Ѕанк≥вська справа > «овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в

ƒан≥ таблиц≥ представлен≥ на малюнку 2.7.

ћал. 2.7. ƒинам≥ка експортно-≥мпортних операц≥й по документарному ≥нкасо в 1996 Ц 2000 р.

« таблиц≥ 2.8. видно, що спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ зниженн¤ експортно-≥мпортних операц≥й по документарному ≥нкасо.

≤нкасов≥ операц≥њ по експорту товар≥в ≥ послуг у 2000 р. в≥дд≥ленн¤ не зд≥йснювало, тому що ≥нкасова форма розрахунк≥в не Ї гарантованою формою оплати, ≥ експортери в≥ддають перевагу укладати контракти, що передбачають передоплату. ’арактеризуючи загальний стан за 1996 Ц 2000 р. спостер≥гаЇмо загальну картину зниженн¤ експортного ≥нкасо.

“акож спостер≥гаЇтьс¤ зменшенн¤ ≥мпортних ≥нкасових операц≥й за 1996 - 2000 р., хоча к≥льк≥сть ≥нкасових операц≥й у 2000р. залишилась на колишньому р≥вн≥ в пор≥вн¤нн≥ з 1999р., але в сумарному в≥дношенн≥ в≥дбуваЇтьс¤ зменшенн¤ на 1,095 млн. д≥л —Ўј.

”крекс≥мбанк у ¤кост≥ ≥нкасуючого банку, виконуючи ≥нкасов≥ дорученн¤ ≥ноземних банк≥в, видаЇ орган≥зац≥¤м, що ≥мпортують через границю товари й одержуЇ послуги, комерц≥йн≥ документи проти одержанн¤ в≥д них акцепту або платежу, а також одержуЇ в≥д цих орган≥зац≥й акцепт або плат≥ж по ф≥нансових документах.

≤нкасов≥ дорученн¤ разом з товарними й ≥ншими документами надход¤ть у √оловний банк ”крекс≥мбанку або безпосередньо у в≥дд≥ленн¤ ”крекс≥мбанку.

—п≥вроб≥тник уповноваженого в≥дд≥лу ретельно перев≥р¤Ї ≥нкасове дорученн¤, повноту ≥ точн≥сть ≥нструкц≥й, що м≥ст¤тьс¤ в ньому, а також на¤вн≥сть товарних ≥ ≥н. документ≥в (ориг≥нали, дубл≥кати), зазначених в ≥нкасовому дорученн≥. ƒокументи, що над≥йшли, на ≥нкасо враховуютьс¤ на позабалансовому рахунку 9830.

ƒт - 9830

 т Ц 9910

9830 - Ђƒокументи ≥ ц≥нност≥, прийн¤т≥ на ≥нкасої

9910 - Ђ онтрахунок дл¤ рахунк≥в розд≥лу 96 Ц98ї

ѕри одержанн≥ документ≥в дл¤ оплати сп≥вроб≥тник уповноваженого в≥дд≥лу закриваЇ позабалансовий рахунок 9830.

ƒт Ц 9910

 т Ц 9830

 ошти списуютьс¤ з поточного рахунка кл≥Їнта ≥ перераховуютьс¤ в √оловний банк дл¤ подальшого зд≥йсненн¤ платежу.

ј) ƒт Ц 2600

 т Ц 2909

ѕ≥сл¤ одержанн¤ п≥дтвердженн¤ в≥д √оловного банку про депонуванн¤ кошт≥в складаЇтьс¤ наступна проводка.

Ѕ) ƒт Ц 2909

 т Ц 3900

” √оловному банку кошти депонуютьс¤ на рахунку 2602.

¬) ƒт Ц 3901

 т Ц 2602

«а зд≥йсненн¤ ≥нкасовоњ операц≥њ банк ≥з кл≥Їнта ст¤гуЇ ком≥с≥ю в≥дпов≥дно до д≥ючих тариф≥в .

ƒт Ц 2600

 т Ц 3800

ќдночасно провадитьс¤ дооц≥нка валютноњ позиц≥њ за допомогою контррахунка 3801.

ƒт Ц 3801

 т Ц 6110

Ѕухгалтерський обл≥к по ≥мпортному ≥нкасо в≥дд≥ленн¤ ”крекс≥мбанку в м. ќдес≥.

ѕерший екземпл¤р ≥нкасового дорученн¤ залишаЇтьс¤ в ”крекс≥мбанку дл¤ контролю за оплатою (акцептом) ≥нкасо. ƒругий екземпл¤р разом ≥з прикладеними до нього документами видаЇтьс¤ представнику платника п≥д розписку на першому екземпл¤р≥ ≥нкасового дорученн¤.

ѕри одержанн≥ трьох екземпл¤р≥в ≥нкасового дорученн¤ трет≥й екземпл¤р п≥сл¤ в≥дпов≥дного оформленн¤ повертаЇтьс¤ банку-рем≥тентов≥ ¤к п≥дтвердженн¤ про одержанн¤ ”крекс≥мбанком ≥нкасових документ≥в.

