ƒержавне регулюванн¤ > јнал≥з м≥сцевого бюджету

јнал≥з м≥сцевого бюджету

¬ажливо наголосити, що не завжди розроблен≥ державними органами влади ≥ управл≥нн¤ заходи ≥ прийоми у сфер≥ м≥сцевих ф≥нанс≥в, або тактика ф≥нансовоњ пол≥тики, в≥дпов≥дають ≥нтересам м≥сцевих орган≥в самоуправл≥нн¤. “ак у в≥дпов≥дност≥ з системою оподаткуванн¤ ”крањни, ¤ка була введена в д≥ю «аконом ”крањнськоњ –—– Уѕро систему оподаткуванн¤Ф, прийн¤тим у 1991 роц≥ , у його нов≥й редакц≥њ в≥д 2 лютого 1994 року, а також «аконом ”крањни (про внесенн¤ зм≥н до «акону ”крањни )Фѕро систему оподаткуванн¤Ф в≥д 18 лютого 1997 року, дл¤ поповненн¤ доход≥в м≥сцевих бюджет≥в передбачалос¤ ввести 16 вид≥в м≥сцевих податк≥в ≥ збор≥в. јле на початку 1999 року зам≥сть широкого використанн¤ наданого права застосовувати на своњй територ≥њ нов≥ податки ≥ збори кер≥вники окремих рег≥он≥в вважали за краще домогтис¤ зб≥льшенн¤ норматив≥в в≥драхувань в≥д загальнодержавних податк≥в до м≥сцевих бюджет≥в або оч≥кувати дотац≥њ ≥з державного бюджету.

«а даними ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в, комунальний податок у цей пер≥од запровадили 76,3% в≥д загальноњ к≥лькост≥ рад, ринковий зб≥р Ц 34,2%,зб≥р за паркуванн¤ автомоб≥л≥в Ц 10,5%, податок з реклами Ц 7,8%, готельний зб≥р Ц 6,2.

“аке негативне ставленн¤ м≥сцевих орган≥в самоуправл≥нн¤ до ст¤гненн¤ м≥сцевих податк≥в ≥ збор≥в по¤снюЇтьс¤ тим, що це дуже кроп≥тка ≥ трудом≥стка робота, ¤ка покладаЇтьс¤ на податкову ≥нспекц≥ю району , а в доходах м≥сцевих бюджет≥в м≥сцев≥ податки пос≥дають незначну питому вагу ≥ коливаютьс¤ в≥д 2%до10% у рег≥онах крањни. якщо м≥сцев≥ органи самоуправл≥нн¤ зможуть домогтис¤ зб≥льшенн¤ нормативних в≥драхувань до м≥сцевих бюджет≥в в≥д загальнодержавних податк≥в хоч на к≥лька в≥дсотк≥в, в≥дпаде необх≥дн≥сть у напружен≥й робот≥ з≥ справл¤нн¤м м≥сцевих податк≥в.

≤з метою наповненн¤ м≥сцевих бюджет≥в грошовими коштами в умовах р≥зкого скороченн¤ обс¤г≥в централ≥зованого ф≥нансуванн¤ 25 травн¤ 1999 року ѕрезидент ”крањни п≥дписав ”каз Уѕро м≥сцев≥ податки ≥ збори У, ¤кий введено в д≥ю з1 с≥чн¤ 2000року ≥ ¤кий передбачаЇ обовТ¤зкове запровадженн¤ м≥сцевих податк≥в ≥ збор≥в ≥з п≥двищеними й конкретизованими ставками оподаткуванн¤ на кожен м≥сцевий податок ≥ зб≥р.

ѕрактика роботи м≥сцевих орган≥в самоуправл≥нн¤ засв≥дчила, що реального зб≥льшенн¤ доход≥в м≥сцевих бюджет≥в не в≥дбулос¤. ÷е повТ¤зано з тим, що в селах , селищах та маленьких м≥стах створен≥ п≥дприЇмства практично не рекламують своЇњ продукц≥њ тому, що п≥дприЇмств дуже мало ≥ вс≥ жител≥ знають, ¤ку продукц≥ю вони випускають. „ерез те доходи в≥д податку на рекламу не зб≥льшились. ѕ≥дприЇмства цих населених пункт≥в повТ¤зан≥ з виробництвом с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ ≥ зв≥льнен≥ в≥д сплати комунального податку, тому доходи м≥сцевих бюджет≥в в≥д надходженн¤ цього податку теж не зб≥льшилис¤.

