≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕон¤тт¤ ≥ види ефективност≥

Х ”статкуванн¤. ÷ьому чинников≥ належить одне з пров≥дних м≥сць у програм≥ п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва. «ростанню продуктивност≥ д≥ючого устаткуванн¤ спри¤ють належна орган≥зац≥¤ ремонтно-техн≥чного обслуговуванн¤, оптимальн≥ строки експлуатац≥њ, забезпеченн¤ необх≥дноњ пропорц≥йност≥ в пропускн≥й спроможност≥ технолог≥чно зв'¤заних його груп (одиниць), ч≥тке плануванн¤ завантаженн¤ у час≥, п≥двищенн¤ зм≥нност≥ роботи, скороченн¤ внутр≥зм≥нних витрат робочого часу тощо.

 ласиф≥кац≥¤ внутр≥шн≥х чинник≥в на "тверд≥" ≥ "м'¤к≥" природно Ї досить умовною ≥ незвичною, але широко в≥домою ≥ використовуваною на п≥дприЇмствах заруб≥жних крањн. Ќазви "тверд≥" ≥ "м'¤к≥" чинники запозичен≥ з англ≥йськоњ комп'ютерноњ терм≥нолог≥њ, в≥дпов≥дно до ¤коњ сам комп'ютер називаЇтьс¤ "твердим товаром", а програмне (математичне) забезпеченн¤ Ч "м'¤ким товаром". ѕри цьому "твердими чинниками" позначають так≥ з них, що можна вим≥р¤ти ≥ мають ф≥зичн≥ параметри, а "м'¤кими" ~ т≥, ¤к≥ не можна ф≥зично в≥дчути, проте мають неаби¤ке значенн¤ дл¤ економ≥чного управл≥нн¤ виробництвом (наприклад. ≤нформац≥¤, знанн¤ ≥ квал≥ф≥кац≥¤ кадр≥в, методи ≥ системи орган≥зац≥њ р≥зних процес≥¤ тощо).

–ис. 4. ≤нтегрована модель чинник≥в ефективност≥ виробництва (продуктивност≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства ¤к виробничо-економ≥чноњ системи).

Х ћатер≥али ≥ енерг≥¤. ѕроблема економ≥њ ≥ зменшенн¤ споживанн¤ сировини, матер≥ал≥в, енерг≥њ повинна бути п≥д пост≥йним контролем в≥дпов≥дних спец≥ал≥ст≥в п≥дприЇмств з матер≥алом≥стким ≥ енергом≥стким виробництвом. Ќагальне завданн¤ ресурсозбереженн¤ на таких п≥дприЇмствах може позитивно розв'¤зуватись шл¤хом запровадженн¤ малов≥дходноњ та безв≥дходноњ технолог≥њ, зб≥льшенн¤ виходу корисноњ продукц≥њ чи енерг≥њ з одиниц≥ використовуваного матер≥алу, використанн¤ дешевих ≥ низькосортних вид≥в сировини, п≥двищенн¤ ¤кост≥ матер≥ал≥в за допомогою первинноњ обробки, зам≥на ≥мпортних сировини ≥ матер≥ал≥в матер≥альними ресурсами в≥тчизн¤ного виробництва, рац≥онал≥зац≥њ управл≥нн¤ виробничими запасами ≥ розвитку ефективних джерел постачанн¤.

Х ¬ироби. —ам≥ продукти (вироби), њх ¤к≥сть та дизайн також Ї важливими чинниками ефективност≥. ќстанн¤ повинна корелювати з так званою корисною варт≥стю, тобто т≥Їю сумою, ¤ку покупець готовий заплатити за вир≥б в≥дпов≥дноњ ¤кост≥. ѕередов≥ п≥дприЇмства пост≥йно контролюють вт≥ленн¤ своЇњ техн≥чноњ преваги у конкретних виробах, що користуютьс¤ великим попитом на .ринку. ѕроте дл¤ дос¤гненн¤ високоњ продуктивност≥ п≥дприЇмства просто корисност≥ товару недостатньо. ѕропонован≥ п≥дприЇмством дл¤ продажу вироби повинн≥ по¤витись на ринку у потр≥бному м≥сц≥, у потр≥бний час ≥ за розсудливою ц≥ною. ” зв'¤зку з цим п≥дприЇмство мусить сл≥дкувати за тим, щоб не виникало бодай найменших орган≥зац≥йних ≥ економ≥чних бар'Їр≥в м≥ж виробництвом ≥ окремими стад≥¤ми маркетингу.