ƒокументи по ≥нкасо до њхнього акцепту або повноњ оплати знаход¤тьс¤ в ”крекс≥мбанку.

¬≥дд≥ленн¤ ”крекс≥мбанку зд≥йснюЇ контроль за своЇчасною оплатою (акцептом) украњнськими орган≥зац≥¤ми по ≥нкасових дорученн¤х, а також за своЇчасним поверненн¤м документ≥в у випадку повного або часткового в≥дмовленн¤ в≥д оплати (акцепту) ≥нкасо. ” цих ц≥л¤х в≥дд≥ленн¤ ”крекс≥мбанку регул¤рно перев≥р¤Ї терм≥нов≥ ≥нкасо.

ѕри оплат≥ ≥нкасового дорученн¤ орган≥зац≥¤-платник представл¤Ї у в≥дд≥ленн¤ ”крекс≥мбанку за¤ви на переказ за установленою формою. —п≥вроб≥тник уповноваженого в≥дд≥лу перев≥р¤Ї правильн≥сть оформленн¤ представленого орган≥зац≥Їю за¤ви на переказ на в≥дпов≥дн≥сть найменуванн¤ ≥ноземного банку, номери ≥ суми ≥нкасо й ≥нших даних, зазначених у за¤в≥ на переказ, з даними, що м≥ст¤тьс¤ в ≥нкасовому дорученн≥.

ќплата ≥нкасо повинна виробл¤тис¤ в повн≥й в≥дпов≥дност≥ з вказ≥вками ≥ноземного банку, що м≥ст¤тьс¤ в ≥нкасовому дорученн≥.

Ќа п≥дстав≥ належним чином оформленоњ за¤ви на переказ в≥дд≥ленн¤ ”крекс≥мбанку складаЇ плат≥жне дорученн¤ дл¤ в≥дправленн¤ його по електронн≥й пошт≥ на виконанн¤ в √оловний банк.

ѕ≥сл¤ повноњ або частковоњ оплати (акцепту) ≥нкасо в≥дд≥ленн¤ ”крекс≥мбанку проставл¤Ї дату оплати (акцепту) у реЇстрац≥йному журнал≥; при частков≥й оплат≥ в журнал≥ проставл¤Їтьс¤ також сума платежу (акцепту).

«а виконанн¤ ≥нкасових доручень ”крекс≥мбанк ст¤гуЇ ком≥с≥ю в≥дпов≥дно до д≥ючого “арифу ком≥с≥йноњ винагороди ”крекс≥мбанку. —т¤гуванн¤ ком≥с≥њ провадитьс¤ одночасно з переказом платежу в оплату ≥нкасо або при поверненн≥ неоплачених неакцептованих документ≥в.

 ом≥с≥њ ≥ витрати по ≥нкасо в≥днос¤тьс¤ за рахунок ≥ноземного банку, ¤кщо в ≥нкасовому дорученн≥ не обговорене ≥нше.

¬≥дд≥ленн¤м ”крекс≥мбанку зд≥йснюЇтьс¤ валютний контроль за надходженн¤м товару або наданн¤м послуг прот¤гом 90 дн≥в з моменту зд≥йсненн¤ платежу в оплату ≥нкасо.

ѕри зд≥йсненн≥ операц≥й по ≥нкасо в≥дд≥ленн¤ ”крекс≥мбанку повинне керуватис¤ Ђ”н≥ф≥кованими правилами по ≥нкасої, а також наступним пор¤дком:

1. ƒокументи, що п≥дл¤гають ≥нкасуванню, приймаютьс¤ в≥д кл≥Їнт≥в при ≥нкасовому дорученн≥ , що заповнюютьс¤ в шести екземпл¤рах:

- перший екземпл¤р - ≥нкасове дорученн¤ ”крекс≥мбанку ≥ноземному банку, п≥дписане двома уповноваженими особами направл¤Їтьс¤ останньому разом з документами;

- другий екземпл¤р Ц лист-запит ≥ноземному банку про причини затримки платежу. «азначений екземпл¤р в≥дд≥ленн¤ ”крекс≥мбанку разом з четвертим ≥ з додатком коп≥њ рахунк≥в направл¤ють у √оловний банк. Ћист - запит використовуЇтьс¤ √оловним банком у раз≥ потреби звертанн¤ до ≥ноземного банку;

- трет≥й екземпл¤р Ц лист, з ¤ким ≥ноземному банку в≥дсилаЇтьс¤ другий екземпл¤р коносамента;

- четвертий екземпл¤р Ї дорученн¤м кл≥Їнта ”крекс≥мбанку;

- п'¤тий екземпл¤р залишаЇтьс¤ у в≥дд≥ленн≥ ”крекс≥мбанку;

- шостий екземпл¤р повертаЇтьс¤ кл≥Їнту з оц≥нкою банку про прийн¤тт¤.

