≈коном≥чна теор≥¤ > ћетоди к≥льк≥сноњ оц≥нки економ≥чного ризику

¬≥дпов≥д¤м на поставлен≥ питанн¤ передуЇ всеб≥чний, глибокий анал≥з. ќц≥нка пол≥тичноњ стаб≥льност≥ даЇтьс¤ на п≥дстав≥ метод≥в вар≥ац≥йного анал≥зу (проводитьс¤ анал≥з частоти виникненн¤ ≥ специф≥ки р≥зного роду протир≥ч сусп≥льства (наприклад, локальних конфл≥кт≥в, страйк≥в ≥ ≥н.). Ўироко застосовуютьс¤ при використанн≥ цього методу регрес≥йн≥ модел≥, дисперс≥йний ≥ (чи) пофакторний анал≥з, тих складових, котр≥ впливають на той чи ≥нший параметр.

“акий показник, ¤к темп економ≥чного росту ¬Ќѕ, розраховуЇтьс¤ по окрем≥й шкал≥ (мал. 7).

–≥чний темп

економ≥чного

росту, %

ќц≥нка по шкал≥

¬ERI %

–ис. 7. ќц≥нка темпу економ≥чного росту дл¤ ≥ндексу ¬ERI

“аким чином, р≥ст ¬Ќѕ менш чим на 3 % у р≥к оц≥нюЇтьс¤ на 2,5 % в ≥ндекс≥ ¬≤ 1, в≥д 3 до 6 % Ч на 5 %, в≥д б % до 10 % Ч на 7,5 %, б≥льш 10 % Ч на 10 %. як ≥ в попередн≥й методиц≥, ступ≥нь розвитку бюрократ≥њ (ступ≥нь державного регулюванн¤ економ≥ки) оц≥нюЇтьс¤ при використанн≥ модел≥ Ћеффера.  р≥м цього, у даному показнику враховуютьс¤ ≥ так≥ параметри, ¤к швидк≥сть грошових переказ≥в усередин≥ крањни ≥ за њњ межами, зд≥йсненн¤ митно-контрольних процедур ≥ т.д.

ѕ≥сл¤ проведенн¤ анал≥зу складових ≥ндексу ¬≤–1 економ≥ка т≥Їњ крањни, що маЇ б≥льш високе значенн¤ ≥ндексу, Ї б≥льш стаб≥льноњ, а отже, ≥ менш ризикованоњ.

ќб'Їктивний недол≥к даноњ методики, також ¤к ≥ попередньоњ, пол¤гаЇ в тому, що вона не враховуЇ тих ризик≥в, що можуть виникнути безпосередньо при функц≥онуванн≥ ф≥рми. ќбидв≥ методики нос¤ть б≥льш глобальний характер, на п≥дстав≥ ¤ких можна судити про ступ≥нь ризикованост≥ вс≥Їњ економ≥ки, а не конкретного напр¤мку п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, що ф≥рма плануЇ розвивати в дан≥й крањн≥. “аким чином, використовувати дан≥ методики доц≥льно при проведенн≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.

ўо стосуЇтьс¤ спец≥альних методик експертноњ оц≥нки ступен¤ ризику конкретного напр¤мку д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, то вони повинн≥ розробл¤тис¤ ¤к з урахуванн¤м ступен¤ ризику в дан≥й економ≥ц≥ (основою дл¤ цього можуть служити методики Ўвейцарськоњ банк≥вськоњ корпорац≥њ ≥ BERI), так ≥ з урахуванн¤м специф≥чних особливостей даного суб'Їкта господарськоњ д≥¤льност≥ ≥ тимчасового простору, охоплюваного анал≥зом.

јнал≥тичний метод

јнал≥з економ≥чноњ л≥тератури, присв¤ченоњ проблемам оц≥нки ступен¤ ризику за допомогою використанн¤ анал≥тичного методу, показав, що його доц≥льно звести до дек≥лькох взаЇмозалежних етап≥в.

Ќа першому етап≥ зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка до анал≥тичн≥й обробц≥ ≥нформац≥њ, що м≥стить у соб≥:

1) визначенн¤ ключового параметра, щодо ¤кого виробл¤Їтьс¤ оц≥нка конкретного напр¤мку п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (наприклад, обс¤г продаж≥в, обс¤г прибутку, рентабельн≥сть ≥ т.д.);

2) доб≥р фактор≥в, що впливають на д≥¤льн≥сть ф≥рми, а отже, ≥ на ключовий параметр (наприклад, р≥вень ≥нфл¤ц≥њ, пол≥тична стаб≥льн≥сть, ступ≥нь виконанн¤ договор≥в основними постачальниками п≥дприЇмства ≥ т.д.);

3) розрахунок значень ключового параметра на вс≥х етапах виробничого процесу (Ќ≤ќ –, впровадженн¤ у виробництво, повне виробництво, в≥дмиранн¤ даного напр¤мку д≥¤льност≥).