Х ѕрац≥вники. ќсновним джерелом ≥ визначальним чинником зростанн¤ ефективност≥ виробництва (д≥¤льност≥ п≥дприЇмства) Ї прац≥вники Ч кер≥вники, п≥дприЇмц≥, спец≥ал≥сти, роб≥тники. ѕродуктивн≥сть њх прац≥ багато де в чому визначаЇтьс¤ методами, техн≥кою, особистим ум≥нн¤м, знанн¤ми, в≥дношенн¤м до прац≥ та зд≥бн≥стю виконувати ту або ≥ншу роботу. ƒ≥лов≥ ¤кост≥ прац≥вник≥в найб≥льш повно можуть про¤вл¤тис¤ в умовах функц≥онуванн¤ на п≥дприЇмств≥ потужного ≥ гнучкого мотивац≥йного механ≥зму. ѕродуктивн≥сть прац≥ буде зростати тод≥, коли кер≥вництво п≥дприЇмства матер≥ально ≥ морально заохочуЇ до використанн¤ творчих зд≥бностей ус≥х категор≥й прац≥вник≥в, про¤вл¤Ї ≥нтерес до њх особистих проблем життЇд≥¤льност≥, спри¤Ї створенню ≥ п≥дтриманню благоприЇмного соц≥ального м≥крокл≥мату, у межах своњх повноважень ≥ можливостей п≥дприЇмства зд≥йснюЇ соц≥альний захист людей, гарантуЇ њх зайн¤т≥сть тощо.

Х ќрган≥зац≥¤ ≥ системи. ™дн≥сть трудового колективу, рац≥ональн≥сть у делегуванн≥ в≥дпов≥дальност≥ ≥ нормах керованост≥ в≥днос¤тьс¤ до принцип≥в доброњ орган≥зац≥њ справ на п≥дприЇмств≥, що забезпечують необх≥дну спец≥ал≥зац≥ю ≥ координац≥ю виробничих ≥ управл≥нських процес≥в ≥, отже, вищий р≥вень ефективност≥ (продуктивност≥) д≥¤льност≥. ќдн≥Їю з причин недостатньоњ продуктивност≥ п≥дприЇмства ¤к складноњ виробничо-економ≥чноњ системи Ї занадто жорстка њњ орган≥зац≥йна структура надм≥рне в≥докремленн¤ п≥дрозд≥л≥в за профес≥йними групами або функц≥¤ми. “ому система повинна бути динам≥чною ≥ гнучкою, пер≥одично реорган≥зованою у в≥дпов≥дност≥ з новими завданн¤ми, що постають перед п≥дприЇмством при зм≥н≥ ситуац≥њ.

Х ћетоди роботи. Ѕ≥льш досконал≥ методи роботи в умовах переважанн¤ трудом≥стких процес≥в стають достатньо перспективними дл¤ зростанн¤ продуктивност≥. Ќаукова орган≥зац≥¤ роботи у вс≥х п≥дрозд≥лах п≥дприЇмства мусить зробити ручну працю б≥льш продуктивною за рахунок удосконаленн¤ способ≥в виконанн¤ трудових операц≥й, застосовуваних механ≥зм≥в та ≥нструмент≥в, орган≥зац≥њ робочих м≥сць. ƒл¤ удосконаленн¤ метод≥в прац≥ на п≥дприЇмств≥ дуже важливим Ї пост≥йний анал≥з трудових операц≥й ≥ використанн¤ робочого часу, систематична атестац≥¤ робочих м≥сць, узагальненн¤ ≥ використанн¤ нагромадженого на ≥нших спор≥днених п≥дприЇмствах позитивного досв≥ду, орган≥зац≥¤ навчанн¤ р≥зних категор≥й прац≥вник≥в прогресивним прийомам прац≥, усуненн¤ непотр≥бноњ (зайвоњ) роботи ≥ виконанн¤ корисноњ з меншими витратами сили, часу ≥ кошт≥в.