2. ¬с≥ ≥нкасов≥ дорученн¤ повинн≥ м≥стити в≥дпов≥дн≥ рекв≥зити: номер ≥ дата дорученн¤, найменуванн¤ ≥нобанку ≥ його адреса, найменуванн¤ платника ≥ його поштова адреса, найменуванн¤ украњнськоњ орган≥зац≥њ продавц¤, перел≥к прикладених до ≥нкасового дорученн¤ документ≥в, найменуванн¤ ≥ сума ≥ноземноњ валюти.

3. ƒокументи, прикладен≥ до ≥нкасового дорученн¤, перев≥р¤ютьс¤ з погл¤ду в≥дпов≥дност≥ њхн≥х рекв≥зит≥в даним ≥нкасового дорученн¤ ≥ м≥ж собою.

4. ѕ≥сл¤ перев≥рки й оформленн¤ ≥нкасового дорученн¤ ≥ прикладених документ≥в перший ≥ четвертий екземпл¤ри ≥нкасового дорученн¤ п≥дписуютьс¤ двома уповноваженими особами в≥дд≥ленн¤ ”крекс≥мбанку.

ѕерший екземпл¤р ≥нкасового дорученн¤ разом ≥з документами що в≥днос¤тьс¤ до нього , у день прийн¤тт¤ документ≥в в≥дсилаютьс¤ в ≥нобанк.

ƒругий ≥ четвертий екземпл¤ри ≥нкасового дорученн¤ з додатками коп≥й рахунк≥в направл¤ютьс¤ √оловному банку при пов≥домленн≥, що повертаЇтьс¤ в≥дд≥ленню з оц≥нкою про прийн¤тт¤.

5. ≤нкасов≥ дорученн¤ повинн≥ бути виписан≥ на банки-кореспонденти ”крекс≥мбанку.

6. «а виконанн¤ ≥нкасових доручень в≥дд≥ленн¤ ”крекс≥мбанку ст¤гуЇ ком≥с≥њ в≥дпов≥дно до д≥ючого “арифом ком≥с≥йноњ винагороди.

7.  онтроль за надходженн¤м експортного виторгу зд≥йснюЇ √оловний банк.

8. ”с≥ проханн¤ кл≥Їнта, що стосуютьс¤ конкретного ≥нкасо повинн≥ прийматис¤ в≥д кл≥Їнт≥в у письмовому вид≥ ≥ передаватис¤ в √оловний банк по електронн≥й пошт≥.

ƒокументи прийн¤т≥ на ≥нкасо попередньо враховуютьс¤ на рахунку 9831.

ƒт Ц 9831

 т Ц 9910

9831 Ц Ђƒокументи ≥ ц≥нност≥, в≥д≥слан≥ на ≥нкасої.

ѕри зд≥йсненн≥ експортного ≥нкасо сп≥вроб≥тник уповноваженого в≥дд≥лу робить списанн¤ ком≥с≥њ з поточного рахунку кл≥Їнта в≥дпов≥дно до тариф≥в, установленими банком.

ƒт Ц 2600

 т Ц 3800

ќдночасно з ц≥Їю проводкою провадитьс¤ дооц≥нка валютноњ позиц≥њ з використанн¤м контррахунка 3801.

ƒт Ц 3801

 т Ц 6110

 ошти приход¤ть на рахунок одержувача у вид≥ звичайного переказу (експортноњ виручки: 50 % ≥з кошт≥в, що над≥йшли, п≥дл¤гають зарахуванню на поточний рахунок кл≥Їнта, а 50 % - обов'¤зковий продаж).

ƒт Ц 3900

 т Ц 2603

Ѕухгалтерський обл≥к показаний у вигл¤д≥ таблиц≥.

–озд≥л 3 јнал≥тична оц≥нка результативност≥ р≥зних форм м≥жнародних розрахунк≥в та шл¤хи забезпеченн¤ ефективност≥ њх широкого впровадженн¤ ≥ використанн¤ в ”крањн≥

3.1. јнал≥з м≥жнародних розрахунк≥в;

сучасний етап ≥ напр¤мки п≥двищенн¤ прибутковост≥ банку в≥д њх зд≥йсненн¤

¬≥дд≥ленн¤ ƒержавного ≈кспортно-≥мпортного банку ”крањни в м. ќдес≥, ¤к суб'Їкт господарськоњ д≥¤льност≥, виконуЇ широкий спектр операц≥й спр¤мованих на одержанн¤ максимального прибутку.

ћ≥жнародн≥ розрахунки у форм≥ документарного акредитива, документарного ≥нкасо ≥ банк≥вського переказу, ¤к ≥ ≥нш≥ операц≥њ в≥дд≥ленн¤ ƒержавного ≈кспортно-≥мпортного банку ”крањни в м. ќдес≥ принос¤ть доход ≥ впливають на результат д≥¤льност≥ банку.

ƒинам≥ка м≥жнародних розрахунк≥в в≥дд≥ленн¤ ”крекс≥мбанку в м. ќдес≥ 1994 Ц 2000р. показана в таблиц≥ 2.9.

“аблиц¤ 2.9.

