ƒержавне регулюванн¤ > Ѕюджет Ц ¤к ≥нструмент реал≥зац≥њ соц≥ально-економ≥чних проблем

Ѕюджет Ц ¤к ≥нструмент реал≥зац≥њ соц≥ально-економ≥чних проблем

ƒл¤ виконанн¤ своњх функц≥й держава повинна мати достатн≥ грошов≥ фонди. ÷≥ фонди вона формуЇ шл¤хом перерозпод≥лу валового внутр≥шнього продукту. Ќайважлив≥шим засобом, через ¤кий держава зд≥йснюЇ розпод≥л ≥ перерозпод≥л внутр≥шнього продукту, Ї ƒержавний бюджет.

„ерез бюджет держави в≥дтворюЇтьс¤ вс¤ багатогранна њњ д≥¤льн≥сть ≥ забезпечуЇтьс¤ виконанн¤ њњ заход≥в. –озгл¤даючи бюджет ¤к економ≥чну категор≥ю, сл≥д зазначити, що в≥н в≥дображаЇ реальн≥ виробнич≥ в≥дносини, в≥дтворюЇ в≥дносини розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу, концентруЇ рух грошовоњ маси ¤к самост≥йноњ вартост≥, що н≥бито не пов'¤зана з рухом товарноњ маси.

Ѕюджет Ї важливим економ≥чним важелем держави, через ¤кий забезпечуЇтьс¤ контроль за станом виробництва в ц≥лому.

 р≥м того, органи державноњ влади й управл≥нн¤, що затверджують ≥ виконують бюджет, мають можлив≥сть впливати через нього на ф≥нансову д≥¤льн≥сть м≥сцевих орган≥в влади ≥ управл≥нн¤, ¤к≥ складають, затверджують бюджети адм≥н≥стративно-територ≥альних орган≥в, останн≥, ¤к правило, потребують дотац≥й ≥ субвенц≥й ≥з загальнодержавних дох≥дних джерел. ƒох≥дна база вс≥х бюджет≥в формуЇтьс¤ за рахунок закр≥плених законами держави джерел доход≥в по в≥дпов≥дн≥й ланц≥ бюджетноњ системи.

„ерез бюджет ф≥нансова д≥¤льн≥сть орган≥в управл≥нн¤ отримуЇ ц≥лком визначену в законодавчому ≥ нормативному план≥ базу дл¤ залученн¤ й витрачанн¤ грошових кошт≥в. Ѕюджет даЇ органам влади, ¤к≥ його затверджують, можлив≥сть контролювати д≥¤льн≥сть виконавчо-розпор¤дчих орган≥в, що складають ≥ виконують бюджет. ’оча можливост≥ такого контролю обмежен≥.  онституц≥Їю ”крањни надано вин¤ткове право затверджувати бюджет держави ¬ерховн≥й –ад≥, а адм≥н≥стративно-територ≥альн≥ бюджети Ч в≥дпов≥дним представницьким органам.

ѕ≥сл¤ затвердженн¤ ƒержавний бюджет набуваЇ сили закону. Ѕюджети вс≥х р≥вн≥в складаютьс¤ та виконуютьс¤ зг≥дно з бюджетною класиф≥кац≥Їю. Ѕюджетна класиф≥кац≥¤ Ч це Їдина м≥жнародна система функц≥онального групуванн¤ доход≥в ≥ видатк≥в бюджету за однор≥дними ознаками; вона забезпечуЇ можлив≥сть пор≥внювати бюджетн≥ дан≥ р≥зних бюджет≥в, даЇ змогу визначитись щодо характеру регулюючих д≥й держави по надходженню дох≥дних джерел ≥ напр¤мах використанн¤ одержаних кошт≥в.

ƒержава повинна мати централ≥зований фонд кошт≥в, з ¤кого вона ф≥нансуЇ заходи, передбачен≥ законодавчими чи нормативними актами. ƒл¤ виконанн¤ ÷≥Їњ функц≥њ держава регламентуЇ вс≥ в≥дносини.

Ѕюджетн≥ в≥дносини не можуть провадитись в житт¤ без бюджетного регулюванн¤, тому що вони завжди мають державно-владний характер.

Ѕюджетне регулюванн¤ передбачаЇ законодавче закр≥плен≥ в≥дсотков≥ в≥драхуванн¤ в≥д загальнодержавних податк≥в, збор≥в ≥ обов'¤зкових платеж≥в, встановлен≥ на дан≥й територ≥њ, а також дотац≥њ ≥ субвенц≥њ до бюджет≥в адм≥н≥стративних територ≥й в≥дпов≥дно до техн≥ко-економ≥чних обірунтувань, в ¤к≥ включаютьс¤: статистичн≥ дан≥ про економ≥чний, соц≥альний, природний та еколог≥чний стан зазначених рег≥он≥в; розрахунки необх≥дних витрат дл¤ вир≥внюванн¤ економ≥чного, соц≥ального й еколог≥чного стану та ефективного використанн¤ природних ресурс≥в територ≥й; ≥нформац≥¤ про ур¤дов≥ та рег≥ональн≥ програми подоланн¤ нер≥вностей м≥ж адм≥н≥стративними територ≥¤ми, про виконан≥ в попередн≥ роки програми й дос¤гнут≥ результати про д≥юч≥ програми та програми, що розробл¤ютьс¤, з прогнозом насл≥дк≥в њх виконанн¤.

