ƒержавне регулюванн¤ > √лава держави в заруб≥жних крањнах

√лава держави в заруб≥жних крањнах

ѕлан лекц≥њ.

—татус глави держави.

 омпетенц≥¤ глави держави.

1. √лава держави Ц це особа, ¤ка займаЇ формально вище м≥сце в структур≥ державних ≥нститут≥в ≥ водночас зд≥йснюЇ функц≥њ представництва самоњ держави в ц≥лому.

—татус монарха характеризуЇтьс¤ насамперед тим, що в≥н владрюЇ за власним правом. …ого влада Ї непох≥дною в≥д волеви¤вленн¤ ≥ншого державного органу або виборчого корпусу. ћонарх не несе пол≥тичноњ в≥дпов≥дальност≥ за своњ д≥њ ¤к глави держави або ¤к формального глави виконавчоњ влади. ¬≥н д≥Ї за порадою своњх м≥н≥стр≥в, ¤к≥ ≥ несуть в≥дпов≥дальн≥сть. ¬≥н не може бути звинувачений за порушенн¤ норм права ≥ Ї неп≥дсудним. ѕос¤ганн¤ на його особу в≥дноситьс¤ до т¤жких злочин≥в.

ѕор¤док престолонасл≥дуванн¤ визначаЇтьс¤ конституц≥¤ми. ¬ крањнах з парламентарно-монарх≥чною формою правл≥нн¤ прийн¤т≥ три системи престолонасл≥дуван¤: сал≥чна (Ѕельг≥¤, Ќорвег≥¤, япон≥¤), кастильська (¬еликобритан≥¤, ƒан≥¤, ≤спан≥¤, Ўвец≥¤), австр≥йська (Ќ≥дерланди).

«а сал≥чною системою насл≥дуванн¤ престолу зд≥йснюЇтьс¤ чолов≥ками за правом первородства.  астильська система в≥ддаЇ перевагу чолов≥кам, хоч визнаЇ право престолонасл≥дуванн¤ ≥ за ж≥нками. јвстр≥йська система зумовлюЇ на¤вн≥сть такого права у ж≥нок в тому випадку, коли в≥дсутн≥ законн≥ претенденти на престол у чолов≥чоњ стат≥.

Ќа в≥дм≥ну в≥д монарха, главу держави в республ≥ц≥ Ц президента Ц обирають. ” президентських республ≥ках ≥ крањнах ≥з зм≥шаною республ≥канською формою правл≥нн¤ главу держави обирають шл¤хом проведенн¤ загальних вибор≥в, ¤к≥ мають пр¤мий характер.

√ромад¤ни —Ўј обирають безпосередньо так званих виб≥рник≥в. ¬иб≥рники утворюють колег≥ю, ¤ка обираЇ президента.  ожний штат —Ўј маЇ у колег≥њ виб≥рник≥в ст≥льки м≥сць, ск≥льки в≥д нього обираЇтьс¤ конгресмен≥в ≥ сенатор≥в. ѕол≥тичн≥ парт≥њ висувають у кожному штат≥ св≥й список виб≥рник≥в, ¤кий маЇ п≥дтримати в≥дпов≥дного кандидата у президенти. √ромад¤ни, голосуючи за одного з кандидат≥в у президенти, фактично голосують за увесь список виб≥рник≥в, що п≥дтримують його ≥ кандидата у в≥це-президенти. —писок виб≥рник≥в, за ¤кий було подано найб≥льшу к≥льк≥сть голос≥в у конкретному штат≥, вважаЇтьс¤ обраним. «≥ штат≥в зав≥рен≥ результати голосуванн¤ виб≥рник≥в надсилаютьс¤ голов≥ сенату федерального конгресу, ¤кий оголошуЇ њх на сп≥льному зас≥данн≥ палати. ѕ≥сл¤ цього проводитьс¤ оф≥ц≥йне п≥драхуванн¤ вс≥х голос≥в виб≥рник≥в. ќбраним вважаЇтьс¤ той кандидат у президенти, хто одержав абсолютну б≥льш≥сть голос≥в виб≥рник≥в.