—тан м≥жнародних розрахунк≥в у в≥дд≥ленн≥ ”крекс≥мбанку

у м. ќдес≥ за 1994-2000 р.

(шт.)

—л≥д зазначити, що за даними таблиц≥ 2.9. можна зробити висновок про прогресуюче зниженн¤ використанн¤ в господарськ≥й д≥¤льност≥ м≥жнародних форм розрахунк≥в. ÷е по¤снюЇтьс¤ ф≥нансово-економ≥чною обстановкою в крањн≥ ≥ тверд≥й конкуренц≥њ з боку комерц≥йних банк≥в, що пропонують зд≥йсненн¤ переказних операц≥й по б≥льш низьким тарифним ставкам.

—еред украњнських п≥дприЇмств ц≥Їњ форм≥ розрахунк≥в надають перевагу експортери, що поставл¤ють свою продукц≥ю в крањни, що розвиваютьс¤, в основному ≤нд≥ю, Ўр≥-Ћанку, ѕакистан, ≤ран ≥ ≥н., законодавство ¤ких обмежуЇ застосуванн¤ пр¤мого переказу; п≥дприЇмства, Ђвимушен≥" використовувати акредитивну форму по вимоз≥ покупц¤ њх товару дл¤ забезпеченн¤ умов торговоњ угоди.

«а даними таблиц≥ 2.9. спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до скороченн¤ к≥лькост≥ експортних акредитив≥в, що в б≥льшому ступен≥ по¤снюЇтьс¤ пад≥нн¤м виробництва й експорту в ц≥лому.  ≥льк≥сть ≥мпортних акредитив≥в за останн≥й р≥к зб≥льшилос¤ через обмеженн¤ Ќац≥онального банку ”крањни на зд≥йсненн¤ розрахунк≥в м≥ж партнерами у форм≥ банк≥вського переказу, уведених наприк≥нц≥ серпн¤ 1999 року.

≤нкасова форма розрахунк≥в, ¤к видно з представлених у таблиц≥ 2.9. даних, використовуЇтьс¤ вкрай р≥дко, що обумовлено недостатн≥стю гарант≥й при використанн≥ даноњ форми розрахунк≥в по обидва боки, ≥ експортери надають перевагу укладанню контракт≥в, що передбачають передоплату. “ому документарне ≥нкасо рекомендуЇтьс¤ т≥льки в тих випадках, коли продавець ≥ покупець дов≥р¤ють один одному, а також кредитоспроможн≥сть покупц¤ не викликаЇ сумн≥ву.

ќсновними перспективами роботи в≥дд≥ленн¤ Ї п≥двищенн¤ ¤кост≥ виконуваних м≥жнародних операц≥й, а також актив≥зац≥¤ роботи з залученн¤ нових кл≥Їнт≥в на обслуговуванн¤ у в≥дд≥ленн¤ дл¤ зб≥льшенн¤ прибутковост≥ в≥д проведених операц≥й.

ƒинам≥ка отриманого доходу в≥дд≥лу м≥жнародних розрахунк≥в в≥дд≥ленн¤ ”крекс≥мбанку в м. ќдес≥ за 1998 ≥ 1999 р. представлена в таблиц≥ 2.10.

“аблиц¤ 2.10.

ƒинам≥ка отриманого доходу в≥дд≥лу м≥жнародних розрахунк≥в

у 1998 Ц 1999 р.

(грн.)

« дан≥ таблиц≥ 2.10. видно, що спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ зниженн¤ доход≥в по ус≥х формах м≥жнародних розрахунк≥в. ÷е порозум≥ваЇтьс¤ зниженн¤м обс¤г≥в вироблених розрахунк≥в через нестаб≥льн≥сть економ≥ки крањни ≥ загального зниженн¤ виробництва.

—труктура ком≥с≥йних доход≥в в≥дд≥ленн¤ по операц≥¤х на валютному ринку в загальн≥й структур≥ доход≥в представлена в таблиц≥ 2.11.

“аблиц¤ 2.11.

—труктура доход≥в в≥дд≥ленн¤ ”крекс≥мбанку в м.ќдес≥

за с≥чень-березень 2001 року.

( у %)

* - у тому числ≥ ком≥с≥¤ в≥д банк≥вського переказу, акредитива, ≥нкасо.

як видно з таблиц≥ 2.11., частка процентних доход≥в в≥дд≥ленн¤ ”крекс≥мбанку в м. ќдес≥ перевищуЇ частку ком≥с≥йних доход≥в (куди вход¤ть ком≥с≥њ в≥д операц≥й по банк≥вському переказу, акредитиву, ≥нкасо) у загальному обс¤з≥ доход≥в за зазначений пер≥од. ¬иход¤чи з цього, можна зробити висновок, що частка доходу по операц≥¤х на ћ¬– у загальн≥й структур≥ доход≥в невелика ≥ до того ж пост≥йно м≥нлива, що в значн≥й м≥р≥ залежить в≥д активност≥ кл≥Їнт≥в у т≥м або ≥ншому м≥с¤ц≥.