Ќа низькому р≥вн≥ знаход¤тьс¤ також ф≥нансуванн¤ заклад≥в охорони здоровФ¤, осв≥ти культури. “ак, за даними м≥н≥стерства охорони здоровФ¤, у розрахунку на одного жител¤ наша крањна пос≥даЇ 111м≥сце серед 191 крањни —Ќƒ . « огл¤ду на це м≥сцев≥ органи самоуправл≥нн¤ повинн≥ мати можлив≥сть на р≥вних з ур¤дом правах вир≥шувати своњ соц≥ально Ц економ≥чн≥ проблеми в парламент≥ ≥ брати активну участь у розробц≥ стратег≥њ ≥ тактики ф≥нансовоњ пол≥тики держави, а також визначати ≥ в≥дстоювати особливост≥ проведенн¤ ф≥нансових заход≥в у конкретному рег≥он≥, виход¤чи з ≥нтерес≥в його соц≥ально Ц економ≥чного розвитку. ÷ього можна дос¤гти, з нашоњ точки зору, шл¤хом наданн¤ певноњ к≥лькост≥ м≥сць у парламент≥ крањни представникам м≥сцевих орган≥в самоуправл≥нн¤ тобто створити двопалатний парламент, де одна палата в≥дстоювала б загальнодержавн≥ ≥нтереси, а друга - ≥нтереси рег≥он≥в крањни. —истема збалансованост≥ м≥сцевих бюджет≥в повинна передбачати дв≥ складов≥. ѕерша стосуЇтьс¤ збалансуванн¤ доход≥в, що передбачаЇ розпод≥л надлишкових доход≥в бюджет≥в територ≥й з вищою за середню податковою забезпечен≥стю м≥ж територ≥¤ми з нижчою за середню податкову забезпечен≥сть. ѕричому трансфертн≥ платеж≥ доц≥льно надавати територ≥¤м з ч≥тко визначеними напр¤ми њх витрачанн¤, що буде забезпечувати ц≥льове використанн¤ кошт≥в.

ƒо найб≥льш гострих проблем у сфер≥ формуванн¤ м≥сцевих бюджет≥в , а також њхн≥х в≥дношень ≥з держбюджетом ”крањни, у першу чергу, варто в≥днести використанн¤ в≥льних бюджетних кошт≥в, нестаб≥льн≥сть доходноњ бази, неефективну систему вилученн¤ надлишк≥в загальнодержавних податк≥в, недостатнЇ ф≥нансуванн¤ з держбюджету. ‘ормуванн¤ м≥сцевих ф≥нанс≥в, ¤к ≥ вс≥Їњ ф≥нансовоњ системи ”крањни, в≥дбуваЇтьс¤ в жорстких умовах. ÷е гальмуЇ процес становленн¤ основ ф≥нансовоњ автоном≥њ м≥сцевих орган≥в влади.

¬ даний час рег≥ональн≥ ф≥нанси знаход¤тьс¤ в стан≥ близькому до розрухи.  омплекс проблем можна умовно под≥лити на дв≥ частини:проблеми, ¤к≥ неможливо розвТ¤зати при чинному законодавств≥ ≥ проблеми, ¤к≥ можна розвТ¤зати , але у в≥ддален≥й перспектив≥. Ќасамперед , зовс≥м нереально угамувати ф≥нансовий голод рег≥он≥в на т≥й кормов≥й баз≥, що вони мають. ѕрибуткового податку ≥ плати за землю ¤вно недостатньо нав≥ть дл¤ п≥дтримки комунального господарства на б≥льш Ц менш пристойному р≥вн≥, не говор¤чи вже про його розвиток. –≥зноман≥тн≥ збори з др≥бних п≥дприЇмц≥в наст≥льки незначн≥ ≥ нерегул¤рн≥, що в багатьох ф≥нансових управл≥нн¤х майже не берутьс¤ до уваги.

‘≥нансова проблема м≥сцевоњ влади набула великоњ гостроти. ’рон≥чна нестача грошей, ф≥нансових ресурс≥в у орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ та нестаб≥льн≥сть њхн≥х доходних джерел стали проблемою справд≥ загальнодержавноњ ваги. як насл≥док, на м≥сц¤х не вир≥шуютьс¤ найболюч≥ш≥ життЇв≥ проблеми людей, занепадають м≥ське господарство, соц≥ально Ц економ≥чна сфера, осв≥та, охорона здоровФ¤ , пог≥ршуЇтьс¤ стан дор≥г та ≥нших засоб≥в комун≥кац≥й. ƒо цього додаЇтьс¤ ще й надзвичайно неефективна, збанкрут≥ла система менеджменту ¤к у центр≥, так ≥ на м≥сц¤х, що базуЇтьс¤ на старих управл≥нських традиц≥¤х, коли все намагались вир≥шувати з Їдиного центру.

«а цих умов саме процес прискореного формуванн¤ м≥сцевих ф≥нанс≥в маЇ стати серйозним фактором стаб≥л≥зац≥њ ситуац≥њ в крањн≥. ¬≥н дозволить залучати активн≥сть та енерг≥ю багатьох тис¤ч громад, ¤к≥ з прохач≥в грошей перетвор¤тьс¤ на субТЇкти , що заробл¤ють ц≥ грош≥.

‘ункц≥онуванн¤ орган≥в м≥сцевоњ влади в рамках характерних дл¤ ринковоњ економ≥ки, жорсткого бюджетного обмеженн¤ , змушуЇ њх звертатис¤ до ринкових механ≥зм≥в залученн¤ додаткових кошт≥в дл¤ розвитку територ≥альних громад. ” св≥тов≥й практиц≥ одн≥Їю ≥з форм залученн¤ ≥нвестиц≥й випуск ≥ розм≥щенн¤ так званих Умун≥ципальних (м≥сцевих)Ф позик. ” св≥т≥ застосовуютьс¤ р≥зн≥ п≥дходи до проведенн¤ под≥бних акц≥й , ставл¤тьс¤ неоднаков≥ ц≥л≥, пропонуютьс¤ в≥дм≥нн≥ умови дл¤ ≥нвестор≥в.

