ƒержавне регулюванн¤ > ƒержавне програмно-ц≥льове плануванн¤
ƒержавне програмно-ц≥льове плануванн¤—тор≥нка: 1/3
—утн≥сть програмно-ц≥льового методу плануванн¤, ц≥льов≥ комплексн≥ програми Ќа¤вн≥сть вад ринкового саморегулюванн¤ та вад державного втручанн¤ в економ≥ку породжуЇ складн≥ соц≥ально-економ≥чн≥ проблеми, вир≥шенн¤ ¤ких повТ¤зане з використанн¤м так званого програмно-ц≥льового методу плануванн¤. ¬икористанн¤ програмно-ц≥льового методу плануванн¤ перед≠бачаЇ: Х визначенн¤ проблеми та формулюванн¤ ц≥лей; Х розробку й реал≥зац≥ю програми, спр¤мованоњ на дос¤гненн¤ ц≥лей; Х систематичний контроль за ¤к≥стю та результатами роб≥т, передбачених програмою; Х коригуванн¤ заход≥в, спр¤мованих на реал≥зац≥ю ц≥лей. «астосуванн¤ програмно-ц≥льового п≥дходу зумовлене ба≠гатьма факторами: на¤вн≥стю незадоволеного попиту на продукц≥ю (роботи, послуги); надм≥рними витратами ресурс≥в ≥, ¤к насл≥док, виникненн¤м негативних зовн≥шн≥х ефект≥в (екстернал≥й); потребою в глибоких структурних перетворенн¤х; реакц≥Їю на пол≥тичний тиск або п≥дприЇмницьку ≥н≥ц≥ати≠ву ≥ т. п. ѕрограмно-ц≥льовий метод плануванн¤ реал≥зуЇтьс¤ через ц≥льов≥ комплексн≥ програми. ÷≥льова комплексна програма (÷ ѕ) Ч це документ, в ¤кому м≥ститьс¤ визначений за ресур≠сами, виконавц¤ми та строками зд≥йсненн¤ комплекс заход≥в, спр¤мованих на дос¤гненн¤ ц≥лей. ÷≥л≥, на ¤к≥ маЇ бути спр¤мована ÷ ѕ, обумовлен≥ стратег≥Їю соц≥ально-економ≥чноњ пол≥тики держави, на¤вн≥стю певноњ конкретноњ або к≥лькох су≠м≥жних соц≥ально-економ≥чних проблем. ласиф≥кац≥¤ ÷ ѕ ласиф≥кац≥¤ ÷ ѕ зд≥йснюЇтьс¤ за такими основними ознаками: за р≥внем, складом, сферою впливу та реал≥зац≥њ; за характером ≥ специф≥кою проб≠лем ≥ ц≥лей; за терм≥нами виконанн¤. «а р≥внем, складом, сферою впливу та реал≥зац≥њ вид≥л¤ють та≠к≥ програми: м≥ждержавн≥, державн≥, м≥жгалузев≥, галузев≥, м≥ж≠рег≥ональн≥, рег≥ональн≥, локальн≥. «а характером ≥ специф≥кою проблем ≥ ц≥лей розр≥зн¤ють програми: Ч соц≥ально-економ≥чн≥, спр¤мован≥ на вир≥шенн¤ проблем розвитку й удосконаленн¤ способу житт¤, п≥двищенн¤ матер≥≠ального й культурного р≥вн¤ населенн¤, пол≥пшенн¤ виробни≠чих ≥ соц≥альних умов прац≥ та в≥дпочинку, зростанн¤ масшта≠б≥в та ефективност≥ функц≥онуванн¤ сусп≥льного сектору ≥ т. п. ¬иробнич≥, ор≥Їнтован≥ на зб≥льшенн¤ виробництва певних вид≥в продукц≥њ (роб≥т, послуг), розвиток прогресивних вироб≠ництв, п≥двищенн¤ ¤к≥сних характеристик продукц≥њ, зростанн¤ ефективност≥ використанн¤ ресурс≥в. Ќауково-техн≥чн≥, нац≥лен≥ на розвиток наукових досл≥джень, вир≥шенн¤ проблем розробки та впровадженн¤ в практику нов≥т≠ньоњ техн≥ки ≥ технолог≥њ. ≈колог≥чн≥, спр¤мован≥ на ресурсозбереженн¤, зд≥йсненн¤ при≠родоохоронних ≥ природоперетворювальних проект≥в. ≤нституц≥ональн≥, ор≥Їнтован≥ на вдосконаленн¤ орган≥зац≥њ управл≥нн¤ господарськими системами, трансформац≥ю в≥дносин власност≥. –ег≥ональн≥, нац≥лен≥ на господарське освоЇнн¤ нових район≥в, перетворенн¤ структури економ≥ки сформованих соц≥ально-еко≠ном≥чних комплекс≥в рег≥он≥в. «а терм≥нами виконанн¤ програми под≥л¤ють на: довгостро≠ков≥ (розрахован≥ на пер≥од 5-10 рок≥в); середньостроков≥ (1-5 рок≥в); ≥ короткостроков≥ (до 1 року). ÷¤ класиф≥кац≥¤ зумовлена характером ц≥лей, на дос¤гненн¤ ¤ких спр¤мовано програму. ƒов≠гостроков≥ програми спр¤мовано на дос¤гненн¤ стратег≥чних ц≥≠лей. як правило, дос¤гненн¤ стратег≥чноњ ц≥л≥ Ч це тривалий про≠цес, пов'¤заний ≥з суттЇвими структурними зрушенн¤ми в еко≠ном≥ц≥, ¤к≥ через ≥нерц≥йн≥сть економ≥ки не можна зд≥йснити швидко. —ередньостроков≥ програми розв'¤зують тактичн≥ зав≠данн¤. ороткостроков≥ програми спр¤мован≥ на вир≥шенн¤ по≠точних проблем (оперативних ц≥лей). Ќин≥ в ”крањн≥ реал≥зуютьс¤ науково-досл≥дн≥ та конструктор≠ськ≥ роботи за понад 60-ма державними та м≥жнародними ÷ ѕ. Ќайб≥льш в≥домими з них Ї: Ђѕрограма стаб≥л≥зац≥њ та розвит≠ку јѕ ї, ЂЌац≥ональна програма виробництва технолог≥чних комплекс≥в машин ≥ устаткуванн¤ дл¤ с≥льського господарства, харчовоњ та переробноњ промисловост≥ї, Ђ омплексна програма модерн≥зац≥њ та розвитку паливно-енергетичноњ промисловост≥ (Ђ≈нергетикаї)ї, Ђѕрограма розвитку вуг≥льноњ промисловост≥ та њњ соц≥альноњ сфери (Ђ¬уг≥лл¤ї)ї, Ђѕрограма розвитку та техн≥ч≠ного переозброЇнн¤ п≥дприЇмств чорноњ ≥ кольоровоњ металург≥њї, Ђѕрограма конверс≥њ в≥йськово-промислового ≥ машинобуд≥вельного комплекс≥вї, Ђѕрограма розвитку ав≥ац≥йноњ промисловос≠т≥ї, Ђѕрограма розвитку х≥м≥чноњ, нафтох≥м≥чноњ та нафтоперероб≠ноњ промисловост≥ї, Ђѕрограма розвитку транспортного ком≠плексуї, Ђѕрограма розвитку л≥сового господарства ≥ л≥сопроми≠слового комплексуї, Ђѕрограма л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥њ на „ј≈—ї, Ђѕрограма еколог≥чного оздоровленн¤ басейну ƒн≥праї, Ђѕрограма в галуз≥ охорони здоров'¤ ≥ медичноњ техн≥киї, ЂЌац≥≠ональна програма в≥дродженн¤ осв≥ти (Ђ”крањна Ч XXI стол≥т≠т¤ї)ї, Ђѕрограма основних напр¤мк≥в розвитку