—ередн≥й доход по операц≥¤м зд≥йсненим в≥дд≥ленн¤м за 1 квартал 2001 р. ≥ середн¤ частка доход≥в в≥д операц≥й на валютному ринку в загальному обс¤з≥ доход≥в представлена на малюнку 2.8.

ћал. 2.8. —ередн≥й доход в≥дд≥ленн¤ ”крекс≥мбанку за 2001 р.

як видно з малюнка 2.8. частка доход≥в в≥д операц≥й на валютному ринку, у тому числ≥ ком≥с≥йн≥ в≥д операц≥й по м≥жнародних розрахунках, складаЇ ¼ частина вс≥х доход≥в в≥дд≥ленн¤.

«начне м≥сце в процес≥ утворенн¤ реальних ринкових в≥дносин господарюванн¤ в ”крањн≥ прид≥л¤Їтьс¤ питанн¤м удосконаленн¤ механ≥зм≥в проведенн¤ розрахунк≥в у сфер≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥. ‘орми зовн≥шньоторговельних розрахунк≥в, розроблен≥ м≥жнародною практикою, у своЇму род≥ Ї захисними засобами в≥д валютних ризик≥в ≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ м≥ж собою механ≥змом, ступенем гарантованост≥ ≥ формою участ≥ в банк≥вських розрахунках. ¬ даний момент в ”крањн≥, найб≥льш розповсюдженими формами м≥жнародних розрахунк≥в Ї акредитив, ≥нкасо ≥ банк≥вський переказ. ” св≥тов≥й практиц≥ ≥снують ≥ ≥нш≥ форми розрахунк≥в, що на в≥дм≥ну в≥д вищевказаних не одержали належного поширенн¤ в зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥ ”крањни.

Ќеобх≥дно в≥дзначити, що р≥вень правового регулюванн¤ розрахункових в≥дносин у господарсько-правов≥й сфер≥ не в≥дпов≥даЇ повною м≥рою р≥вню соц≥ально-економ≥чного розвитку украњнського сусп≥льства. ƒе¤к≥ нормативно-правов≥ акти, так≥ ¤к, наприклад, ÷ив≥льний кодекс ”крањни, коштують окремо в≥д правовоњ регламентац≥њ соц≥ально-економ≥чних ¤вищ ≥ мають на сучасному етап≥ не ≥нструментальну, а ≥сторичну ц≥нн≥сть, ¤к правов≥ пам'¤тки епохи, що вже не мають н≥чого загального з ≥снуючою реальн≥стю.

Ўл¤хами удосконаленн¤ правового регулюванн¤, на наш погл¤д, Ї прийн¤тт¤ нового ÷ив≥льного кодексу ≥ усеб≥чне твердженн¤ м≥жнародних стандарт≥в у сфер≥ зд≥йсненн¤ безгот≥вкових розрахунк≥в.

“аким чином, недосконал≥сть д≥ючого законодавства дуже згубно впливаЇ на взаЇморозрахунки м≥ж резидентами ≥ нерезидентами, що у свою чергу приводить до прихованн¤ реальних грошових об≥г≥в ≥ переходу б≥знесу в Ђт≥ньї.

ќдн≥Їю з причин зменшенн¤ к≥лькост≥ м≥жнародних розрахунк≥в Ї зниженн¤ обс¤г≥в виробництва й експорту в ц≥лому по ”крањн≥. ÷е обумовлено нестаб≥льн≥стю економ≥ки, у результат≥ чого украњнськ≥ товари не можуть конкурувати на м≥жнародному ринку. ѕосиленн¤ валютного контролю також пог≥ршуе розвиток м≥жнародних розрахунк≥в.

ƒл¤ того, щоб уникнути порушень терм≥н≥в розрахунк≥в по експортно-≥мпортн≥м операц≥¤х резидентам необх≥дно прид≥лити особливу увагу правильност≥ складанн¤ зовн≥шньоеконом≥чних договор≥в (контракт≥в).

ѕри складанн≥ договору украњнському товаровиробнику (експортеру) щоб уникнути несвоЇчасного надходженн¤ кошт≥в за поставлену њм продукц≥ю бажано напол¤гати на використанн≥ акредитивноњ форми розрахунк≥в або авансового платежу.

ѕри ≥мпортн≥й операц≥њ платнику виг≥дн≥ше розраховуватис¤ по факту одержанн¤ товар≥в, щоб уникнути повного або часткового неотриманн¤ товару.

ѕ≥дсумовуючи вищесказане можна зробити висновок, що ус≥ форми м≥жнародних розрахунк≥в можлив≥ у випадку взаЇмноњ дов≥ри вс≥х учасник≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.

2.6. Ќедол≥ки та переваги окремих вид≥в м≥жнародних розрахунк≥в

–озгл¤немо недол≥ки та переваги р≥зних форм м≥жнародних розрахунк≥в з погл¤ду њх привабливост≥ дл¤ стор≥н куп≥вл≥-продажу.