–егулюванн¤ бюджет≥в впор¤дковуЇ сусп≥льн≥ в≥дносини при моб≥л≥зац≥њ у бюджет кошт≥в ≥ при њх розпод≥л≥ й перерозпод≥л≥ м≥ж ланками бюджетноњ системи, при ф≥нансуванн≥ видатк≥в за рахунок одержаних доход≥в та всього процесу виконанн¤ бюджету.

ƒержава орган≥зовуЇ бюджетн≥ в≥дносини в≥дпов≥дно до своњх ≥нтерес≥в. Ѕюджетне регулюванн¤ охоплюЇ вс≥ форми впливу держави на проведенн¤ бюджетноњ пол≥тики, починаючи в≥д прийн¤тт¤ закону про державний бюджет або р≥шенн¤ м≥сцевоњ ради народних депутат≥в про м≥сцевий бюджет ≥ аж до њх застосуванн¤ державними органами. ” необх≥дних випадках бюджетна пол≥тика держави зд≥йснюЇтьс¤ в примусовому пор¤дку (списанн¤ кошт≥в бюджету з п≥дприЇмств-платник≥в, недоњмка на в≥дпов≥дн≥ дати).

‘≥нанси держави пов'¤зан≥ м≥ж собою, наприклад, дозв≥л на використанн¤ кошт≥в або заборона њх витрачати в рамках бюджетного ф≥нансуванн¤. Ѕюджетне ф≥нансуванн¤ Ч це безповоротне направленн¤ кошт≥в в≥дпов≥дних бюджет≥в (державного, обласного, м≥ського, районного, селищного, с≥льського) на утриманн¤ заклад≥в осв≥ти, охорони здоров'¤ або ≥нш≥ заходи зг≥дно з кошторисом видатк≥в по кожному закладу, установ≥ чи м≥роприЇмству або зг≥дно з≥ зведеними кошторисами витрат по м≥н≥стерству, в≥домству, управл≥нню.

Ѕюджетне ф≥нансуванн¤ будуЇтьс¤ на принципах: обгрунтованост≥ величини витрат; ч≥ткого ц≥льового використанн¤ кошт≥в; обл≥ку виконанн¤ запланованих в бюджет≥ заход≥в; контролю за ефективним використанн¤м кошт≥в.

Ѕюджетн≥ резерви Ч це фонди непередбачених витрат, ¤к≥ створюютьс¤ у в≥дпов≥дних бюджетах дл¤ безпереб≥йного ф≥нансуванн¤ запланованих в бюджетах заход≥в за умов зниженн¤ доход≥в чи у раз≥ ф≥нансуванн¤ непередбачених витрат нев≥дкладного характеру. –озм≥ри бюджетних резерв≥в залежать в≥д сп≥вв≥дношенн¤ доход≥в ≥ видатк≥в бюджет≥в ≥, ¤к правило, не перевищують 3 % обс¤г≥в бюджет≥в.

ƒо бюджетних резерв≥в зараховують ≥ оборотну касову гот≥вку Ч кошти, що резервуютьс¤ у в≥дпов≥дних бюджетах дл¤ покритт¤ тимчасових касових розрив≥в, ¤к≥ виникають у процес≥ виконанн¤ бюджет≥в. —уми оборотноњ касовоњ гот≥вки встановлюютьс¤ при затвердженн≥ в≥дпов≥дних бюджет≥в. ќбов'¤зковою умовою використанн¤ оборотноњ касовоњ гот≥вки Ї повне њњ поверненн¤ на к≥нець року. ¬ цьому њњ в≥дм≥нн≥сть в≥д ≥нших бюджетних резерв≥в, використанн¤ ¤ких не передбачаЇ безпосереднього њх в≥дтворенн¤, за вин¤тком ф≥нансуванн¤ заход≥в на умовах поверненн¤ витрачених кошт≥в до бюджету, з ¤кого вони були одержан≥.

як доходи бюджету, так ≥ видатки (бюджетне ф≥нансуванн¤) мають групуватис¤ по однотипних ознаках, тобто класиф≥куватис¤. Ѕюджетна класиф≥кац≥¤ Ч обов'¤зкове групуванн¤ доход≥в ≥ видатк≥в бюджету по п≥дрозд≥лах (однор≥дних ознаках) з наданн¤м цим п≥дрозд≥лам точних назв ≥ пор¤дкових номер≥в (статей).