—формован≥ в такий спос≥б посл≥довност≥ витрат ≥ надходжень дають можлив≥сть визначити не т≥льки загальну економ≥чну ефективн≥сть досл≥джуваного напр¤мку д≥¤льност≥, але ≥ ви¤вити њњ значенн¤ на кожн≥й з≥ стад≥й.

Ќа другому етап≥ будуютьс¤ д≥аграми залежност≥ обраних результуючих показник≥в в≥д величини вих≥дних параметр≥в. «≥ставл¤ючи м≥ж собою отриман≥ д≥аграми, можна вид≥лити т≥ основн≥ показники, що найб≥льшою м≥рою впливають на даний вид (чи групу вид≥в) п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

Ќа третьому етап≥ визначаютьс¤ критичн≥ значенн¤ ключових параметр≥в. Ќайб≥льше просто при цьому може бути розрахована критична крапка чи виробництва зона беззбитковост≥, що показуЇ м≥н≥мально припустимий обс¤г продаж≥в дл¤ покритт¤ витрат ф≥рми.

ѕ≥д час четвертого етапу анал≥зуютьс¤ на п≥дстав≥ отриманих критичних значень ключових параметр≥в ≥ фактор≥в, що впливають на них, можлив≥ шл¤хи п≥двищенн¤ ефективност≥ ≥ стаб≥льност≥ роботи ф≥рми, а отже, ≥ шл¤ху зниженн¤ ступен¤ ризику, що визначаЇтьс¤ одним з попередн≥х метод≥в.

“аким чином, перевагою анал≥тичного методу Ї те, що в≥н сполучить у соб≥ ¤к можлив≥сть пофакторного анал≥зу параметр≥в, що впливають на ризик так ≥ ви¤вленн¤ можливих шл¤х≥в зниженн¤ його ступен¤ за допомогою впливу на них.

ћетод використанн¤ аналог≥в

—утн≥сть даного методу пол¤гаЇ в тому, що при анал≥з≥ ступен¤ ризику визначеного напр¤мку п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ доц≥льно використовувати дан≥ про розвиток таких же й аналог≥чних напр¤мк≥в у минулому.

јнал≥з минулих фактор≥в ризику зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ ≥нформац≥њ, отриманоњ з ус≥л¤ких джерел, таких ¤к друкован≥ зв≥ти компан≥й про свою минулу д≥¤льн≥сть, ≥нформац≥ю, розповсюджуваноњ державними орган≥зац≥¤ми, даних страхових компан≥й ≥ т.д. ќтриман≥ в такий спос≥б дан≥ обробл¤ютьс¤ з метою ви¤вленн¤ залежностей м≥ж планованими результатами д≥¤льност≥ ф≥рми й обл≥ком потенц≥йних ризик≥в.

Ќа наш погл¤д, об'Їктивн≥ труднощ≥ при використанн≥ методу аналог≥й дл¤ оц≥нки ступен¤ ризику пол¤гають у тому, що дан≥ минулих пер≥од≥в повинн≥ застосовуватис¤ в даний момент часу без обл≥ку того факту, що будь-¤кий напр¤мок п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ знаходитьс¤ в пост≥йному розвитку. ÷¤ небезпека найб≥льше ч≥тко видна при розгл¤д≥ виробничого напр¤мку п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. Ћюбою продукт проходить к≥лька життЇвих стад≥й в≥д його розробки до смерт≥ (зн¤тт¤ з виробництва). Ќа п≥дстав≥ цього можна зробити висновок про те, що найб≥льш оптимальним Ї пор≥вн¤нн¤ минулих ≥ д≥йсних показник≥в у границ¤х одн≥Їњ стад≥њ. ” противному випадку ≥мов≥рн≥сть допущенн¤ помилки при проведенн≥ анал≥зу досить висока.

ƒоц≥льн≥сть використанн¤ цього методу пол¤гаЇ в тому, що ¤кщо необх≥дно ви¤вити ступ≥нь ризику по будь-¤кому ≥нновац≥йному напр¤мку д≥¤льност≥ ф≥рми, коли в≥дсутн¤ строга база дл¤ пор≥вн¤нн¤, краще знати минулий досв≥д хоч ≥ не ц≥лком в≥дпов≥дним сучасним умовам, чим не знати н≥чого.