« точки зору експортера градац≥¤ привабливост≥ така:

авансовий плат≥ж

документарний акредитив

документарне ≥нкасо

в≥дкритий рахунок

« точки зору ≥мпортера:

в≥дкритий рахунок

документарне ≥нкасо

документарний акредитив

авансовий плат≥ж.

–озрахунки по в≥дкритому рахунку найб≥льш виг≥дн≥ дл¤ ≥мпортера, бо

оплату ≥мпортер проводить п≥сл¤ одержанн¤ товар≥в, а процент за наданий кредит, окремо не ст¤гуЇтьс¤;

в≥дсутн≥й ризик оплати непоставленого або неприйн¤того товару.

ƒл¤ експортера ц¤ форма розрахунк≥в найменш приваблива, оск≥льки

не м≥стить над≥йноњ гарант≥њ своЇчасного платежу;

спов≥льнюЇ оборотн≥сть його кап≥талу;

≥нколи викликаЇ необх≥дн≥сть банк≥вського кредиту.

÷¤ форма розрахунк≥в звичайно застосовуЇтьс¤ лише на умовах взаЇмност≥, коли контрагенти по черз≥ виступають в рол≥ продавц¤ ≥ покупц¤ ≥ невиконанн¤ зобов'¤зань ≥мпортером т¤гне за собою припиненн¤ товарних постачань експортером. ѕри односторонн≥х постачанн¤х розрахунки по в≥дкритому рахунку в м≥жнародн≥й торг≥вл≥ застосовуютьс¤ р≥дко.

ќсновн≥ ризики при розрахунках на умовах в≥дкритого рахунку.

а) –изик покупц¤.

¬≥н в≥домий також ¤к "кредитний ризик" ≥ пов'¤заний ≥з небезпекою того, що покупець може не оплатити товар через нездатн≥сть заплатити або навмисного невиконанн¤ зобов'¤зань. ѕам'¤таЇте, що експортер губить контроль над товаром ≥з моменту його в≥двантаженн¤.

б) –изик крањни.

≤мпортер намагаЇтьс¤ оплатити, але ур¤д ≥мпортера приймаЇ закони, по валютному регулюванню, що перешкоджають виконанню платежу. ѕричина введенн¤ валютного регулюванн¤ може бути пол≥тичною, у вигл¤д≥ альтернативи, валютне регулюванн¤ може просто бути результатом ф≥нансового тиску, таким ¤к проблема заборгованост≥ крањн третього св≥ту, що означаЇ, що крањна ≥мпортера не може дозволити соб≥ сплачувати за ≥мпорт.

в) “ранзитний ризик.

“овар подорожуЇ значно дал≥ в м≥жнародн≥й торг≥вл≥, що в внутр≥шн≥х угодах, ≥, отже, ≥снуЇ велика небезпека утрати чи пошкодженн¤ товару п≥д час його транспортуванн¤ в≥д продавц¤ до покупц¤.

–озрахунки в форм≥ ≥нкасо дають певн≥ прив≥лењ ≥мпортеру, основне зобов'¤занн¤ ¤кого складаЇтьс¤ в зд≥йсненн≥ платежу проти товарних документ≥в, що дають йому право на товар, при цьому немаЇ необх≥дност≥ заздалег≥дь в≥двол≥кати кошти з свого об≥гу. ѕроте експортер продовжуЇ збер≥гати юридичне право розпор¤дженн¤ товаром до оплати ≥мпортером, ¤кщо не практикуЇтьс¤ пересилка безпосередньо покупцев≥ коносамента дл¤ прискоренн¤ одержанн¤ товару.

–азом ≥з тим ≥нкасова форма розрахунк≥в маЇ ≥стотн≥ недол≥ки дл¤ експортера. ѕо-перше, експортер несе ризик, зв'¤заний з можливою в≥дмовою ≥мпортера в≥д платежу, що може бути пов'¤зане ≥з пог≥ршенн¤м кон'юнктури ринку чи ф≥нансового положенн¤ платника. “ому умовою ≥нкасовоњ форми розрахунк≥в Ї дов≥ра експортера до платоспроможност≥ ≥мпортера ≥ його сумл≥нност≥. ѕо-друге, ≥снуЇ чималий розрив в час≥ м≥ж надходженн¤м валютноњ виручки по ≥нкасо ≥ в≥двантаженн¤м товару, особливо при тривалому транспортуванн≥ вантажу.