Ѕюджетна класиф≥кац≥¤ забезпечуЇ ч≥тк≥сть бюджетного плануванн¤ ≥ прогнозуванн¤, а також надаЇ можлив≥сть об'Їднувати ¤к окрем≥ ≥ндив≥дуальн≥ кошториси, так ≥ складати зведеш кошториси видатк≥в по в≥дпов≥дних ланках бюджетноњ системи. Ѕез бюджетноњ класиф≥кац≥њ практично неможливо складати проекти бюджет≥в, з≥вставл¤ти видатки по однотипних установах, ¤к≥ ф≥нансуютьс¤ ≥з бюджету, визначати р≥вн≥ видатк≥в по них чи анал≥зувати бюджети за к≥лька рок≥в. Ѕюджетна класиф≥кац≥¤ надаЇ системност≥ даним окремих кошторис≥в, бюджет≥в ≥ зведених бюджет≥в.

«в≥ти про виконанн¤ кошторис≥в ≥ бюджет≥в складаютьс¤ за т≥Їю ж класиф≥кац≥Їю, за ¤кою складаютьс¤ кошториси й бюджети, це дозвол¤Ї провадити глибок≥ перев≥рки ≥ анал≥зи використанн¤ кошт≥в за кошторисами видатк≥в ≥ бюджету в ц≥лому. ќсновою бюджетноњ класиф≥кац≥њ доход≥в Ї джерела доход≥в, а основою класиф≥кац≥њ Ч ц≥льове використанн¤ кошт≥в. ƒан≥ групуютьс¤ також по галузевих та в≥домчих ознаках, що в≥дображаЇ ¤к зобов'¤занн¤, так ≥ розм≥ри ф≥нансуванн¤.

¬ пер≥од побудови ринковоњ економ≥чноњ системи потр≥бно вир≥шувати питанн¤ деф≥циту бюджету, не≥нфл¤ц≥йних джерел ф≥нансуванн¤ видатк≥в, ф≥нансуванн¤ витрат на соц≥ально-культурну сферу та соц≥альний захист населенн¤, стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки, удосконаленн¤ податковоњ пол≥тики в≥дпов≥дно до стану економ≥ки ≥ необх≥дност≥ реального зростанн¤ валового внутр≥шнього продукту. ¬ир≥шенн¤ цих питань повинно йти, в першу чергу, через збалансуванн¤ бюджету за рахунок наповненн¤ дох≥дноњ його частини, ефективност≥ витраченн¤ бюджетних кошт≥в, скороченн¤ мереж≥ бюджетних установ та удосконаленн¤ структури управл≥нн¤. Ќеобх≥дною умовою Ї зменшенн¤ навантаженн¤ на дох≥дну частину бюджету за рахунок залученн¤ позабюджетних джерел ф≥нансуванн¤. Ќа виконанн¤ ¤к державного, так ≥ м≥сцевих бюджет≥в впливають так≥ чинники: зростанн¤ валового внутр≥шнього продукту, розширенн¤ п≥дприЇмствами вс≥х форм власност≥ обс¤г≥в випуску товар≥в та њх реал≥зац≥њ, зб≥льшенн¤ обс¤гу виробництва ≥ закупок с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, зростанн¤ зароб≥тноњ плати по установах, що ф≥нансуютьс¤ з бюджету. ѕор¤д з цим держава маЇ проводити заходи по забезпеченню жорсткого режиму економ≥њ кошт≥в, це дасть змогу зменшити видатки бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в та зб≥льшити вид≥ленн¤ кошт≥в на ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть.

Ѕюджет - це план утворенн¤ ≥ використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в дл¤ забезпеченн¤ функц≥й, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ органами державноњ влади ”крањни, органами влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та м≥сцевими –адами народних депутат≥в.

Ѕюджетна система складаЇтьс¤ з ƒержавного бюджету ”крањни, республ≥канського бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та м≥сцевих бюджет≥в.

—укупн≥сть вс≥х бюджет≥в, що вход¤ть до складу бюджетноњ системи ”крањни, Ї зведеним бюджетом ”крањни. «ведений бюджет ”крањни використовуЇтьс¤ дл¤ анал≥зу ≥ визначенн¤ засад державного регулюванн¤ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни.

Ѕюджет јвтономноњ –еспубл≥ки  рим об'ЇднуЇ республ≥канський бюджет та бюджети район≥в ≥ м≥ст республ≥канського п≥дпор¤дкуванн¤ јвтономноњ –еспубл≥ки  рим.

ƒо м≥сцевих бюджет≥в належать обласн≥, м≥ськ≥, районн≥, районн≥ в м≥стах, селищн≥ ≥ с≥льськ≥ бюджети.

Ѕюджет област≥ об'ЇднуЇ обласний бюджет та бюджети район≥в ≥ м≥ст обласного п≥дпор¤дкуванн¤.

Ѕюджет району об'ЇднуЇ районний бюджет, бюджети м≥ст районного значенн¤, селищн≥ та с≥льськ≥ бюджети.

1	2

Ќазва: Ѕюджет Ц ¤к ≥нструмент реал≥зац≥њ соц≥ально-економ≥чних проблем
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2961 прочитано)