ƒержавне регулюванн¤ > Ѕюджетна система ”крањни

Ѕюджетна система ”крањни

ѕлан

—клад бюджетноњ системи ”крањни.

Ѕюджетний устр≥й.

ƒержавний бюджет ”крањни.

Ѕюджетна система ”крањни Ц це обТЇднанн¤ вс≥х ланок державного бюджету на Їдиних принципах. ѕравов≥ засади бюджетноњ систем≥ становл¤ть  онституц≥¤ ”крањни, виданий на њњ основ≥ «акон Уѕро бюджетну систему ”крањниФ, ≥нш≥ законодавч≥ акти.

≈коном≥чною основою бюджетноњ системи ”крањни виступаЇ народногосподарський комплекс. —кладовими елементами бюджетноњ системи Ї њњ структура, принципи побудови ≥ орган≥зац≥¤ функц≥онуванн¤. —труктура бюджетноњ системи визначаЇтьс¤ бюджетним устроЇм. ¬≥н ірунтуЇтьс¤ на адм≥н≥стративно-державному устроњ ”крањни. Ѕюджет ”крањни обТЇднуЇ 13,3 тис. самост≥йних бюджет≥в.

Ѕюджетна система ”крањни складаЇтьс¤ з державного бюджету ”крањни, республ≥канського бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та м≥сцевих бюджет≥в.

—укупн≥сть ус≥х бюджет≥в, що вход¤ть до складу бюджетноњ систем≥ ”крањни, Ї зведеним бюджетом ”крањни. ¬≥н викорис-товуЇтьс¤ дл¤ анал≥зу ≥ визначенн¤ засад державного регулюванн¤ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни.

Ѕюджет јвтономноњ –еспубл≥ки  рим обТЇднуЇ республ≥к-канський бюджет та бюджети район≥в ≥ м≥ст республ≥канського п≥дпор¤дкуванн¤ јвтономноњ –еспубл≥ки  рим.

ƒо м≥сцевих бюджет≥в належать обласн≥, районн≥ в м≥стах, селищн≥ та с≥льськ≥ бюджети. Ѕюджет област≥ обТЇднуЇ обласний бюджет, бюджети район≥в ≥ м≥ст обласного п≥дпор¤дкуванн¤.

Ѕюджет району м≥стить районний бюджет, бюджети м≥ст районного п≥дпор¤дкуванн¤, селищн≥ та с≥льськ≥ бюджети. ќстанн≥ створюютьс¤ за р≥шенн¤м районних, м≥ських –ад народних депутат≥в за на¤вност≥ необх≥дноњ ф≥нансовоњ бази. –айонн≥ та м≥ськ≥ –ади визначають доходи в≥дпов≥дних селищних ≥ с≥льських бюджет≥в. Ѕюджет м≥ста, ¤ке маЇ районний под≥л, обТЇднуЇ м≥ський бюджет та бюджети район≥в, що вход¤ть до його складу.

Ѕюджетний устр≥й Ц це орган≥зац≥¤ ≥ принципи побудови бюджетноњ системи, њњ структури, взаЇмозвТ¤зок м≥ж окремими ланками бюджетноњ системи. ¬≥н визначаЇтьс¤ державним устроЇм ≥ адм≥н≥стративно-територ≥альним под≥лом ”крањни.

Ѕюджетний устр≥й ірунтуЇтьс¤ на принципах Їдност≥, повноти, достов≥рност≥, гласност≥, наочност≥ та самост≥йност≥ ус≥х бюджет≥в, що вход¤ть до бюджетноњ системи ”крањни.

ѕринцип Їдност≥ бюджету означаЇ ≥снуванн¤ Їдиного розрахунку доход≥в ≥ видатк≥в кожноњ ланки бюджетноњ системи. ™дн≥сть бюджетноњ системи повинна забезпечуватис¤ Їдиними правовою базою, бюджетною класиф≥кац≥Їю, формами бюджетноњ документац≥њ, погодженими принципами бюджетного процесу, грошовою системою, соц≥ально-економ≥чною пол≥тикою, наданн¤м необх≥дноњ статистичноњ та бюджетноњ ≥нформац≥њ з одного р≥вн¤ бюджету ≥ншому.

ѕринцип повноти пол¤гаЇ у в≥дображенн≥ в бюджет≥ вс≥х доход≥в ≥ видатк≥в.

ѕринцип достов≥рност≥ Ц це формуванн¤ бюджету на основ≥ реальних показник≥в, науково обірунтованих норматив≥в та в≥дображенн¤ у зв≥т≥ про виконанн¤ бюджету т≥льки тих доход≥в та видатк≥в, ¤к≥ Ї результатом к≥нцевих касових операц≥й банк≥в.

ѕринцип гласност≥ забезпечуЇ висв≥тленн¤ в засобах масовоњ ≥нформац≥њ показник≥в бюджет≥в ≥ зв≥т≥в про њх виконанн¤.