” парламентарних республ≥ках глава держави обираЇтьс¤ шл¤хом проведенн¤ непр¤мих вибор≥в, ¤к≥ звичайно мають багатоступ≥нчастий характер. ƒл¤ обранн¤ президента парламеном або спец≥альною колег≥Їю в першому тур≥ голосуванн≥ потр≥бна квал≥ф≥кована (2/3 або 3/5) б≥льш≥сть њх складу, а за њњ в≥дсутн≥стю Ц абсолютна б≥льш≥сть у другому чи подальших турах. ƒл¤ обранн¤ на пост президента встановлюЇтьс¤ в≥ковий ценз. —трок повноважень президент≥в встановлюЇтьс¤ в≥д 4 до 7 рок≥в.

ѕост президента стаЇ вакантним п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку повноважень особи, що його займала. ƒостроково вакантним цей пост може стати внасл≥док смерт≥, нед≥Їздатност≥ або добров≥льноњ в≥дставки президента, а також усуненн¤ його з поста через прит¤гненн¤ до в≥дпов≥дальност≥ в пор¤дку ≥мп≥чменту. ѕор¤док дострокового усуненн¤ президента можливий також на основ≥ результат≥в референдума.

2. ” президентських республ≥ках глава держави одержуЇ св≥й мандат в≥д виборчого корпусу ≥ завжди над≥лений широкими ≥ реальними владними повноваженн¤ми. ” парламентарних республ≥ках глава держави отримуЇ мангдат в≥д парламенту ≥ його влада Ї пох≥дною. ¬≥н звичайно не маЇ ≥стотних владних повноважень ≥ реал≥зуЇ свою компетенц≥ю у взаЇмод≥њ з ур¤дом. ” б≥льшост≥ крањн ≥з зм≥шаною республ≥канською ≥ парламентарними формами правл≥нн¤ глави держав формально в≥докремлен≥ в≥д виконавчоњ влади. –еал≥зац≥¤ повноважень глав держав зумовлена волеви¤вленн¤м ≥нших орган≥в. ¬ таких крањнах важливим засобом забезпеченн¤ главою держави своЇњ компетенц≥њ Ї контрасигнуванн¤ Ц скр≥пленн¤ п≥дписом глави ур¤ду та (або) окремого м≥н≥стра р≥шенн¤, прийн¤того главою держави. Ѕез такого п≥дпису р≥шенн¤ нед≥йсне.

” сфер≥, повТ¤зан≥й з реал≥зац≥Їю законодавчоњ влади, одним з повноважень глав держав Ї њхнЇ право скликати парламент на чергов≥ сес≥њ. “аким правом вони над≥лен≥ в р¤д≥ крањн з парламентарною ≥ зм≥шаною формою правл≥нн¤.

ƒо найважлив≥ших повноважень глав держав у сфер≥ зд≥йсненн¤ законодавчоњ влади в≥дносить право вето ≥ право повернути закон дл¤ повторного розгл¤ду у парламент.

ƒо повноважень глав держав у сфер≥ реал≥зац≥њ судовоњ влади в≥дноситьс¤ право помилуванн¤, помТ¤кшенн¤ ≥ скасуванн¤ крим≥нальних покарань, визначених судом.

” сфер≥ зовн≥шньоњ д≥¤льност≥ держави глава держави маЇ право акредитувати ≥ приймати дипломатичних представник≥в, ратиф≥кувати м≥жнародн≥ договори або брати участь в цьому процес≥.

√лава держави маЇ право ≥н≥ц≥ювати референдум, право звертатис¤ з посланн¤ми до парламенту або до народу, право оголошувати надзвичайний стан.

1

Ќазва: √лава держави в заруб≥жних крањнах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1052 прочитано)