Х —тиль управл≥нн¤. «начний (за де¤кими оц≥нками Ч переважний) внесок у зростанн¤ ефективност≥ (продуктивност≥) виробництва може забезпечувати сучасна добре орган≥зована система управл≥нн¤, п≥д контролем ¤коњ знаход¤тьс¤ ресурси ≥ результати д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. —кладовою частиною такоњ системи Ї стиль управл≥нн¤ Ч типовий мТ¤кий чинник п≥двищенн¤ ефективност≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.  ожен кер≥вник, п≥дприЇмець чи менеджер п≥дприЇмства мусить знати, що абсолютно досконалого стилю управл≥нн¤ дл¤ ус≥х випадк≥в не ≥снуЇ. «агальна ефективн≥сть д≥¤льност≥ п≥дприЇмства залежить в≥д того, коли, де, ¤к ≥ по в≥дношенню до кого застосовуЇтьс¤ в≥дпов≥дний стиль управл≥нн¤. ¬≥домо, що стиль управл≥нн¤, в ¤кому поЇднан≥ профес≥йна компетентн≥сть, д≥ловит≥сть ≥ висока етика взаЇмов≥дносин м≥ж людьми, впливаЇ практично на ус≥ види ≥ напр¤мки д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. ¬≥д нього залежить, в ¤к≥й м≥р≥ враховуютьс¤ зовн≥шн≥ чинники зростанн¤ ефективност≥ виробництва на тому чи ≥ншому п≥дприЇмств≥.

ћаксимально можливого впливу внутр≥шн≥х ("твердих" ≥ УмТ¤кихФ) чинник≥в на р≥вень ефективност≥ виробництва можна дос¤гти лише при забезпеченн≥ необх≥дноњ комплексност≥ њх використанн¤, узгодженост≥ взаЇмод≥њ у час≥ ≥ простор≥. Ќаприклад, можна використовувати найнов≥ш≥ технолог≥њ ≥ устаткуванн¤, але продовжувати застосовувати застар≥л≥ форми орган≥зац≥њ прац≥ або мати на п≥дприЇмств≥ недостатньо п≥дготовлен≥ кадри. «розум≥ло, що у такому випадку позитивних зрушень у ефективност≥ виробництва не станетьс¤.

Ќа р≥вень продуктивност≥ кожного окремого п≥дприЇмства безпосередн≥й чи непр¤мий вплив справл¤ють зовн≥шн≥ чинники ефективност≥ виробництва. ѕроте сам≥ п≥дприЇмства не можуть активно њх контролювати. ќсь чому ц≥ чинники сл≥д знати ≥ вивчати, зрозум≥ти њх д≥ю (вплив) ≥ приймати до уваги при розробц≥ (плануванн≥) ≥ зд≥йсненн≥ програм п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва на п≥дприЇмствах. ” зв'¤зку з цим стаЇ очевидною необх≥дн≥сть суттЇвоњ характеристики ≥ окресленн¤ напр¤мк≥в д≥њ окремих зовн≥шн≥х чинник≥в ефективност≥ (продуктивност≥).