ѕринцип наочност≥ Ц це в≥дображенн¤ показник≥в бюджет≥в у взаЇмозвТ¤зку з загальноеконом≥чними показниками в ”крањн≥ ≥ за њњ межами шл¤хом використанн¤ засоб≥в максимальноњ ≥нформативност≥ результат≥в пор≥вн¤льного анал≥зу, визначенн¤ темп≥в ≥ пропорц≥й економ≥чного розвитку.

ƒержавний бюджет ”крањни, республ≥канський бюджет јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласн≥, м≥ськ≥, районн≥, районн≥ в м≥стах, селищн≥, с≥льськ≥ бюджети Ї самост≥йними. —амост≥йн≥сть бюджет≥в забезпечуЇтьс¤ на¤вн≥стю власних доходних джерел ≥ правом визначенн¤ напр¤м≥в њх використанн¤ в≥дпов≥дно до законодавства.

ѕров≥дне м≥сце в бюджетн≥й систем≥ ”крањни належить державному бюджету.

ƒержавний бюджет Ц це система грошових в≥дносин, що виникають м≥ж державою з одн≥Їњ сторони та п≥дприЇмствами, орган≥зац≥¤ми, установами, населенн¤м з ≥ншоњ сторони. «а допомогою цих в≥дносин формуЇтьс¤, розпод≥л¤Їтьс¤ та використовуЇтьс¤ центральний фонд державних ф≥нансових ресурс≥в; це головний ф≥нансовий план держави на поточний р≥к, ¤кий маЇ силу закону.

«а матер≥альним зм≥стом Ц це центральний державний фонд грошових кошт≥в.

«а соц≥ально-економ≥чним зм≥стом Ц це основний зас≥б перерозпод≥лу нац≥онального доходу.

Ѕюджет складаЇтьс¤ з двох взаЇмоповТ¤заних частин: доход≥в ≥ видатк≥в. ƒержава регулюЇ в≥дтворювальн≥ процеси через обидв≥ частини. Ѕюджет стаЇ важливим ≥нструментом економ≥чноњ пол≥тики, впливаючи на соц≥ально-економ≥чн≥ процеси: д≥лову активн≥сть, зайн¤т≥сть, ринок споживчих товар≥в. ¬се це робить бюджет обТЇктом напруженоњ боротьби Ц через нього задовольн¤ютьс¤ ≥нтереси р≥зних груп б≥знесу, в≥йськово-промислових монопол≥й, профсоюз≥в.

ƒержавний бюджет Ї найд≥йов≥шим механ≥змом зд≥йсненн¤ ф≥нансовоњ пол≥тики держави. ” доходах бюджету в≥дображаЇтьс¤ податкова пол≥тика держави, а у видатках Ц пр≥оритетн≥ напр¤мки вкладень кошт≥в. ќсновн≥ напр¤мки бюджетноњ пол≥тики визначаютьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни в спец≥альн≥й постанов≥, ¤ка маЇ назву бюджетноњ резолюц≥њ.

ƒо проекту «акону про ƒержавний бюджет ”крањни  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни додаЇ техн≥ко-економ≥чне обірунтуванн¤ в≥драхувань, дотац≥й ≥ субвенц≥й бюджетам јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, областей, м≥ст  иЇва та —евастопол¤.

 ошти державного бюджету ”крањни витрачаютьс¤ лише на ц≥л≥ та в межах, затверджених «аконом про ƒержавний бюджет ”крањни.

«балансован≥сть бюджет≥в, ¤к≥ вход¤ть до складу бюджетноњ системи ”крањни, Ї необх≥дною умовою ф≥нансово-бюджетноњ пол≥тики. ѕеревищенн¤ доход≥в над видатками становить надлишок, перевищенн¤ видатк≥в над доходами Ц деф≥цит бюджету. ѕри визначенн≥ розм≥ру деф≥циту бюджету кредити ≥ позики в джерело доход≥в не враховуютьс¤. ƒеф≥цит бюджету покриваЇтьс¤ за рахунок внутр≥шн≥х державних позик, позик ≥ноземних держав та ≥нших ф≥нансових ≥нституц≥й.

¬ ц≥лому частка загальнодержавного бюджету ”крањни досить значна: на 2001 р≥к його сума плануЇтьс¤ на р≥вн≥ 33 млрд. грн., тод≥ ¤к сума консол≥дованого бюджету плануЇтьс¤ на р≥вн≥ 41 млрд. грн. ÷е даЇ п≥дстави говорити про високий р≥вень централ≥зац≥њ в розпод≥л≥ та перерозпод≥л≥ ф≥нансових ресурс≥в. ” звТ¤зку з цим зростаЇ актуальн≥сть проблеми подальшого пошуку оптимального сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж державним ≥ м≥сцевими бюджетами.

ƒо м≥сцевих належать обласн≥, районн≥, м≥ськ≥, селищн≥ та с≥льськ≥ бюджети. ÷е фонди ф≥нансових ресурс≥в, що зосереджен≥ в розпор¤дженн≥ м≥сцевих –ад народних депутат≥в та орган≥в м≥сцевого та рег≥онального самовр¤дуванн¤.  омпетенц≥¤ кожного з них в галуз≥ бюджету розмежована. ¬сього бюджет≥в в ”крањн≥ понад 13 тис¤ч. Ќайчисельн≥ша група Ц це с≥льськ≥, селищн≥ та м≥ськ≥ бюджети.

