≈коном≥чна теор≥¤ > ћетоди к≥льк≥сноњ оц≥нки економ≥чного ризику

як видно з даноњ таблиц≥, б≥льш≥сть показник≥в розраховуютьс¤ традиц≥йним образом.

–еальний прир≥ст ¬Ќѕ (валового нац≥онального продукту) розраховуЇтьс¤ ¤к скоректоване в≥дношенн¤ (на р≥вень ≥нфл¤ц≥њ) зм≥ни ¬Ќѕ.

ѕ≥д ≥нвестиц≥йним сп≥вв≥дношенн¤м усередин≥ крањни маЇтьс¤ на уваз≥ в≥дношенн¤ суми ≥нвестиц≥й до вартост≥ ¬Ќѕ. ¬≥дпов≥дно до даноњ методики оптимальним вважаЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤ в 25%.

≈фективн≥сть чи ≥нвестиц≥й, ≥ншими словами, рентабельн≥сть ≥нвестиц≥й прот¤гом всього анал≥зованого пер≥оду при оптимум≥ повинна бути не менш 20%.

—ередн≥й р≥вень ≥нфл¤ц≥њ розгл¤даЇтьс¤ з погл¤ду зм≥ни споживчих ц≥н ≥ складу споживчого кошика, що Ї в≥дображенн¤м не т≥льки економ≥чноњ, але ≥ соц≥ально-пол≥тичноњ ситуац≥њ в крањн≥.

–≥ст грошових надходжень, так само ¤к ≥ ≥нш≥ показники, анал≥зуЇтьс¤ в динам≥ку. ѕри цьому вивчаютьс¤ вс≥ грошов≥ агрегати: на¤вн≥ засоби, засоби п≥дприЇмств ≥ населенн¤ на розрахункових поточних рахунках ≥ депозитах у банках, страхов≥ засоби, варт≥сть ц≥нних папер≥в державноњ позики.

ѕри анал≥з≥ р≥вн¤ реального внутр≥шнього кредиту (депозити громад¤н у банках) даний показник коректуЇтьс¤ на ≥ндекс ≥нфл¤ц≥њ.

ƒл¤ характеристики податково-бюджетноњ пол≥тики в дан≥й методиц≥ використовуЇтьс¤ модель американського математика ≥ пол≥толога јртура Ћеффера, в≥дпов≥дно до ¤коњ зусилл¤ податкового преса з боку держави на п≥дприЇмц≥в негативно в≥дбиваЇтьс¤ на д≥лов≥й активност≥ в ц≥лому ≥ Ї дестимул¤тором росту надходжень у державний бюджет, а в де¤ких випадках нав≥ть скорочуЇ њх.

” дан≥й методиц≥ конкурентноздатн≥сть розгл¤даЇтьс¤ досить нетрадиц≥йно ≥ ¤вл¤Ї собою конкурентноздатн≥сть нац≥ональноњ валюти Ч динам≥ки њњ обм≥нного курсу.

Ќаступна група показник≥в зв'¤зана з анал≥зом торгового балансу по ус≥х видах товар≥в ≥ послуг (торговий баланс, експорт товар≥в ≥ послуг, ≥мпорт товар≥в ≥ послуг, зовн≥шньоторговельне сальдо, частка експорту у ¬Ќѕ).

 онцентрац≥¤ експорту розраховуЇтьс¤ ¤к частка експорту основного товару (чи групи товар≥в) у загальному обс¤з≥ експорту. ƒаний показник характеризуЇ залежн≥сть крањни в≥д основних споживчих ринк≥в.

≤мпорт у крањну-партнера розраховуЇтьс¤ в абсолютному вираженн≥ в тих грошових одиниц¤х, що використовуютьс¤ в дан≥й методиц≥.

≤нш≥ показники, що анал≥зуютьс¤ в дан≥й методиц≥, ¤вл¤ють собою оц≥нку можливост≥ крањни розраховуватис¤ по своњх зовн≥шн≥х зобов'¤занн¤х, ≥ Ї також в≥дображенн¤м пол≥тичного ризику, що визначаЇтьс¤ по дес¤тибальн≥й шкал≥:

1Ч3 бали Ч низький ризик;

4Ч6 бал≥в Ч пом≥рний ризик;

7Ч9 бал≥в Ч високий ризик;

10 бал≥в Ч надвисокий ризик.

ѕ≥сл¤ того, коли вс≥ показники розрахован≥, ф≥рма повинна вир≥шити, ¤ка база повинна використовуватис¤ дл¤ пор≥вн¤нн¤. “аким чином, ус¤ сукупн≥сть даних параметр≥в повинна бути розрахована ≥ дл¤ базовоњ економ≥ки (наприклад, економ≥ки своЇњ власноњ крањни), п≥сл¤ чого ≥ проводитьс¤ пор≥вн¤нн¤. ÷¤ ≥де¤ представл¤Їтьс¤ досить ц≥кавоњ тому, що при на¤вност≥ альтернативних вар≥ант≥в розвитку зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ в р≥зних рег≥онах Ї можлив≥сть вибору оптимального вар≥анта.

ƒана методика побудована таким чином, що ≥снуЇ можлив≥сть коректуванн¤ результат≥в перв≥сного анал≥зу, забезпечуючи в такий спос≥б њњ гнучк≥сть.

ќднак, основним недол≥ком методики Ўвейцарськоњ банк≥вськоњ корпорац≥њ Ї те, що при њњ використанн≥ не враховуЇтьс¤ специф≥ка визначеного напр¤мку д≥¤льност≥. –езультатом цього Ї те, що вона може бути ефективно застосована, в основному, дл¤ анал≥зу ступен¤ ризику при проведенн≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ф≥рми, ≥ ви¤вити ризик на р≥вн≥ держави. Ќа п≥дстав≥ даноњ методики можна судити про ф≥нансову ст≥йк≥сть економ≥ки, а отже, ≥ про р≥вень д≥ловоњ активност≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤.

≤нша широко в≥дома методика, дл¤ визначенн¤ ступен¤ ризику в ц≥лому по економ≥ц≥ крањни розроблена ф≥рмою ¬≤ ! (Ќ≥меччина). Ќа п≥дстав≥ опитуванн¤ 100 незалежних експерт≥в розраховуЇтьс¤ спец≥альний ≥ндекс, на п≥дстав≥ ¤кого ≥ позиваЇ про ступ≥нь ризику економ≥ки.

ќпитуванн¤, проведений за ц≥Їю методикою, складаЇтьс¤ з 15 питань, кожний з ¤кий маЇ максимальну питому вагу (табл. 4).

ќц≥нн≥ критер≥њ ≥ндексу BER! “аблиц¤ 4

1	2	3	4	5

Ќазва: ћетоди к≥льк≥сноњ оц≥нки економ≥чного ризику
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3458 прочитано)