного характеру в найближчому майбутньому складатиме не менше 25%, законодавством ”крањни передбачен≥ п≥льгов≥ умови ЌЅ”, зокрема, щодо формуванн¤ обовТ¤зкових резерв≥в та економ≥чних норматив≥в.

¬ умовах ринковоњ економ≥ки дедал≥ б≥льшоњ ваги набуваЇ кредит в обслуговуванн≥ ≥нновац≥йного процесу, розвитку малих ≥ середн≥х виробничих стрктур, п≥дготовц≥ та переп≥дготовц≥ наукових кадр≥в. ¬≥н допомагаЇ швидкому перерозпод≥лу грошових кап≥тал≥в, що даЇ можлив≥сть у стисл≥ строки зд≥йснити переор≥Їнтац≥ю виробництва й оздоровити економ≥ку.

 редит спри¤Ї прискоренню концентрац≥њ та централ≥зац≥њ кап≥талу через використанн¤ акц≥й та обл≥гац≥й корпоративноњ форми власност≥, ¤к≥й нин≥ належать пров≥дн≥ позиц≥њ в систем≥ економ≥чних в≥дносин.

Ќарешт≥, кредит використовуЇтьс¤ ¤к один ≥з д≥йових ≥нструмент≥в розвитку процес≥в ≥нтеграц≥њ нац≥ональноњ економ≥ки в св≥тову економ≥чну систему. ѕроцес структурноњ перебудови та стаб≥л≥зац≥њ в≥тчизн¤ноњ економ≥ки практично неможливий без кредитноњ допомоги св≥тового сп≥втовариства. « допомогою кредиту можливий ≥мпорт нових технолог≥й, передовоњ техн≥ки, нав≥ть при пасивному торговому баланс≥. ѕри цьому кредит спри¤Ї розвитку експорту традиц≥йних товар≥в, використовуЇтьс¤ ¤к зас≥б регулюванн¤ плат≥жного балансу крањни.

1

Ќазва: ‘ункц≥њ ≥ роль кредиту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1155 прочитано)