—истема м≥сцевих бюджет≥в ≥снуЇ у вс≥х крањнах св≥ту. ѕроте њњ розвиток ≥ функц≥њ зумовлен≥ р¤дом нац≥ональних, пол≥тичних, економ≥чних та ≥нших фактор≥в. Ќайб≥льший вплив мають економ≥чн≥ та пол≥тичн≥ фактори. ” промислово розвинених крањнах њм належить значна роль в економ≥чному ≥ соц≥альному розвитку. “ак, у —Ўј, япон≥њ, Ќ≥меччин≥ з м≥сцевих бюджет≥в ф≥нансуЇтьс¤ б≥л¤ 40 % вс≥х бюджетних витрат цих держав. Ѕ≥льшу частину видатк≥в направл¤ють на утриманн¤ заклад≥в осв≥ти, охорони здоровТ¤ ≥ соц≥ального забезпеченн¤, орган≥в правопор¤дку, буд≥вництво м≥сцевих шл¤х≥в тощо.

ћайже в ус≥х крањнах св≥ту бюджетн≥ видатки под≥л¤ють на поточн≥ та кап≥тальн≥ витрати. ¬≥дпов≥дно кожний п≥дрозд≥л маЇ своњ джерела доход≥в. ћ≥сцев≥ бюджети затверджуютьс¤ м≥сцевими органами ≥ до державного бюджету не включаютьс¤.

” звТ¤зку з цим пошук форм ≥ метод≥в зм≥цненн¤ ф≥нансовоњ незалежност≥ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ Ї досить актуальним завданн¤м. “ут маЇ бути щонайменше дв≥ мети. √оспрозрахунков≥ ланки економ≥ки повинн≥ мати нормальн≥ умови дл¤ господарськоњ д≥¤льност≥ та бути зац≥кавленими у кращому використанн≥ вс≥х вид≥в ресурс≥в, а м≥сцев≥ –ади Ц у стаб≥льному економ≥чному зростанн≥ та п≥двищенн≥ ефективност≥ вс≥х вид≥в д≥¤льност≥. ÷ього можна дос¤гнути, ¤кщо основу доходноњ частини бюджет≥в становитимуть платеж≥ за ресурси. “акий п≥дх≥д економ≥чно обірунтований, оск≥льки забезпечуЇ реал≥зац≥ю права власност≥ м≥сцевоњ –ади на ресурси, надан≥ в розпор¤дженн¤ ≥ користуванн¤ субТЇктам господарюванн¤. ѕривТ¤зка доход≥в м≥сцевого бюджету до платеж≥в за ресурси створюЇ умови, за ¤ких м≥сцев≥ –ади ув≥йдуть до системи ринкових в≥дносин ¤к р≥вноправний партнер. ¬ажливо, що платеж≥ за ресурси запоб≥гатимуть марнотратству при њх використанн≥, а м≥сцев≥ –ади будуть зац≥кавлен≥ в розширенн≥ в≥дтворенн¤ ресурс≥в та посиленн≥ контролю за њх використанн¤м.

ћ≥сцев≥ –ади народних депутат≥в самост≥йно визначають напр¤ми використанн¤ кошт≥в своњх бюджет≥в. ÷≥ бюджети м≥ст¤ть видатки на ф≥нансуванн¤ п≥дприЇмств та орган≥зац≥й м≥сцевого господарства, на ф≥нансуванн¤ зд≥йснюваних м≥сцевими органами заход≥в у сфер≥ осв≥ти, культури, охорони здоровТ¤, ф≥зичноњ культури, соц≥ального забезпеченн¤, на утриманн¤ м≥сцевих орган≥в влади та управл≥нн¤.

Ќа сьогодн≥шн≥й день залишаЇтьс¤ проблема ефективного використанн¤ бюджетних кошт≥в в умовах адм≥н≥стративноњ реформи. ƒосить велика сума бюджетних кошт≥в витрачаЇтьс¤ на утриманн¤ апарату управл≥нн¤. јнал≥зуючи ц≥ витрати у динам≥ц≥, спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до њх п≥двищенн¤: ¤кщо у 1991 роц≥ витрачалос¤ 1.2 % ¬¬ѕ, то в 1998 роц≥ Ц 3.3 %. ÷ентральний апарат ѕрезидента складаЇ 1000 ос≥б,  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в Ц 900. ¬ ”крањн≥ нараховуЇтьс¤ близько 80 м≥н≥стерств ≥ ком≥тет≥в (в тому числ≥ держком≥тети), в≥домств, агентств, головних управл≥нь. “ака структура управл≥нн¤ державою неефективна, вона породжуЇ бюрократизм ≥ не даЇ можливост≥ оперативно вир≥шувати питанн¤. ¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро держбюджет на 1999 р≥кФ витрати на державне управл≥нн¤ скорочен≥ на 80 млн. грн.

1	2

Ќазва: Ѕюджетна система ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (6929 прочитано)