ƒержавне регулюванн¤ > јкти державного управл≥нн¤
¬ид≥л¤ють принцип ≥ метод. ¬их≥дним принципом системного п≥дходу Ї погл¤д на будь-¤кий обТЇкт ¤к на систему, що складаЇтьс¤ з к≥лькох елемент≥в. ѕри такому п≥дход≥ ставитьс¤ завданн¤ зТ¤сувати та врахувати дл¤ обгрунтуванн¤ акту державного управл≥нн¤ т≥ звТ¤зки ≥ в≥дносини, ¤к≥ склалис¤ м≥ж цими елементами. ѕри цьому важливим Ї п≥дпор¤дкуванн¤ локальноњ мети кожного елемента загальн≥й к≥нцев≥й мет≥. ћета дос¤гаЇтьс¤ встановленн¤м реального економ≥чно та орган≥зац≥йно обгрунтованого завданн¤. ќстаннЇ також маЇ бути розпод≥лене на окрем≥ завданн¤, що в≥дпов≥дають локальним ц≥л¤м. “ут же мають передбачатис¤ заходи щодо в≥дпов≥дальност≥ конкретних виконавц≥в за реал≥зац≥ю завдань та часткових вир≥шень окремих частин програми. ќтже, системний п≥дх≥д побудований на розклад≥ складноњ проблеми на б≥льш елементарн≥ п≥дпроблеми, на залученн≥ найоптимальн≥ших спец≥альних метод≥в дл¤ њх вир≥шенн¤ ≥, нарешт≥, синтезуванн≥ часткових р≥шень у загальне вир≥шенн¤ проблеми. √оловним методом системного п≥дходу Ї з≥ставленн¤ ≥ оц≥нка альтернативних вар≥ант≥в р≥шень, виб≥р найкращого вар≥анту на основ≥ науково обгрунтованих розрахунк≥в ефективност≥, витрат, ризику тощо, њх посл≥довного з≥ставленн¤ з урахуванн¤м ус≥х плюс≥в та м≥нус≥в. Ќа ц≥й основ≥ ≥ визначаЇтьс¤ найкращий вар≥ант. ћетод системного анал≥зу робить доступним, доц≥льним застосуванн¤ математичних критер≥њв оптимальност≥, статистичного та лог≥чного метод≥в. ƒо загальних вимог, що висуваютьс¤ до акт≥в державного управл≥нн¤, треба в≥днести њх обТЇктивну необх≥дн≥сть, актуальн≥сть та стаб≥льн≥сть. јкти мають бути виправданими, обТЇктивно необх≥дними на даний ≥сторичний момент. ќчищенн¤ законодавства в≥д застар≥лих норм, законодавчих та нормативних акт≥в - процес природний, бо правов≥ регул¤тори мають створювати умови дл¤ безперешкодного розвитку продуктивних сил крањни, становленн¤ виробничих в≥дносин нового типу, њх захисту. ”пов≥льненн¤ цього процесу може перетворити правов≥ чинники на гальмо прогресу. “ак, поширенн¤ ринкових в≥дносин у сферах власност≥, виробництва, розпод≥лу, запроваджене законодавством про власн≥сть та п≥дприЇмництво, оренду, землю та приватизац≥ю, поставило на пор¤док денний скасуванн¤ величезноњ к≥лькост≥ юридичних акт≥в, ¤к≥ перешкоджали цим процесам розвитку. ќдночасно у практиц≥ державного управл≥нн¤ потр≥бно збер≥гати сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж реальною управл≥нською д≥¤льн≥стю (нов≥ норми, стосунки, структури, статуси, що народжуютьс¤), та нормами, заборонами, звТ¤зками, традиц≥¤ми, звича¤ми, ¤к≥ склалис¤ ран≥ше ≥ стали часткою обТЇктивноњ, навколишньоњ реальност≥ под≥бно до робочоњ сили, основних засоб≥в виробництва. ÷¤ колишн¤ робота, цей досв≥д, маючи безособовий характер, спрацьовуЇ незалежно в≥д ≥ндив≥дуальних њњ нос≥њв. “ому зм≥на субТЇкт≥в управл≥нських в≥дносин не завжди ≥ не обовТ¤зково означаЇ потребу у зм≥н≥ акт≥в, що ними видавалис¤, а також у п≥дтверджен≥ њх обовТ¤зковост≥, лег≥тимност≥. “ак≥ заходи, не будучи пол≥тично ≥ юридично обгрунтованими, могли б призвести до дестаб≥л≥зац≥њ законодавства. « ≥ншого боку, не можна без потреби зм≥нювати, виправл¤ти, скасовувати акти державного управл≥нн¤. Ќестача юридичних регул¤тор≥в та заборон може бути такою ж небезпечною, ¤к ≥ њх