ќск≥льки у розвинутих крањнах ринок мун≥ципальних ц≥нних папер≥в виступаЇ одним ≥з динам≥чних, високотехнолог≥чних ≥ значних за обс¤гом сегмент≥в нац≥онального фондового ринку, то його виникненн¤ та розвиток п≥дпор¤дковуютьс¤ законом≥рност¤м функц≥онуванн¤ останнього та повн≥стю залежить в≥д ступен¤ його розвину тост≥.

ќдним ≥з важливих питань податкового реформуванн¤ Ї подальше посиленн¤ рол≥ м≥сцевих податк≥в ≥ збор≥в у формуванн≥ доход≥в м≥сцевих бюджет≥в, що вимагаЇ розробки та реал≥зац≥њ рег≥ональноњ податковоњ пол≥тики, ¤ка повинна ірунтуватис¤ на ч≥ткому законодавчому розпод≥л≥ повноважень, в≥дпов≥дальност≥ та ф≥нансово Ц економ≥чноњ бази м≥ж державними , територ≥альними ≥ м≥сцевими р≥вн¤ми управл≥нн¤. ”досконалена податкова система на макро- та м≥кроеконом≥чному р≥вн¤х маЇ зд≥йснюватис¤ шл¤хом встановленн¤ стаб≥льних ставок податкових надходжень до державного ≥ м≥сцевих бюджет≥в та розширенн¤ прав м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади щодо формуванн¤ ≥ використанн¤ м≥сцевих податк≥в та збор≥в.

” б≥льшост≥ розвинених крањн св≥ту м≥сцев≥ податки становл¤ть 5-30% ус≥х податкових надходжень до державних бюджет≥в ≥ досить значну частку надходжень Ц до м≥сцевих бюджет≥в. «окрема ,,в япон≥њ Ц 35%. ¬еликобритан≥¤ Ц 37%, Ќ≥меччина Ц46%, ‘ранц≥¤ Ц 67%, у —Ўј Ц це 66% доход≥в орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

¬ той час дуже низьк≥ середн≥ податков≥ доходи на душу населенн¤ в “ерноп≥льськ≥й та ≤вано- ‘ранк≥вськ≥й област¤х .ѕор¤д з цим в ”крањн≥ необх≥дно створити багатоканальну систему формуванн¤ бюджету , на основ≥ ¤коњ кожен р≥вень бюджетноњ системи повинен мати власн≥ закр≥плен≥ доходи. ќбс¤г цих доход≥в маЇ бути достатн≥м дл¤ забезпеченн¤ функц≥й ≥ обовТ¤зк≥в , ¤к≥ покладаютьс¤ на той чи ≥нший р≥вень влади. ѕри вир≥шенн≥ проблем бюджетного вир≥внюванн¤ необх≥дно, в першу чергу , розробити правов≥ засади ≥ механ≥зми бюджетного регулюванн¤ в ”крањн≥.

ј зараз розгл¤немо бюджетно Ц ф≥нансове становище  оломийського бюджету за 2001 Ц 2002 рр. (по доходах).ƒ≥аграма Ц1.

ѕор≥внюючи бюджетно Ц ф≥нансове становище  оломийського бюджету перед нами в≥дкриваЇтьс¤ така картина.

«агальний фонд бюджету, тобто податков≥ ≥ не податков≥ надходженн¤ це кошти, що надход¤ть до м≥ського бюджету в≥д м≥сцевих економ≥чних субТЇкт≥в . «а 2001 р≥к становив Ц 8554000 грн. , а за 2002 р≥к Ц 1187800 грн. «в≥дси виходить, що економ≥чне становище в  оломињ п≥д≥ймаЇтьс¤ по ф≥нансов≥й сходинц≥ вгору, хоча повн≥стю забезпечити видатки м≥ськоњ ради не може. «а оф≥ц≥йними трансфертами бюджетна картина за 2001 р≥к Ц 15090600грн. , а за 2002 р≥к вони взагал≥ не передбачен≥.

¬исновок можна зробити з наголосом на те, що на даний момент дотац≥њ не можуть допомогти п≥дприЇмствам так ¤к вони потребують сто в≥дсотковоњ амортизац≥њ ≥ значних ≥нвестиц≥й.

якщо розгл¤нути доходи ≥з сторони субвенц≥й то у 2001роц≥ вони становили Ц 120000грн. “о у 2002 роц≥ вони дос¤гли - 8017900 грн. ÷е ще раз п≥дкреслюЇ , що м≥ськ≥й бюджет не може повн≥стю , нав≥ть на м≥н≥мальному р≥вн≥ забезпечити своњ видатки.

1	2

Ќазва: јнал≥з м≥сцевого бюджету
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2692 прочитано)