ƒержавне регулюванн¤ > ¬идатки бюджету ”крањни
¬идатки бюджету ”крањни—тор≥нка: 1/2
Ќав≥ть в умовах економ≥чноњ кризи не можна економити кошти, спр¤мован≥ на утриманн¤ соц≥ально-культурноњ сфери. ÷е видатки на осв≥ту, охорону здоров'¤, ф≥зичну культуру й соц≥альне забезпеченн¤. ¬они, ¤к правило, не мають власноњ прибутковоњ бази ≥ утримуютьс¤ за рахунок бюджету по щор≥чно складених кошторисах видатк≥в конкретноњ установи, де в≥дображаютьс¤: напр¤м використанн¤ кошт≥в по статт¤х витрат ≥ поквартальний њх розпод≥л. –озм≥р видатк≥в по кошторисах визначають, виход¤чи з планових показник≥в, ¤к≥ характеризують обс¤г д≥¤льност≥ Ч мережу, штати, контингенти, к≥льк≥сть шк≥л, клас≥в у них ≥ учн≥в, к≥льк≥сть д≥тей ≥ д≥тодн≥в у дит¤чих дошк≥льних закладах. ¬ умовах деф≥циту особливо важливого значенн¤ набуваЇ жорсткий режим економ≥њ у витрачанн≥ бюджетних кошт≥в, у зв'¤зку з цим ф≥нансуванн¤ провадитьс¤ не в сумах, передбачених у кошторисах, а по м≥р≥ виконанн¤ показник≥в по мереж≥, штатах, контингентах ≥ забезпеченн¤х видатк≥в на зароб≥тну плату, харчуванн¤, медикаменти, стипенд≥њ й обмеженн¤ видатк≥в на суто господарськ≥ потреби, поточний ≥ кап≥тальний ремонт, придбанн¤ обладнанн¤ й ≥нвентарю та ≥нших видатк≥в. ѕо школах Ч виход¤чи ≥з клас≥в-комплект≥в ≥ к≥лькост≥ учн≥в, розраховують к≥льк≥сть навчальних ставок на вчител¤, а п≥д них встановлюЇтьс¤ завантажен≥сть на вчител¤ плюс доплати за перев≥рку зошит≥в, класне кер≥вництво ≥ т. д. јналог≥чний пор¤док ≥ по ≥нших установах: або розрахунково, або за типовими штатами. 1 ≥нш≥ норми обс¤гу д≥¤льност≥ Ї однаковими в ус≥х установах. Ќаприклад, одна прибиральниц¤ на 400 квадратних метр≥в площ≥, ¤ку необх≥дно прибирати. ¬изначивши к≥льк≥сть прац≥вник≥в по т≥й чи ≥нш≥й установ≥ за тарифними ставками або схемами посадових оклад≥в, визначають ставку або посадовий оклад того чи ≥ншого прац≥вника. ¬идатки бюджет≥в майстерн≥ ћѕ“” ≥ —ѕ“”, учбов≥ комб≥нати шк≥л стали виробничими цехами по виробництву мебл≥в, станк≥в ≥ т.п. «а рахунок бюджетних кошт≥в розпочалос¤ буд≥вництво невеликих ферм, освоюютьс¤ земельн≥ д≥л¤нки ≥з розрахунку повного забезпеченн¤ ¤к профес≥йно-техн≥чних училищ, так ≥ шк≥л крупами, овочами, ≥ це веде до здешевленн¤ вартост≥ харчуванн¤. ≤нший приклад: њдальн≥ при школах ран≥ше обслуговувалис¤ п≥дприЇмствами асоц≥ац≥њ торг≥вл≥ та споживчоњ кооперац≥њ, тепер вони вз¤т≥ школами на св≥й баланс ≥ обслуговуютьс¤ найманими роб≥тниками, а це значно здешевлюЇ харчуванн¤. “ак≥ заходи спри¤ють розвитков≥ економ≥ки, њњ стаб≥л≥зац≥њ. —таб≥л≥зац≥¤ економ≥ки ≥ њњ поступальний розвиток Ї гарант≥Їю дох≥дност≥ бюджету. –озвиток економ≥ки дасть змогу забезпечити виконанн¤ доход≥в бюджету, зв≥дси з'¤вл¤тьс¤ необх≥дн≥ кошти й дл¤ видатк≥в бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в. ќтже, розпод≥л