≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕродуктивн≥сть, мотивац≥¤ ≥ оплата прац≥

—истема оц≥нки заслуг Ц передбачаЇ оц≥нюванн¤ зусиль ≥ повед≥нки прац≥вника за низкою чинник≥в. ƒл¤ кожного чинника визначаЇтьс¤ система бал≥в, а дл¤ розрахунк≥в оц≥нки встановлюютьс¤ в≥дпов≥дн≥ норми. ѕер≥одично розраховуЇтьс¤ показник ефективност≥ д≥¤льност≥ прац≥вника. ѕ≥дсумков≥ результати показують в≥дпов≥дний р≥вень додатковоњ запралати.

—истема стимулюванн¤ конкретних обс¤г≥в продукц≥њ найусп≥шн≥ше можна застосувати в тих структурах, ¤к≥ мають завершений виробничий цикл. “ак≥ структури мають власний бюджет, що Ї пропорц≥йним обс¤гу продажу продукц≥њ. ѕерсонал в≥дчуваЇ пр¤мий звТ¤зок м≥ж ефективн≥стю прац≥ та усп≥хом п≥дприЇмства, тобто його процв≥танн¤м та прибутков≥стю.

—истема розпод≥лу прибутку, зумовленого зростанн¤м продуктивност≥ прац≥, проектують у такий спос≥б, щоб зменшити питом≥ витрати через заохочуванн¤ до б≥льш високоњ результативност≥ прац≥ без п≥двищенн¤ пост≥йних витрат. ÷¤ система базуЇтьс¤ на визначенн≥ Узагального коеф≥ц≥ЇнтаФ, ¤кий обчислюЇтьс¤ ¤к сп≥вв≥дношенн¤ сукупних витрат та обс¤гу продукц≥њ. ÷е сп≥вв≥дношенн¤ беретьс¤ за базовий коеф≥ц≥Їнт. ¬икористовуючи цей коеф≥ц≥Їнт ≥ враховуючи обс¤г продукц≥њ знаход¤ть припустимим витрати на робочу силу. ѕот≥м ц≥ витрати пор≥внюють з фактичною зарплатою.

—истема прем≥альних виплат базуЇтьс¤ на тому, що розм≥р прем≥њ узгоджуЇтьс¤ з конкретними дос¤гненн¤ми п≥дприЇмства, тобто внеском кожного прац≥вника в загальну справу. “ака система поширена в япон≥њ. ќкр≥м щом≥с¤чних прем≥й прац≥вник отримуЇ дв≥ч≥ на р≥к (може ≥ б≥льше) так званий бонус.

—истема колективного стимулюванн¤ використовуЇтьс¤ тод≥, коли заохоченн¤ прац≥вник≥в через њхню участь у прибуток Ї можливим т≥льки на групов≥й основ≥.

Ѕ≥льш ст≥йка зац≥кавлен≥сть прац≥вник≥в виникаЇ у д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, особливо коли в≥дбуваЇтьс¤ участь у прибутках через власн≥сть. ¬она реал≥зуЇтьс¤ через поданн¤ прац≥вникам акц≥й УсвоњхФ п≥дприЇмств.

ќрган≥зац≥¤ системи винагородженн¤ персоналу маЇ спиратись на стиль управл≥нн¤, передбачаЇ створенн¤ гнучких структур, метод≥в мотивац≥њ в≥дпов≥дно до розвитку техн≥чних, економ≥чних ≥ соц≥альних процес≥в у сусп≥льств≥ в ц≥лому та на кожному п≥дприЇмств≥ зокрема.

‘ормули дл¤ розвТ¤зку задач

ѕр¤ма в≥др¤дна зарплата:

ƒпсв = ро Ј V

V Ц к≥льк≥сть одиниць виробленоњ продукц≥њ;

ро Ц розц≥нка за одиницю продукц≥њ.

Ќепр¤ма в≥др¤дна зарплата:

ƒнвс= S Ј t Ј kвн

S Ц погодинна тарифна ставка;

t Ц фактично в≥дпрацьована к≥льк≥сть годин;

kвн Ц середн≥й коеф≥ц≥Їнт виконанн¤ норм вироб≥тку вс≥ма прац≥вниками.

¬≥др¤дно-прем≥альна зарплата:

ƒвпс = роV + m

m Ц сума прем≥њ.

¬≥др¤дно-прогресивна зарплата:

ƒвпрог = р Ј no + pini

p Ц в≥др¤дна розц≥нка

no Ц норма вироб≥тку за нормативний р≥вень

pi Ц п≥двищена розц≥нка

ni Ц норма вироб≥тку понад нормативний р≥вень.

ѕочасова зарплата:

ƒпп = S Ј t

ѕочасово-прем≥альна зарплата:

ƒпрем = S Ј t + m

m Ц розм≥р прем≥њ.

1	2	3	4

Ќазва: ѕродуктивн≥сть, мотивац≥¤ ≥ оплата прац≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (5435 прочитано)