надм≥рн≥сть. јкти управл≥нн¤ мають також в≥дпов≥дати вимоз≥ ≥нформац≥йноњ м≥сткост≥: маЇ забезпечуватис¤ повнота, оперативн≥сть, в≥рог≥дн≥сть ≥ актуальн≥сть ≥нформац≥њ, що включаЇтьс¤ до акту управл≥нн¤. —пец≥альн≥ юридичн≥ вимоги щодо акт≥в державного управл≥нн¤ вит≥кають з припис≥в онституц≥њ, законодавства ”крањни, м≥жнародних акт≥в та угод. ѕо-перше, це п≥дзаконн≥сть акт≥в державного управл≥нн¤. ¬она ви¤вл¤Ї себе у тому, що юридична сила акту державного управл≥нн¤ передаЇтьс¤ йому законом або нормативним актом орган≥в виконавчоњ влади вищого р≥вн¤. “ому управл≥нський акт маЇ точно ≥ повн≥стю в≥дпов≥дати мет≥, приписам вимогам законодавчого акта, на виконанн¤ ¤кого його видано. Ћише п≥дзаконн≥ акти Ї д≥йсними актами, тобто такими, що здатн≥ ви¤вл¤ти свою юридичну д≥ю. ƒругий аспект п≥дзаконност≥ - це виданн¤ акт≥в державного управл≥нн¤ у межах компетенц≥њ державного органу. ѕорушенн¤ меж правового регулюванн¤, ¤ке визначене органу законодавчим актом, робить акти цього органу незаконними, а отже нед≥йсними. јкти державного управл≥нн¤ Ї некомпетентними, коли њх автори беруть на себе повноваженн¤ ≥нших орган≥в державного управл≥нн¤ або порушують повноваженн¤ законодавчого органу, суду. јкти державного управл≥нн¤ д≥ють доти, доки њх не скасовано або не зупинено у пор¤дку, передбаченому законодавством. јкти державного управл≥нн¤ з питань, що зач≥пають ≥нтереси м≥сцевого населенн¤, мають прийматис¤ п≥сл¤ обговоренн¤ њх проект≥в населенн¤м. ѕроект акта маЇ пройти чотири стад≥њ: - п≥дготовка проекту акта; - узгодженн¤ проекту; - прийн¤тт¤ акта; - доведенн¤ до виконавц≥в. ќрган≥зац≥йно-техн≥чн≥ вимоги до акт≥в державного управл≥нн¤ пол¤гають у дотриманн≥ правил њх оформленн¤. ƒотриманн¤ форми акт≥в - одна з перших умов њх правом≥рност≥ та д≥Ївост≥. ѕравов≥ форми акт≥в управл≥нн¤ подаютьс¤ у онституц≥њ, законодавчих актах, у Їдин≥й державн≥й систем≥ д≥ловодства. ѕравова форма акту державного управл≥нн¤ - це спос≥б зовн≥шнього вираженн¤ припис≥в орган≥в управл≥нн¤. ÷е також спос≥б викладенн¤ правового матер≥алу у письмових актах. «овн≥шн≥й ви¤в акт≥в державного управл≥нн¤ може бути письмовий та усний. ѕисьмова форма дл¤ акт≥в обовТ¤зкова, коли саме така форма зазначена у онституц≥њ, ѕоложенн¤х, —татутах, одексах. “ака ж форма обовТ¤зкова дл¤ акт≥в управл≥нн¤ з ф≥нансових, матер≥ально-техн≥чних та кадрових питань. ¬иданн¤ акт≥в з порушенн¤м правовоњ форми завдаЇ значноњ шкоди режиму законност≥, оск≥льки самод≥¤льн≥ акти не передаютьс¤ до нагл¤дових орган≥в та орган≥в державноњ статистики, а це ускладнюЇ нагл¤д та зв≥тн≥сть. ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 3 жовтн¤ 1992 року N 493/92 Ђѕро державну реЇстрац≥ю нормативно-правових акт≥в м≥н≥стерств та ≥нших орган≥в виконавчоњ владиї( ≥з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 21 травн¤ 1998 року N 493/98) з метою впор¤дкуванн¤ виданн¤ м≥н≥стерствами, ≥ншими органами виконавчоњ влади нормативно-правових акт≥в, забезпеченн¤ охорони прав, свобод ≥ законних ≥нтерес≥в громад¤н, п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й з 1 с≥чн¤ 1993 року введено державну реЇстрац≥ю нормативно-правових акт≥в, ¤к≥ видаютьс¤ м≥н≥стерствами, ≥ншими органами виконавчоњ влади, органами господарського управл≥нн¤ та контролю ≥ ¤к≥ зач≥пають права, свободи й законн≥ ≥нтереси