видатк≥в м≥ж бюджетами повинен проводитись т≥льки на основ≥ «акону про бюджетну систему та ≥нших закон≥в. ƒо ƒержавного бюджету не можуть бути включен≥ видатки, не передбачен≥ законами ”крањни. ¬идатки вс≥х бюджет≥в под≥л¤ютьс¤ на поточн≥ й видатки розвитку. ¬ умовах спаду виробництва, коли необх≥дна жорстка економ≥¤ кошт≥в, поточн≥ видатки Ї головними. ѕоточн≥ видатки Ч це витрати бюджет≥в на ф≥нансуванн¤ мереж≥ п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й ≥ орган≥в на початок бюджетного року, а також на ф≥нансуванн¤ заход≥в щодо соц≥ального захисту населенн¤ та ≥нших заход≥в, не передбачених у видатках розвитку. ¬идатки розвитку Ч це витрати бюджет≥в на ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥йноњ та ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥, зокрема ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень виробничого ≥ невиробничого призначенн¤; ф≥нансуванн¤ структурноњ перебудови народного господарства; субвенц≥њ та ≥нш≥ видатки, пов'¤зан≥ з розширеним в≥дтворенн¤м. –озвиток держави неможливий без створенн¤ необх≥дних умов утриманн¤ невиробничоњ сфери й розвитку виробництва, соц≥ально-культурних заклад≥в та заход≥в по њх утриманню; орган≥в влади ≥ управл≥нн¤; оборони та ≥н., що в≥дображено в склад≥ видатк≥в ƒержавного бюджету ”крањни, республ≥канського бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки рим та м≥сцевих бюджет≥в. ƒо видатк≥в ƒержавного бюджету належать: ф≥нансуванн¤ загальнодержавних централ≥зованих програм п≥дтриманн¤ й п≥двищенн¤ життЇвого р≥вн¤ народу, заход≥в щодо соц≥ального захисту населенн¤; ф≥нансуванн¤ зд≥йснюваних державними установами та орган≥зац≥¤ми заход≥в у галуз≥ осв≥ти, культури, науки, охорони здоров'¤, ф≥зичноњ культури, молод≥жноњ пол≥тики, соц≥ального забезпеченн¤ тощо ¬ умовах кризи платеж≥в та ненадходжень доход≥в у бюджет у визначених розм≥рах держава вимушена направл¤ти кошти на поточн≥ видатки. ѕершочергове значенн¤ маЇ п≥дтримка галузей невиробничоњ сфери, тобто поточн≥ видатки на утриманн¤ заклад≥в осв≥ти, охорони здоров'¤, на соц≥альне забезпеченн¤, захист постраждалого в≥д насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи населенн¤ та ≥нш≥ заходи. “¤гар кризи платеж≥в ≥ ненадходжень податк≥в зазнають ус≥ бюджети бюджетноњ системи, в≥д чого страждаЇ в першу чергу нац≥онально-культурна сфера. —корочуютьс¤ видатки на осв≥ту, охорону здоров'¤, соц≥альний захист населенн¤ та ≥нш≥ заходи у невиробнич≥й сфер≥. ѕовн≥стю або частково скорочуютьс¤ видатки по бюджету розвитку: кап≥тальн≥ вкладенн¤, житлово-комунальне господарство та ≥н. ¬идатки на науку, осв≥ту, охорону здоров'¤, культуру належать до поточних видатк≥в бюджету. Ќазван≥ галуз≥ практично не мають доход≥в ≥ свою д≥¤льн≥сть провад¤ть на основ≥ видатк≥в в≥дпов≥дних бюджет≥в. –озм≥ри видатк≥в на њх утриманн¤ визначаютьс¤ спец≥альними документами Ч кошторисами. ¬≥дтак ф≥нансуванн¤ видатк≥в по цих установах називаЇтьс¤ кошторисним. ошторис Ч це основний документ, ¤кий визначаЇ обс¤г, ц≥льове направленн¤ ≥ щоквартальний розпод≥л кошт≥в, направлюваних ≥з бюджету на утриманн¤ установ. ”с≥ установи, ¤к≥ ф≥нансуютьс¤ в кошторисному пор¤дку, належать до бюджетних. ¬ умовах економ≥чноњ кризи особливого значенн¤ набуваЇ пошук д≥лових шл¤х≥в стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки та в≥дтворенн¤ виробництва. ¬ир≥шити дане питанн¤ неможливо без залученн¤ науковц≥в, а це потребуЇ державноњ п≥дтримки ¤к центру фундаментальних досл≥джень Ч Ќац≥ональноњ академ≥њ наук ”крањни, науководосл≥дних ≥нститут≥в, так ≥ вищих учбових заклад≥в, ¤к≥ забезпечують висококвал≥ф≥кованими кадрами ≥ виробнич≥, ≥ невиробнич≥ галуз≥. ѕоказниками плануванн¤ видатк≥в бюджету по вищих учбових закладах виступають прийом ≥ випуск студент≥в у к≥лькост≥, встановлюван≥й ћ≥н≥стерством осв≥ти ”крањни. ¬они ф≥нансуютьс¤ з ƒержавного бюджету, за вин¤тком педагог≥чних ¬”«≤¬, ¤к≥ ф≥нансуютьс¤ з м≥сцевих бюджет≥в, ¤к правило, обласних. —пец≥альн≥ учбов≥ заклади (техн≥куми, коледж≥) ф≥нансуютьс¤ з обласних бюджет≥в, кр≥м в≥домчих Ч Ќац≥онального банку ”крањни, ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни та ≥н. ѕрофес≥йно-техн≥чн≥ училища ф≥нансуютьс¤ в основному з обласних бюджет≥в. —ередн≥ загальноосв≥тн≥ школи, г≥мназ≥њ ф≥нансуютьс¤ з м≥ських районних бюджет≥в. ƒит¤ч≥ садки, ¤сл≥-садки, за вин¤тком в≥домчих, утримуютьс¤ за рахунок в≥дпов≥дно м≥ських, районних, селищних бюджет≥в. ќсобливоњ уваги заслуговують д≥юч≥ школи≥нтернати, ¤к≥ зобов'¤зан≥ забезпечити державну допомогу в одержанн≥ осв≥ти д≥т¤м, що залишилис¤ без р≥дних, та д≥т¤м, ¤к≥ не мають умов дл¤ проживанн¤ у с≥м'њ, а також хворим д≥т¤м. ошторис видатк≥в шк≥л-≥нтернат≥в Ч основний документ, ¤кий визначаЇ обс¤г, ц≥льове направленн¤ ≥ поквартальний розпод≥л асигнувань, що в≥дпускаютьс¤ з бюджету на утриманн¤ школи-≥нтернату. ¬≥н складаЇтьс¤ на календарний р≥к ≥з обов'¤зковим заповненн¤м ус≥х показник≥в. ¬идатки, ¤к≥ включаютьс¤ в кошторис, повинн≥ бути обгрунтован≥ в≥дпов≥дними розрахунками по кожн≥й статт≥ кошторису. –озрахунки складаютьс¤ на основ≥ показник≥в по числу учн≥в, клас≥в, педагог≥чних ставок з додержанн¤м встановлених натуральних норм видатк≥в по окремих видах витрат, д≥ючих ц≥н ≥ тариф≥в. ¬изначають видатки, виход¤чи з д≥йсноњ необх≥дност≥ у коштах, п≥сл¤ чого кошторис подаЇтьс¤ дл¤ перев≥рки до вищесто¤чого органу, ¤кий його ≥ затверджуЇ ¬идатки бюджет≥в «м≥ни в кошторис школи-≥нтернату в процес≥ виконанн¤ може вносити т≥льки вищесто¤чий орган, ¤кий затвердив кошторис. ќформленн¤ цих зм≥н провадитьс¤ на основ≥ пов≥домленн¤ за встановленою формою. –озрахунки видатк≥в по окремих статт¤х кошторису школи-≥нтернату провад¤тьс¤ в такому пор¤дку. —татт¤ 1. «ароб≥тна плата. ƒо њњ складу вход¤ть зароб≥тна плата вчител¤, оплата за перев≥рку зошит≥в, зароб≥тна плата учбового та обслуговуючого персоналу, додатков≥ види оплати й ≥нш≥ виплати зароб≥тноњ плати. ƒл¤ прикладу: видатки на зароб≥тну плату вчител≥в визначають, виход¤чи з к≥лькост≥ педагог≥чних ставок та розм≥р≥в середньоњ ставки вчител¤ в м≥с¤ць, ¤к≥ вираховуютьс¤ по даних тариф≥кац≥йного списку вчител≥в. ƒл¤ визначенн¤ к≥лькост≥ педагог≥чних ставок на один клас к≥льк≥сть педагог≥чних ставок по тариф≥кац≥йному списков≥ д≥л¤ть на к≥льк≥сть клас≥в. ƒл¤ визначенн¤ середньоњ ставки зароб≥тноњ плати вчител¤ м≥с¤чний фонд зароб≥тноњ плати вчител≥в по кожн≥й груп≥ клас≥в д≥литьс¤ на в≥дпов≥дну цим групам к≥льк≥сть педагог≥чних ставок. ћ≥с¤чний фонд зароб≥тноњ плати визначають шл¤хом множенн¤ середньоњ ставки на к≥льк≥сть педагог≥чних ставок, встановлених по к≥лькост≥ клас≥в, планованих на 1 с≥чн¤ ≥ 1 вересн¤, а знаючи ц≥ дан≥, можна вирахувати м≥с¤чний фонд зароб≥тноњ плати ¤к на поточний, так ≥ на наступн≥ роки. —татт¤ 2. Ќарахуванн¤ на зароб≥тну плату. ¬ключаютьс¤ асигнуванн¤ на виплату внеск≥в по соц≥альному страхуванню у встановлених в≥дсотках в≥д зароб≥тноњ плати. —татт¤ 3. анцел¤рськ≥ ≥ господарськ≥ витрати. ѕлануютьс¤ по окремих розрахунках видатки на опаленн¤, осв≥тленн¤, комунальн≥ послуги й ≥нш≥ господарськ≥ видатки. —татт¤ 4. ¬≥др¤дженн¤ та службов≥ роз'њзди. ¬изначаютьс¤ асигнуванн¤ на оплату проњзду, добов≥ ≥ за проживанн¤ в готел≥ при службових в≥др¤дженн¤х та роз'њздах, в≥др¤дженн¤х на курси, сес≥њ, збори, конференц≥њ. 77 –озд≥л II. ƒоходи ≥ видатки бюджет≥в —татт¤ 5. «а ≥њ рахунок забезпечуютьс¤ учн≥ книгами ≥ пос≥бниками, письмовим та кресл¤рським знар¤дд¤м, художньою та ≥ншою л≥тературою. —татт¤ 9. ошти ц≥Їњ статт≥ забезпечують учн≥в харчуванн¤м ≥з врахуванн¤м натуральних норм харчуванн¤ в день ≥ к≥лькост≥ дн≥в харчуванн¤ одного учн¤ на р≥к. —татт¤ 12. «а рахунок кошт≥в ц≥Їњ статт≥ забезпечуЇтьс¤ придбанн¤ обладнанн¤ та ≥нвентар¤, ¤ке використовуЇтьс¤ дл¤ учбових ≥ господарських заход≥в, а також транспорт, станки, прилади дл¤ учбових ц≥лей. ѕо статт≥ 14 кошторису провад¤тьс¤ видатки на придбанн¤ од¤гу, взутт¤, м'¤кого ≥нвентар¤ дл¤ учн≥в школи-≥нтернату в≥дпов≥дно до встановлених норм. ≤з статт≥ 16 провад¤тьс¤ видатки на кап≥тальний ремонт прим≥щень ≥ споруд зг≥дно з кошториснотехн≥чною документац≥Їю. ѕо статт≥ 18 ("≤нш≥ видатки") провад¤тьс¤ видатки на орган≥зац≥йн≥ заходи культурного призначенн¤ (¤линка, вечори), спортивно-масов≥ та ≥нш≥ заходи.
Ќазва: ¬идатки бюджету ”крањни ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (3109 прочитано) |