Х ƒержавна пол≥тика. «д≥йснювана державою (ур¤дом) економ≥чна ≥ соц≥альна пол≥тика ≥стотно впливаЇ на ефективн≥сть сусп≥льного виробництва через: практичну д≥¤льн≥сть ур¤дових установ ≥ державних структур; р≥зноман≥тн≥ види законодавства; ф≥нансов≥ заходи ≥ стимули (податки, тарифи, ф≥нансова п≥дтримка великих науково-техн≥чних ≥ виробничих проект≥в, ф≥нансуванн¤ соц≥альних програм, регулюванн¤ процентних ставок дл¤ кредит≥в); установлюван≥ та контрольован≥ економ≥чн≥ правила ≥ нормативи (регулюванн¤ доход≥в ≥ оплати прац≥, контроль за ц≥нами, л≥цензуванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ тощо); створенн¤ ринковоњ, виробничоњ ≥ соц≥альноњ ≥нфраструктури; макроеконом≥чн≥ структурн≥ зм≥ни; програми роздержавленн¤ власност≥ ≥ приватизац≥ю державних п≥дприЇмств; комерц≥ал≥зац≥ю орган≥зац≥йних структур невиробничоњ сфери тощо. –озвиток економ≥ки ”крањни, економ≥чн≥ в≥дносини м≥ж окремими п≥дприЇмствами ≥ орган≥зац≥¤ми, м≥ж п≥дприЇмствами ≥ державою зд≥йснюютьс¤ зараз р¤дом визначальних у ц≥й галуз≥ закон≥в (зокрема про п≥дприЇмства в ”крањн≥, про власн≥сть, про п≥дприЇмництво, про оподаткуванн¤ п≥дприЇмств, про оплату прац≥ та ≥нш≥), основн≥ положенн¤ ¤ких кер≥вникам ≥ спец≥ал≥стам п≥дприЇмств треба добре знати ≥ спиратис¤ на них у своњй практичн≥й д≥¤льност≥.

Х ≤нституц≥йн≥ механ≥зми. ќск≥льки ефективн≥сть виробництва, ¤к уже зазначалось, залежить в≥д багатьох чинник≥в Ч внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х (по в≥дношенню до п≥дприЇмства), неперес≥чним завданн¤м держави Ї створенн¤ на нац≥ональному р≥вн≥ не лише в≥дпов≥дних економ≥чних, соц≥альних, пол≥тичних ≥ законодавчих, але й орган≥зац≥йних умов п≥двищенн¤ продуктивност≥ виробничо-економ≥чних систем. “ак≥ умови зокрема забезпечуютьс¤ шл¤хом заснуванн¤ ≥ пост≥йного функц≥онуванн¤ на нац≥ональному, рег≥ональному чи галузевому р≥вн¤х спец≥альних ≥нституц≥йних механ≥зм≥в Ч орган≥зац≥й (досл≥дно-впроваджувальних ≥ навчальних центр≥в, ≥нститут≥в, асоц≥ац≥й), д≥¤льн≥сть ¤ких зор≥Їнтована на: визначенн¤ ≥ розв'¤занн¤ основних проблем п≥двищенн¤ ефективност≥ (продуктивност≥) р≥зних виробничо-економ≥чних систем ≥ економ≥ки в ц≥лому; практичну реал≥зац≥ю стратег≥њ ≥ тактики розвитку народного господарства, зд≥йснюваних на в≥дпов≥дних р≥вн¤х управл≥нн¤; п≥дготовки (переп≥дготовки, п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ менеджер≥в ≥ ≥нших кадр≥в дл¤ ринковоњ економ≥ки. «араз у св≥т≥ нараховуЇтьс¤ б≥л¤ 150 нац≥ональних ≥ рег≥ональних центр≥в, ≥нститут≥в ≥ асоц≥ац≥й по продуктивност≥ ≥ управл≥нню. «окрема у св≥товому сп≥втовариств≥ в≥домими ≥ визнаними Ї японський центр продуктивност≥. ÷ентр продуктивност≥ ‘–Ќ,  анадський центр ринку прац≥ ≥ продуктивност≥, јмериканський ≥нститут орган≥зац≥њ прац≥ ≥ виробництва. ¬ ”крањн≥ аналог≥чн≥ функц≥њ виконують ≤нститут стратег≥чних досл≥джень, ≤нститут економ≥ки промисловост≥, ћ≥жнародний ≥нститут менеджменту. ƒержавна академ≥¤ управл≥нн¤,  ињвський державний економ≥чний ун≥верситет.

1	2	3	4	5

Ќазва: ѕон¤тт¤ ≥ види ефективност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (5016 прочитано)