 омплексна оц≥нка економ≥чного ризику

ѕри проведенн≥ комплексного анал≥зу ймов≥рносни втрат, при проведенн≥ оц≥нки ризику важливо не т≥льки установити вс≥ джерела ризику, але ≥ ви¤вити, ¤к≥ джерела дом≥нують. ѕри цьому доц≥льно класиф≥кувати можлив≥ втрати по ознац≥ впливу на д≥¤льн≥сть ф≥рми на визначальн≥ ≥ поб≥чн≥ (непр¤м≥). ƒо визначального втратам можуть бути в≥днесен≥ так≥ втрати, ¤к≥ при своЇму виникненн≥ безпосередньо впливають на д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства, а до поб≥чних Ч т≥, вплив ¤ких на ф≥рму зд≥йснюЇтьс¤ опосредованно (наприклад, п≥двищенн¤ життЇвого р≥вн¤ населенн¤ ≥, ¤к насл≥док цього, зм≥на пр≥оритет≥в у харчуванн≥, що може спричинити зниженн¤ попиту на так називан≥ нижч≥ товари).

 р≥м цього, лог≥чним Ї ≥ вичленовуванн¤ випадкових складових утрат, тобто тих, розрахунок ¤ких представл¤Ї найб≥льшу складн≥сть через високий ступ≥нь невизначеност≥, ≥ в≥дд≥ленн¤ њхн≥й в≥д систематично повторюваних (одним з наочних приклад≥в систематичних утрат може служити р≥ст ц≥н в умовах низькоњ ≥нфл¤ц≥њ).

–изик може вим≥р¤тис¤, ¤к було сказано ран≥ше, в абсолютному ≥ в≥дносному вираженн¤х.

¬ абсолютному вираженн≥ ризик може бути обм≥рюваний величиною прогнозованих утрат (збитк≥в), а у в≥дносному вираженн≥ в≥н може бути визначений ¤к величина збитк≥в, в≥днесена до визначеноњ бази. Ѕаза в≥днесенн¤ збитк≥в можег бути обрана безпосередньо самою ф≥рмою в залежност≥ в≥д њњ специф≥ки ≥ виду оц≥нюваного конкретного ризику. Ќею можуть бути витрати на виробництво, варт≥сть основних виробничих фонд≥в, активи п≥дприЇмства, прибуток, чисельн≥сть персоналу, варт≥сть окремих ресурс≥в ≥ т.д.

ѕри вим≥р≥ ризику в абсолютному вираженн≥ п практиц≥ широко застосовуЇтьс¤ спрощений п≥дх≥д [9,10,37,62]. …ого сутн≥сть зводитьс¤ до того, що оц≥нюЇтьс¤, ¤ким образом впливаЇ ступ≥нь ризику на основн≥ показники роботи ф≥рми, ≥ на п≥дстав≥ даноњ ≥нформац≥њ робитьс¤ висновок про доц≥льн≥сть прийн¤тт¤ даного ризику ≥ зан¤тт¤ даним п≥дприЇмництвом.

–озрахунок абсолютного значенн¤ ризику (абсолютного р≥вн¤ втрат) можна зробити по наступн≥й формул≥:

\Ћ/,=–,*№,

де: \Ћ/( Ч абсолютне значенн¤ ризику по ^параметр≥; –! Ч планове значенн¤ 1-параметра при усп≥шному результат≥;

№ Ч розрахункове значенн¤ ступен¤ ризику.

ѕеревагою даного розрахунку Ї те, що в ¤кост≥ 1-го параметра (–,) можна використовувати широкий спектр показник≥в, по ¤ких ф≥рма прогнозуЇ збитки у випадку реал≥зац≥њ визначеного чи ризику групи ризик≥в.

јналог≥чно може бути зроблений ≥ розрахунок абсолютного р≥вн¤ нерискуемой частини:

Li=Pi (1 - b),

де Li Ч величина нt частини i-пару-метра, що п≥ддаЇтьс¤ ризику, або

Li=P - Wi.

Ќа практиц≥ часто можуть виникнути ситуац≥њ, коли недостатньо знати т≥льки лише величину ризику в абсолютному вираженн≥, а його значенн¤ необх≥дно пор≥вн¤ти визначеними показниками, що характеризують д≥¤льн≥сть ф≥рми.

–озрахунок ризику у в≥дносному вираженн≥ може бути зроблений по формул≥:

де Ri Ч в≥дносне значенн¤ ризику по i-параметр≥. ¬изначенн¤ в≥дносноњ величини ризику Ї досить важливою задачею дл¤ господарського суб'Їкта також ≥ в силу причин, про ¤к≥ говорилос¤ в ход≥ характеристики критер≥њв, використовуваних при анал≥з≥ ризик≥в.

Ќезадоволен≥сть ф≥рми у високому значенн≥ ризику в абсолютному ≥ в≥дносному вираженн≥ Ї одн≥Їю з головних причин усв≥домленого прийн¤тт¤ нею ризику, а в р¤д≥ випадк≥в њњ в≥дмовленн¤ в≥д зан¤тт¤ даним видом д≥¤льност≥, або спонукальним мотивом дл¤ внесенн¤ зм≥н у стратег≥ю свого розвитку.

1	2	3	4	5

Ќазва: ћетоди к≥льк≥сноњ оц≥нки економ≥чного ризику
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3458 прочитано)