ƒл¤ усуненн¤ цих недол≥к≥в ≥нкасо на практиц≥ застосовуютьс¤ додатков≥ умови:

1 ) ≥мпортер проводить оплату проти телеграми банка експортера про прийом ≥ в≥дправку на ≥нкасо товарних документ≥в ( телеграфне ≥нкасо ). ÷ей вид ≥нкасо не одержав широкого розповсюдженн¤;

2 )по дорученню ≥мпортера банк видаЇ на користь експортера плат≥жну гарант≥ю, приймаючи на себе зобов'¤занн¤ перед експортером оплатити суму ≥нкасо при неплатежу з боку ≥мпортера. ƒодаткова гарант≥¤ платежу звичайно застосовуЇ при розрахунках по комерц≥йному кредиту, бо при в≥дстрочц≥ оплати зростаЇ ризик несплати ≥мпортером документ≥в в зв'¤зку з можливою зм≥ною в ф≥нансовому положенн≥ платника. ≤нколи банк ≥мпортера авалюЇ вексель. јваль ( гарант≥¤ платежу ) - вексельне поручительство. Ѕанк-авал≥ст приймаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за плат≥ж, ставл¤чи п≥дпис звичайно на лицев≥й сторон≥ вексел¤ з обмовкою, за кого конкретно видана гарант≥¤ платежу, ≥накше вважаЇ, що аваль виданий за векселедавц¤ переказного вексел¤ (експортера );

3 ) експортер використовуЇ банк≥вський кредит дл¤ покритт¤ ≥ммоб≥л≥зованих ресурс≥в.

–изики при розрахунках на умовах документарного ≥нкасо так≥ ж, що ≥ дл¤ в≥дкритого рахунку, а саме, ризик покупц¤, ризик крањни ≥ транзитний ризик. як ≥ по вс≥м умовам оплати буде мати м≥сце валютний ризик, ¤кщо експортер виставл¤Ї рахунок в ≥ноземн≥й валют≥.

ƒл¤ зменшенн¤ ризик≥в титульн≥ документи посилаютьс¤ по такому маршруту :

1 ) ≈кспортер в≥двантажуЇ товар ≥ одержуЇ титульн≥ документи;

2 ) ≈кспортер посилаЇ титульн≥ документи в св≥й банк з в≥дпов≥дними ≥нструкц≥¤ми;

3 ) Ѕанк експортера посилаЇ титульн≥ документи в банк ≥мпортера з ≥нструкц≥Їю, що документи можуть бути передан≥ т≥льки:

а) проти оплати;

б) проти акцепту переказного вексел¤ (тратти) ( законно прийн¤те зобов'¤занн¤ оплатити експортеров≥ проти комплекту документ≥в чи на певну дату в майбутньому).

в) проти оплати чи акцепту переказного вексел¤, банк ≥мпортера передаЇ титульн≥ документи так, що ≥мпортер може одержати товар по прибутт≥ в його крањну.

ѕри цьому експортер збер≥гаЇ контроль над товаром до тих п≥р, поки не буде зроблена оплата, чи не видано законно прийн¤те зобов'¤занн¤ оплатити (вексель).

ѕо документарному ≥нкасо експортери збер≥гають м≥ру контролю над товаром до тих п≥р, поки вони не оплачен≥ або поки ≥мпортер не акцептуЇ переказний вексель.  оли використовуЇтьс¤ ≥нкасо на умовах "документи проти платежу", ≥мпортери можуть в≥дмовитис¤ в≥д будь-¤коњ робити з ≥нкасо, залишивши експортера з його проблемою орган≥зац≥њ альтернативного продажу, ≥ змушеного при цьому оплачувати варт≥сть збер≥ганн¤ ≥ страхуванн¤ товару. ѕо ≥нкасо "документи проти акцепту", ≥мпортери можуть не зробити плат≥ж по акцептованому переказному векселю на належну дату, залишаючи експортера без платежу ≥ без контролю над товаром. ѕроте в раз≥ документарного акредитива, експортери знають, що вони мають банк≥вську гарант≥ю платежу, за умови, що вони виконають терм≥ни ≥ умови акредитива. ќтже, по одержанн≥ пов≥домленн¤ про документарний акредитив, експортери можуть впевнено починати п≥дготовку ≥ в≥двантаженн¤ товару, знаючи, що вони мають банк≥вську гарант≥ю платежу.

–изики при розрахунках на умовах акредитиву

–изик покупц¤ фактично усунений, бо нев≥дому згоду покупц¤ зробити плат≥ж зам≥нено умовною банк≥вською гарант≥Їю.

“ранзитний ризик фактично в≥дсутн≥й, за умови, що експортер п≥дготував страховий документ, ¤кщо такий обумовлений в акредитив≥. Ѕанки мають справу т≥льки з документами, а не з товарами, ≥ плат≥ж буде проведений проти правильно представлених документ≥в, поза залежност≥ в≥д ¤кого або можливого ушкодженн¤ товару.

–изик крањни все ж може мати м≥сце, бо ур¤д ≥мпортера може заборонити банку-ем≥тенту зробити плат≥ж. ƒо того ж, Ї певн≥ рег≥они св≥ту, де банки не так≥ платоспроможн≥, ¤к вони повинн≥ бути, ≥ банк-ем≥тент ц≥лком можливо може не виконати зобов'¤занн¤. ¬ к≥нцевому випадку, ≥снують дв≥ проблеми, на ¤к≥ експортери часто не звертають уваги:

а) якщо пов≥домленн¤ про акредитив одержано безпосередньо ≥з нев≥домого банка, ≥снуЇ небезпека, що це може бути фальшивий документ.