культуриї, Ђѕрог≠рама розвитку матер≥ально-техн≥чноњ бази книговиданн¤ ≥ пресиї, ЂЌац≥ональна косм≥чна програмаї, Ђƒержавна програма привати≠зац≥њї тощо. ѕрограмуванн¤ ¤к спос≥б вир≥шенн¤ економ≥чних проблем за≠стосовуЇтьс¤ в р≥зних ланках орган≥зац≥йноњ структури економ≥≠ки. Ќайважлив≥ш≥ програми, спр¤мован≥ на розв'¤занн¤ загально≠державних ≥ загальносусп≥льних проблем, ¤к≥ формуютьс¤, вихо≠д¤чи з стратег≥чних ц≥лей держави, здобувають статус нац≥ональ≠них програм. ¬ ”крањн≥ нац≥ональн≥ ÷ ѕ розробл¤ютьс¤ ≥ реал≥≠зуютьс¤ зг≥дно з ѕостановами ¬ерховноњ –ади, ”казами ѕрези≠дента, –озпор¤дженн¤ми аб≥нету ћ≥н≥стр≥в. –озробка та реал≥зац≥¤ ÷ ѕ потребують виконанн¤ певноњ су≠купност≥ роб≥т (заход≥в), пов'¤заних з техн≥ко-економ≥чним об≠грунтуванн¤м, плануванн¤м, виробництвом, ф≥нансуванн¤м ≥ т.п. —укупн≥сть заход≥в, передбачених програмою, дл¤ зручност≥ роз≠гл¤ду можна згрупувати у два блоки: основна д≥¤льн≥сть та њњ за≠безпеченн¤. ƒо основноњ д≥¤льност≥ належать: перед≥нвестиц≥йн≥ до≠сл≥дженн¤, плануванн¤, розробка проектно-кошторисноњ доку≠ментац≥њ, укладанн¤ контракт≥в, кап≥тальний ремонт, буд≥вель≠но-монтажн≥ роботи, техн≥чне переозброЇнн¤, реконструкц≥¤, виробництво, наданн¤ послуг, уведенн¤ в експлуатац≥ю об'Їк≠т≥в ≥ т. п. ƒ≥¤льн≥сть ≥з забезпеченн¤ включаЇ орган≥зац≥йне, право≠ве, кадрове, ф≥нансове, матер≥ально-техн≥чне, маркетингове, ≥нформац≥йне забезпеченн¤. ≈тапи програмно-ц≥льового плануванн¤ ожна ÷ ѕ, незалежно в≥д њњ складност≥, обс¤г≥в ф≥нансуванн¤ та масштаб≥в роб≥т, перебуваЇ в р≥зних станах: в≥д стану, коли програми ще немаЇ, до стану, коли про≠грами вже немаЇ. ѕром≥жок часу в≥д моменту виникненн¤ про≠грами до моменту њњ л≥кв≥дац≥њ маЇ назву життЇвого циклу ÷ ѕ. «г≥дно з ≥снуючою практикою стани, через ¤к≥ проходить ÷ ѕ, називають етапами (фазами, стад≥¤ми) ÷ ѕ. ” свою чергу, кожен етап може п≥дрозд≥л¤тис¤ на Ч п≥детапи (п≥д-фази, п≥дстад≥њ). ¬≥дпов≥дно до системного п≥дходу й основних принцип≥в про≠грамно-ц≥льового плануванн¤ (ц≥льова спр¤мован≥сть на дос¤г≠ненн¤ к≥нцевих результат≥в, комплексн≥сть, альтернативн≥сть, ке≠рован≥сть) передуванн¤ етап≥в розробки та реал≥зац≥њ ÷ ѕ зд≥йснюЇтьс¤ за такою схемою. 1. ¬≥дб≥р перел≥ку проблем, що п≥дл¤гають програмному роз≠в'¤занню. 2. ‘ормуванн¤ та видача вих≥дного завданн¤ на розробку програми. 3. –озробка проекту програми. 4. «атвердженн¤ програми. 5. –еал≥зац≥¤ програми. 