громад¤н або мають м≥жв≥домчий характер. ƒержавну реЇстрац≥ю зд≥йснюють: нормативно-правових акт≥в м≥н≥стерств, ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади, орган≥в господарського управл≥нн¤ та контролю - ћ≥н≥стерство юстиц≥њ ”крањни; нормативно-правових акт≥в м≥н≥стерств ≥ республ≥канських ком≥тет≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим - √оловне управл≥нн¤ юстиц≥њ ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥ рим; нормативно-правових акт≥в обласних, ињвськоњ та —евастопольськоњ м≥ських державних адм≥н≥страц≥й, њх управл≥нь, в≥дд≥л≥в, ≥нших п≥дрозд≥л≥в, а також м≥сцевих орган≥в господарського управл≥нн¤ та контролю - обласн≥, ињвське та —евастопольське м≥ськ≥ управл≥нн¤ юстиц≥њ; нормативно-правових акт≥в районних, районних у м≥стах иЇв≥ та —евастопол≥ державних адм≥н≥страц≥й, њх управл≥нь, в≥дд≥л≥в, ≥нших п≥дрозд≥л≥в - районн≥, районн≥ у м≥стах иЇв≥ та —евастопол≥ управл≥нн¤ юстиц≥њ. ƒержавна реЇстрац≥¤ нормативних акт≥в зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому ѕостановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 28.12.92 N 731 Ђѕро затвердженн¤ ѕоложенн¤ про державну реЇстрац≥ю нормативно-правових акт≥в м≥н≥стерств та ≥нших орган≥в виконавчоњ владиї (≥з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними постановами ћ в≥д 15.06.94 N 420, в≥д 16.10.98 N 1640). ѕроекти нормативних акт≥в державного управл≥нн¤ до њх прийн¤тт¤ мають бути узгоджен≥ з певними органами. ƒо кола таких орган≥в вход¤ть зац≥кавлен≥ органи, координац≥йно-контрольн≥ служби, юридична та ф≥нансова служби. —аме в≥д цих служб необх≥дно отримати в≥зи на проект акта. ќрган≥зац≥йно-техн≥чн≥ акти включають також дотриманн¤ рекв≥зит≥в у склад≥ акт≥в, в≥дсутн≥сть ¤ких позбавл¤Ї акти юридичноњ сили. ÷е - найменуванн¤ акту, вказ≥вки на виконавц≥в, автор≥в акта, дан≥ про голосуванн¤ по проектах акт≥в колег≥альних орган≥в, дата прийн¤тт¤, строки виконанн¤, л≥нгв≥стичн≥ вимоги, зовн≥шн≥й вигл¤д акта, п≥дписи, печатки, ≥нш≥ ознаки. јкти, видан≥ з порушенн¤м вимог, ¤к≥ до них ставл¤тьс¤, Ї дефектними. «алежно в≥д характеру ≥ ступен¤ дефектност≥ акти державного управл≥нн¤ под≥л¤ютьс¤ на заперечн≥ ≥ н≥кчемн≥. ¬иди дефектних акт≥в: -акти перв≥сно н≥кчемн≥; -акти н≥кчемн≥ в силу оспорюванн¤; -акти в≥дносно нед≥йсн≥ (заперечн≥). ѕерв≥сно н≥кчемн≥ акти - це акти державного управл≥нн¤, ¤к≥ не породжують юридичних насл≥дк≥в ≥з самого свого виникненн¤. ѕерв≥сно н≥кчемними актами можна назвати акти, ¤к≥ м≥ст¤ть вказ≥вки на скоЇнн¤ протизаконних крим≥нально карних д≥й, ¤кими виконавц≥в примушують до зради, до д≥й, що п≥дривають суверен≥тет крањни, до насильницького поваленн¤ конституц≥йного ладу тощо. —еред перв≥сно н≥кчемних можна назвати акти, вчинен≥ за браком вол≥ субТЇкта, коли наказ, розпор¤дженн¤ видаЇтьс¤ посадовою особою у стан≥ неосудност≥ або п≥д псих≥чним, ф≥зичним примусом. ¬с≥ зазначен≥ акти Ї нед≥йсними з дн¤ њх виданн¤ ≥ анулюютьс¤ не т≥льки на майбутнЇ, а й втрачають д≥ю в минулому, з того дн¤, коли прийн¤т≥. ¬они не спричин¤ють правових насл≥дк≥в нав≥ть ≥ без скасуванн¤ њх особливою постановою органу влади або управл≥нн¤ чи за протестом прокурора, р≥шенн¤м суду.
Ќазва: јкти державного управл≥нн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (5923 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