б) ≈кспортер може не виконати умови акредитива, тому що акредитивна форма розрахунк≥в передбачаЇ документи, що в≥н може не забезпечити.

ƒл¤ ≥мпортера акредитивна форма розрахунк≥в веде до ≥ммоб≥л≥зац≥њ ≥ розпиленню його кап≥тал≥в, оск≥льки в≥н повинен в≥дкрити акредитив до одержанн¤ ≥ реал≥зац≥њ товар≥в, але одночасно даЇ йому можлив≥сть контролювати ( через банки ) виконанн¤ умов угоди експортером.

ƒл¤ експортера п≥сл¤ авансових платеж≥в розрахунки в форм≥ акредитива Ї найб≥льш виг≥дними, бо це Їдина форма розрахунк≥в ( кр≥м гарант≥йних операц≥й банк≥в) банка, що м≥стить зобов'¤занн¤ зробити платеж≥. “аким чином, дл¤ експортера безв≥дкличний акредитив маЇ сл≥дуюч≥ прив≥лењ у пор≥вн¤нн≥ з ≥нкасованою формою розрахунк≥в:

над≥йн≥сть розрахунк≥в ≥ гарант≥¤ своЇчасноњ оплати товар≥в, бо њњ зд≥йснюЇ банк;

швидк≥сть одержанн¤ платежу, ¤кщо банк виробл¤Ї виплату негайно п≥сл¤ в≥двантаженн¤ товару проти поданн¤ комерц≥йних документ≥в ( в ≥ншому випадку експортер може одержати кредит в своЇму банку в нац≥ональн≥й валют≥, до одержанн¤ платежу по акредитиву );

одержанн¤ дозволу ≥мпортером на переказ валюти в крањну експортера при виставленн≥ акредитива в ≥ноземн≥й валют≥.

√оловним недол≥ком розрахунк≥в за допомогою акредитива Ї те, що це досить дорога форма розрахунк≥в дл¤ обох стор≥н, що пов'¤зано з варт≥стю банк≥вськоњ гарант≥њ.

ѕри розрахунках по ≥нкасо та при акредитивн≥й форм≥ м≥жнародних розрахунк≥в м≥ж сторонами досить часто виникали непорозум≥нн¤. ўоб уникати таких непорозум≥нь сторони були вимушен≥ складати досить громоськ≥ контракти та угоди. ÷е було незручно ≥ у 1993р. на м≥жнародному р≥вн≥ були прийн¤т≥ р≥шенн¤ про утворенн¤ ”н≥ф≥кованих правил по ≥нкасо та ”нiф≥кованих правил ≥ звичањв дл¤ документарних акредитив≥в.

”н≥ф≥кован≥ правила по ≥нкасо утворюють м≥жнародно-прийн¤тий кодекс по практиц≥ документарних ≥нкасо. ѕравила не включен≥ в нац≥ональн≥ чи м≥жнародн≥ законодавства, але стали обов'¤зковими дл¤ вс≥х стор≥н, тому що вс≥ банк≥вськ≥ документи (особливо плат≥жн≥ дорученн¤) апелюють до ѕравил. ѕравила застосовуютьс¤, ¤кщо ≥нше пр¤мо не узгоджено ≥ ¤кщо ц≥ положенн¤, визначенн¤ статт≥ не суперечать вимогам нац≥онального, державного чи м≥сцевого законодавства ≥/або правил, в≥д ¤ких не можна в≥дступати.

”нiф≥кован≥ правила ≥ звичањ дл¤ документарних акредитив≥в (UCP) це наб≥р м≥жнародно-прийн¤тих правил ≥ визначень, що встановлюють в≥дпов≥дальн≥сть ≥ зобов'¤занн¤ вс≥х стор≥н по документарним акредитивам. ¬с≥ банк≥вськ≥ документи ≥ пов≥домленн¤ по документарним акредитивам зазначають, що акредитив п≥дпор¤дкований UCP 1993. якщо умови акредитива суперечать UCP, умови акредитива переважають ≥, ¤кщо нац≥ональне законодавство суперечить UCP, нац≥ональне законодавство маЇ переважну силу.

«авершальним етапом розрахункових операц≥й виступаЇ банк≥вський переказ. “обто, можна сказати, ≥ при ≥нкасо ≥ при акредитивн≥й форм≥ розрахунк≥в банк≥вський переказ буде мати м≥сце. ѕроблема м≥жнародних банк≥вських телекомун≥кац≥й вир≥шуЇтьс¤ в наш≥ дн≥ шл¤хом утворенн¤ ≥ експлуатац≥њ комп'ютерних банк≥вських систем, що охоплюють практично всю земну кулю.

јвтоматизац≥¤ банк≥вських процес≥в на м≥жнародному р≥вн≥ дозвол¤Ї

- зд≥йснювати безпаперов≥ плат≥жн≥ операц≥њ ≥з м≥н≥мальним прит¤гненн¤м прац≥ людей ≥ скорочуванн¤м операц≥йних видатк≥в;

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

Ќазва: «овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (21705 прочитано)