6. «в≥т про виконанн¤ програми. –озгл¤немо сутн≥сть, завданн¤ ≥ перел≥к необх≥дних вид≥в ро≠б≥т та обірунтувань кожного етапу розробки ≥ реал≥зац≥њ ц≥льових омплексних програм (рис. 1.). –ис. 1. ≈тапи розробки та реал≥зац≥њ ÷ ѕ 1. ¬≥дб≥р перел≥ку проблем, що п≥дл¤гають програмному розв'¤занню. «г≥дно з теор≥Їю менеджменту всю сукупн≥сть проблем мож≠на класиф≥кувати за двома типами. ѕо-перше, проблемною вважаЇтьс¤ ситуац≥¤, коли традиц≥йн≥ методи державного регу≠люванн¤ нездатн≥ забезпечити дос¤гненн¤ ц≥лей соц≥ально-економ≥чноњ пол≥тики. “ак, за допомогою непр¤мих метод≥в ре≠гулюванн¤ держава впливаЇ на економ≥чн≥ ≥нтереси суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва з метою ор≥Їнтац≥њ њхньоњ д≥¤льност≥ в напр¤м≠ках державних пр≥оритет≥в. јле низька еластичн≥сть економ≥ч≠них важел≥в ≥ мотив≥в повед≥нки п≥дприЇмц≥в створюЇ ситуа≠ц≥ю, коли мета державного регулюванн¤ стаЇ неадекватною засобам њњ дос¤гненн¤. як насл≥док Ч ц≥л≥ не дос¤гаютьс¤. ѕо-друге, проблематичною Ї й потенц≥йна можлив≥сть дос¤гненн¤ позитивного результату. ‘ормуванн¤ перел≥ку проблем, що п≥дл¤гають програмному розв'¤занню зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ стратег≥њ соц≥ально-економ≥чноњ пол≥тики держави. ” зв'¤зку з тим, що ÷ ѕ держав≠ного р≥вн¤ потребують, ¤к правило, великих обс¤г≥в ф≥нансових ≥ матер≥альних ресурс≥в ≥ нав≥ть (у де¤ких випадках) створенн¤ спец≥альних орган≥в управл≥нн¤, формуванн¤ нац≥ональних про≠грам доц≥льно зд≥йснювати т≥льки в раз≥, по-перше, великоњ на≠родногосподарськоњ значущост≥ та, по-друге, неможливост≥ комп≠лексного розв'¤занн¤ проблем за допомогою традиц≥йних метод≥в плануванн¤ та регулюванн¤. ¬≥дтак, основними принципами формуванн¤ перел≥ку проблем, дл¤ розв'¤занн¤ ¤ких необх≥дне розробленн¤ в≥дпов≥дних програм, Ї: оц≥нка сусп≥льних потреб у вир≥шенн≥ т≥Їњ чи т≥Їњ проблеми; обл≥к ≥ анал≥з негативних ≥ пози≠тивних зовн≥шн≥х ефект≥в, ¤к≥ можуть виникнути в результат≥ ви≠р≥шенн¤ ≥снуючих проблем; пор≥внюванн¤ витрат на розв'¤занн¤ проблем ≥з ресурсними можливост¤ми. ѕроцедура в≥дбору проблем, що п≥дл¤гають програмному роз≠в'¤занню, пов'¤зана з пр≥оритетами соц≥ально-економ≥чноњ пол≥тики держави. ѕроголошенн¤ державних пр≥оритет≥в зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ пол≥тичних р≥шень, ¤к≥ мають в≥дпов≥дати принципам еко≠ном≥чноњ ефективност≥ та соц≥альноњ справедливост≥.
Ќазва: ƒержавне програмно-ц≥льове плануванн¤ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1984 прочитано) |