ƒержавне регулюванн¤ > Ѕюджетний деф≥цит ≥ державний борг
ѕ≥сл¤ сплати податк≥в (25 млрд. гр. од.щор≥чно) скорот¤тьс¤ к≥нцев≥ доходи сусп≥льства, споживанн¤ ≥ заощадженн¤. јле ¤ким будескороченн¤ споживанн¤ ≥ заощаджень? Ќа це запитанн¤ даЇ в≥дпов≥дь величина мультипл≥катора, ¤ка, ¤к в≥домо, тут дор≥внюЇ 5. «в≥дси зрозум≥ло, що гранична схильн≥сть доспоживанн¤ (ћѕ—) дор≥внюЇ 4/5, а гранична схильн≥сть до заощадженн¤ (ћ–S) - 1/5. ” цьому ж сп≥вв≥дношенн≥ скорочуЇтьс¤ споживанн¤ ≥ заощадженн¤, а повна величина щор≥чного скороченн¤ дор≥внюЇ 25 млрд. гр. од. (4/5)в≥д 25), а заощадженн¤ 5 млрд. гр. од. (1/5 в≥д 25). –езультатом стане зменшенн¤ сукупних витрат (в пор≥вн¤нн≥ з попередньою таблицею) ≥ зменшенн¤ р≥вноважного „Ќѕ (до 320 млрд. гр. од.). ќтже, зростанн¤ податк≥в скорочуЇ сукупн≥ витрати ≥ р≥вноважний обс¤г виробництва, а њх зменшенн¤ веде до зростанн¤ обс¤гу виробництва. «меншенн¤ податк≥в також ви¤вл¤Ї мультипл≥кац≥йний ефект на доход. —укупний ефект в≥д зм≥ни податк≥в дл¤ доходу, або податковий мультипл≥катор, дор≥внюЇ: Y MPC ---- = - --------- . T 1 - MPC ѕодатковий мультипл≥катор показуЇ, на ск≥льки одиниць зм≥нитьс¤ сукупний доход у в≥дпов≥дь на зм≥ну податк≥в на одну одиницю. «окрема, ¤кщо ћ–— = 0.8, то податковий мультипл≥катор дор≥внюватиме: Y 0.8 ---- = - --------- = - 4. T 1 - 0.8 ” даному випадку зменшенн¤ податк≥в на одиницю зб≥льшить р≥вноважний доход, на 4 од. (аналог≥чне зб≥льшенн¤ податк≥в викличе зменшенн¤ доходу на 4 од.). јнал≥з двох останн≥х таблиць дозвол¤Ї зробити висновок,що пропорц≥йне зростанн¤ державних витрат ≥ податк≥в веде до зб≥льшенн¤ р≥вноважного обс¤гу виробництва. ƒане ¤вище називають мультипл≥катором збалансованого бюджету, адже р≥вн≥ державн≥ витрати ≥ податков≥ надходженн¤ у бюджет збалансують останн≥й, в≥дпадаЇ потреба у деф≥цитност≥ бюджету. ѕри цьому величина мультипл≥катора збалансованого бюджету дор≥внюЇ 1(прир≥ст державних витрат ≥ податк≥в дор≥внюЇ приростов≥ нац≥онального продукту). ћультипл≥катор збалансованогобюджету д≥Ї поза впливом граничноњ схильност≥ до споживанн¤ ≥ заощадженн¤ (ћ–— ≥ ћ–S). “аким чином, ф≥скальна пол≥тика використовуЇтьс¤ дл¤ стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки. ѓњ фундаментальне завданн¤ пол¤гаЇ у л≥кв≥дац≥њ безроб≥тт¤ або ≥нфл¤ц≥њ. ¬ пер≥од економ≥чного спаду застосовуЇтьс¤ стимулююча ф≥скальна пол≥тика. ¬она включаЇ: 1) зб≥льшенн¤ державних витрат або зменшенн¤ податк≥в; 2) сполученн¤ впливу зростанн¤ державних витрат ≥ зменшенн¤ податк≥в. “обто, ¤кщо ≥снував збалансований державний бюджет, в пер≥од спаду чи депрес≥њ ф≥скальна пол≥тиказумовлюЇ бюджетний деф≥цит. Ќавпаки, ¤кщо в економ≥ц≥ спостер≥гаЇтьс¤ викликана надлишковим попитом ≥нфл¤ц≥¤, застосовуютьс¤ стримуюча ф≥скальна пол≥тика, ¤ка включаЇ: 1) зменшенн¤ державних витрат чи зб≥льшенн¤ податк≥в; 2) сполученн¤ впливу зменшенн¤ витрат держави ≥ зростанн¤ податк≥в. “ака ф≥скальна пол≥тика ор≥ЇнтуЇтьс¤ на збалансований бюджет ≥ нав≥ть на бюджет з позитивним сальдо, ¤кщо перед економ≥кою стоњть проблема контролю над ≥нфл¤ц≥Їю. —л≥д п≥дкреслити, що державн≥ витрати Ї д≥йовим засобом ф≥скальноњ пол≥тики тод≥, коли Ї значний державний сектор в економ≥ц≥. ѕроте стимулююча ф≥скальна пол≥тика може опиратись ≥ на в≥дносно невеликий державний сектор. Ќедискрец≥йна ф≥скальна пол≥тикапов'¤зана ≥з так званими вмонтованими стаб≥л≥заторами. ѕ≥д цим терм≥ном ховаЇтьс¤ зас≥б дл¤ дос¤гненн¤ економ≥чноњ стаб≥льност≥, ¤ка дос¤гаЇтьс¤ автоматично при допомоз≥ ф≥скальноњ пол≥тики, тобто Ї вмонтованою в економ≥чну систему. «окрема, таким вмонтованим стаб≥л≥заторм Ї податкова ставка, ¤ка зм≥нюЇтьс¤ пропорц≥йно обс¤гу „Ќѕ. ѕри зростанн≥ приросту „Ќѕ (нац≥онального доходу) застосовуЇтьс¤ прогресивний податок на доход ≥ прибуток, а також зменшуютьс¤ трансфертн≥ платеж≥ (виплати держави населенню, що не пов'¤зан≥ з трудовою д≥¤льн≥стю, кап≥талом чи власн≥стю). Ќавпаки,в умовах спаду застосовуЇтьс¤ регресивний податок ≥ зб≥льшуютьс¤ виплати по безроб≥ттю, б≥дност≥, державн≥ субсид≥њ. “ак д≥ють вмонтован≥ (автоматичн≥) стаб≥л≥затори. ќтже, вмонтований стаб≥л≥затор - це будь-¤кий зах≥д, що маЇ тенденц≥ю зб≥льшувати деф≥цит державного бюджету (або скорочувати його позитивне сальдо) в пер≥од економ≥чного спаду ≥ зб≥льшувати його позитивне сальдо (або зменшувати його деф≥цит) в пер≥од ≥нфл¤ц≥йного зростанн¤ ц≥н без необх≥дност≥ застосуванн¤ додаткових пол≥тичних (суб'Їктивних) заход≥в. јвтоматичн≥ стаб≥л≥затори Ц це так≥ механ≥зми веконом≥ц≥,д≥¤ ¤ких зменшуЇ реакц≥ю ¬Ќѕ на зм≥ни сукупного попиту. јвтоматична зм≥на податкових надходжень. -—истема податк≥в прогресивно залежить в≥д особистих доход≥в та доход≥в п≥дприЇмств. якщо обс¤г виробництва падаЇ то податков≥ надходженн¤ автоматично зменшуютьс¤ так, що пад≥нн¤ особистих доход≥в ≥ видатк≥в послаблюЇтьс¤. ” такому випадку випуск продукц≥њ зменшуЇтьс¤ не так в≥дчутно. - ¬ ≥нфл¤ц≥йн≥ пер≥оди зменшенн¤ податкових надходженьзменшуЇ особист≥ доходи, стримуЇ споживч≥ витрати, скорочуЇ сукупний попит ≥ ≥ упов≥льнюЇ зростанн¤ ц≥н та зароб≥тноњ плати. -ƒопомога по безроб≥ттю, соц≥альна допомога та ≥нш≥ трансферти ƒопомога по безроб≥ттю вливаЇ кошти в економ≥ку(в пер≥од кризи) або вилучаЇ з нењ (в пер≥од буму) ≥, ¤к результат, стаб≥л≥зуЇ њњ та згладжуЇ насл≥дки д≥лових цикл≥в. -ƒ≥¤ ≥нших трансферт≥в аналог≥чна.ќсновн≥ засоби дискрец≥йноњ ф≥скальноњ пол≥тики : -«м≥на прграм сусп≥льних роб≥т та ≥нших програм, повФ¤заних з витратами. -«м≥на програм трасфертного типу (перерозпод≥льчих). -÷икл≥чн≥ зм≥ни р≥вн¤ податк≥в.ƒискрец≥йна ф≥скальна пол≥тика Ц це пол≥тика, при ¤к≥й ур¤д св≥домо ман≥пулюЇ податками та державними видатками з метою зм≥ни реального обс¤гу нац≥онального виробництва та зайн¤тост≥, контролю за ≥нфл¤ц≥Їю та прискоренн¤м економ≥чного зростанн¤.
¬икористана л≥тература: 1. ом≥сарук ћ.ѕ. ћакроеконом≥ка. урс лекц≥й.- оломи¤,1999 2.√ригорчук “.¬. ќснови економ≥чноњ теор≥њ.- оломи¤,1998 3. овальчук¬.ћ.ћакроеконом≥ка“еоретичний аспект.“ерноп≥ль,96 4.У¬≥сник податковоњ служби ”крањниФє29,1999
Ќазва: Ѕюджетний деф≥цит ≥ державний борг
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (6721 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
